Провадження № 22-ц/803/2053/24 Справа № 216/785/20 Суддя у 1-й інстанції - БУТЕНКО М. В. Суддя у 2-й інстанції - Тимченко О. О.
20 лютого 2024 року м.Кривий Ріг
м. Кривий Ріг
справа № 216/785/20
провадження № 22-ц/803/2053/24
Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ
Головуючого судді Тимченко О.О.,
Суддів Бондар Я.М., Зубакової В.П.
за участю секретаря судового засідання Бортник В.А.
учасники справи:
позивач ОСОБА_1
відповідач ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дніпровського апеляційного суду в м. Кривий Ріг Дніпропетровської області цивільну справу № 216/785/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист гідності та честі і ділової репутації та відшкодування моральної шкоди,
за апеляційною скаргою ОСОБА_1 ,
на ухвалу Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 20 листопада 2023 року (суддя Бутенко М.В.), постановлену в приміщенні Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області,
В лютому 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області з позовом до ОСОБА_2 про захист гідності та честі і ділової репутації та відшкодування моральної шкоди.
Ухвалою Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 20 листопада 2023 року позов ОСОБА_1 залишено без розгляду.
Ухвала суду мотивована тим, що позивач викликався судовими повістками в судові засідання, призначені на 16 березня 2023 року, 26 червня 2023 року, 03 жовтня 2023 року, 20 листопада 2023 року, однак до суду не з'явився, причини неявки суду не повідомив. Беручи до уваги принципи розумності строків розгляду справи та правової визначеності, у зв'язку з повторною неявкою позивача в судове засідання без поважних причин, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для залишення позову без розгляду.
В апеляційній скарзі, поданій до апеляційного суду, ОСОБА_1 посилається на порушення судом норм процесуального права, просить ухвалу суду скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження її розгляду.
УЗАГАЛЬНЕННЯ ДОВОДІВ ОСОБИ, ЯКА ПОДАЛА АПЕЛЯЦІЙНУ СКАРГУ
Апеляційна скарга мотивована тим, що матеріали справи не містять доказів належного сповіщення позивача або його представника, як і доказів направлення судових повісток в судові засідання, призначені, зокрема на 03 жовтня 2023 року, 20 листопада 2023 року.
Відзив на апеляційну скаргу відповідачем не надано.
Відповідно до частини 3 статті 360 ЦПК України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилась, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином.
Суд ухвалив, розглядати справу у відсутність сторін, які не з'явились, оскільки відповідно до положень частини 2 статті 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
В лютому 2020 року ОСОБА_1 звернулася до Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області з позовом до ОСОБА_2 про захист гідності та честі і ділової репутації та відшкодування моральної шкоди.
Ухвалою Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 15 квітня 2020 року відкрито провадження у даній справі.
Позивач ОСОБА_1 не з'явився в судові засідання, призначені на 16 березня 2023 року, 26 червня 2023 року, 03 жовтня 2023 року, 20 листопада 2023 року.
Згідно із статтею 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню.
МОТИВИ З ЯКИХ ВИХОДИВ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД, ТА ЗАСТОСОВАНІ НОРМИ ПРАВА
Згідно із статтею 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Апеляційна скарга ОСОБА_1 , підлягає задоволенню.
МОТИВИ З ЯКИХ ВИХОДИВ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД, ТА ЗАСТОСОВАНІ НОРМИ ПРАВА
Відповідно до частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до частини 1 статті 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з частиною першою, другою та п'ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Вказаним вимогам закону, ухвала суду першої інстанції не відповідає.
Суд першої інстанції виходив з того, що позивач викликалася судовими повістками в судові засідання,призначені на 16 березня 2023 року, 26 червня 2023 року, 03 жовтня 2023 року, 20 листопада 2023 року, однак до суду не з'явився, причини неявки суду не повідомив. Беручи до уваги принципи розумності строків розгляду справи та правової визначеності, у зв'язку з повторною неявкою позивача в судове засідання без поважних причин, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для залишення позову без розгляду.
Проте, колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (частина 1 статті 5 ЦПК України).
У статті 129 Конституції України закріплені основні засади судочинства, які є конституційними гарантіями права на судовий захист.
В рішенні Конституційного Суду України від 25 грудня 1997 року у справі № 9-зп (справа за конституційним зверненням громадян щодо офіційного тлумачення статей 55, 64, 124 Конституції України) зазначено, що кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку. Суд не може відмовити у правосудді, якщо громадянин України, іноземець, особа без громадянства вважають, що їх права і свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод. Відмова суду у прийнятті позовних та інших заяв, скарг, оформлених відповідно до чинного законодавства, є порушенням права на судовий захист, яке згідно зі статтею 64 Конституції України не може бути обмежене.
Право на ефективний судовий захист закріплено також у статті 2 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права 1966 року та у статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Україною 17 липня 1997 року.
За змістом пункту 1 статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Європейський суд з прав людини, розглядаючи справи щодо порушення права на справедливий судовий розгляд, тлумачить вказану статтю як таку, що не лише містить детальний опис гарантій, надаваних сторонам у цивільних справах, а й захищає у першу чергу те, що дає можливість практично користуватися такими гарантіями, - доступ до суду (рішення Європейського суду з прав людини у справах «Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16 грудня 1992 року; «Беллет проти Франції» від 04 грудня1995 року).
Отже, право на справедливий судовий розгляд, закріплене у пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, необхідно розглядати як право на доступ до правосуддя.
Тобто, Україна як учасниця Конвенції повинна створювати умови щодо забезпечення доступності правосуддя як загальновизнаного міжнародного стандарту справедливого судочинства.
Згідно із частинами 1, 2 статті 211 ЦПК України розгляд справи відбувається в судовому засіданні. Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи.
Повідомлення сторін про час і місце розгляду справи проводиться відповідно до вимог статей 128 - 130 ЦПК України.
Відповідно до частини 1 статті 223ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
За правилами пункту 3 частини 1 статті 257ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Таким чином, умовою для залишення позовної заяви без розгляду з підстав, передбачених пунктом 3 частини 1 статті 257 ЦПК України, є саме повторна неявка позивача, належним чином повідомленого про час і місце розгляду справи.
Питання належного повідомлення є важливим під час ухвалення рішення про залишення позову без розгляду. Однією з підстав для цього є повторна, тобто двічі поспіль, неявка в судове засідання позивача, якщо від нього не надходило заяви про розгляд справи без його участі та існують перешкоди для такого розгляду. Водночас, позивача має бути належним чином і в установленому порядку повідомлено про дату, час і місце як першого, так і другого судового засідання, в які він не з'явився .
Отже, в даному випадку мають значення: належне повідомлення позивача про день і час розгляду справи; повторність неявки в судове засідання; неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.
Такий висновок зробив Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду в постанові від 19 квітня 2021 року у справі № 675/1714/19.
За змістом статей 43, 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов'язок добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов'язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов'язків в межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживати наданими правами.
Відповідно до частини третьої статті 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явились в судове засідання без поважних причин.
За частинами 1-5 статті 128 ЦПК України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов'язковою. Суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою. Судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик. Судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями. Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення завчасно.
Так, як підставу залишення позову без розгляду, суд першої інстанції зазначив неявку позивача в судові засіданні, призначені на 16 березня 2023 року, 26 червня 2023 року, 03 жовтня 2023 року, 20 листопада 2023 року.
Так, згідно з довідкою секретаря судового засідання від 16 березня 2023 року судове засідання в цей день не відбулося через неявку усіх сторін у справі. Аналогічні довідки були складені секретарем судового засідання 26 червня 2023 року, 03 жовтня 2023 року та 20 листопада 2023 року.
Проте, в матеріалах справи відсутні відомості про належне вручення ОСОБА_1 судових повісток про виклик.
У справах «Осман проти Сполученого королівства» та «Креуз проти Польщі» Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) роз'яснив, що, реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху в судовому процесі. Рішеннями ЄСПЛ визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
У справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії» від 07 липня 1989 року ЄСПЛ вказав, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Обов'язковими умовами для застосування передбачених частиною п'ятою статті 223, пунктом 3 частини першої статті 257 ЦПК України процесуальних наслідків неявки позивача у судове засідання є одночасно його належне повідомлення про час і місце судового засідання та відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності (в разі визнання явки позивача обов'язковою ).
Отже, правом на залишення позову без розгляду суд наділений у разі неявки належним чином повідомленого позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і якщо його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Таких правових висновків дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 05 червня 2020 року у справі № 910/16978/19 щодо застосування подібної за змістом норми права.
Отже, вирішуючи питання про залишення позову без розгляду, поза увагою суду першої інстанції залишилося те, що позивач не був повідомлений про судові засідання належним чином. Так, в матеріалах справи відсутні відомості, зокрема рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, яке б підтверджувало отримання ОСОБА_1 судової повістки про виклик в суд, зокрема на 03 жовтня 2023 року та 20 листопада 2023 року,не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання, як це передбачено частиною 5 статті 128 ЦПК України.
Крім того, судом першої інстанції не було враховано рекомендації Ради Суддів України щодо роботи суддів в умовах воєнного стану від 02 березня 2022 року, за якими суддям необхідно виважено підходити до питань, пов'язаних з поверненням різного роду процесуальних документів, залишення їх без руху, встановлення різного роду строків та по можливості продовжувати їх щонайменше до закінчення воєнного стану.
Розгляд справ по можливості відкладається (за винятком невідкладних судових розглядів), зважаючи на те, що велика кількість учасників судових процесів не завжди мають змогу подати заяву про відкладення розгляду справи або не можуть прибути в суд у зв'язку з небезпекою для життя.
Згідно зі статтею 26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється.
В умовах воєнного або надзвичайного стану конституційні права людини на судовий захист не можуть бути обмежені.
За таких обставин, в даному випадку відсутні були підстави для залишення позову без розгляду за пунктом 3 частини 1 статті 257 ЦПК України.
Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції в умовах воєнного стану в Україні допущено надмірний формалізм при розгляді справи, внаслідок чого, оскаржуваною ухвалою позивач у справі була позбавлена доступу до правосуддя.
За таких обставин, апеляційний суд доходить висновку, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваної ухвали були порушені норми процесуального права, що призвело до помилкового висновку про залишення позовної заяви без розгляду.
Згідно із статтею 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Колегія суддів вважає, що ухвала про залишення позову без розгляду постановлена з порушенням норм процесуального права та є такою, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, а тому підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України суд апеляційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
З огляду на те, що апеляційний суд доходить висновку про скасування ухвали суду першої інстанції з направленням справи для продовження розгляду, то розподіл сум судового збору, пов'язаного з розглядом відповідної апеляційної скарги, здійснюється судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи згідно із загальними правилами, передбаченими процесуальним законом.
Керуючись статтями 367, 374, 379, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 20 листопада 2023 року про залишення без розгляду позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист гідності та честі і ділової репутації та відшкодування моральної шкоди, скасувати.
Справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий О.О.Тимченко
Судді Я.М.Бондар
В.П.Зубакова