ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
21.02.2024 м. Івано-ФранківськСправа № 909/1161/23
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Горпинюка І.Є., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін справу № 909/1161/23 за позовом Болехівської міської ради Івано-Франківської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Івано-Франківськгаз збут" про стягнення 9761,82 грн.
Суть спору.
Болехівська міська рада Івано-Франківської області звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Івано-Франківськгаз збут" про стягнення 9761,82 грн зайво оплачених коштів за спожитий природний газ.
Стислий виклад позиції позивача.
В обґрунтування позовних вимог позивач покликається на те, що за результатами публічної закупівлі уклав із відповідачем договір на постачання природного газу. Протягом 2021 року між ним та відповідачем було укладено три додаткові угоди, які передбачали збільшення вартості природного газу. Зазначені додаткові угоди суперечать положенням частин 4 та 5 статті 41 Закону України “Про публічні закупівлі”, документи, що стали підставою для укладення додаткових угод не містять інформації про коливання ціни природного газу на ринку, внаслідок укладення додаткових угод ціна природного газу збільшилась більш ніж на 10%, що суперечить п. 2 частини 5 статті 41 Закону України “Про публічні закупівлі”, а тому такі додаткові угоди є нікчемними. Виходячи з ціни природного газу, встановленої у договорі, з урахуванням коливання ціни природного газу, підтвердженого експертним висновком, сума зайво оплачених відповідачу коштів становить 9761,82 грн.
Стислий виклад заперечень відповідача.
Відповідач у відзиві на позов від 23.01.2024 (вх. № 1549/24 від 29.01.2024) заперечує проти задоволення позовних вимог з тих підстав, що додаткові угоди між сторонами укладались у зв'язку з коливаннями ціни на ринку природного газу, жодна з додаткових угод не передбачає збільшення ціни природного газу на понад 10 відсотків. Законом України “Про публічні закупівлі” не передбачено ані переліку органів, які уповноважені надавати інформацію щодо коливання ціни на товар на ринку, ані форму такої інформації. Виходячи з норм чинного законодавства, до суб'єктів надання такої інформації можна віднести, зокрема, Торгово-промислову палату України, яка у межах власних повноважень надає послуги щодо цінової інформації. Відповідач надавав позивачу документальне підтвердження підвищення ціни природного газу. Торгово-промислові палати мають право проводити на замовлення українських та іноземних підприємців експертизу, контроль якості, кількості, комплектності товарів (у тому числі експортних та імпортних) і визначати їх вартість. При укладенні додаткових угод сторони узгодили між собою документальне обґрунтування цін та коливання ціни товару на ринку, споживачу було достатньо даного обґрунтування і жодних зауважень до документального обґрунтування коливання цін споживач не надавав. Позивач не навів доказів та обставин щодо порушення порядку та процедури укладення додаткових угод. В матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази на підтвердження перерахування бюджетних коштів за поставлений природний газ понад ціну договору.
Процесуальні дії у справі, вирішення заяв та клопотань.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Господарського суду Івано-Франківської області від 22.12.2023, для розгляду справи № 909/1161/23 призначено суддю Горпинюка І.Є.
Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 27.12.2023 прийнято позовну заяву Болехівської міської ради Івано-Франківської області до розгляду та відкрито провадження у справі № 909/1161/23; відповідно до приписів ст. 252 ГПК України, суд ухвалив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами; встановив відповідачу строк для подання відзиву на позов та запропонував сторонам, у разі наявності заперечень проти розгляду справи без повідомлення (виклику) сторін, подати суду відповідне обґрунтоване клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.
Копію ухвали від 27.12.2023 про відкриття провадження у справі суд вручив сторонам згідно з вимогами ст. 120, 242 ГПК України, шляхом надіслання її в електронній формі до електронних кабінетів сторін.
Згідно з довідками про доставку електронного листа, копія ухвали від 27.12.2023 про відкриття провадження у справі доставлена до електронних кабінетів позивача та відповідача 27.12.2023 о 15:43 год.
В контексті викладеного, позивач та відповідач були належним чином, у порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України, повідомлені про розгляд даної справи та отримали копію ухвали суду про відкриття провадження у справі.
29.01.2024 відповідач подав суду відзив на позовну заяву № 767-Ск-108-0124 (вх. № 1549/24 від 29.01.2024). До відзиву долучено докази про перебування Юрія Пилипіва на посаді керівника відповідача, а також про направлення копії відзиву з додатками позивачу та Болехівському міському голові Яцинину І.В.
У відзиві відповідач просить поновити пропущений процесуальний строк на подання відзиву та прийняти такий до розгляду. Таке клопотання мотивує тим, що з ухвалою про відкриття провадження у справі ознайомився 29.12.2023 в Єдиному державному реєстрі судових рішень. В зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, яка визнана обставиною непереборної сили, відповідач був змушений зменшити кількість працівників, з 01.05.2022 всіх побутових споживачів відповідача переведено на обслуговування ТОВ “Газопостачальна компанія “Нафтогаз України”, що ускладнило процес опрацювання інформації, яка надходить до Товариства як в паперовому, так і в електронному вигляді.
Суд виходить з того, що відповідно до ч. 1 статті 251 ГПК України, у разі розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, відзив подається протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Копія ухвали про відкриття провадження у справі була доставлена у електронний кабінет відповідача 27.12.2023, а отже відповідач мав подати суду відзив у строк не пізніше 11.01.2024. Однак, враховуючи, що відповідач пропустив зазначений процесуальний строк не на тривалий час (відзив направлено суду 23.01.2024), розгляд справи по суті відповідно до вимог ч. 2 статті 252 ГПК України не розпочався, відмова судом у продовженні такого строку позбавить відповідача можливості викласти свою позицію у справі, що, враховуючи незначний період пропущення строку, порушить гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод право на справедливий суд, то суд дійшов висновку, що пропущений відповідачем строк на подання відзиву підлягає поновленню, і такий відзив суд приймає до розгляду.
31.01.2024 позивач, з дотриманням встановлених процесуальних строків, подав суду заперечення на відповідь на відзив від 31.01.2024 (вх. № 1738/24 від 31.01.2024). Зазначене заперечення суд приймає як відповідь на відзив, а не як заперечення, оскільки такий документ подано у строк для подання позивачем відповіді на відзив, у ньому викладено доводи на спростування відзиву на позовну заяву, і позивач наділений правом подати суду саме відповідь на відзив, а не заперечення.
Враховуючи те, що клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило, та з огляду на відсутність у суду підстав для виклику сторін з власної ініціативи, згідно з ч. 5 ст. 252 ГПК України справа розглядається за наявними у ній матеріалами.
Відповідно до частини 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Фактичні обставини справи, встановлені судом. Оцінка доказів. Норми права, які застосував суд, та інші мотиви ухваленого рішення.
Під час судового розгляду предметом доказування є факти, якими сторони обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше юридичне значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні рішення.
Предмет доказування - це сукупність обставин, що їх необхідно встановити для правильного вирішення справи. У предмет доказування включаються факти матеріально-правового характеру, що є підставою вимог позивача і заперечень відповідача. У предмет доказування включаються також обставини, що підтверджують право на звернення до суду, тобто факти порушення суб'єктивних прав позивача.
У даній справі предмет доказування становлять обставини укладення та виконання сторонами договору № 41ЕВ767-2231-20 від 05 січня 2021 року щодо постачання природного газу та додаткових угод до нього, в тому числі додержання або недодержання сторонами вимог законодавства, зокрема Закону України "Про публічні закупівлі", під час укладення спірних додаткових угод до договору, наявність підстав для кваліфікації додаткових угод як нікчемних, встановлення наявності у позивача переплати за фактично спожитий за договором природний газ.
За змістом ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
На підтвердження своїх вимог та заперечень позивач подав суду копії:
- договору № 41ЕВ767-2231-20 з вказаною датою 05 січня 2020 року;
- додаткової угоди № 1 від 22.02.2021 до договору на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів № 41ЕВ767-2231-20 від 05 січня 2021 року;
- листа ТОВ “Івано-Франківськгаз збут” 757-СЛ-702-0021 від 16.02.2021;
- цінової довідки № 19-09/121 від 09.02.2021, виданої Львівською торгово-промисловою палатою;
- додаткової угоди № 2 від 19.04.2021 до договору № 41ЕВ767-2231-20 від 05 січня 2021 року;
- листа ТОВ “Івано-Франківськгаз збут” 757-Сл-1826-0421 від 13.04.2021;
- цінової довідки № 19-09/330 від 07.04.2021, виданої Львівською торгово-промисловою палатою;
- додаткової угоди № 3 від 19.04.2021 до договору № 41ЕВ767-2231-20 від 05 січня 2021 року;
- листа ТОВ “Івано-Франківськгаз збут” 757-Сл-2487-0521 від 12.05.2021;
- цінової довідки № 19-09/382 від 15.05.2021, виданої Львівською торгово-промисловою палатою;
- експертного висновку № 19-09/388 від 07.05.2021, виданого Львівською торгово-промисловою палатою;
- акта від 21.07.2023 № 20-21/4 ревізії міського бюджету Болехівської міської ради, фінансово-господарської діяльності Болехівської міської ради Івано-Франківської області за період з 01.10.2019 по 31.03.2023 року, складеного Управлінням Західного офісу Державної аудиторської служби в Івано-Франківській області;
- листа виконавчого комітету Болехівської міської ради від 03.08.2023 № 2210/02.1-15/23;
- розрахунку зайво сплаченої Болехівською міською радою вартості спожитого природного газу, який постачався ТОВ “Івано-Франківськгаз Збут” за Договором № 41ЕВ767-2231-20 від 05.01.2020;
Відповідач на спростування позовних вимог доказів не подавав, обмежившись направленням суду та позивачу відзиву на позовну заяву. У поданому відзиві відповідач в обґрунтування своїх заперечень проти позову покликався на докази, надані позивачем.
Відповідач не спростовував належність, допустимість, вірогідність та достовірність доказів, поданих позивачем, не подавав заяв про те що котрийсь із поданих позивачем доказів викликає сумнів з приводу його достовірності або є підробленим.
Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши відповідно до приписів статті 86 Господарського процесуального кодексу України в сукупності всі докази, які мають значення для вирішення спору по суті, з огляду на більшу вірогідність відповідних доказів, суд визнає встановленими (спростованими) такі обставини, що є предметом доказування.
05.01.2021 року за результатами публічної закупівлі природного газу, між Товариством з обмеженою відповідальністю "Івано-Франківськгаз збут" (постачальник) та Болехівською міською радою Івано-Франківської області (споживач) укладено договір № 41ЕВ767-2231-20 (далі - договір).
Хоча в договорі зазначена дата його укладення 05.01.2020, однак враховуючи те, що згідно з актом від 21.07.2023 № 20-21/4 ревізії міського бюджету Болехівської міської ради, фінансово-господарської діяльності Болехівської міської ради Івано-Франківської області за період з 01.10.2019 по 31.03.2023 року, складеним Управлінням Західного офісу Державної аудиторської служби в Івано-Франківській області публічну закупівлю оголошено 17.12.2020 року, повідомлення про намір укласти договір за наслідками публічної закупівлі складене 30.12.2020, звіт про результати проведення процедури закупівлі опублікований 05.01.2021, сам договір передбачає постачання природного газу у 2021 році, у додаткових угодах до договору сторони покликались на те, що договір укладено 5 січня 2021 року, суд, керуючись стандартом доказування “вірогідності доказів” дійшов висновку, що договір фактично було укладено 5 січня 2021 року, а не 5 січня 2020 року, оскільки договір не міг бути укладений раніше оголошення і проведення процедури публічної закупівлі.
Зазначений в договорі 2020-й рік укладення договору суд вважає технічною опечаткою.
Згідно із пунктом 1.1. договору, постачальник зобов'язується передати у власність споживачу у 2021 році природний газ (далі - газ) код ДК 021:2015 - 09120000-6 Газове паливо, а споживач зобов'язується прийняти та оплатити вартість газу у розмірах, строки та порядку, що визначені договором.
Річний плановий обсяг постачання газу - 19,096 тис. м.куб (п. 1.2 договору).
Згідно з пунктом 3.1. договору ціна газу становить 7375,02 грн. за 1000 м.куб, в т.ч. ПДВ 1475,00 грн., всього з ПДВ 8850,02 грн. Ціна за одиницю товару включає всі податки та збори, що сплачуються або мають бути сплачені постачальником, в тому числі компенсацію вартості послуги доступу до потужності, яка становить 163,89 грн за 1000 м.куб., в т.ч. ПДВ.
Пунктом 3.2 договору передбачено, що ціна, зазначена в п. 3.1 договору, може змінюватись протягом дії договору. Зміна ціни узгоджується шляхом підписання додаткової угоди до цього договору.
Сторони домовились, що ціна газу, розрахована відповідно до пунктів 3.1 та 3.2 цього договору застосовується сторонами при складанні актів приймання-передачі газу у розрахунках за цим договором (п. 3.3 договору).
Згідно із пунктом 3.6. договору, загальна сума договору складається із місячних сум вартості газу постановленого споживачеві за даним договором і становить 169 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 28166,67 грн.
Відповідно до п. 2 абзацу другого п. 11.2 договору істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема, збільшення ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі.
Відповідно до п. 10.1. укладеного договору, він набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2021, а в частині розрахунків - до повного їх закінчення.
Водночас, між споживачем та постачальником з урахуванням цінових довідок та експертних висновків Львівської торгово-промислової палати, укладено ряд додаткових угод до Договору: 22.02.2021 - додаткову угоду №1, 19.04.2021 - додаткову угоду № 2, 19.05.2021 - додаткову угоду № 3.
У додаткових угодах № 2 та № 3 зазначено, що такі укладалися у відповідності до пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» та п. 3.2 договору у зв'язку з коливанням ціни на ринку природного газу.
Пунктом 1 додаткової угоди № 1 від 22.02.21 внесено зміни до пункту 1.2 договору та зазначено річний плановий обсяг постачання газу - до 17,88161 тис. куб.м. Пунктом 3 додаткової угоди № 1 від 22.02.2021 внесено зміни до пункту 3.1 Договору та зазначено , що ціна газу становить 8,1125183 грн. за 1 куб.м, крім того ПДВ 1,6225037 грн, всього з ПДВ 9,7350220 грн. Відповідно до пункту 6 додаткової угоди № 1 дана додаткова угода набуває чинності з дати підписання, поширює свою дію на відносини, що склалися між сторонами з 01.02.2021 і діє до 31.12.2021 включно, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.
Для підтвердження коливання ціни на ринку газу, що стало підставою для укладення додаткової угоди № 1 відповідач надав позивачу цінову довідку № 19-09/121 від 09.02.2021, складену Львівською торгово-промисловою палатою, за змістом якої ціна на внутрішньому ринку на природний газ обласного газопостачального товариства ТОВ “Івано-Франківськгаз збут” станом на 01 лютого 2021 року становить 9,900000 грн/куб.м. з ПДВ, в тому числі для установ та організацій, що фінансуються з державного або місцевих бюджетів.
Згідно з додатковою угодою № 2 від 19.04.2021р. пункти 3.1 та 1.2 договору викладено у новій редакції. Зокрема, змінено річний плановий обсяг постачання газу - до 17817,85 куб.м. Встановлено ціну газу за 1 м.куб. 8,25000 грн., крім того ПДВ 1,65000 грн., всього з ПДВ - 9,90000 грн. Відповідно до пункту 4 додаткової угоди № 2 дана додаткова угода набуває чинності з 01.04.2021 та діє протягом строку дії Договору.
Для підтвердження коливання ціни на ринку газу, що стало підставою для укладення додаткової угоди № 2 відповідач надав позивачу цінову довідку № 19-09/330 від 07.04.2021, складену Львівською торгово-промисловою палатою, за змістом якої ціна на внутрішньому ринку на природний газ обласного газопостачального товариства ТОВ “Івано-Франківськгаз збут” станом на 01 квітня 2021 року становить 9,900 грн/куб.м. з ПДВ для установ та організацій, що фінансуються з державного або місцевих бюджетів.
Згідно з додатковою угодою № 3 від 19.05.2021р. пункти 3.1 та 1.2 договору викладено у новій редакції. Зокрема, змінено річний плановий обсяг постачання газу - до 17686,71 куб.м. Встановлено ціну газу за 1 м.куб. 9,074175 грн., крім того ПДВ 1,814835 грн., всього з ПДВ - 10,889010 грн. Відповідно до пункту 4 додаткової угоди № 2 дана додаткова угода набуває чинності з 01.05.2021 та діє протягом строку дії договору.
Для підтвердження коливання ціни на ринку газу, що стало підставою для укладення додаткової угоди № 2 відповідач надав позивачу цінову довідку № 19-09/382 від 05.05.2021, складену Львівською торгово-промисловою палатою, за змістом якої ціна на внутрішньому ринку на природний газ обласного газопостачального товариства ТОВ “Івано-Франківськгаз збут” станом на 01 травня 2021 року становить 10,96389120 грн/куб.м. з ПДВ для установ та організацій, що фінансуються з державного або місцевих бюджетів.
Також позивач подав до суду копію експертного висновку № 19-09/388 від 07.05.2021, складеного Львівською торгово-промисловою палатою за запитом ТОВ “Івано-Франківськгаз збут”, відповідно до якого згідно з даними сайту ТБ “Українська енергетична біржа” щодо приведеної вартості природного газу на європейському хабі NCG, TTF до кордону України (з ПДВ) за 01 травня і 5 травня 2021 року величина зміни приведеної вартості природного газу зазначених європейських хабів на кордоні України (у відсотковому відношенні) між цими датами становить: 1) хаб TTF: приведена вартість природного газу на хабі до кордону України: на 01.05.2021 - 11632,20 грн/тис. куб.м. з ПДВ, на 05.05.2021 - 11677,12 грн/тис. куб.м. з ПДВ; величина зміни цін: +0,39%; 2) хаб NCG: приведена вартість природного газу на хабі до кордону України: на 01.05.2021 - 11700,80 грн/тис. куб.м. з ПДВ, на 05.05.2021 - 11741,18 грн/тис. куб.м. з ПДВ; величина зміни цін: +0,35%.
У акті від 21.07.2023 № 20-21/4 ревізії міського бюджету Болехівської міської ради, фінансово-господарської діяльності Болехівської міської ради Івано-Франківської області за період з 01.10.2019 по 31.03.2023 року, Управління Західного офісу Державної аудиторської служби в Івано-Франківській області виклало свої висновки, що Болехівською міською радою внесено зміни до істотних умов Договору постачання природного газу від 05.01.2020 № 41ЕВ767-2231-20 (при укладенні трьох додаткових угод (№№ 1-3) без документального підтвердження коливання ціни природного газу на ринку та встановленого порядку зміни ціни з врахуванням індексу споживчих цін, які призвели до зайвої оплати ТОВ “Івано-Франківськгаз збут” вартості спожитого природного газу впродовж лютого-травня 2021 року на загальну суму (з ПДВ) 9761,82 грн.
У відповідності до розрахунку зайво сплаченої Болехівською міською радою вартості спожитого природного газу, який постачався ТОВ “Івано-Франківськгаз збут” за Договором № 41ЕВ767-2231-20 від 05.01.2020 різниця зайво оплачених Постачальнику коштів на оплату природного газу, виходячи з встановлених в договорів цін, з врахуванням підтвердженого експертним висновком коливання цін, і без урахування зміни цін у додаткових угодах, становить 9761,82 грн.
Листом від 03.08.2023 № 2210/02.1-15/23 позивач звернувся до відповідача щодо відшкодування на користь Болехівської міської ради 9761,82 грн зайвої оплати вартості спожитого газу протягом лютого-травня 2021 року.
Виходячи з встановлених обставин, суд при вирішенні спору застосовує норми права, які регулюють правовідносини сторін.
Згідно з пунктом 2 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України (ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частиною 1 ст. 180 Господарського кодексу України (далі - ГК України) передбачено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.
Правовідносини, що виникли між позивачем та відповідачем за своєю правовою природою є відносинами з договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу.
Відповідно до статті 714 ЦК України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
Відповідно до статті 12 Закону України "Про ринок природного газу", постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов'язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов'язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Права та обов'язки постачальників і споживачів визначаються цим Законом, Цивільним кодексом України і Господарським кодексом України, правилами постачання природного газу, іншими нормативно-правовими актами, а також договором постачання природного газу.
Як встановлено судом, договір № 41ЕВ767-2231-20 було укладено за результатами процедури публічних закупівель (оголошення UA-2020-12-17-008149-b), яка проводилась відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі", який визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, для забезпечення потреб держави та територіальної громади, і метою якого є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.
Згідно з частиною першою статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, з урахуванням особливостей, визначених цим законом.
Договором № 41ЕВ767-2231-20 від 05.01.2021 ТОВ “Івано-Франківськгаз збут” та Болехівська міська рада Івано-Франківської області досягли згоди щодо всіх істотних умовах постачання газу - предмета, ціни та строку виконання зобов'язань.
Зокрема, абзацом другим пункту 3.1 договору сторони погодили, що ціна газу становить 7375,02 грн за 1000 м.куб., в т.ч. ПДВ 1475,00 грн, всього з ПДВ 8850,02 грн.
Згідно з статтею 632 ЦК України, ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.
В умовах ринкової економіки ціна в договорі визначається попитом і пропозицією, конкуренцією та іншими економічними чинниками, тому при укладенні договору та визначенні його умов сторони повинні розумно оцінювати ті обставини, за яких він буде виконуватись, зокрема враховувати тенденції зростання (падіння) цін на ринку товарів та послуг тощо.
Будь-який суб'єкт підприємницької діяльності діє на власний ризик. Укладаючи договір поставки товару на певний строк у майбутньому, він гарантує собі можливість продати свій товар, але при цьому несе ризики зміни його ціни. Підприємець має передбачати такі ризики і одразу закладати їх у ціну договору.
У пункті 3.2 договору сторони передбачили можливість та порядок зміни цін на природний газ, а саме, що зміна ціни узгоджується шляхом підписання додаткової угоди до цього договору.
Разом з тим, згідно з частиною першою статті 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Відповідно до частини четвертої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", в редакції, яка діяла на час спірних правовідносин, умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов'язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.
За змістом пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадку, зокрема, збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії;
За таких умов сторони могли змінити ціну природного газу за договором шляхом підписання додаткової угоди згідно пункту 3.2 договору, однак дотримуючись при цьому особливостей, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі" (ч. 1 статті 41 даного закону). Такі особливості зміни ціни товару визначені, зокрема, п. 2 частини п'ятої статті 41 цього закону.
В обґрунтування позовних вимог позивач покликається, зокрема, на те, що ТОВ «Івано-Франківськгаз збут» ініціювало укладення додаткових угод до договору № 1 від 22.02.2021, № 2 від 19.04.2021, № 3 від 19.05.2021 у порушення вимог п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України “Про публічні закупівлі” (в редакції на час виникнення спірних правовідносин), а відтак укладені додаткові угоди є нікчемними.
Оцінюючи такі доводи позивача, суд зазначає, що Законом України "Про публічні закупівлі" за N 922-VIII від 25.12.2015, який набрав чинності 19.02.2016, установлено правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Статтею 37 цього Закону N 922-VIII від 25.12.2015, в редакції яка діяла до 19.04.2020, передбачалось, що договір про закупівлю є нікчемним у разі його укладення з порушенням вимог частини четвертої статті 36 цього Закону.
Відповідно до п. п. 1, 2 частини четвертої статті 36 Закону N 922-VIII від 25.12.2015 умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків: 1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника; 2) зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі.
Вказана вище редакція Закону діяла до 19.04.2020, коли введений в дію Закон України N 114-IX від 19.09.2019 (набрав чинності 20.10.2019), яким внесено зміни до Закону України "Про публічні закупівлі" N 922-VIII від 25.12.2015, шляхом викладення його в новій редакції, згідно з якою нікчемність договору про закупівлю регулюється ст. 43, а не ст. 37, як у редакції Закону N 922-VIII від 25.12.2015, а основні вимоги до договору про закупівлю, які в попередній редакції Закону N 922-VIII від 25.12.2015 визначались ч. 4 ст. 36, у Законі N 114-IX від 19.09.2019 передбачені в частинах 4 та 5 ст. 41.
Так, п. 2 ч. 1 ст. 43 Закону N 114-IX від 19.09.2019 передбачено, що договір про закупівлю є нікчемним у разі укладення договору з порушенням вимог частини четвертої статті 41 цього Закону.
Згідно з ч. 4 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" (в редакції Закону N 114-IX від 19.09.2019, яка діє з 19.04.2020), умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов'язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.
Натомість п. п. 1, 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" (в редакції Закону N 114-IX від 19.09.2019, яка діяла з 19.04.2020) передбачено, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків: 1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника; 2) збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії.
При цьому, стаття 43 Закону України "Про публічні закупівлі" (в редакції Закону N 114-IX від 19.09.2019, яка діє з 19.04.2020) не передбачає нікчемності додаткових угод, правочинів про зміну істотних умов договору про закупівлю, якщо такі укладено відповідно до частини п'ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", адже згідно з пунктом 2 статті 43 чинної редакції цього закону, нікчемним є договір про закупівлю, укладений з порушенням вимог частини четвертої статті 41 цього Закону, в той же час як зміна істотних умов укладеного договору регулюється частиною п'ятою статті 41 цього закону, в редакції, яка діє після 19.04.2020.
Тому договори та угоди, якими вносяться зміни до істотних умов договору про закупівлю, укладені після 19.04.2020 відповідно до вимог вимог частини п'ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", не встановлені законом як нікчемні правочини.
На противагу цьому, стаття 37 Закон України "Про публічні закупівлі", в редакції яка діяла до 19.04.2020, передбачала, що договір про закупівлю є нікчемним у разі його укладення з порушенням вимог частини четвертої статті 36 цього Закону. Частина четверта статті 36 закону в зазначеній редакції регулювала як вимоги до укладення договору про закупівлю, так і до зміни істотних умов договору про закупівлю після його укладення. У зв'язку з цим договори та угоди, якими вносились зміни до істотних умов договору про закупівлю, та які укладені до 19.04.2020 з порушенням вимог частини четвертої статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі", були нікчемними.
Правові висновки щодо нікчемності додаткових угод, якими збільшувалась ціна договору про закупівлю з порушенням вимог частини четвертої статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі", в редакції, яка діяла до 19.04.2020, були висвітлені, зокрема Верховним Судом у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 18.06.2019 по справі № 927/491/19.
Однак у справі № 927/491/19, та інших справах, з подібними обставинами, Верховний Суд застосовував норми статей 36, 37 Закону України "Про публічні закупівлі" саме в редакції, яка діяла до 19.04.2020, і застосовуючи саме ці норми, Верховний Суд викладав правові висновки про нікчемність додаткових угод, укладених з порушенням вимог частини четвертої статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі".
Однак, оскільки у даній справі додаткові угоди № 1 від 22.02.2021, № 2 від 19.04.2021, № 3 від 19.05.2021, до договору № 41ЕВ767-2231-20 від 05.01.2021 укладені між сторонами після 19.04.2020, а положення частини п'ятої статті 41 та п. 2 статті 43 Закону України "Про публічні закупівлі", в редакції, яка діє після 19.04.2020, не встановлюють нікчемності договорів та угод, укладених відповідно до вимог частини п'ятої статті 41 даного закону, суд при ухваленні рішення виходить з того, що оскаржувані додаткові угоди не є нікчемними, а є заперечними правочинами.
Подібні правові висновки викладено, зокрема, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 07.09.2022 у справі № 927/1058/21 (п. 5.35-5.43 постанови), у якій, зокрема, зазначено, що статтею 43 Закону України "Про публічні закупівлі", якою встановлено підстави нікчемності договору про закупівлю, не передбачено серед правових підстав нікчемності договору порушення сторонами вимог частини п'ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі". Вказане свідчить про те, що у новій редакції Закону України "Про публічні закупівлі" порушення частини п'ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" не є законодавчо встановленою підставою нікчемності правочину.
Аналіз змісту додаткових угод № № 1 - 3 свідчить про те, що сторони укладали їх з метою зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 % із зазначенням коливання ціни такого товару на ринку, при цьому не збільшуючи суму закупівлі визначену в договорі, відтак правовою підставою для їх укладення були норми п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі".
Відповідно до частини 2 статті 215 Цивільного кодексу України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
За наявності спору щодо правових наслідків недійсного правочину, одна зі сторін якого чи інша заінтересована особа вважає його нікчемним, суд перевіряє відповідні доводи та у мотивувальній частині судового рішення, застосувавши відповідні положення норм матеріального права, підтверджує чи спростовує обставину нікчемності правочину.
Підстави нікчемності договору про закупівлю визначені статтею 43 Закону України "Про публічні закупівлі". Водночас означеною статтею не передбачено серед правових підстав нікчемності договору порушення сторонами вимог частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі".
Вказане свідчить про те, що Законом України "Про публічні закупівлі" (у редакції, чинній з 19.04.2020) порушення частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" не є законодавчо встановленою підставою нікчемності правочину.
За наведених обставин у їх сукупності, суд дійшов висновку, що додаткові угоди № 1 від 22.02.2021, № 2 від 19.04.2021, № 3 від 19.05.2021, до договору № 41ЕВ767-2231-20 від 05.01.2021 не є нікчемними, оскільки на момент їх укладення Законом України "Про публічні закупівлі" недійсність таких угод встановлена не була.
Частиною 3 статті 215 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Одночасно, відповідно до статті 204 Цивільного кодексу України встановлена презумпція правомірності правочину. Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Згідно з частиною третьою статті 184 ГПК України, якщо позивачем до закінчення підготовчого провадження подано заяву про визнання недійсним повністю чи у певній частині пов'язаного з предметом спору правочину, який суперечить закону, суд надає відповідачу, іншим учасникам справи час на підготовку своїх пояснень та заперечень з приводу поданої заяви.
Вимог про визнання недійсними додаткових угод № 1 від 22.02.2021, № 2 від 19.04.2021, № 3 від 19.05.2021, до договору № 41ЕВ767-2231-20 від 05.01.2021 позивач не заявляв.
Позивач не подавав також і заяв про визнання цих правочинів недійсними в порядку, передбаченому ч. 3 статті 184 ГПК України.
Суд дійшов висновку, що вказані додаткові угоди не є нікчемними, а відтак виходячи з презумпції правомірності правочину відсутні підстави для висновку про наявність у позивача переплати за спожитий природний газ.
Крім того, позивач не подав суду доказів фактичного споживання та оплати природного газу за договором. Зокрема в матеріалах справи відсутні акти приймання-передачі природного газу за договором, докази оплати спожитого газу, що теж свідчить про невиконання позивачем свого обов'язку з доказування обставин, на які він покликається як на підставу своїх вимог.
Доводам відповідача про правомірність збільшення вартості природного газу виходячи з коливання цін на ринку на підставі згаданих вище додаткових угод суд оцінку не надає, оскільки відповідність цих додаткових угод вимогам закону, за відсутності підстав вважати їх нікчемними, не є предметом дослідження у даній справі.
Та обставина, що позивач не заявив вимог про визнання недійсними додаткових угод, не подав судових рішень, якими б згадані додаткові угоди 1-3 були б визнані недійсними, є достатньою підставою для відмови у позові.
Судові витрати.
Пунктом 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України передбачено, що судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи, що суд відмовив в задоволенні позовних вимог, судовий збір за подання позову суд покладає на позивача.
При зверненні до суду позивач сплатив судовий збір в розмірі 2684,00 грн (платіжна інструкція № 583 від 19.12.2023).
При цьому позовну заяву позивач подав в електронній формі засобами підсистеми (модуля) ЄСІТС “Електронний суд”.
Згідно з ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Особи, які після 04.10.2021 року подають до суду документи через підсистему "Електронний суд", мають правомірні очікування, що розмір судового збору буде розрахований із застосуванням понижуючого коефіцієнта 0,8. (Аналогічна позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 року у справі № 916/228/22, Провадження № 12-26гс22).
За таких обставин, враховуючи, що позивачем заявлено одну вимогу майнового характеру, ціна позову в даній справі становить 9761,82 грн, а позовну заяву подано через систему "Електронний суд", позивач зобов'язаний був сплатити, при поданні позову до суду, судовий збір в розмірі 2 147,20 грн, так як у даному випадку застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (2 684,00 х 0,8).
Відтак, позивач не позбавлений можливості заявити клопотання про повернення зайво сплаченої суми судового збору відповідно до п.1 ч. 1 статті 7 Закону України “про судовий збір”.
Керуючись ст. 13, 73, 74, 86, 129, 236, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
відмовити в задоволенні позову Болехівської міської ради Івано-Франківської області (77202, Івано-Франківська обл., м. Болехів, площа Івана Франка, буд. 12, ідентифікаційний код юридичної особи: 04054270) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Івано-Франківськгаз збут" (76010, Івано-Франківська обл., м. Івано-Франківськ, вул. Бельведерська, буд. 32А, ідентифікаційний код юридичної особи: 39595350) про стягнення 9761,82 грн.
Судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2147,20 грн покласти на позивача.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Вебадреса, за якою можна знайти текст судового рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень http://reyestr.court.gov.ua.
Суддя І.Є. Горпинюк