13 липня 2010 року № 33928/09/9104
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду, у складі:
головуючого судді: Улицького В.З.
суддів: Олендера І.Я.,Каралюса В.М.
при секретарі судового засідання Неміш О.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Львова справу за апеляційною скаргою Костопільської МДПІ на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 07.05.2009 року у справі за позовом ПП «Холод Плюс» до Костопільської ОДПІ про визнання нечинними та скасування податкового повідомлення - рішення, -
встановила:
ПП «Холод Плюс» звернулося з позовом до Костопільської ОДПІ про визнання нечинними та скасування податкового повідомлення - рішення №0000032341/0 від 15.01.2009 року .
Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 07.05.2009 року позов задоволено. Скасовано податкове повідомлення-рішення Костопільської МДПІ №0000032341/0 від 15.01.2009 року про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за жовтень 2008 року в розмірі 116909 грн. .
Не погодившись із постановою суду першої інстанції, відповідач оскаржив її в апеляційному порядку. У апеляційній скарзі просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, апелянт посилається на те, що при винесенні рішення , судом порушено норми матеріального права так як п.3 ст.4 Закону «Про податок на додану вартість» передбачено, що для товарів, які імпортуються на митну територію України платниками податку, базою оподаткування є договірна (контрактна) вартість таких товарів, але не менша митної вартості, зазначеної у ввізній митній декларації». Пунктом 3 ст. 4 вказаного Закону визначено порядок оподаткування імпортованих товарів при придбанні, а п.1ст.4 Закону визначено порядок оподаткування при поставці імпортованих товарів на території України. В першому випадку базою оподаткування є договірна вартість, але не менше митної, в другому-договірна (контрактна) вартість , але не нижче за звичайні ціни. Звичайною ціною є договірна (контрактна) вартість. Тобто, судом невірно застосовано норми податкового законодавства, що привело до прийняття оскаржуваного рішення.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу апелянта слід залишити без задоволення.
Судом встановлено, що з 18 по 24 грудня 2008 року Костопільською МДПІ проведено позапланову документальну перевірку ПП «Холод плюс» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за жовтень 2008 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалася в період з 01.09.2008 року по 31.10.2008 року. На підставі матеріалів перевірки Костопільською МДПІ 15 січня 2008 року прийнято податкове повідомлення-рішення №0000032341/0, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за жовтень 2008 року у сумі 116909 грн.
Актом перевірки від 31.12.2008 року встановлення порушення позивачем пункту 1.8 статті 1, пунктів 4.1, 4.3 статті , підпунктів 7.7.1, 7.7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.1997 року (із змінами та доповненнями), внаслідок чого ПП «Холод Плюс» завищено заявлену суму бюджетного відшкодування за жовтень місяць 2008 року на 116909 грн. Згідно даного акту підприємство у жовтні 2008 року завищило суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 116909 грн.
Судом встановлено, що протягом вересня-жовтня 2008 року позивачем ввезено на митну територію України м»ясо та м»ясопродукти та оплачено їх вартість продавцям.Позивачем було сплачено всі необхідні митні платежі, в тому числі і ПДВ. Ввезена продукція частково реалізована в цей же період на митній території України за ціною, що формувалась у співвідношенні фактурної вартості товару та ввізного мита до кількості товару плюс торгівельна націнка від 5 до 10%. Суми податку на додану вартість сплачені ПП «Холод плюс» при ввезені товарів на митну територію України , віднесені в повному розмірі до складу податкового кредиту відповідних звітних періодів, а суми податку на додану вартість,отримані в складі вартості реалізованої продукції в межах митної території України віднесені у відповідних періодах в повному розмірі до складу податкових зобов»язань.
Митна вартість імпортованих товарів, самостійно визначається митним органом і її призначення виключно зводиться до визначення сум податків та зборів, що сплачуються на митниці.
За таких підстав постановлене рішення відповідає зібраним доказам, вимогам ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість», ст.7 Закону України «Про ціни та ціноутворення», доводи скарги не спростовують висновків суду.
Керуючись ст. ст. 160 ч. 3, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів -
ухвалила :
Апеляційну скаргу Костопільської МДПІ залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 07.05.2009 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
На ухвалу протягом одного місяця може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
В. Улицький
І. Олендер
В.Каралюс
Головуючий:
Судді:
Повний текст ухвали виготовлено та підписано 16.07.2010 року