31 серпня 2010 року № 33566 /09/ 9104
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді Онишкевича Т.В.,
суддів Сапіги В.П., Попка Я.С.,
при секретарі судового засідання Троцькому Є.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Богородчанському районі Івано-Франківської області на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12 травня 2009 року у справі за позовом управління Пенсійного фонду України Богородчанському районі Івано-Франківської області до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Богородчанському районі Івано-Франківської області про зобов'язання вчинити дії,
Управління Пенсійного фонду України в Богородчанському районі Івано-Франківської області (далі - УПФУ в Богородчанському р-ні) звернулося до суду з адміністративним позовом про зобов'язання відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Богородчанському районі Івано-Франківської області (далі - ВВД ФССНВВ в Богородчанському р-ні) вчинити дії по прийняттю до заліку та відшкодування витрат по виплачених пенсіях по інвалідності від трудового каліцтва (професійного захворювання) та державній адресній допомозі потерпілим, нещасний випадок з якими стався за межами України, щодо ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 за період з 01.01.2008 року по 01.03.2009 року на суму 21588,29 грн. та включенню вказаних витрат в акти взаємозвірок.
Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12 травня 2009 року у справі № 2-а-966/09/0970 у задоволенні позову було відмовлено.
Зазначену постанову в апеляційному порядку оскаржило УПФУ в Богородчанському р-ні, яке у поданій апеляційній скарзі просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нове про задоволення його позовних вимог. У обґрунтування своїх вимог наводить норми Порядку відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних із виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій по втраті годувальника, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України та правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.2003 року №5-4/4 та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Вважає висновки суду помилковими та наполягає на саме такому способі захисту своїх прав оскільки відповідно до Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України № 121/2001 від 01.03.2001 року, позивач не наділений повноваженнями щодо стягнення сум витрат по виплатах пенсій по інвалідності від трудового каліцтва (професійного захворювання) та по втраті годувальника з аналогічних причин.
Представник апелянта УПФУ в Богородчанському р-ні в судове засідання апеляційного суду не з'явився, що відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України не перешкоджає розгляду справи у його відсутності.
Представник ВВД ФССНВВ в Богородчанському р-ні у судовому засіданні апеляційного суду вимоги апелянта заперечив, вважає оскаржуване судове рішення законним та обґрунтованим.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подана скарга задоволенню не підлягає, виходячи з таких міркувань.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що Порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному Фонду України витрат, пов'язаних із виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затверджений спільною постановою правління Пенсійного фонду України та правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04 березня 2003 року № 5-4/4, не врегульовує спірних відносин, які виникли між сторонами, оскільки встановлене ним правило підписання актів звірки розрахунків розраховано на відсутність спору.
Зазначені висновки суду першої інстанції, на думку колегії суддів, відповідають дійсним обставинам справи та є правильними.
Як встановлено судом першої інстанції, між сторонами існує спір щодо відшкодування витрат по виплачених пенсіях по інвалідності від трудового каліцтва (професійного захворювання) та державній адресній допомозі потерпілим, нещасний випадок з якими стався за межами України, щодо ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 за період з 01.01.2008 року по 01.03.2009 року на суму 21588,29 грн..
Діючим законодавством України передбачено можливість відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному Фонду України коштів, пов'язаних із виплатою пенсій по інвалідності від трудового каліцтва (професійного захворювання) та державної адресної допомоги потерпілим, нещасний випадок з якими стався за межами України.
Однак, при наявності спору між такими суб'єктами владних повноважень та недосягнення згоди щодо підписання актів зі сторони Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, він повинен вирішуватися шляхом пред'явлення адміністративного позову про стягнення відповідних коштів, а не шляхом пред'явлення вимог про підписання актів звірки розрахунків, оскільки така дія передбачає обопільну згоду та відсутність спору між сторонами.
Така правова позиція, окрім іншого, була висловлена Судовою палатою у адміністративних справах Верховного Суду України, зокрема у постанові від 20 березня 2007 року у справі № 21-1087 за позовом управління ПФУ у Великобагачанському районі Полтавської області до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Великобагачанському районі Полтавської області про зобов'язання прийняти до заліку та відшкодування сум.
Оскільки позивачем не було пред'явлено у встановленому законом порядку позову про проведення відшкодування відповідачем відповідних коштів, а вимоги про зобов'язання підписання актів звірок не можуть бути задоволені через наявність спору між сторонами із цього приводу, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції про неможливість задоволення даних вимог позивача.
На підставі наведеного колегія суддів приходить до переконання, що при вирішенні даного спору суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Доводи апелянта не спростовують висновків суду, а відтак апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст. 160 ч. 3, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України колегія суддів,
апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Богородчанському районі Івано-Франківської області залишити без задоволення, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12 травня 2009 року у справі № 2-а-966/09/0970 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Ухвала у повному обсязі складена 02 вересня 2010 року.
Головуючий-суддя Онишкевич Т.В.
Судді Попко Я.С.
Сапіга В.П.