Справа № 357/3074/24
Провадження № 2/357/2210/24
"28" лютого 2024 р. cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Цуранов А. Ю., перевіривши матеріали справи за позовною заявою ОСОБА_1 до Приватного сільськогосподарського підприємства «Агрофірма «Світанок» про усунення перешкод в користуванні власною земельною ділянкою шляхом її повернення,
У лютому 2024 року від адвоката Мельника Олега Федоровича до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області надійшла вищевказана позовна заява про усунення перешкод в користуванні власною земельною ділянкою з кадастровим номером 3220486200:03:008:0013 площею 3,8831 га, розташована на території Сорокотязької сільської ради Білоцерківського району Київської області з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та зобов'язання ПрАТ «Агрофірму «Світанок» повернути вказану земельну ділянку.
За приписами ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Звернення до суду не є беззаперечним і повинно відбуватись за правилами визначеними процесуальним законом.
Статтями 175 та 177 ЦПК України визначені вимоги до позовної заяви.
Так, відповідно до ч. 2 ст. 175 ЦПК України позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
Згідно з ч. 1 ст. 60 ЦПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема, складати заяви, скарги, клопотання, інші правові документи та подавати їх у встановленому законом порядку.
Повноваження адвоката як представника підтверджується довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» (ч. 4 ст. 62 ЦПК України).
Згідно із ч. 1 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об'єднанням та повинен містити підпис адвоката (ч. 2 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Згідно з ч. 3 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» повноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справ про адміністративні правопорушення, а також як уповноваженого за дорученням у конституційному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом.
Частиною 4 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що адвокат зобов'язаний діяти в межах повноважень, наданих йому клієнтом, у тому числі з урахуванням обмежень щодо вчинення окремих процесуальних дій.
Повноваження адвоката, зокрема, щодо підписання заяви, повинно підтверджуватись домовленістю сторін у договорі про надання правової допомоги, який засвідчує існування між клієнтом та адвокатом домовленості стосовно об'єму наданих йому повноважень, шляхом окремого визначення такої дії у договорі.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 18.10.2018 року у справі № 811/1507/18, від 29.05.2019 у справі № 202/5348/18.
Як вбачається з матеріалів позовної заяви, остання підписана та подана до суду адвокатом Мельником О.Ф.
На підтвердження повноважень на підписання позовної заяви, адвокатом надано копію договору про надання правової допомоги від 22.09.2023 та ордер серії СА № 1068173 від 12.02.2024, який виданий на підставі договору від 22.09.2023.
Відповідно до вказаного договору, адвокат Мельник О.Ф. та клієнт ОСОБА_1 домовились про надання юридичних послуг та здійснення правового ведення цивільної справи про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою шляхом її повернення. При цьому адвокату надано право знайомитись з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії з документів долучених до справи, одержувати копії рішень, ухвал, брати участь в судових засіданнях, подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, задавати питання іншим учасникам справи, заявляти клопотання та відводи, давати усні та письмові пояснення та ін.
Однак, у вказаному договорі не визначено повноваження адвоката щодо підписання та подання до суду позовної заяви шляхом визначення (погодження) такої дії у договорі.
Таким чином, вважаю, що вказаний договір та ордер хоч і підтверджують правовий статус адвоката на участь у даній справі, однак не надають йому безумовного права підпису в інтересах та від імені клієнта (позивача) даної позовної заяви, зважаючи на обсяг повноважень, наданих адвокату за умовами договору.
Враховуючи викладене, слід дійти висновку, що позовна заява підписана особою, яка не має права її підписувати.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 185 ЦПК України заява повертається, коли заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Таким чином, позовна заява за змістом п. 1 ч. 4 ст. 185 ЦПК України підлягає поверненню.
Слід роз'яснити, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви (ч. 7 ст. 185 ЦПК України).
Керуючись ст. 13, 60, 175, 185, 260, 353, 354 ЦПК України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 - повернути заявнику (позивачу) разом з доданими документами.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.
Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день її підписання (складення), має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.
Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею.
Суддя А. Ю. Цуранов