Справа № 456/215/24
Провадження № 2/456/429/2024
(заочне)
16 лютого 2024 року місто Стрий
Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:
головуючого судді Шрамка Р. Т. ,
з участю секретаря: Сімонова-Мацигін А.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Стрию цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд», третіх осіб, приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горай Олега Станіславовича, приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Пиць Андрія Андрійовича про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -
ОСОБА_1 , звернувся в суд з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд», в якому просить суд визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №60589 від 05.10.2020р., виданий приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С., про стягнення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АЛАНД» з боржника ОСОБА_1 , заборгованості, яка виникла на підставі Кредитного договору №2000084422 від 10.07.2012 року, на загальну суму 21160,68 грн.
15.01.2021 року на підставі вказаного вище виконавчого напису нотаріуса приватним виконавцем виконавчого округу Львівської області Пиць А.А., відкрито виконавче провадження №64161858.
Позивач вважає, що даний виконавчий напис було вчинено з грубим порушенням норм чинного законодавства. Приватний нотаріус при вчиненні спірного виконавчого напису не перевірив наявності правової підстави нарахування заборгованості та безспірності стягнення грошових коштів. Вказані обставини дають підстави вважати, що заборгованість ОСОБА_1 , у розмірі 26160,68 грн., не є безспірною, тому вважає, що виконання стягнення на підставі виконавчого напису №60589 виданого 05.10.2020 приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Житомирської області Горай О.С., є неправомірним. Позивач дізнався про існування спірного виконавчого напису при ознайомленні з матеріалами ВП №64161858.
Відтак, просить визнати вищевказаний виконавчий напис, таким, що не підлягає виконанню.
Позивач ОСОБА_1 , та його представник ОСОБА_2 , в судове засідання не з'явились, однак представником ОСОБА_2 , було подано заяву до суду, згідно якої позов підтримав повністю, просив судові засідання проводити за їхньої відсутності.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про день, час та місце слухання справи, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення. Відзиву на позов не подав.
Треті особи: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С., та приватний виконавець виконавчого округу Львівської області Пиць А.А., в судове засідання не з'явилися, хоча були належним чином повідомлені про день, час та місце слухання справи.
Суд вважає за можливе вирішити спір на підставі наявних у справі доказів, без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
У відповідності до вимог ст.ст. 223, 280, ЦПК України суд вважає за можливе заслухати справу у відсутності відповідача та третіх осіб та постановити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
З'ясувавши дійсні обставини справи, права та обов'язки сторін, перевіривши зібрані по справі матеріали, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення частково з таких підстав.
Судом встановлено, що приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай Олегом Станіславовичем 05.10.2020 року вчинений виконавчий напис №60589 про стягнення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АЛАНД» з боржника ОСОБА_1 заборгованості, яка виникла на підставі Кредитного договору №2000084422 від 10.07.2012 року на загальну суму 26160,68 грн., з яких 16912,69 рн., - прострочена заборгованість за сумою кредитом, 8747,99грн. - прострочена заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом та 500,00 грн. плати за вчинення виконавчого напису
15.01.2021 року на підставі вказаного вище виконавчого напису нотаріуса приватним виконавцем виконавчого округу Львівської області Пиць А.А., відкрито виконавче провадження №64161858.
Статтями 15, 16 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Згідно з ч. 1ст. 39 Закону України «Про нотаріат» (далі - Закон) порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом та іншими актами законодавства України.
Відповідно до ст. 87 Закону для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Статтею 88 Закону визначено умови вчинення виконавчих написів, відповідно до якої нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, а також нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти (частина друга статті 50 Закону України «Про нотаріат»).
Підпунктом 3.2 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5(далі - Порядок) визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів (далі - Перелік), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.
При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку (підпункт 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14 постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2016 року скасовано та визнано незаконною та не чинною постанову Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, а саме: п. 1 Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, в частині «а після слів «заставлене майно» доповнити словами «(крім випадку, передбаченого пунктом 11 цього переліку)»; доповнити розділ пунктом 11 такого змісту: «11. Іпотечні договори, що передбачають право звернення стягнення на предмет іпотеки у разі прострочення платежів за основним зобов'язанням до закінчення строку виконання основного зобов'язання. Для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого іпотечного договору; б) оригінал чи належним чином засвідчена копія договору, що встановлює основне зобов'язання; в) засвідчена стягувачем копія письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов'язання, що була надіслана боржнику та майновому поручителю (в разі його наявності), з відміткою стягувана про непогашення заборгованості; г) оригінали розрахункового документа про надання послуг поштового зв'язку та опису вкладення, що підтверджують надіслання боржнику письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов'язання; ґ) довідка фінансової установи про ненадходження платежу», п. 2. Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів: «Доповнити перелік після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин 2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувана про непогашення заборгованості.». Зобов'язано Кабінет Міністрів України опублікувати резолютивну частину постанови суду про визнання незаконною та не чинною Постанови Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, у виданні, в якому її було офіційно оприлюднено, після набрання постановою законної сили.
З наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що оскаржуваний виконавчий напис вчинений нотаріусом 06.05.2021 року, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, яку було відповідно до ухвали Вищого адміністративно суду України залишено без змін.
Відповідно до пункту 1 Переліку (в редакції, чинній на момент вчинення виконавчого напису) «Нотаріально посвідчені договори, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно», для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання».
Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає у посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує виникнення права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло у стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання безспірного зобов'язання боржником.
Відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати беззаперечна заборгованість боржника перед стягувачем.
Безспірність заборгованості боржника, у тому числі і внаслідок цивільно-правової відповідальності, - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»).
Вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком документів є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої вимоги боржника перед стягувачем. Сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.
Суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й встановити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису. Разом із тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.
Саме до такого висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 05 липня 2017 року у справі № 6-887цс17 та від 19 вересня 2018 року у справі № 207/1587/16.
У нотаріальному процесі при стягненні боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса боржник участі не приймає, а тому врахування його інтересів має забезпечуватися шляхом надіслання повідомлення - письмової вимоги про усунення порушення (письмового повідомлення про вчинення виконавчого напису).
Так, у своїй постанові від 15 квітня 2020 року в справі № 554/6777/17 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що процедура стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса складається із двох етапів:
- перший, підготовчий етап, який включає повідомлення боржника. Цей етап спрямований на забезпечення прав та інтересів боржника, якому має бути відомо, що кредитор розпочинає процедуру стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса;
- другий етап - вчинення виконавчого напису, який полягає в подачі нотаріусу документів, що підтверджують безспірність вимог, в тому числі й повідомлення боржника (письмова вимоги про усунення порушення чи письмове повідомлення про вчинення виконавчого напису).
Недотримання одного із етапів процедури стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса є підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню».
Зважаючи на те, що кредитний договір, який наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, всупереч вищезазначеним нормам не був посвідчений нотаріально, а також беручи до уваги наявний спір щодо вказаної заборгованості, суд вважає, що наявні всі підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню у зв'язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.
Слід зазначити, що саме до такого висновку прийшов Верховний Суд при вирішенні аналогічного спору у своїй постанові від 21 жовтня 2020 року у справі № 172/1652/18, провадження № 61-16749св19.
У відповідності до п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.
За нормами ст. 141 ЦПК України судові витрати у разі задоволення позову покладаються на відповідача.
Згідно із квитанцією №6246-2404-5551-6009 від 31.12.2023 року, №5513-2412-2734-6193 від 08.01.2024, №5521-2412-6405-4387 від 08.01.2024 та №6234-2404-1080-6905 від 31.12.2023 позивач сплатив судовий збір в сумі 1816,80 грн.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 137 ЦПК України).
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 137 ЦПК України).
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 137 ЦПК України).
В позовній заяві позивач просив стягнути 15030,40 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність) або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного до договору (статті 12, 46, 56 ЦПК України). Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) зроблено висновок, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
В якості документів, що підтверджують розмір витрат та їх надання представником позивача до суду подано - ордер про надання правничої допомоги від 31.12.2023 та орієнтовний розрахунок суми судових витрат, які позивач понесе у зв'язку із розглядом справи.
Як підсумок, суд вважає, що через відсутність в матеріалах справи фінансових документів на підтвердження фактично оплачених позивачем витрат на правову допомогу, заявником не підтверджено факт здійснення позивачем витрат на правову допомогу від його представника.
Таким чином, суд приходить до висновку, про відсутність підстав для стягнення з відповідача можливо понесених позивачем витрат на правову допомогу.
Керуючись ст.ст.5,10,12,13,76,81,141,259,263,264,265,282-284 ЦПК України суд, -
ухвалив:
Заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд», третіх осіб, приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горай Олега Станіславовича, приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Пиць Андрія Андрійовича про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню задоволити частково.
Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №60589 від 05.10.2020 року, вчинений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Житомирської області Горай О.С., про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АЛАНД» заборгованості на суму 26160,68 гривень.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АЛАНД» на користь ОСОБА_1 сплачений ним судовий збір в сумі 1816,80 (одна тисяча вісімсот шістнадцять) гривень 80.
В задоволенні позову в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд» на користь ОСОБА_1 витрат на правову допомогу залишити без задоволення.
Скасувати заходи забезпечення позову накладені ухвалою Стрийського міськрайонного суду від 10.01.2024р. відповідно до якої було зупинено стягнення на підставі виконавчого напису.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його оголошення.
Суддя Р. Т. Шрамко