Головуючий у суді першої інстанції Хоменко В.С.
Єдиний унікальний номер справи № 752/6605/23
Апеляційне провадження №22ц /824/2200/2024
08 лютого 2024року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Мережко М.В.,
суддів - Поліщук Н.В., Соколової В.В.,
секретар - Кролівець О.В.
Розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 24 жовтня 2023 року про призначення експертизи, зупинення провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання недійсним договору позики та розписки.
Заслухав доповідь судді апеляційного суду, дослідив матеріали справи, перевірив доводи апеляційної скарги, -
У квітні 2023 року позивач звернувся із вказаним позовом.
Представником позивача ОСОБА_2 - адвокатом Мелеховою О.С. подано клопотання про призначення по справі судової почеркознавчої експертизи.
Клопотання мотивоване тим, що ОСОБА_2 станом на 07 січня 2021 року перебував поза межами території України, з огляду на що договір позики та розписку від 07 січня 2021 року у м. Києві не підписував та не міг підписати, жодних коштів від відповідача не отримував. Вказано, що позивач позбавлений можливості самостійно звернутися до судового експерта з відповідним клопотанням про призначення судової почеркознавчої експертизи з подальшим дорученням вказаного доказу до суду, оскільки не має в розпорядженні ані оригіналу, ані копії оскаржуваних документів.
Представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Стеценко Т.М. 13 жовтня 2023 року подав заперечення на клопотання позивача про призначення судової почеркознавчої експертизи.
У запереченні просить відмовити у задоволенні клопотання про призначення експертизи, посилаючись на недобросовісність поведінки сторони позивача з огляду на те, що аналогічне клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи представником позивача подано у справі № 760/7234/22, яка розглядалась в Київському апеляційному суді, а також на порушення процедури подачі заявленого клопотання. Крім того, просить врахувати висновок експерта від 26 травня 2023 року № 45/23, складений експертом ТОВ «Центр судових експертиз «Альтернатива» Фраймович Л.В. з точки зору його допустимості.
У підготовчому засіданні адвокат Мелехова О.С. клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи підтримала та просила задовольнити, також просила долучити до матеріалів справи письмові пояснення щодо заперечень відповідача проти призначення судової експертизи. Зазначила, що після отримання вказаної позовної заяви відповідач на підставі незрозумілих зразків підписів та почерку позивача замовив у товариства з обмеженою відповідальністю, яке не є спеціалізованою державною установою, яка має право на проведення криміналістичних експертиз, одним із видів якої є почеркознавча експертиза, експертне дослідження та надав його до суду з метою ухилення від проведення належної судової експертизи.
Зауважила на необхідності проведення вказаної судової експертизи в будь-якій державній установі на розсуд суду, з метою визначення орієнтовного часу проведення експертизи нею було направлено три адвокатські запити до КНІДСЕ, ДНДЕКЦ МВС України, Київського НДЕКЦ МВС України, однак станом на день підготовки вказаних пояснень відповідь надійшла тільки від Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України із зазначенням строку проведення експертизи від 10 до 90 днів, враховуючи, що КНІДСЕ проводить експертизи у найдовший термін, а саме понад 1,5 роки у зв'язку з найбільшою завантаженістю, просила суд направити матеріали справи для проведення експертного дослідження до тієї установи, яка зможе провести відповідну експертизи у найкоротші терміни.
Представник відповідача Стеценко Т.М. у підготовчому засіданні заперечував проти задоволення клопотання.
Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 24 жовтня 2023 року призначено судову почеркознавчу експертизу.
Проведення судової почеркознавчої експертизи доручено експертам Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України (вул. Сім'ї Хохлових, 5, м. Київ, 04119).
На вирішення експертизи поставити наступне питання:
- Чи виконаний підпис в договорі позики та розписці від 07 січня 2021 року, оформленими між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , особисто ОСОБА_2 ?
Зобов'язано ОСОБА_1 надати Голосіївському районному суду м. Києва оригінал договору позики від 07 січня 2021 року, де підписантами є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 і розписки від 07 січня 2021 року.
Експертів попереджено про кримінальну відповідальність за ст.ст. 384, 385 КК України.
Оплату вартості проведення експертизи покладено на позивача ОСОБА_2 (адвокат Мелехова Оксана Сергіївна).
У розпорядження експерта надано матеріали цивільної справи.
Провадження у справі зупинено до отримання висновку експертизи.
Не погоджуючись з ухвалою суду, відповідач подав апеляційну скаргу , просив ухвалу скасувати, направити справу для продовження розгляду справи . У скарзі зазначав , що призначення експертизи та зупинення провадження у справі є безпідставним .
Відповідно до ст. 44 ЦПК України, особи , які беруть участь у справі зобов'язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідно до ст.ст 128-131 ЦПК України сторони були своєчасно повідомлені про день та час розгляду справи на 08 лютого 2024 року за адресами, які були зазначені в матеріалах справи. Заяв щодо зміни місця проживання або місцезнаходження від сторін не надходило.
Представник позивача приймав участь у розгляді справи в суді апеляційної інстанції. Представник апелянта подав клопотання про відкладення розгляду справи,яке відхилено апеляційним судом, з огляду на ту обставину, що про день та час розгляду справи сторони були повідомлені завчасно, а надання переваги представником апелянта участі в іншому судовому процесі не є поважною підставою для відкладення розгляду справи.
Відповідно до ст. 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними.
Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності
Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість:
1) керує ходом судового процесу;
2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами;
3) роз'яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій;
4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом;
5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків.
Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст. 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:
1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;
2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.
При призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. Суд з урахуванням обставин справи має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза).
Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом.
Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз'яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов'язаний мотивувати таке відхилення або зміну.
Питання, які ставляться експерту, і його висновок щодо них не можуть виходити за межі спеціальних знань експерта.
Призначений судом експерт невідкладно повинен повідомити суд про неможливість проведення ним експертизи через відсутність у нього необхідних знань або без залучення інших експертів.
Відповідно до ст. 104 ЦПК України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз'яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта
Порядок призначення судової експертизи в науково-дослідних судово-експертних установах міністерства юстиції України, обов'язки, права та відповідальність судового експерта, організація та оформлення їх результатів визначається Законом України «Про судову експертизу», Цивільним процесуальним кодексом України, Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз та науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та іншими нормативно-правовими актами з питань судової експертизи.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Дискрецією встановлювати обставини справи, збирати й перевіряти докази, надавати їм оцінку для виконання завдання цивільного судочинства наділені суди першої інстанції.
Питання про прийняття доказів спершу вирішується під час їх представлення суду.
Вирішуючи це питання, суд перевіряє наявність у ньому інформації, яка має значення для справи, - належність доказу і відповідність доказу закону - допустимість (ст.ст.77, 78ЦПК України). Допустимість не пов'язується з фактичними даними, а стосується тільки процесуальної форми доказів.
Допустимість проявляється у двох аспектах: негативний, коли право визнає недопустимими докази, що одержані з порушенням закону; позитивний, коли певні обставини відповідно до законодавства повинні бути підтверджені тільки певними засобами доказування.
Одним із засобів встановлення обставин справи є висновок судового експерта.
Згідно з ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Як засіб доказування висновок експерта оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими ст. 89 ЦПК України, та може бути відхилений мотивованим судовим рішенням (ст. 110 ЦПК України).
Відповідно до ч. ч. 4-6 ст. 103 ЦПК України питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом.
Ухвала, що викладається окремим документом, складається з мотивувальної частини із зазначенням мотивів, з яких суд дійшов висновків, і закону, яким керувався суд, постановляючи ухвалу (п. 3 ч. 1 ст. 260 ЦПК України).
Призначення та проведення експертизи у цивільному судочинстві регулюється ст. ст. 103-113 ЦПК України, Законом України «Про судову експертизу» від 25 лютого 1994 року №4038-XII та Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, яка затверджена наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року №53/5.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про судову експертизу» визначено, що судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об'єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.
Отже, діючим цивільним процесуальним законодавством передбачено, що експертиза у справі призначається судом у разі необхідності з'ясування фактичних обставин, що становлять предмет доказування. Також за змістом вказаних норм кожна сторона має право надавати суду докази на підтвердження обставин, на які вони посилаються, обставин, для з'ясування яких необхідні спеціальні знання - висновки експертизи. У разі, якщо у сторони відсутня можливість самостійно надати висновок, відповідна сторона вправі заявити перед судом клопотання про призначення відповідної експертизи.
З наведених обставин справи вбачається, що предметом спору є недійсність правочину - договору позики та розписки від 07 січня 2021 року.
Натомість відповідачем ці обставини заперечуються, і він заперечує проти проведення експертизи та вважає клопотання позивача з даного приводу необґрунтованим, посилаючись на висновок експерта, складений на його замовленням. Однак, на даному етапі розгляду справи дані посилання сторони відповідача судом відхилені як передчасні , оскільки оцінка всім доказам, зібраним по справі, буде надана судом при ухваленні рішення по суті спору.
Разом з тим, оскільки цивільним процесуальним законодавством кожній особі, яка звернулась до суду за захистом свого порушеного, невизнаного чи оспорюваного права чи інтересу, надається право обґрунтувати свої доводи даними, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги, враховуючи наведені обставини та положення закону, суд, враховуючи той факт, що клопотання заявлено на стадії підготовчого провадження, до з'ясування фактичних обставин справи та перевірку їх доказами, для повного та об'єктивного вирішення спору потрібні спеціальні знання, надходить висновку про доцільність призначення у справі почеркознавчої експертизи, оскільки для правильного вирішення спору необхідні спеціальні знання, якими суд не володіє.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 107 ЦПК України матеріали, необхідні для проведення експертизи, експерту надає суд, якщо експертиза призначена судом, або учасник справи, якщо експертиза проводиться за його замовленням. При призначенні експертизи суд з урахуванням думки учасників справи визначає, які саме матеріали необхідні для проведення експертизи. Суд може також заслухати призначених судом експертів з цього питання. Копії матеріалів, що надаються експерту, можуть залишатися у матеріалах справи.
При визначенні матеріалів, що надаються експерту чи експертній установі, суд у необхідних випадках вирішує питання про витребування відповідних матеріалів за правилами, передбаченими цим Кодексом для витребування доказів.
Крім того, суд роз'яснив учасникам справи, що у відповідності до ст. 109 ЦПК України у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, в тому числі її не оплати, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з'ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.
Згідно ч.6 ст. 95 ЦПК якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.
З урахуванням положень ст. 95 ЦПК України суд зобов'язав відповідача надати Голосіївському районному суду м. Києва оригінал договору позики від 07 січня 2021 року, де підписантами є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 і розписки від 07 січня 2021 року, які були оглянуті судом у підготовчому засіданні 24 жовтня 2023 року, протягом двох днів з дня отримання ухвали суду про призначення експертизи.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 252 ЦПК України, суд виріив питання щодо зупинення провадження у справі .
Відповідно до ч. 1 ст. 125 ЦПК України зупинення провадження у справі зупиняє перебіг процесуальних строків.
Доводи апеляційної скарги ,що суд призначив експертизу та зупинив провадження у справі , без врахування того , що відсутня дійсна потреба у цьому , є безпідставними .
Слід звернути увагу, що Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить з того, що положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов'язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Європейський суд з прав людини дотримується позиції, що проявляти ініціативу щодо своєчасного розгляду справи повинен саме позивач.
Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосереднього його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Крім того, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Статтею 44 ЦПК України визначено , що зловживання процесуальними правами є неприпустимим.
З огляду на вимоги процесуального законодавства , у позивача і відповідача права є рівними, а відтак положення щодо готовності брати участь у всіх етапах розгляду справи має і відповідач .
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. (рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі "Смірнова проти України").
Відповідно до ст.1 Закону України «Про судову експертизу» судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів досудового розслідування чи суду.
Підставою для призначення судової експертизи є необхідність з'ясування обставин, які потребують спеціальних знань, тобто тих, які виходять за межі знань осіб, які беруть участь у справі, та судді, котрий розглядає справу.
Судова експертиза повинна призначатися лише для встановлення даних, які входять в предмет доказування у справі, і не може стосуватися тлумачення і застосування правових норм. Суди не повинні ставити судовому експерту питання правового характеру, які повинні вирішуватися самим судом, тобто експерту можна ставити лише питання факту, а не правової оцінки.
Враховуючи ,що позивач подав заяву про призначення експертизи , одним із обґрунтувань позову є та обставина ,що він не підписував вказані договір та розписку , а відтак для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо, та від вирішення питань , поставлених експерту залежить вирішення спору по суті , а тому висновок суду про призначення експертизи , зупинення провадження у справі на час проведення експертизи є правильним . .
Перевіряючи законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції відповідно до вимог ст. 367 ЦПК України ,колегія суддів вважає, що ухвала суду постановлена з дотриманням норм процесуального законодавства , підстави для її скасування відсутні
Керуючись ст.ст. 365, 367,369,374,375,381 - 384 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 24 жовтня 2023 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанова відповідно до п.2 ч.1 ст. 389 ЦПК України касаційному оскарженню не підлягає.
Повний текст постанови складено 19 лютого 2024 року.
Головуючий: М.В. Мережко
Судді: Н.В. Поліщук
В.В. Соколова