19 лютого 2024 року
м. Київ
єдиний унікальний номер судової справи 824/131/23
номер провадження №22-вк/824/8/2024
Київський апеляційний суд у складі головуючого судді судової палати з розгляду цивільних справ Лапчевської О.Ф., за участю секретаря судового засідання Єфіменко І.О.,
учасники справи:
представники заявників ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,
представники боржника: Хорунжий Ю.А., Матвіїв С.І., Діденко А.О., Ахметова Г.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні справу за заявою представника СFSIT, Inc. [КФСІТ, Інк.], Cargill Financial Services International, Inc. [Каргілл Файненшл Сервісіз Інтернешнл, Інк.] ОСОБА_2
про визнання і надання дозволу на виконання Часткового остаточного арбітражного рішення від 14 грудня 2022 року, винесеного в арбітражному провадженні Лондонського міжнародного арбітражного суду № 215018 зі змінами, внесеними Додатком від 7 лютого 2023 року, боржник ОСОБА_3 , -
Заявник звернулась до апеляційного суду з указаною заявою.
В обґрунтування заяви вказувала на те, що заява про визнання і надання дозволу на виконання Часткового остаточного арбітражного рішення Лондонського міжнародного арбітражного суду (надалі також - "ЛМАС") від 14.12.2022 року, винесеного в арбітражному провадженні № 215018 (надалі - "Заява"), подається юридичними особами, компаніями СFSIT, Inc. [КФСІТ, Інк.] (надалі - "Перший заявник") та Cargill Financial Services International, Inc. [Каргілл Файненшл Сервісіз Інтернешнл, Інк.] (надалі - "Другий заявник"), (надалі разом - "Заявники" та/або "Стягувачі").
Заявники виступали позивачами у арбітражному провадженні № 215018 у спорі за позовом - Об'єднаною заявою про арбітраж від 18.01.2021 року - компаній CFSIT, Inc. [КФСІТ, Інк.] та Cargill Financial Services International, Inc. [Каргілл Файненшл Сервісіз Інтернешнл, Інк.] до компанії Francoso Corporation Limited [Франкосо Корпорейшн Лімітед] (Перший відповідач), пана ОСОБА_3 (Другий відповідач), компанії T.B. Fruit Polska SP. Z o.o. S.K.A. (Третій відповідач) та компанії TB Fruit Polska SP. Z o.o. S.K.A. (Четвертий відповідач) (разом Перший відповідач, Другий відповідач, Третій відповідач та Четвертий відповідач далі - "Відповідачі").
14.12.2022 року арбітражним трибуналом у складі пані Тетяни Нестерчук , пана Дрю Холінера (Drew Holiner) та пана Девіда Оуена, королівського адвоката (David Owen QC) (надалі також - "Арбітражний трибунал") за Регламентом ЛМАС 2020 року (надалі також - "Регламент ЛМАС") винесено Часткове остаточне арбітражне рішення. 07.02.2023 року за клопотанням Заявників Арбітражним трибуналом винесено Додаток до Часткового остаточного арбітражного рішення від 14.12.2022 року (надалі - "Додаток до Арбітражного рішення"), яким внесено ряд виправлень до тексту Часткового остаточного арбітражного рішення, та який є обов'язковою складовою рішення.
У даній заяві Заявники просять визнати і надати дозвіл на виконання Арбітражного рішення в частині, що стосується Другого відповідача - пана ОСОБА_3 (надалі також - "Боржник") - зі стягнення сум, зазначених в резолютивній частині Арбітражного рішення. Також Заявники простять видати виконавчий лист на примусове виконання Арбітражного рішення щодо Другого відповідача (Боржника) - пана ОСОБА_3 .
Під час розгляду справи сторони обмінювались заявами по суті справи.
Так, боржник в своїх запереченнях проти доводів заяви вказував, що станом на дату подання заяви, він не мав зареєстрованого місця проживання на території України. Місце здійснення підприємницької діяльності не можна вважати тотожним поняттю місце проживання/перебування фізичної особи. Також боржник не має майна на території України. Договір оренди земельної ділянки у м. Львові припинений у 2018 році. Скасування його місця реєстрації відбулось на вимогу власника майна, що спростовує посилання на умисність дій ОСОБА_3 . Отже, заява не належить до юрисдикції судів України.
Вказував, що склад арбітрів, які розглядали спір мають відношення до Російської Федерації. Компанія на користь якої прийнято рішення Cargill має російську дочірню компанію і не заявила про другу національність у суді.
Під час розгляду справи Лондонським міжнародним арбітражем було порушено його право на захист, порушено публічний порядок, а спір не може бути переданий на вирішення міжнародного комерційного арбітражу, оскільки підписані ним гарантії є одностороннім правочином, і він, будучи введеним в оману заявниками, їх підписав як фізична особа, що матиме диспропорцію балансу інтересів. Він, як фізична особа не мав права укладати міжнародні комерційні угоди.
Також наголошував, на тому, що Україною було введено ряд обмежувальних нормативних актів щодо транскордонних розрахунків з іншими державами.
Апелюючи проти доводів боржника, представники заявників зазначали, що боржник має місце проживання в Україні для цілей ст. 475 ЦПК України, факт проживання на території України не заперечується. Водночас, боржник навмисно знявся з реєстрації і не реєструє місце проживання. Зазначали, що боржник зареєстрований як ФОП в Україні, володіє коштами в банках України, мав майно на території України - оренду земельної ділянки, а отже з урахуванням всіх обставин справи повинен застосовуватись принцип «достатнього зв'язку» з державою, незважаючи на послідовні дії боржника щодо уникнення стягнення за рішенням суду. Наголошували, що арбітражне рішення оскаржувалось боржником, позов відхилено. Встановлено, що боржник мав достатні можливості для надання пояснень по суті спору, Арбітражний трибунал компетентний розглядати спір, отже, обставини заявлені у запереченнях щодо визнання і виконання рішення арбітражного суду вже були предметом розгляду. Доводи щодо неможливості отримати правову допомогу при розгляді арбітражного спору також були предметом розгляду і відхилені. Також наголошували, що фізична особа може бути стороною арбітражної угоди і не мати статусу ФОП. Вказували і на те, що визнання і виконання арбітражного рішення не порушує публічний порядок, жодних доказів введення в оману при укладенні договорів гарантії, боржником не надано, крім того, він мав можливість представити свої аргументи при розгляді арбітражного спору.
В судовому засіданні сторони підтримали доводи заяв по суті спору.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення заявника та дослідивши заперечення боржника, суд доходить висновку про те, що заява підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Судом встановлено, що заявники виступали позивачами у арбітражному провадженні № 215018 у спорі за позовом - Об'єднаною заявою про арбітраж від 18.01.2021 року - компаній CFSIT, Inc. [КФСІТ, Інк.] та Cargill Financial Services International, Inc. [Каргілл Файненшл Сервісіз Інтернешнл, Інк.] до компанії Francoso Corporation Limited [Франкосо Корпорейшн Лімітед] (Перший відповідач), пана ОСОБА_3 (Другий відповідач), компанії T.B. Fruit Polska SP.Z o.o. S.K.A. (Третій відповідач) та компанії TB Fruit Polska SP. Z o.o. S.K.A. (Четвертий відповідач) (разом Перший відповідач, Другий відповідач, Третій відповідач та Четвертий відповідач далі - "Відповідачі").
14.12.2022 року арбітражним трибуналом у складі пані Тетяни Нестерчук , пана Дрю Холінера (Drew Holiner) та пана Девіда Оуена, королівського адвоката (David Owen QC) (надалі також - "Арбітражний трибунал") за Регламентом ЛМАС 2020 року (надалі також - "Регламент ЛМАС") винесено Часткове остаточне арбітражне рішення.
07.02.2023 року за клопотанням Заявників Арбітражним трибуналом винесено Додаток до Часткового остаточного арбітражного рішення від 14.12.2022 року (надалі - "Додаток до Арбітражного рішення"), яким внесено ряд виправлень до тексту Часткового остаточного арбітражного рішення. Відповідно до ст. 27.5 Регламенту ЛМАС, Додаток від 07.02.2023 року до Часткового остаточного арбітражного рішення від 14.12.2022 року є невід'ємною частиною Часткового остаточного арбітражного рішення (надалі Часткове остаточне арбітражне рішення від 14.12.2022 року разом з Додатком від 07.02.2023 року - "Арбітражне рішення").
По тексту Арбітражного рішення використовується наступна скорочена назва юридичної особи Першого заявника (Першого позивача) СFSIT, Inc. [КФСІТ, Інк.]: CFSIТ. По тексту Арбітражного рішення використовується наступна скорочена назва юридичної особи Другого заявника (Другого позивача) Cargill Financial Services International, Inc. [Каргілл Файненшл Сервісіз Інтернешнл, Інк.]: CFSI.
Заборгованість Боржника перед Першим заявником та Другим Заявником виникла в результаті невиконання Боржником своїх зобов'язань перед Заявниками згідно з договорами які зазначено в п. п. 20-27 Арбітражного рішення.
В п. 821(а) резолютивної частини Арбітражним рішенням встановлено відповідальність Відповідачів, включаючи Другого відповідача - пана Тараса Барщовського (Боржника), наступним чином, що передбачає, що Боржник самостійно несе повну відповідальність за Гарантіями за Договорами відступлення Боржника та за Гарантією ФПСІДЗ Боржника:
"a) Постановляємо, що (i) кожен Відповідач несе повну самостійну відповідальність за загальну суму непогашеної заборгованості, що включає відсотки за прострочення, що підлягає сплаті за Договорами відступлення та сплата якої гарантована відповідно до Гарантій за Договорами відступлення, і (ii) Перший Відповідач несе повну самостійну відповідальність за загальну суму непогашеної заборгованості, що включає відсотки та відсотки за прострочення, що підлягає сплаті згідно з ФПСІДЗ, і (iii) Другий Відповідач несе повну самостійну відповідальність, а Третій і Четвертий Відповідачі несуть солідарну відповідальність за загальну суму непогашеної заборгованості, що включає відсотки та відсотки за прострочення, що підлягає сплаті згідно з ФПСІДЗ та сплата якої гарантована відповідно до Гарантій ФПСІДЗ." (п. 821(а) резолютивної частини Арбітражного рішення)
Окрім цього, в п. 821(с) резолютивної частини Арбітражним рішенням з пана ОСОБА_7 (Боржника та Другого відповідача) стягнуто на користь Першого заявника (Першого позивача) (СFSIT, Inc., скорочене найменування - СFSIT) наступні суми:
Непогашену заборгованість в розмірі 41 726 871, 25 доларів США, гарантовану кожним Відповідачем, і зокрема, паном ОСОБА_3 (Боржником, Другим відповідачем), згідно з Гарантіями за Договором відступлення 4, Гарантіями за Договором відступлення 6 і Гарантіями за Договором відступлення 8.
Відсотки за прострочення за період з дати, визначеної для погашення кожного платежу, до 25 вересня 2022 року включно у розмірі 14 262 650,28 доларів США.
Відсотки за прострочення на суму, зазначену в підпункті 12.1 вище (41 726 871,25 доларів США), з 26 вересня 2022 року до дати платежу за ставкою 11% річних.
З урахуванням того, що CFSIT (Перший заявник) не має права на стягнення відповідно до п. 821(с) Арбітражного рішення будь-якої суми, яка в сукупності перевищує суми, зазначені в підпунктах 12.1-12.3 вище.
Наказ про стягнення з Боржника сум, зазначених вище, передбачено в п. 821(с) резолютивної частини Арбітражного рішення наступним чином:
"c) Наказуємо стягнути з кожного Відповідача на користь CFSIT: (i) непогашену заборгованість в розмірі 41 726 871,25 доларів США, гарантовану кожним Відповідачем згідно з Гарантіями за Договором відступлення 4, Гарантіями за Договором відступлення 6 і Гарантіями за Договором відступлення 8; (ii) відсотки за прострочення за період з дати, визначеної для погашення кожного платежу, до 25 вересня 2022 року включно в розмірі 14 262 650,28 доларів США та (iii) відсотки за прострочення на суму, зазначену в підпункті (i) вище, з 26 вересня 2022 року до дати платежу за ставкою 11% річних; з урахуванням того, що CFSIT не має права на стягнення відповідно до цього пункту будь-якої суми, яка в сукупності перевищує суми, зазначені в підпунктах (i)-(iii) вище." (п. 821(с) резолютивної частини Арбітражного рішення).
Додатково в п. 821(b) та п. 821(d) резолютивної частини Арбітражним рішенням з пана ОСОБА_7 (Боржника) стягнуто на користь Другого заявника (Другого позивача) (Cargill Financial Services International, Inc., скорочене найменування - CFSI) наступні суми.
Непогашену заборгованість в розмірі 26 095 740,00 доларів США, гарантовану кожним Відповідачем, і зокрема паном ОСОБА_3 (Боржником, Другим відповідачем), згідно з Гарантіями за Договором відступлення 5, Гарантіями за Договором відступлення 7 і Гарантіями за Договором відступлення 9.
Відсотки за прострочення за період з дати, визначеної для погашення кожного платежу, до 25 вересня 2022 року включно у розмірі 8 919 777,64 доларів США.
Відсотки за прострочення на суму 26 095 740,00 доларів США з 26 вересня 2022 року до дати платежу за ставкою 11% річних.
З урахуванням того, що CFSI (Другий заявник) не має права на стягнення відповідно до п. 821(b) Арбітражного рішення будь-якої суми, яка в сукупності перевищує суми, зазначені вище.
Наказ про стягнення з Боржника сум, зазначених вище передбачено в п. 821(b) резолютивної частини Арбітражного рішення наступним чином:
"b) Наказуємо стягнути з кожного Відповідача на користь CFSI: (i) непогашену заборгованість в розмірі 26 095 740 доларів США, гарантовану кожним Відповідачем згідно з Гарантіями за Договором відступлення 5, Гарантіями за Договором відступлення 7 і Гарантіями за Договором відступлення 9; (ii) відсотки за прострочення за період з дати, визначеної для погашення кожного платежу, до 25 вересня 2022 року включно у розмірі 8 919 777,64 доларів США, і iii) відсотки за прострочення на суму, зазначену в підпункті (i) вище, з 26 вересня 2022 року до дати платежу за ставкою 11% річних; з урахуванням того, що CFSI не має права на стягнення відповідно до цього пункту будь-якої суми, яка в сукупності перевищує суми, зазначені в підпунктах (i)-(iii) вище." (п. 821(b) резолютивної частини Арбітражного рішення)
Непогашену заборгованість в розмірі 25 901 647,56 доларів США, що підлягає сплаті за ФПСІДЗ, сплата якої була гарантована Боржником відповідно до Гарантії ФПСІДЗ Боржника.
Відсотки за прострочення з 29 січня 2020 року до 25 вересня 2022 року включно в розмірі 7 133 772, 85 доларів США.
Відсотки за прострочення на суму 25 901 647,56 доларів США за період з 26 вересня 2022 року до дати платежу за ставкою 12% річних.
З урахуванням того, що CFSI (Другий заявник) не має права на стягнення відповідно до п. 821(d) Арбітражного рішення будь-якої суми, яка в сукупності перевищує суми, зазначені вище.
Наказ про стягнення з Боржника сум, зазначених вище, передбачено в п. 821(d) резолютивної частини Арбітражного рішення наступним чином: "Наказуємо стягнути з кожного Відповідача (з Першого Відповідача як боржника за ФПСІДЗ, а також з Другого, Третього і Четвертого Відповідачів як боржників згідно з Гарантіями ФПСІДЗ) на користь CFSI: (i) непогашену заборгованість в розмірі 25 901 647,56 доларів США, що підлягає сплаті за ФПСІДЗ, сплата якої була гарантована відповідно до Гарантій ФПСІДЗ; (ii) відсотки за прострочення з 29 січня 2020 року до 25 вересня 2022 року включно в розмірі 7 133 772,85 доларів США та (iii) відсотки за прострочення на суму, зазначену в підпункті (i) вище, з 26 вересня 2022 року до дати платежу за ставкою 12% річних; з урахуванням того, що CFSI не має права на стягнення відповідно до цього пункту будь-якої суми, яка в сукупності перевищує суми, зазначені в підпунктах (i)-(iii) вище." (п. 821(d) резолютивної частини Арбітражного рішення)
Боржник (Другий відповідач) та інші Відповідачі несуть відповідальність за несплату одних і тих же непогашених боргів та відсотків або як первісні боржники, або як співгаранти.
Згідно з п. 814(d) та резолютивною частиною Арбітражного рішення остаточна сума стягнення з Боржника та інших Відповідачів не повинна перевищувати загальну суму присудженої суми непогашеної заборгованості та відсотків. Про це зазначено в п. 814(d) Арбітражного рішення наступним чином: "Останнім питанням, Арбітражний трибунал зазначає, що відповідно до Гарантій за Договорами відступлення, ФПСІДЗ та Гарантій за ФПСІДЗ Відповідачі несуть відповідальність за несплату одних і тих же непогашених боргів та відсотків або як первісні боржники, або як співгаранти. Таким чином, хоча за більшістю Договорів Відповідачі несуть повну самостійну відповідальність, Арбітражний трибунал з метою уникнення сумнівів вважає за доцільне уточнити, що Позивачі не матимуть права на стягнення будь-якої суми, яка в загальному розмірі перевищуватиме присуджену суму непогашеної заборгованості та відсотків, про що зазначено в резолютивній частині Арбітражного рішення." (п. 814(d) Арбітражного рішення зі змінами згідно з Додатком до Арбітражного рішення від 7 лютого 2023 р.).
Статтею 81 Закону України «Про міжнародне приватне право» передбачено, що в Україні можуть бути визнані та виконані рішення іноземних судів у справах, що виникають з цивільних, трудових, сімейних та господарських правовідносин, вироки іноземних судів у кримінальних провадженнях у частині, що стосується відшкодування шкоди та заподіяних збитків, а також рішення іноземних арбітражів та інших органів іноземних держав, до компетенції яких належить розгляд цивільних і господарських справ, що набрали законної сили.
Частиною 1 статті 82 Закону України «Про міжнародне приватне право» встановлено, що визнання та виконання рішень, визначених у статті 81 цього Закону, здійснюється у порядку, встановленому законом України.
Відповідно до ч. 1 ст. 35 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» Арбітражне рішення, незалежно від того, в якій країні воно було винесено, визнається обов'язковим і при поданні до компетентного суду письмового клопотання виконується з урахуванням положень цієї статті та статті 36.
Визнання та надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу - це поширення законної сили такого рішення на територію України і застосування засобів примусового виконання в порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України.
Порядок розгляду і вирішення заяви про визнання та надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу визначені в Главі 3 Розділу ІХ ЦПК України «Визнання та виконання рішень іноземних судів, міжнародних комерційних арбітражів в Україні, надання дозволу на примусове виконання рішень третейських судів».
У відповідності до ч. 1 ст. 474 ЦПК України рішення міжнародного комерційного арбітражу (якщо його місце знаходиться за межами України), незалежно від того, в якій країні воно було винесено, визнається та виконується в Україні, якщо їх визнання та виконання передбачено міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
У разі якщо визнання та виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу залежить від принципу взаємності, вважається, що він існує, оскільки не доведено інше (ч. 2 ст. 474).
Вирішуючи питання про визнання та надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу, суд не може оцінювати, чи законним є прийняте рішення, обговорювати його правильність по суті чи вносити будь-які зміни до його змісту, а перевіряє лише дотримання строків звернення з клопотанням, дотримання вимог процесуального закону щодо його форми і змісту та наявність обставин, які можуть бути підставою для відмови в задоволенні заяви.
Крім того, визнання та виконання арбітражних рішень регулюється також Конвенцією про визнання та виконання іноземних арбітражних рішень від 10 червня 1958 року (Нью-Йорк) (далі -Конвенція), яка набрала чинності для України з 08 січня 1961 року, та членами якої є Швейцарія та Сполучене Королівство Велика Британія.
Нью-Йоркська конвенція встановлює, що кожна Договірна Держава визнає арбітражні рішення як обов'язкові і приводить їх до виконання згідно з процесуальними нормами тієї території, де запитується визнання і приведення у виконання цих рішень, на умовах, викладених у нижченаведених статтях Конвенції.
Стаття 4 Конвенції, що для визнання і приведення у виконання рішення іноземного арбітражного суду сторона, яка просить про таке визнання і виконання, при подачі відповідного прохання надає: a) належним чином засвідчений оригінал арбітражного рішення або належним чином завірену копію такого; b) оригінал арбітражної угоди або її належним чином засвідчену копію. Якщо арбітражне рішення або угода викладені не офіційною мовою тієї країни, де порушене клопотання про визнання і приведення у виконання рішення, також надається переклад цих документів на офіційну мову. Переклад засвідчується офіційним чи присяжним перекладачем чи дипломатичною або консульською установою.
Перевіряючи дотримання вище викладених вимог, судом встановлено, що трирічний строк на подання заяви про визнання та надання дозволу на виконання вказаного рішення дотримано, до заяви стягувачем долучено документи у відповідності до переліку, визначеного статтею 4 Конвенції, що узгоджуються з положеннями ст. 476 ЦПК України та ст. 36 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж».
Окрім того, перелік підстав для відмови у визнанні і наданні дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу визначено в статті 478 ЦПК України.
Так, статтею 478 ЦПК України передбачено, що суд відмовляє у визнанні і наданні дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу, якщо: 1) на прохання сторони, проти якої воно спрямоване, якщо ця сторона подасть суду доказ того, що: а) одна із сторін в арбітражній угоді була якоюсь мірою недієздатною; або ця угода є недійсною за законом, якому сторони цю угоду підпорядкували, а в разі відсутності такої вказівки, - за законом держави, де рішення було винесено; або б) сторону, проти якої винесено рішення, не було належним чином сповіщено про призначення арбітра чи про арбітражний розгляд або з інших поважних причин вона не могла подати свої пояснення; або в) рішення винесено щодо спору, не передбаченого арбітражною угодою, або такого, що не підпадає під її умови, або містить постанови з питань, що виходять за межі арбітражної угоди; проте якщо постанови з питань, охоплених арбітражною угодою, можуть бути відокремлені від тих, які не охоплюються такою угодою, то та частина арбітражного рішення, яка містить постанови з питань, що охоплені арбітражною угодою, може бути визнана і виконана; або г) склад міжнародного комерційного арбітражу або арбітражна процедура не відповідали угоді між сторонами або, за відсутності такої, не відповідали закону тієї держави, де мав місце арбітраж; ґ) або рішення ще не стало обов'язковим для сторін, або було скасовано, або його виконання зупинено судом держави, в якій або згідно із законом якої воно було прийнято; або 2) якщо суд визнає, що: а) відповідно до закону спір, з огляду на його предмет, не може бути переданий на вирішення міжнародного комерційного арбітражу; або б) визнання та виконання цього арбітражного рішення суперечить публічному порядку України.
Конвенція про визнання та виконання іноземних арбітражних рішень від 10 червня 1958 року, презюмуючи обов'язковість арбітражного рішення, також передбачає вичерпний, що не підлягає розширеному тлумаченню, перелік підстав, за яких компетентний суд може відмовити у визнанні та виконанні арбітражного рішення.
Згідно статті 5 Конвенції про визнання та виконання іноземних арбітражних рішень від 10 червня 1958 року, у визнанні і приведенні у виконання арбітражного рішення може бути відмовлено на прохання тієї сторони, проти якої воно спрямовано, лише у разі, якщо ця сторона надасть компетентній владі за місцем порушеного клопотання про визнання і приведення рішення у виконання докази того, що: a) сторони в арбітражній угоді, за принципами застосовуваного до них закону, в будь-якій мірі були недієздатними або ця угода є недійсною за законом, якому сторони цю угоду підпорядкували, а за відсутності вказівки про таке підпорядкування, згідно із законом країни, де рішення було винесено, або b) сторона, проти якої винесено рішення, не була належним чином повідомлена про призначення арбітра або про арбітражний розгляд або з інших причин не могла подати свої пояснення, або c) вказане рішення винесено у спорі, не передбаченому або не підпадаючому під дію положень арбітражної угоди або арбітражного застереження в договорі, або містить висновки з питань, що виходять за межі арбітражної угоди або арбітражного застереження в договорі, з тим, однак, що у разі, якщо висновки з питань, охоплених арбітражною угодою або застереженням, можуть бути відокремлені від тих, які не охоплюються такою угодою або застереженням, то та частина арбітражного рішення, яка містить висновки з питань, охоплених арбітражною угодою або арбітражним застереженням в договорі, може бути визнана і виконана, або d) склад арбітражного органу або арбітражний процес не відповідали угоді між сторонами або, за відсутності такої, не відповідали закону тієї країни, де мав місце арбітраж, або е) рішення ще не стало остаточним для сторін або було скасовано або призупинено його виконання компетентною владою країни, де воно було винесено, або країни, закон якої застосовувався. У визнанні та приведенні у виконання арбітражного рішення може бути також відмовлено, якщо компетентна влада країни, в якій порушується клопотання про визнання і приведення у виконання рішення, дійде висновку, що: a) об'єкт спору не може бути предметом арбітражного розгляду за законами цієї країни, або b) визнання і приведення у виконання цього рішення суперечать публічному порядку цієї країни.
Стаття 36 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» також передбачає, що у визнанні або у виконанні арбітражного рішення, незалежно від того, в якій державі воно було винесено, може бути відмовлено лише: 1) на прохання сторони, проти якої воно спрямоване, якщо ця сторона подасть компетентному суду, у якого просить визнання або виконання, доказ того, що: - одна із сторін в арбітражній угоді, зазначеній у статті 7, була якоюсь мірою недієздатною; або ця угода є недійсною за законом, якому сторони цю угоду підпорядкували, а в разі відсутності такої вказівки, - за законом держави, де рішення було винесено; або - сторону, проти якої винесено рішення, не було належним чином сповіщено про призначення арбітра чи про арбітражний розгляд або з інших поважних причин вона не могла подати свої пояснення; або - рішення винесено щодо спору, не передбаченого арбітражною угодою, або такого, що не підпадає під її умови, або містить постанови з питань, що виходять за межі арбітражної угоди; проте, якщо постанови з питань, охоплених арбітражною угодою, можуть бути відокремлені від тих, які не охоплюються такою угодою, то та частина арбітражного рішення, яка містить постанови з питань, що охоплені арбітражною угодою, може бути визнана і виконана; або - склад третейського суду або арбітражна процедура не відповідали угоді між сторонами або, за відсутності такої, не відповідали закону тієї держави, де мав місце арбітраж; або - рішення ще не стало обов'язковим для сторін, або було скасовано, або його виконання зупинено судом держави, в якій або згідно із законом якої воно було прийнято; або 2) якщо суд визнає, що: - об'єкт спору не може бути предметом арбітражного розгляду за законодавством України; або - визнання та виконання цього арбітражного рішення суперечить публічному порядку України.
Тягар доведення наявності підстав для відмови у визнанні і виконанні арбітражного рішення покладається на сторону, яка заперечує проти заяви стягувача.
Апеляційний суд вказує на те, що спірні правовідносини в межах розгляду цієї справи ґрунтуються на домовленості сторін (на договірних засадах), з яких не вбачається застосування норми права іноземної держави, яка суперечить та вступає в колізію з чинним цивільним законодавством України.
Зокрема, пан ОСОБА_3 (Боржник) є громадянином України та станом на 24.10.2018 року мав зареєстроване місце проживання на території України за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно з даними в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, пан ОСОБА_3 зареєстрований як фізична-особа підприємець за адресою: АДРЕСА_2 . Наведене підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань щодо ФОП ОСОБА_3 від 07.09.2023 року.
Зазначена адреса, а саме АДРЕСА_2 , підтверджена паном ОСОБА_3 як його податкова адреса та місце його реєстрації в його Третій заяві свідка, підписаній паном ОСОБА_3 04 квітня 2023 року та поданій до Високого суду правосуддя (Високого суду справедливості) Англії у справі № CL-2023-000003, пов'язаній з Арбітражним рішенням, за визнанням та наданням дозволу щодо якого звертаються Заявники. В своїх письмових поданнях в рамках арбітражного провадження Боржник заявляв, що він є громадянином України, який проживає та знаходиться в Україні, має на території України банківські рахунки. Відповідно до Арбітражного рішення, контактними даними Боржника зазначено наступну адресу ведення комерційної діяльності Боржника: АДРЕСА_3 .
Крім того, в ході дослідження заперечень щодо компетенції суду України щодо розгляду заяви, встановлено, що боржник мав право оренди земельної ділянки у Львівській області, яке, після подання заяви у вересні 2023 року, припинено 28.11.2023 р., водночас даних щодо державної реєстрації припинення такого права не внесено.
Отже, твердження боржника є необґрунтованими з огляду на те, що для цілей ст. 475 ЦПК України Боржник як фізична особа має місце проживання на території України, Боржник як фізична особа-підприємець має місцезнаходження на території України, на території України знаходиться майно Боржника.
Місцезнаходження Боржника як фізичної особи-підприємця в будь-якому випадку знаходиться в Україні та є самостійною підставою для розгляду Заяви від 08.09.2023 року Київським апеляційним судом згідно з ч. 1 ст. 475 ЦПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 475 ЦПК України, питання визнання і надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу розглядається судом за заявою стягувача відповідно до цієї глави, якщо боржник має місце проживання (перебування) або місцезнаходження на території України.
Боржник не заперечує факту проживання на території України.
Як зазначено Великою Палатою Верховного Суду у справі № 904/2104/19, п. 6 ч.1 ст. 3 ЦК України передбачено добросовісність як стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Великою Палатою застосовано доктрину заборони суперечливої поведінки - ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці.
Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них.
Заявниця, звертаючись з заявою, розумно покладалась на той факт, що Боржник зареєстрований в Україні. Боржник же діє недобросовісно, уникаючи відповідальності за Арбітражним рішенням, скасовуючи реєстрацію місця проживання 07.06.2023 року, фактично відразу після того, як Високим судом справедливості в Англії було винесено Постанову (наказ), яким Високий суд справедливості постановив відмовити у задоволенні позовної заяви Боржника про скасування Арбітражного рішення по суті вимог Боржника).
Як зазначається Верховним Судом, визначені ст. 475 ЦПК України правила підсудності національному суду України заяви про визнання і надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу є втіленням принципу "достатнього зв'язку" держави, суд якої видає дозвіл на визнання і примусове виконання арбітражного рішення, із особою боржника. /Постанова ВС у справі №824/97/22/
Отже, доводи боржника щодо відсутності компетенції суду України надавати дозвіл на визнання і виконання рішення, суд розцінює як намагання уникнути сплати коштів, визначених рішенням суду.
З огляду на викладене вище, Заява Заявників від 08.09.2023 року про визнання та надання дозволу на виконання Часткового остаточного арбітражного рішення від 14.12.2022 року, винесеного в арбітражному провадженні Лондонського міжнародного арбітражного суду № 215018 зі змінами, внесеними Додатком від 07.02.2023 року, підлягає розгляду Київським апеляційним судом. Умови передбачені ч. 1 та/або ч. 2 ст. 475 ЦПК України Заявниками дотримані.
Також встановлено, що Арбітражна процедура відповідала Арбітражним угодам сторін, а Лондонський міжнародний арбітражний суд був належним чином уповноважений сторонами адмініструвати розгляд спору в арбітражному провадженні № 215018 згідно з Арбітражними угодами.
Як вбачається із Арбітражних угод, сторони домовились передати будь-які спори, що виникають із або у зв'язку із Гарантіями за Договорами відступлення Боржника та Гарантією ФПСІДЗ Боржника на розгляд і остаточне вирішення виключно шляхом арбітражу відповідно до Регламенту Лондонського міжнародного арбітражного суду.
Склад Арбітражного трибуналу, на розгляд якого було передано спір в арбітражному провадженні № 215018, відповідав Арбітражним угодам сторін і мав компетенцію розглядати спір між Заявниками та Боржником.
Суд ЛМАС повідомив сторін, зокрема і Боржника, пана ОСОБА_3 , про призначення Арбітражного трибуналу у складі трьох арбітрів шляхом направлення електронного листа ЛМАС від 27.05.2021 року (з вкладенням відповідного листа-повідомлення ЛМАС про призначення Арбітражного трибуналу), у тому числі, на наступні погоджені Боржником адреси електронної пошти Боржника: ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 , і представника Боржника, пана ОСОБА_8 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ; ІНФОРМАЦІЯ_2 ; ІНФОРМАЦІЯ_3 ), зазначені також в п. п. 12-13 Арбітражного рішення.
В арбітражному провадженні Боржник оспорював компетенцію Арбітражного трибуналу в порядку ст. 23(3) Регламенту ЛМАС76 на підставах, викладених в п. п. 253-265 Арбітражного рішення.
Відповідно до ст. 23(1) Регламенту ЛМАС Арбітражний трибунал може сам прийняти постанову про свою компетенцію, в тому числі стосовно будь-яких заперечень щодо наявності, чинності, дійсності, виконуваності та обсягу арбітражної угоди.
Таким чином, Арбітражний трибунал на основі своїх повноважень та з урахуванням детального аналізу подань сторін та експертних свідчень (звіту) прийняв рішення, що заперечення Боржника щодо компетенції Арбітражного трибуналу є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, та підтвердив свою компетенцію на розгляд спору в арбітражному провадженні № 215018 відповідно до Арбітражних угод.
Отже доводи боржника щодо відсутності компетенції суду є неспроможними як і доводи щодо пов'язаності арбітрів з Російською Федерацією.
Боржник також брав активну участь в арбітражному провадженні № 215018, а отже, мав змогу надавати та надавав пояснення в арбітражному провадженні, подавав заяви по суті спору та інші процесуальні клопотання. Наведене підтверджується обставинами, які зазначені в Арбітражному рішенні.
Вирішуючи питання про визнання та надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу, суд не може оцінювати, чи законним є прийняте рішення, обговорювати його правильність по суті чи вносити будь-які зміни до його змісту, а перевіряє лише дотримання строків звернення з заявою, дотримання вимог процесуального закону щодо її форми і змісту та наявність обставин, які можуть бути підставою для відмови в задоволенні заяви. Закон містить вичерпний перелік процесуальних форм судового контролю, будь-яке інше втручання судів у рішення міжнародного комерційного арбітражу є неприпустимим.
Оцінюючи аргументи боржника щодо порушення публічного порядку України, суд не вбачає підстав для їх слушності з огляду на таке.
Так, Нью-Йоркська конвенція прямо передбачає, що стороною арбітражної угоди можуть бути, в тому числі, фізичні особи. Нью-Йоркська конвенція також не містять обмежень щодо укладення арбітражних угод лише фізичними особами зі статусом фізичної особи-підприємця. Висновок про відсутність у законодавстві України положень про те, що для укладення арбітражної угоди фізична особа повинна обов'язково мати статус фізичної особи-підприємця (тобто їй необхідно мати спеціальну правоздатність) також підтверджується Верховним Судом у постанові Верховного Суду у справі № 824/83/22 від 12.01.2023 року про скасування рішення арбітражного суду.
Крім того, оцінка дійсності Договорів гарантії, виходить за межі компетенції суду при розгляді справи про визнання та надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу, який не наділений повноваженнями щодо перегляду арбітражного рішення по суті, зокрема, не може визначати чи правильно застосовано право, оцінювати докази та факти, встановлені в рішенні міжнародного комерційного арбітражу у відповідній справі.
Слід також повторно наголосити на тому, що судом за місцем винесення Арбітражного рішення у справі щодо оскарження арбітражного рішення на підставі ст. 68 Закону Англії про арбітраж було розглянуто та відмовлено у задоволенні позовної заяви Боржника, зокрема, щодо скасування Арбітражного рішення. В своєму рішенні Високий суд справедливості прийшов до висновку, що щодо боржника не було допущено жодних порушень, у зв'язку з якими він не міг би подати свої пояснення у справі в арбітражі. Арбітражне рішення є остаточним і є обов'язковим для сторін, у тому числі для Боржника, який зобов'язаний його виконати.
Згідно з правом Англії Боржник втратив право на заперечення щодо раніше не заявлених заперечень щодо відсутності арбітражних угод між сторонами, а також на заперечення щодо недотримання арбітражної процедури протягом арбітражу в ЛМАС. Отже, є всі підстави стверджувати, що така процесуальна поведінка Боржника є недобросовісною та становить зловживання процесуальними правами.
Отже, боржник не довів порушення публічного порядку України у випадку визнання та надання дозволу на виконання Арбітражного рішення, норми Закону України "Про міжнародне приватне право", на підставі яких Боржник обґрунтовує порушення публічного порядку України, не мають відношення до стандарту встановлення порушення публічного порядку для цілей п. 2 ч. 1 ст. 478 ЦПК України.
З огляду на викладене, зважаючи на відсутність визначених статтею 36 ЗУ «Про міжнародний комерційний арбітраж», статтею 478 ЦПК України та Конвенцією про визнання та виконання іноземних арбітражних рішень від 10 червня 1958 року підстав для відмови в задоволенні заяви про визнання та надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу, суд заяву задовольняє.
Згідно з ч. 1 ст. 479 ЦПК України суд постановляє ухвалу про визнання та надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу.
Керуючись ст. 479 ЦПК України, суд, -
Заяву представника СFSIT, Inc. [КФСІТ, Інк.], Cargill Financial Services International, Inc. [Каргілл Файненшл Сервісіз Інтернешнл, Інк.] ОСОБА_2 про визнання і надання дозволу на виконання Часткового остаточного арбітражного рішення від 14 грудня 2022 року, винесеного в арбітражному провадженні Лондонського міжнародного арбітражного суду № 215018 зі змінами, внесеними Додатком від 7 лютого 2023 року, боржник ОСОБА_3 - задовольнити.
1. Визнати і надати дозвіл на виконання на території України Часткового остаточного арбітражного рішення Лондонського міжнародного арбітражного суду від 14.12.2022 року в арбітражному провадженні № 215018 (зі змінами, внесеними Додатком від 07.02.2023 року), винесеного Арбітражним трибуналом у складі Тетяни Нестерчук, Дрю Холінера та Девіда Оуена, королівського адвоката, в частині, що стосується ОСОБА_3 , громадянина України, дата народження ІНФОРМАЦІЯ_4 , паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Городоцьким РВ УМВС України у Львівській області 09.03.1999 року, на користь СFSIT, Inc. [КФСІТ, Інк.], юридичної особи, заснованої і зареєстрованої відповідно до законодавства штату Делавер (США), реєстраційний номер 3490518, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_4 [3411 Silverside Road Tatnall Building #104, Wilmington, New Castle County, State of Delaware, 19810, United States of America], та Cargill Financial Services International, Inc. [Каргілл Файненшл Сервісіз Інтернешнл, Інк.], юридичної особи, заснованої і зареєстрованої відповідно до законодавства штату Делавер (США), реєстраційний номер 2235904, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_4 [3411 Silverside Road Tatnall Building #104, Wilmington, New Castle County, State of Delaware, 19810, United States of America].
2. Визнати і надати дозвіл на виконання на території України Часткового остаточного арбітражного рішення Лондонського міжнародного арбітражного суду від 14.12.2022 року (зі змінами, внесеними Додатком від 07.02.2023 року) в арбітражному провадженні № 215018 в частині, що стосується ОСОБА_3 , громадянина України, дата народження ІНФОРМАЦІЯ_4 , паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Городоцьким РВ УМВС України у Львівській області 09.03.1999 року, Другого Відповідача, яким у п. 821(а) Часткового остаточного арбітражного рішення постановлено, що:
"а) Постановляємо, що (i) кожен Відповідач несе повну самостійну відповідальність за загальну суму непогашеної заборгованості, що включає відсотки за прострочення, що підлягає сплаті за Договорами відступлення та сплата якої гарантована відповідно до Гарантій за Договорами відступлення, і (ii) Перший Відповідач несе повну самостійну відповідальність за загальну суму непогашеної заборгованості, що включає відсотки та відсотки за прострочення, що підлягає сплаті згідно з ФПСІДЗ, і (iii) Другий Відповідач несе повну самостійну відповідальність, а Третій і Четвертий Відповідачі несуть солідарну відповідальність за загальну суму непогашеної заборгованості, що включає відсотки та відсотки за прострочення, що підлягає сплаті згідно з ФПСІДЗ та сплата якої гарантована відповідно до Гарантій ФПСІДЗ."
3. Визнати і надати дозвіл на виконання на території України Часткового остаточного арбітражного рішення Лондонського міжнародного арбітражного суду від 14.12.2022 року (зі змінами, внесеними Додатком від 07.02.2023 року) в арбітражному провадженні № 215018 в частині стягнення з ОСОБА_3 , громадянина України, дата народження ІНФОРМАЦІЯ_4 , паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Городоцьким РВ УМВС України у Львівській області 09.03.1999 року, Другого Відповідача, на користь СFSIT, Inc., [КФСІТ, Інк.] сум, зазначених у п. 821(с) Часткового остаточного арбітражного рішення:
3.1. Непогашеної заборгованості в розмірі 41 726 871,25 доларів США (сорок один мільйон сімсот двадцять шість тисяч вісімсот сімдесят один долар США, 25 центів), гарантованої кожним Відповідачем згідно з Гарантіями за Договором відступлення 4, Гарантіями за Договором відступлення 6 і Гарантіями за Договором відступлення 8.
3.2. Відсотків за прострочення за період з дати, визначеної для погашення кожного платежу, до 25 вересня 2022 року включно у розмірі 14 262 650,28 доларів США (чотирнадцять мільйонів двісті шістдесят дві тисячі шістсот п'ятдесят доларів США, 28 центів).
3.3. Відсотків за прострочення на суму, зазначену в підпункті 3.1 вище, тобто 41 726 871,25 доларів США (сорок один мільйон сімсот двадцять шість тисяч вісімсот сімдесят один долар США, 25 центів) з 26 вересня 2022 року до дати платежу за ставкою 11% річних.
3.4. З урахуванням того, що СFSIT, Inc. не має права на стягнення відповідно до цього пункту будь-якої суми, яка в сукупності перевищує суми, зазначені в підпунктах 3.1 - 3.3 вище.
4. Визнати і надати дозвіл на виконання на території України Часткового остаточного арбітражного рішення Лондонського міжнародного арбітражного суду від 14.12.2022 року (зі змінами, внесеними Додатком від 07.02.2023 року) в арбітражному провадженні № 215018 в частині стягнення з ОСОБА_3 , громадянина України, дата народження ІНФОРМАЦІЯ_4 , паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Городоцьким РВ УМВС України у Львівській області 09.03.1999 року, Другого Відповідача, на користь Cargill Financial Services International, Inc. [Каргілл Файненшл Сервісіз Інтернешнл, Інк.] сум, зазначених в п. 821(b) та п. 821(d) Часткового остаточного арбітражного рішення:
4.1. Непогашеної заборгованості в розмірі 26 095 740,00 доларів США (двадцять шість мільйонів дев'яносто п'ять тисяч сімсот сорок доларів США), гарантованої кожним Відповідачем згідно з Гарантіями за Договором відступлення 5, Гарантіями за Договором відступлення 7 і Гарантіями за Договором відступлення 9.
4.2. Відсотків за прострочення за період з дати, визначеної для погашення кожного платежу, до 25 вересня 2022 року включно у розмірі 8 919 777,64 доларів США (вісім мільйонів дев'ятсот дев'ятнадцять тисяч сімсот сімдесят сім доларів США, 64 центи).
4.3. Відсотків за прострочення на суму, зазначену в підпункті 4.1 вище, тобто 26 095 740,00 доларів США (двадцять шість мільйонів дев'яносто п'ять тисяч сімсот сорок доларів США) з 26 вересня 2022 року до дати платежу за ставкою 11% річних.
4.4. З урахуванням того, що Cargill Financial Services International, Inc. не має права на стягнення відповідно до цих підпунктів 4.1. - 4.3. будь-якої суми, яка в сукупності перевищує суми, зазначені в підпунктах 4.1 - 4.3 вище.
4.5. Непогашеної заборгованості в розмірі 25 901 647,56 доларів США (двадцять п'ять мільйонів дев'ятсот одна тисяча шістсот сорок сім доларів США, 56 центів), що підлягає сплаті за ФПСІДЗ, сплата якої була гарантована відповідно до Гарантій ФПСІДЗ.
4.6. Відсотків за прострочення з 29 січня 2020 року до 25 вересня 2022 року включно в розмірі 7 133 772,85 доларів США (сім мільйонів сто тридцять три тисячі сімсот сімдесят два долари США, 85 центів).
4.7. Відсотків за прострочення на суму, зазначену в підпункті 4.5 вище, тобто 25 901 647,56 доларів США (двадцять п'ять мільйонів дев'ятсот одна тисяча шістсот сорок сім доларів США, 56 центів) з 26 вересня 2022 року до дати платежу за ставкою 12% річних.
4.8. З урахуванням того, що Cargill Financial Services International, Inc. не має права на стягнення відповідно до цих підпунктів 4.5. - 4.7. будь-якої суми, яка в сукупності перевищує суми, зазначені в підпунктах 4.5 - 4.7 вище.
5. Видати виконавчий лист на примусове виконання на території України Часткового остаточного арбітражного рішення Лондонського міжнародного арбітражного суду від 14.12.2022 року (зі змінами, внесеними Додатком від 07.02.2023 року) в арбітражному провадженні № 215018, винесеного арбітражним трибуналом у складі Тетяни Нестерчук, Дрю Холінера та Девіда Оуена, королівського адвоката, в частині стягнення з ОСОБА_3 , громадянина України, дата народження ІНФОРМАЦІЯ_4 , паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Городоцьким РВ УМВС України у Львівській області 09.03.1999 року на користь СFSIT, Inc. [КФСІТ, Інк.], юридичної особи, заснованої і зареєстрованої відповідно до законодавства штату Делавер (США), реєстраційний номер 3490518, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_4 [3411 Silverside Road Tatnall Building #104, Wilmington, New Castle County, State of Delaware, 19810, United States of America]:
5.1. Непогашеної заборгованості в розмірі 41 726 871,25 доларів США (сорок один мільйон сімсот двадцять шість тисяч вісімсот сімдесят один долар США, 25 центів).
5.2. Відсотків за прострочення за період з дати, визначеної для погашення кожного платежу, до 25 вересня 2022 року включно в розмірі 14 262 650,28 доларів США (чотирнадцять мільйонів двісті шістдесят дві тисячі шістсот п'ятдесят доларів США, 28 центів).
5.3. Відсотків за прострочення на суму 41 726 871,25 доларів США (сорок один мільйон сімсот двадцять шість тисяч вісімсот сімдесят один долар США, 25 центів) з 26 вересня 2022 року до моменту виконання рішення за ставкою 11% річних.
6. Видати виконавчий лист на примусове виконання на території України Часткового остаточного арбітражного рішення Лондонського міжнародного арбітражного суду від 14.12.2022 року в арбітражному провадженні № 215018, винесеного арбітражним трибуналом у складі Тетяни Нестерчук, Дрю Холінера та Девіда Оуена, королівського адвоката, в частині стягнення з ОСОБА_3 , громадянина України, дата народження ІНФОРМАЦІЯ_4 , паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Городоцьким РВ УМВС України у Львівській області 09.03.1999 року на користь Cargill Financial Services International, Inc. [Каргілл Файненшл Сервісіз Інтернешнл, Інк.], юридичної особи, заснованої і зареєстрованої відповідно до законодавства штату Делавер (США), реєстраційний номер 2235904, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_4 [3411 Silverside Road Tatnall Building #104, Wilmington, New Castle County, State of Delaware, 19810, United States of America]:
6.1. Непогашеної заборгованості в розмірі 26 095 740,00 доларів США (двадцять шість мільйонів дев'яносто п'ять тисяч сімсот сорок доларів США).
6.2. Відсотків за прострочення за період з дати, визначеної для погашення кожного платежу, до 25 вересня 2022 року включно у розмірі 8 919 777,64 доларів США (вісім мільйонів дев'ятсот дев'ятнадцять тисяч сімсот сімдесят сім доларів США, 64 центи).
6.3. Відсотків за прострочення на суму 26 095 740,00 доларів США (двадцять шість мільйонів дев'яносто п'ять тисяч сімсот сорок доларів США) з 26 вересня 2022 року до моменту виконання рішення за ставкою 11% річних.
6.4. Непогашеної заборгованості в розмірі 25 901 647,56 доларів США (двадцять п'ять мільйонів дев'ятсот одна тисяча шістсот сорок сім доларів США, 56 центів).
6.5. Відсотків за прострочення з 29 січня 2020 року до 25 вересня 2022 року включно в розмірі 7 133 772,85 доларів США (сім мільйонів сто тридцять три тисячі сімсот сімдесят два долари США, 85 центів).
6.6. Відсотків за прострочення на суму 25 901 647,56 доларів США (двадцять п'ять мільйонів дев'ятсот одна тисяча шістсот сорок сім доларів США, 56 центів) з 26 вересня 2022 року до моменту виконання рішення за ставкою 12% річних.
7. Стягнути в рівних частках з ОСОБА_3 , громадянина України, дата народження ІНФОРМАЦІЯ_4 , паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Городоцьким РВ УМВС України у Львівській області 09.03.1999 року на користь на користь СFSIT, Inc. [КФСІТ, Інк.], юридичної особи, заснованої і зареєстрованої відповідно до законодавства штату Делавер (США), реєстраційний номер 3490518, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_4 [АДРЕСА_5], та Cargill Financial Services International, Inc. [Каргілл Файненшл Сервісіз Інтернешнл, Інк.], юридичної особи, заснованої і зареєстрованої відповідно до законодавства штату Делавер (США), реєстраційний номер 2235904, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_4 [АДРЕСА_5] 1342 гривень сплаченого судового збору, тобто по 671 гривні на користь кожного.
Ухвала суду може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до цього суду.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Повний текст складено 27.02.2024 року.
Суддя Лапчевська О.Ф.