22 лютого 2024 року м.Суми
Справа №592/11113/23
Номер провадження 22-ц/816/435/24
Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів:
головуючого - Собини О. І. (суддя-доповідач),
суддів - Криворотенка В. І. , Рунова В. Ю.
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1
на ухвалу Ковпаківського районного суду м. Суми від 13 листопада 2023 року у складі судді Онайка Р.А., постановлену у м. Суми,
в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів,
У липні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з вищевказаним позовом, в якому просила змінити спосіб стягнення аліментів визначений рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 15 жовтня 2013 року по справі № 592/7575/13-ц та стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, до досягнення сином повноліття.
Ухвалою Ковпаківського районного суду м. Суми від 13 листопада 2023 рокузупинено провадження у справі № 592/11113/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення до припинення перебування ОСОБА_2 у складі Збройних Сил України.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Апеляційну скаргу мотивує тим, що надані відповідачем суду довідки не містять інформації щодо перебування його у складі ЗСУ та виконання завдань в зоні бойових дій, у зв'язку з чим він не може прибути в судове засідання.
Вказує, що відповідач скористався своїм правом на правничу допомогу і його інтереси представляє ОСОБА_4 .
Наголошує на тому, що судом не враховано, що предмет спору стосується зміни способу стягнення аліментів на утримання неповнолітнього сина і розгляд даної справи не потребує особистої присутності відповідача за надання ним доказів отримуваного доходу.
Вважає, що відповідачем заявлено клопотання про зупинення провадження у справі, щоб уникнути сплати у більшому розмірі та небажання відповідача належним чином виконувати свої батьківські обов'язки.
В установлений апеляційним судом строк, відзиву на апеляційну скаргу, відповідачем подано не було.
Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою I розділу V ЦПК України.
За змістом пункту 14 частини 1 статті 353 ЦПК України окремо від рішення суду може бути оскаржена в апеляційному порядку ухвала суду першої інстанції щодо зупинення провадження у справі.
Згідно з ч. 2 ст. 369 ЦПК України, апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
За таких обставин розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
З матеріалів справи вбачається, що 04 вересня 2023 року представником ОСОБА_2 - адвокатом Андрієнком С.М. подано до суду клопотання про зупинення провадження у даній справі на підставі положень ст. 251 ЦПК України, до припинення перебування відповідача у складі Збройних Сил України (а.с. 20).
На підтвердження вказаної обставини відповідачем надано суду: довідку т.в.о командира військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України від 09 серпня 2023 року № 2/2392 форми 5 з якої вбачається, що ОСОБА_2 перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 з 29 травня 2022 року по теперішній час; довідку т.в.о. командира військової частини Міністерства оборони України від 09 серпня 2023 року № 2/2393, з якої вбачається, що ОСОБА_2 з 29 травня 2022 року проходить військову службу за мобілізацією у в/ч НОМЕР_1 та відповідно до Указу Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про ведення воєнного стану в Україні» з 29 травня 2022 року по теперішній час бере безпосередню участь у заходах, направлених на відсіч збройної агресії російської федерації проти України (а.с. 22).
Постановляючи оскаржувану ухвалу про зупинення провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_2 перебуває на військовій службі у складі Збройних Сил України, а тому відповідно до приписів п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України вважав за необхідне зупинити провадження у справі на час перебування відповідача у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан.
Колегія суддів погоджується з висновком суду про наявність підстав для зупинення провадження у даній справі.
Статтею 2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
У статті 129 Конституції України одними із основних засад судочинства проголошено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, а також забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов'язків суб'єктів цивільно-процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації.
Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об'єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і щодо яких неможливо передбачити їх усунення.
Випадки, коли суд зобов'язаний зупинити провадження у справі, визначені у ч. 1 ст. 251 ЦПК України.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Провадження у справі зупиняється до припинення перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції (п. 2 ч. 1ст. 253ЦПК України).
Отже, процесуальний закон пов'язує необхідність зупинення провадження у справі з фактом перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про Збройні Сили України» Збройні Сили України - це військове формування, на яке відповідно до Конституції України покладаються оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності.
Військова служба у Збройних Силах України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до законів України, є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком осіб (за винятком випадків, визначених законом), пов'язаній із захистом України.
Воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень (стаття 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану»).
Згідно з Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ, у зв'язку з військовою агресією РФ проти України введено в Україні воєнний стан о 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався і на цей час його дію не припинено.
Європейський суд з прав людини зауважував, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року).
Встановивши, що ОСОБА_2 є військовослужбовцем, проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 та бере безпосередню участь у заходах, направлених на відсіч збройної агресії російської федерації проти України, то колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для зупинення провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України.
Разом із тим, колегія суддів зауважує, що зупинення провадження у справі є тимчасовим заходом та у разі наявності доказів на підтвердження припинення перебування ОСОБА_2 у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан, учасники справи не позбавлені права ініціювати питання про поновлення провадження у справі шляхом подання до суду відповідних клопотань. Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду у постанові від 29 листопада 2023 року у справі № 466/5393/22.
Посилання в апеляційній скарзі на те, що провадження у справі не підлягало зупиненню з огляду на предмет спору та розгляд даної справи не потребує особистої присутності відповідача, не можуть бути прийняті до уваги колегії суддів з огляду на імперативність приписів частини першої статті 251 ЦПК України. Крім того, предметом даного спору є вимога про зміну розміру та способу стягнення аліментів, тобто суд не вирішує питання про стягнення аліментів вперше, відтак відповідне утримання, яке визначене судовим рішенням та на яке має право дитина, відповідач надає.
Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги про те, що відповідач заявляючи клопотання про зупинення провадження у справі зловживає своїми процесуальними правами, так як має представника, оскільки нормами п. 2) ч. 1 ст. 251 ЦПК України передбачено обов'язок суду зупинити провадження у справі у разі перебування сторони у складі Збройних Сил України.
Відтак, доводи апеляційної скарги про незаконність ухвали суду про зупинення провадження у справі не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції є законною і обґрунтованою, судом додержано вимоги матеріального та процесуального права, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381-382, 389 ЦПК України, суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Ковпаківського районного суду м. Суми від 13 листопада 2023 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий - О. І. Собина
Судді: В. І. Криворотенко
В. Ю. Рунов