Справа № 465/1373/24
Ухвала
про залишення заяви без руху
"27" лютого 2024 р. м. Львів
Суддя Франківського районного суду м. Львова Кузь В.Я., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 , з участю заінтересованої особи - Франківського відділу державної реєстрації актців цивільного стану у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території, -
встановив:
Заявник звернувся в суд з заявою в порядку окремого провадження про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території.
Вивчивши матеріали заяви, приходжу до висновку про необхідність залишення заяви без руху за наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Ч.1 ст.13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ч.1 ст.19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
П.3 ч.3 цієї статті визначено, що цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, зокрема, у порядку окремого провадження.
Ч.1 ст.293 ЦПК України визначено, що окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Відповідно до п.5 ч.2 цієї статті, суд розглядає в порядку окремого провадження, зокрема, встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Відповідно до ч.3 та ч.4 ст.294 ЦПК України, справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом. Справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб.
Ст.175 ЦПК України визначено ряд вимог до позовної заяви, які мають бути дотримані при її подачі.
Відповідно до ч.1 ст.175 ЦПК України, у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Відповідно до змісту п.8 ч.3 ст.175 ЦПК України, позовна заява повинна містити перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
У поданій заяві заявник просить встановити факт смерті на тимчасово окупованій території України свого батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Маріуполь.
У своїй заяві заявник вказує на наявність закритого кримінального провадження на підставі ч.1 п.2 ст.284 КПК України і долучає до заяви витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань та відповідь начальника СВ Маріупольського районного управління поліції Головного управління поліції в Донецькій області.
Разом з тим, сама постанова про закриття кримінального провадження до заяви не долучена.
Відтак, суд зобов"язує заявника надати належним чином завірену копію постанови про закриття кримінального провадження № 12022141370000679 від 19.10.2022р., на яке є покликання у поданій заяві.
Відповідно до ч.1 та 2 ст.95 ЦПК України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Ч.5 цієї статті визначено, що учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу.
Разом з тим, з заяви вбачається, що даних вимог закону щодо порядку подання письмових доказів, заявником не виконано.
Суд враховує практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа "Стаббігс та інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії").
У рішенні Європейського суду з прав людини від 18.11.2010 у справі "Мушта проти України" зазначено, що право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Залишення позову без руху з зазначених вище підстав не є по своїй суті обмеженням права на доступ до суду, оскільки відповідає вимогам закону та основним засадам цивільного судочинства, та є необхідним для справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду та вирішення справи.
При цьому суд зважає також на практику Європейського Суду з прав людини, що знайшла своє висвітлення у справі Golder v. United Kingdom від 21.02.1975 року, згідно якої, право на суд не є абсолютним, то воно може бути обмеженим особливо щодо умов прийнятності скарг, у тому числі й на дії судді, що відповідають вимогам процесуального законодавства, проте, не подобаються стороні. Правила застосування головуючим процесуальних норм, що забезпечують порядок в ході судового процесу і послідовність здійснення своїх прав сторонами, хоч і не подобається стороні, проте, безумовно мають на меті забезпечити належне відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи, повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані та розуміти, що їх право закінчується там, де починається право іншої сторони, а тим більше там, де починається обов'язок та право головуючого у процесі.
Відповідно до ч.1 ст.44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Виходячи з наведеного, вважаю, що заяву слід залишити без руху, надавши заявнику строк для усунення недоліків, зазначених в мотивувальній частині ухвали, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення копії даної ухвали.
На підставі викладеного, та керуючись статтями 2, 175, 177, 185, 258-260, 296-297 Цивільного процесуального кодексу України, суддя, -
постановив:
Матеріали заяви ОСОБА_1 , з участю заінтересованої особи - Франківського відділу державної реєстрації актців цивільного стану у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території - залишити без руху.
Надати заявнику строк для усунення недоліків заяви, вказаних у мотивувальній частині ухвали протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали про залишення заяви без руху.
У разі невиконання ухвали суду у зазначений строк, заяву вважати неподаною та повернути заявниці зі всіма доданими до неї документами.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя В. Кузь