Ухвала від 15.02.2024 по справі 753/23685/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

1[1]

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ

Київського апеляційного суду в складі:

головуючого суддіОСОБА_1 ,

суддів при секретарі судового засіданняОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві 15 лютого 2024 рокуклопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та апеляційну скаргу прокурора Дарницької окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Дарницького районного суду м. Києва від 28 грудня 2023 року,

за участі:

прокурора ОСОБА_5 ,

ВСТАНОВИЛА:

Вказаною ухвалою відмовлено у задоволенні клопотання прокурора Дарницької окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_5 про арешт майна за матеріалами кримінального провадження відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023100020005082 від 23.12.2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.

Не погоджуючись з таким рішенням, прокурор подав апеляційну скаргу, в якій просивпоновити строк на апеляційне оскарження, скасувати ухвалу слідчого судді, постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання прокурора про арешт майна, а саме автомобіля марки «ЗАЗ SENS», реєстраційний номер НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер транспортного засобу НОМЕР_2 , який на праві приватної власності належить ОСОБА_6 та зареєстрований за адресою: Тернопільська обл., Кременецький р-н., с. Катеринівка, з забороною, відчужувати, розпоряджатися та користуватися майном.

Щодо строку на апеляційне оскарження зазначає, що прокурор не був присутній під час оголошення оскаржуваної ухвали, копію ухвали отримано 16 січня 2024 року та того ж дня поштовим зв'язком направлено апеляційну скаргу. З цих підстав просив поновити строк на апеляційне оскарження.

Апелянт вважає оскаржувану ухвалу незаконною та необґрунтованою, через істотні порушення вимог кримінального процесуального закону.

Зазначає, що автомобіль визнано речовим доказом у кримінальному провадженні та органом досудового розслідування заплановано проведення ряд експертиз транспортного засобу.

В судове засідання власник майна не з'явилася, про причини своєї неявки суд не повідомила, хоча її повідомлено у встановленому законом порядку. Колегія суддів вирішила за можливе розглянути дану справу за відсутності власника майна, що не суперечить положенням ч. 4 ст. 405 КПК України, зважаючи на скорочені строки розгляду справ такої категорії (ч. 2 ст. 422 КПК України).

Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора, який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, вивчивши матеріали провадження і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів уважає, що скарга не підлягає до задоволенню з наступних підстав.

Згідно з вимогами ст. 395 КПК України, ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її проголошення, а у випадку якщо ухвалу суду було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

З матеріалів провадження убачається, що клопотання розглянуто 28 грудня 2023 року у відсутність прокурора. У клопотанні про поновлення строку, прокурор зазначив, що копію оскаржуваного рішення ним отримано 16 січня 2024 року та того ж дня поштовим зв'язком направлено апеляційну скаргу. Колегія суддів вважає, що строк на апеляційне підлягає поновленню.

Як убачається з матеріалів судового провадження, СВ Дарницького УП ГУ НП у м. Києві, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке 23 грудня 2023 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань, під № 12023100020005082, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.

У клопотанні прокурора зазначено, що 22 грудня 2023 року приблизно о 13год. 20 хв. на проїзній частині Бориспільського Шосе на 12км в бік м. Києва водій автомобіля ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керував автомобілем ЗАЗ Сенс НОМЕР_1 рухався у напрямку м. Києва, не дотримався безпечної дистанції та здійснив зіткнення з ТЗ BMW X5 НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_2 . Внаслідок ДТП постраждав водій авто ЗАЗ ОСОБА_9 , та пасажир вказаного автмообіля ОСОБА_10 .

Автомобіль марки «ЗАЗSENS» реєстраційний номер НОМЕР_1 ідентифікаційний номер транспортного засобу НОМЕР_2 на праві приватної власності належить ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_3 , та зареєстрований за адресою: Тернопільська обл., Кременецький р-н., с. Катеринівка.

В ході огляду місця дорожньо-транспортної пригоди встановлено, що на вказаному автомобілі містяться сліди даної дорожньо-транспортної пригоди.

22 грудня 2023 року постановою начальника відділення розслідування злочинів у сфері транспортного слідчого відділу Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві ОСОБА_11 автомобіль марки «ЗАЗSENS» реєстраційний номер НОМЕР_1 визнано речовим доказом в рамках даного кримінального провадження.

25 грудня 2023 року прокурор Дарницької окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_5 направив до Дарницького районного суду м. Києва клопотання про накладення арешту на автомобіль марки «ЗАЗSENS» реєстраційний номер НОМЕР_1 , з метою збереження речового доказу.

Ухвалою слідчого судді Дарницького районного суду м. Києва від 28 грудня 2023 року відмовлено у задоволенні клопотання прокурора, з тих підстав, що прокурором не доведено необхідність застосування такого заходу забезпечення як арешт майна.

З таким висновком колегія суддів погодитись не може, виходячи з наступного.

При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно зі ст.ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього спеціальної конфіскації, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Положенням ч. 2 ст. 170 КПК України визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема, збереження речових доказів. У такому випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Як свідчать матеріали даного провадження, на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою збереження речових доказів, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

За таких обставин, колегія суддів приходить до переконання, що матеріали судового провадження переконливо свідчать про те, що автомобіль марки «ЗАЗSENS» реєстраційний номер НОМЕР_1 відповідає критеріям ч. 1 ст. 170, ст. 98 КПК України, оскільки містить відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Крім того, вказаний транспортний засіб постановою начальника відділення розслідування злочинів у сфері транспортного слідчого відділу Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві ОСОБА_11 обґрунтовано визнано речовим доказом у кримінальному провадженні, оскільки в ході огляду місця ДТП встановлено, що на вказаному автомобілі містяться характерні сліди дорожньо - транспортної пригоди.

Крім того, у судовому засіданні апеляційної інстанції прокурор повідомив, що у вказаному кримінальному провадженні призначено експертизу автомобіля марки «ЗАЗSENS» реєстраційний номер НОМЕР_1 .

Таким чином, доводи прокурора є слушними щодо того, що оскаржувана ухвала є необґрунтованою та такою, яка підлягає скасуванню, а тому висновки слідчого судді не відповідають, як матеріалам судового провадження так і вимогам КПК України.

Будь-яких суттєвих негативних наслідків від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження колегією суддів не встановлено.

З урахуванням вказаних обставин та з метою уникнення негативних наслідків, які можуть перешкодити проведенню всебічного та повного досудового розслідування, з метою запобігання можливості приховування, знищення майна в даному кримінальному провадженні, колегія суддів вважає, що у відповідності до вимог ст. ст. 132, 170-173 КПК України, необхідно накласти арешт на майно.

Керуючись статтями 117, 170, 171, 173, 309, 376, 404, 405, 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Поновити прокурору Дарницької окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_5 строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Дарницького районного суду м. Києва від 28 грудня 2023 року та задовольнити апеляційну скаргу.

Ухвалу слідчого судді Дарницького районного суду м. Києва від 28 грудня 2023 року, - скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою клопотання прокурора Дарницької окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_5 , - задовольнити.

Накласти арешт на майно, а саме на автомобіль марки «ЗАЗ SENS», реєстраційний номер НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер транспортного засобу НОМЕР_2 , який на праві приватної власності належить ОСОБА_6 та зареєстрований за адресою: Тернопільська обл., Кременецький р-н., с. Катеринівка, з забороною, відчужувати, розпоряджатися та користуватися майном.

Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

Єдиний унікальний № 753/23685/23 Слідчий суддя в 1-ій інстанції: ОСОБА_15

Провадження № 11сс/824/1574/2024 Доповідач ОСОБА_1

Категорія ст.170 КПК України

Попередній документ
117276713
Наступний документ
117276715
Інформація про рішення:
№ рішення: 117276714
№ справи: 753/23685/23
Дата рішення: 15.02.2024
Дата публікації: 29.02.2024
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Київський апеляційний суд
Категорія справи:
Розклад засідань:
28.12.2023 11:00 Дарницький районний суд міста Києва
28.12.2023 11:30 Дарницький районний суд міста Києва
06.02.2024 12:30 Дарницький районний суд міста Києва
Учасники справи:
головуючий суддя:
КОРЕНЮК А М
суддя-доповідач:
КОРЕНЮК А М