про передачу справи за підсудністю
22 лютого 2024 року Справа № 730/144/24
Суддя Сумського окружного адміністративного суду Савицька Н.В., розглянувши в приміщенні суду в м. Суми матеріали справи за позовом ОСОБА_1 до Путивльського відділу державної виконавчої служби у Конотопському районі Сумської області Східного міжрегіоннального управління Міністерства юстиції про зобов'язання вчинити дії,
24 січня 2024 року до Борзнянського районного суду Чернігівської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Путивльського відділу державної виконавчої служби у Конотопському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління юстиції про зобов'язання вчинити певні дії, в якій просить суд: зобов'язати державного виконавця Путивльського відділу державної виконавчої служби у Конотопському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (ЄДРПОУ: 34264668) зарахувати сплачену ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) суму в розмірі 17000 гривень в рахунок добровільного виконання постанови Борзнянського районного суду Чернігівської області по справі №730/702/22 від 15.02.2023.
Ухвалою Борзнянського районного суду Чернігівської області від 30.01.2024 позовну заяву ОСОБА_1 до Путивльського відділу державної виконавчої служби у Конотопському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління юстиції про зобов'язання вчинити певні дії передано за підсудністю до Сумського окружного адміністративного суду.
Перевіривши матеріали поданого позову, вбачається необхідним передати матеріали даної справи іншому суду за підсудністю, приймаючи до уваги наступне.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини поняття "суд, встановлений законом" передбачає розуміння суду, як юрисдикційного органу, що вирішує питання, віднесені до його компетенції на підставі норм права, відповідно до встановленої процедури. Цей орган має бути встановлений законом. ЄСПЛ у рішеннях наголосив, що поняття "суд, встановлений законом", стосується не тільки юридичного підґрунтя самого по собі існування "суду", але також і дотримання судом спеціальних норм, які регулюють його юрисдикцію, підсудність, повноваження судді ("Coeme та інші проти Бельгії" №3249296, рішення від 22 червня 2000 року; "Gurov проти Молдови" №3645502, рішення від 11 липня 2006 року; "Олександр Волков проти України" №21722/11, рішення від 9 січня 2013 року; "DMD Group A.S. проти Словаччини" №1933403, рішення від 5 жовтня 2010 року; "Сокуренко і Стригун проти України" №№29458/04 та 29465/04, рішення від 20 липня 2007 року).
Відповідно до ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви, серед іншого, з'ясовує, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Статтею 20 КАС України розмежовано предметну юрисдикцію між місцевими загальними як адміністративними судами та окружними адміністративними судами.
Так, відповідно до пункту 4 частини 1 статті 20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень судів у справах, визначених пунктами 1-3 частини першої цієї статті.
Згідно частини 2 статті 20 КАС України окружним адміністративним судам підсудні всі адміністративні справи, крім визначених частиною першою цієї статті.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 29 КАС України суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо при відкритті провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
З матеріалів позовної заяви вбачається, що фактично предметом спору є бездіяльність державного виконавця щодо незарахування сплаченої ОСОБА_1 суми у розмірі 17000 грн в рахунок добровільного виконання постанови Борзнянського районного суду Чернігівської області по справі про адміністративне правопорушення №730/702/22 від 15.02.2023 та незгода позивача із відкриттям виконавчого провадження 16.08.2023 по виконанню вказаного судового рішення, оскільки штраф ним було сплачено ще 02.08.2023. У зв'язку з чим, позивач і просить суд зобов'язати державного виконавця вчинити певні дії по зарахуванню суми сплаченого штрафу.
Тобто, позовні вимоги ОСОБА_1 стосуються бездіяльності (дій) державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ним рішення суду у справі, визначеної пунктами 1-3 частини першої статті 20 КАС України, у даному випадку у справі про притягнення до адміністративної відповідальності, а такі справи, за правилами предметної підсудності, відповідно до пункту 4 частини 1 статті 20 КАС України вирішуються місцевими загальними судами як адміністративними судами.
Дослідженням змісту позову не установлено вимог, які б були підсудні окружному адміністративному суду, що б за правилами частини 3 статті 21 КАС України зумовлювало належність цього спору до підсудності Сумського окружного адміністративного суду.
Суд також зауважує, що відповідно до частини першої статті 318 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю, якщо рішення прийнято судом з порушенням правил юрисдикції (підсудності), визначених статтями 20, 22, 25-28 цього Кодексу.
Отже, порушення окружним адміністративним судом правил як предметної так і територіальної підсудності є підставою для скасування судового рішення з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю.
Наведене дає підстави стверджувати, що процесуальний закон забороняє адміністративним судам розглядати справи, які йому не підсудні за предметною юрисдикцією, і зобов'язує їх направити таку справу на розгляд за встановленою законом підсудністю.
За таких обставин суд приходить до висновку, що за приписами статті 20 КАС України дана справа не підсудна Сумському окружному адміністративному суду, а її розгляд за правилами предметної підсудності має здійснюватись місцевим судом як адміністративним.
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне передати вказану адміністративну справу до Борзнянського районного суду Чернігівської області.
Відповідно до ч.1 ст. 30 КАС України, спори між адміністративними судами щодо підсудності не допускаються.
Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку про відсутність спору щодо підсудності, оскільки чинним процесуальним законодавством чітко врегульовано, що така справа підсудна місцевим загальним судам як адміністративним (п.4 ч.1 ст.20 КАС України).
Згідно пункту 24 Рішення Європейського суду з прав людини у справі Сокуренко і Стригун проти України" від 20 липня 2006 року, заяви № 29458/04 та № 29465/04, фраза встановленого законом викладена в частині першій статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, поширюється не лише на правову основу самого існування суду, але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.
При цьому, суд зазначає, що у випадку розгляду матеріалів даної позовної заяви саме Сумським окружним адміністративним судом, як судом першої інстанції, буде порушено принцип розгляду справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, гарантування якого визначено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Таким чином, даний спір підлягає розгляду Борзнянським районним судом Чернігівської області, який в даній справі є повноважним судом, в розумінні статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до ч. 6 та 8 ст. 29 КАС України питання про передачу адміністративної справи, крім випадку, визначеного п. п. 4-6 ч. 1 цієї статті, суд вирішує ухвалою. Ухвалу про передачу адміністративної справи з одного адміністративного суду до іншого може бути оскаржено.
Передача адміністративної справи з одного суду до іншого на підставі відповідної ухвали, яка підлягає оскарженню, здійснюється не пізніше наступного дня після закінчення строку на оскарження такої ухвали, а в разі подання апеляційної скарги - після залишення її без задоволення.
Керуючись ст. ст. 19, 20, 29, 248, 256, 286, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Матеріали адміністративної справи № 730/144/24 за позовом ОСОБА_1 до Путивльського відділу державної виконавчої служби у Конотопському районі Сумської області Східного міжрегіоннального управління Міністерства юстиції про зобов'язання вчинити дії передати на розгляд Борзнянського районного суду Чернігівської області за підсудністю.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя Н.В. Савицька