12 серпня 2010 року № 33665/09/9104
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді Ніколіна В.В.,
суддів Любашевського В.П., Сапіги В.П.,
при секретарі судового засідання Грищишин Л.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Маневицькому районі Волинської області на постанову Маневицького районного суду Волинської області від 30.03.2009 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Маневицькому районі Волинської області про зобов'язання провести нарахування щомісячної державної соціальної допомоги дитині війни, -
В лютому 2009 року ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом, у якому просила зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Маневицькому районі Волинської області нарахувати та виплатити недоплачену щомісячну соціальну допомогу як дитині війни за період з 01.01.2006 року по 30.09.2008 року в сумі 3600 грн.
Оскаржуваною постановою Маневицького районного суду Волинської області від 30.03.2009 року вказаний позов задоволено частково, а саме зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Маневицькому районі Волинської області здійснити нарахування і виплату ОСОБА_1 щомісячного підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, та з 22.05.2008 року по 30.09.2008 року.
У поданій апеляційній скарзі відповідач просить зазначену постанову скасувати та прийняти нову, якою у задоволенні позовних вимог позивача відмовити в повному обсязі, покликаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права. Вимоги за апеляційною скаргою обґрунтовує тим, що законодавством України не прийнято жодного нормативного акту на виконання вимог ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” про підвищення розміру пенсій дітей війни, не визначено, які саме органи мають проводити такі виплати, за рахунок яких коштів і джерел. Крім того, залишається невизначеним порядок обчислення такого підвищення та його розмір. Просить врахувати, що встановлений ч.1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” мінімальний розмір пенсії за віком застосовується виключно для визначення розміру пенсій, призначених відповідно до зазначеного Закону, і не може враховуватися для перерахунків або підвищень інших пенсій.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подана скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів.
Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_1 суд виходив з того, що позивачка належить до категорії громадян, на яких поширюються державні соціальні гарантії дітям війни, а тому вона має право на встановлене ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” підвищення до пенсії. Оскільки Конституційний Суд України своїм рішенням від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 та від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 визнав неконституційними окремі положення Закону України “Про Державний бюджет України на 2007-2008 рр.”, якими було зупинено і обмежено право на отримання спірних виплат, невиплата Управлінням Пенсійного фонду України в Маневицькому районі Волинської області 30% доплати до пенсії позивачці з врахуванням вимог ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” є незаконною.
Такі висновки суду першої інстанції, на думку колегії суддів, відповідають нормам матеріального права.
Безспірно встановлено, що позивачка є дитиною війни та відповідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, у редакції, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин та вирішення даного публічно-правового спору судом, має право на отримання 30% підвищення виплачуваної їй Управлінням Пенсійного фонду України в Маневицькому районі Волинської області пенсії за віком.
Рішеннями Конституційного Суду України від 09.07.2007 року та 22.05.2008 року визнано такими, що не відповідають Конституції України положення Закону України “Про Державний бюджет на 2007-2008 рр.”, якими було зупинено (обмежено) дію вищевказаної ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, із вказівкою на те, що дане рішення Конституційного Суду України має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.
За таких обставин, колегія суддів приходить до переконання про підставність позовних вимог позивачки в частині зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в Маневицькому районі Волинської області підвищити на 30% пенсію за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, та з 22.05.2008 року по 30.09.2008 року.
Крім того, п. 17 ст. 77 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» дію ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни ” було зупинено, а Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» від 19.01.2006 року дію ст. 6 вищевказаного Закону було відновлено, про те її дія запроваджується поетапно за результатами виконання бюджету у 1 півріччі у порядку, визначеному КМУ за погодженням з комітетом Верховної Ради з питань бюджету. Статтею 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» встановлено, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни ” виплачується лише особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») у розмірі 50% від розміру надбавки, встановленої для учасників війни. Враховуючи наведене, вимоги позивача щодо підвищення до пенсії за період з січня 2006 року задоволенню не підлягають, оскільки КМУ за результатами виконання бюджету у 1 півріччі 2006 року будь-яких документів про зазначеній виплаті не приймалось.
Оскільки функції з призначення, нарахування та виплати пенсії позивачу здійснює Пенсійний фонд України в особі Управління Пенсійного фонду України в Маневицькому районі Волинської області, відповідний обов'язок слід покласти на відповідача у справі.
Достатніх правових підстав чи застережень щодо неможливості підвищення пенсії позивачу у передбаченому ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” розмірі колегія суддів не вбачає.
Згідно ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ч. 3 ст. 160, ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Маневицькому районі Волинської області - залишити без задоволення.
Постанову Маневицького районного суду Волинської області від 30.03.2009 року у справі № 2а-107/09- залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Верховного Суду України, в порядку Цивільно-процесуального кодексу України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Ухвала у повному обсязі складена 17 серпня 2010 року.
Головуючий В.В.Ніколін
Судді В.П. Сапіга
В.П. Любашевський