Справа № 456/5216/23
Провадження № 2-а/456/6/2024
іменем України
15 лютого 2024 року місто Стрий
Стрийський міськрайонний суд Львівської області у складі:
головуючого судді Шрамка Р. Т.
з участю секретаря: Сімонової-Мацигін А.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в місті Стрий справу №456/5216/23 за позовом ОСОБА_1 до Стрийського РУП ГУ НП у Львівській області про скасування постанови про адміністративне правопорушення, -
встановив:
Позивач звернувся до суду із позовом до Стрийського РУП ГУ НП у Львівській області та просив скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАТ №7852098 від 01.10.2023, про накладення на ОСОБА_2 , адміністративного стягнення в розмірі 1190 грн. 00 коп. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121-3 КУпАП. Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності закрити в зв'язку з відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень судові витрати по сплаті судового збору в сумі 536,80 грн.
Позовні вимоги мотивував тим, що зазначена постанова по справі про адміністративне правопорушення є протиправною. Вказує, що обставини вказані в постанові не відповідають дійсності, факт вчинення правопорушення позивач заперечив, а при розгляді такої справи про адміністративне правопорушення на місці зупинки відповідач на вимогу позивача не надав жодних доказів на підтвердження факту вчинення позивачем адміністративного правопорушення, що в свою чергу робить дії відповідача протиправними в силу імперативних норм чинного законодавства.
В судовому засіданні представник позивача адвокат Галушко О.І., позов підтримала та пояснила, що позивач наполягав на тому, щоб поліцейський надав докази порушення, а саме фіксування відеокамери. Поліцейський спочатку погодився показати відеозапис, однак відмовив показати вказані докази. Позивач наполягав на тому, щоб такі докази були пред'явлені, однак поліцейський в порушення його прав не реагував і продовжував виносити постанову.
Відповідач у запропоновані судом строк та порядку відзиву на адміністративну позовну заяву про скасування постанови по справі про адміністративні правопорушення, не подав, свою позицію по справі із обґрунтуванням її відповідними доказами не навів.
Ухвалою судді Стрийського міськрайонного суду Львівської області Шрамко Р.Т., від 11.10.2023 року вищевказану адміністративну позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі. Розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи у судовому засіданні.
Ухвалою судді Стрийського міськрайонного суду Львівської області Шрамко Р.Т., від 11.10.2023 року витребувано у Стрийського РУП ГУ НП у Львівській області належної якості копію (яку можливо дослідити в повному обсязі) постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАТ №7852098 від 01.10.2023 року та відеозапис з бодікамери №1849, який фіксував подію зазначену в даній постанові.
Інші процесуальні дії у цій справі судом не вчинялись, а ухвали не постановлялись.
Розглянувши наявні у суду матеріали справи та давши їм належу оцінку, суд дійшов такого висновку.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, яка є невід'ємною частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов'язків має право на справедливий судовий розгляд.
Принцип справедливості судового розгляду в окремих рішеннях Європейського Суду з прав людини трактується як належне відправлення правосуддя, право на доступ до правосуддя, рівність сторін, змагальний характер судового розгляду справи, обґрунтованість судового розгляду тощо.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав,свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень збоку суб'єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди, перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дій).
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Виходячи з вищенаведеного, однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, у тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, зокрема й при притягненні особи до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення.
Статтями 72-90 глави 5 «Докази та доказування» чинного КАС України наведені основні положення про докази, котрими в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи , і ці дані встановлюються вичерпними засобами. Докази повинні бути належними, допустимими, достовірними та достатніми.
Важливим є той аспект, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Згідно ч. 2ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Дотримуючись положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, а також виходячи із наведених вище норм національного процесуального законодавства, суд, перевіряючи порушення прав ОСОБА_2 , за пред'явленими позовними вимогами, пов'язаними із притягненням його до адміністративної відповідальності та накладенням на нього адміністративного стягнення, встановив наступне.
Фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин із наведенням наявних у справі доказів.
Як встановлено судом,01.10.2023 року відповідачем було винесено постанову серії ЕАТ №7852098 по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП та накладено на нього остаточне адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1190 грн.
За змістом зазначеної постанови водій ОСОБА_2 , керував транспортним засобом Рено Сценік номерний знак НОМЕР_1 , о 21.47 год. 01.10.2023, із неосвітленим номерним знаком в темну пору доби, чим порушив п. 2.9в «Правил дорожнього руху України», за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП.
Представник відповідача долучив до матеріалів справи відеозапис події 01.10.2023, з бодікамери №1849, з якого вбачається, що в ході записаної події номерний знак був освітлений.
Інших документів, пов'язаних із притягненням позивача до адміністративної відповідальності за порушення вимог п. 2.3в «Правил дорожнього руху України», матеріали справи не містять.
Норми права та роз'яснення, котрі застосовує суд при ухваленні даного рішення.
Пунктом 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року за № 1306 «Про правила дорожнього руху».
Пунктами 1.3 та 1.9. Правил дорожнього руху України встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які їх порушують, несуть відповідальність згідно із законодавством.
П. 2.3в Правил дорожнього руху України встановлена заборона водію, серед іншого, керувати транспортним засобом з номерним знаком, що неосвітлений (у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості) чи перевернутий.
Відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху вимог п. 2.3в Правил дорожнього руху України встановлена частиною 1 ст. 121-3 КУпАП.
У свою чергу, відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до пункту 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Згідно ч. 2 ст.77КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Висновок суду за результатами розгляду справи.
Відповідачами, як суб'єктом владних повноважень та безпосередньо його посадовою особою, уповноваженою на винесення постанови по справі про адміністративні правопорушення, у порушення зазначених вище вимог статті 77 КАС України щодо обов'язку доказування правомірності дій такої посадової особи з приводу складення відносно позивача оскаржуваної постанови по справі про адміністративні правопорушення, не надано суду жодних доказів, котрі б доводили наявність у діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121-3 КУпАП.
Отже, як свідчать матеріали справи, при винесенні оскаржуваної постанови по справі про адміністративні правопорушення, відповідачем не були з'ясовані усі обставини, визначені наведеною вище статтею 280 КУпАП, допущено неповноту розгляду справи про адміністративні правопорушення, а самим відповідачем як посадовою особою суб'єкта владних повноважень, рішення якого оскаржується позивачем, суду не надано будь-яких доказів правомірності свого рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності та правомірності накладення на нього остаточного адміністративного стягнення.
При таких обставинах та відсутності у справі хоча б одного доказу, котрий би відповідав критеріям його належності та допустимості, як і ненадання відповідачами матеріалів справи про адміністративні правопорушення відносно позивача для її безпосереднього дослідження у судовому засіданні, слід дійти висновку, що у діях позивача відсутні склад зазначеного адміністративного правопорушення, і, як наслідок, про необхідність скасування оскаржуваної постанови.
Щодо розподілу судових витрат у справі.
Судові витрати у справі, котрі полягають у сплаті позивачем судового збору за пред'явлення адміністративної позовної заяви до суду із вимогою немайнового характеру у розмірі 547,54 грн. і підтверджуються квитанцією ID7a806c76-868e-4ec2-8b4f-a5479a580cc3 від 10.10.2023 року (наявний у справі), на підставі ст. 139 КАС України, підлягають до стягнення на користь позивача з відповідача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, оскільки позовні вимоги у цій справі підлягають до задоволення у повному обсязі.
Доказів понесення учасниками справи інших судових витрат, пов'язаних з її розглядом, матеріали цієї адміністративної справи не містять.
Керуючись ст.ст.2, 6-11, 16, 72-79, 132-143, 241-251 КАС України суд, -
вирішив:
Позовні вимоги задоволити.
Скасувати Постанову серії ЕАТ №7852098 від 01.10.2023 винесену інспектором поліції №3 (м.Сколе) Стрийського РУП ГУ НП у Львівській області Бабій В.А. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст.121-3 КУпАП.
Стягнути з Стрийського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 536,80 (п'ятсот тридцять шість) грн. 80 коп..
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Стрийський міськрайонний суд Львівської області протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення суду складене 21.02.2024р.
Суддя Р. Т. Шрамко