31 серпня 2010 року № 33124/09/ 9104
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді Онишкевича Т.В.,
суддів Сапіги В.П., Попка Я.С.,
розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Шепетівка Хмельницької області на постанову Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 21 квітня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 до управління Пенсійного фонду України в м. Шепетівка Хмельницької області про зобов'язання провести нарахування та виплату підвищення до пенсії, як дітям війни,
У лютому 2009 року ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 звернулися до суду з адміністративними позовами, об'єднаними в одне провадження, у яких просили зобов'язати управління Пенсійного фонду України в м. Шепетівка Хмельницької області (далі - УПФ України в м. Шепетівка) здійснити нарахування передбаченого ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком та стягнути з відповідача на їх користь пов'язану із цим недоплату в сумі 4307,25 грн. кожному за період з 01 січня 2006 року до 01 грудня 2008 року.
Постановою Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 21 квітня 2009 року позови ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 задоволено частково, визнано неправомірною бездіяльність УПФ України в м. Шепетівка щодо ненарахування позивачам щомісячного підвищення до пенсії згідно із ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та вирішено зобов'язати відповідача провести кожному із позивачів виплату такого підвищення у розмірі 710,60 грн. за період з 09 липня до 31 грудня 2007 року та у розмірі 780,40 грн. за період з 22 травня до 31 грудня 2008 року, а всього 1491,09 грн. Крім того, з УПФ України в м. Шепетівка на користь кожного з позивачів присуджено судовий збір у розмірі 3,40 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
У поданій апеляційній скарзі УПФ України в м. Шепетівка просить зазначену постанову скасувати і прийняти нову про відмову у задоволенні вимог позивачів в повному обсязі, покликаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права та неповноту з'ясування істотних обставин справи. Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що законодавство України не містить жодного нормативного акту, прийнятого на виконання вимог ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» про підвищення розміру пенсій дітей війни на 30 % мінімальної пенсії за віком та не врегульовує питання про те, які саме органи мають проводити такі виплати, за рахунок яких коштів і джерел. Стверджує, що при ухваленні оскаржуваного рішення судом не були враховані положення бюджетного законодавства України, а також видаткові можливості основного фінансового документу держави і Пенсійного фонду України. Просить врахувати, що в порушення вимог ч.1 ст. 94 КАС України судом на користь позивачів з управління безпідставно стягнуто сплачений ними судовий збір.
Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання апеляційного суду не з'явилися, а відтак на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апелянта у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подана апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких мотивів.
Частково задовольняючи вимоги позивачів, суд виходив із того, що вони належить до категорії громадян, на яких поширюються державні соціальні гарантії дітям війни, а тому мають право на встановлене ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, яку слід обчислювати виходячи з розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Оскільки Конституційний Суд України своїми рішеннями від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 та від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 визнав неконституційними окремі положення Законів України про Державний бюджет України на 2007-2008 рр., якими було зупинено і обмежено право на отримання спірної доплати, відмова УПФ України в м. Шепетівка у проведенні нарахування позивачам щомісячної надбавки у вищезазначеному розмірі за період з 09 липня до 31 грудня 2007 року та з 22 травня до 31 грудня 2008 року є незаконною. Загальна сума недоплаченого кожному з них підвищення до пенсії за спірний період становить 1491,09 грн. та підлягає виплаті відповідачем у повному обсязі. Крім того, з УПФ України в м. Шепетівка на користь позивачів слід присудити сплачений ними судовий збір .
Такі висновки суду першої інстанції, на думку колегії суддів, частково відповідають нормам матеріального і процесуального права та фактичним обставинам справи.
Безспірно встановлено, що позивачі є дітьми війни та відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у редакції, що була чинною на час виникнення та існування спірних правовідносин у 2007-2008 рр., мали право на підвищення виплачуваної їм відповідачем пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.
Рішеннями Конституційного Суду України від 09.07.2007 року та 22.05.2008 року визнано такими, що не відповідають Конституції України, положення Законів України про Державний бюджет на 2007-2008 рр., якими було зупинено (обмежено) дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», із вказівкою на те, що дані рішення Конституційного Суду України мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.
За чинним законодавством України розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.
Положення ч. 3 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, на думку колегії суддів, не слід брати до уваги при вирішенні спору, оскільки наявність такої норми за відсутності іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації конституційних гарантій та права на отримання підвищення до пенсії дітям війни, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено Законом України «Про соціальний захист дітей війни».
Відповідно до ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
За таких обставин, виходячи із фактично заявлених позовних вимог, колегія суддів приходить до переконання про правомірність вимог позивачів за період з 09 липня до 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року до 01 грудня 2008 року.
Разом із тим, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність визначення конкретного розміру недоплаченого у спірний період підвищення до пенсії, що підлягає виплаті позивачам.
З огляду на положення ст.ст. 21, 105, 162 КАС України адміністративний позов може містити вимоги щодо визнання незаконними рішення, дії чи бездіяльність відповідача, зобов'язання вчинити певні дії, відшкодувати шкоду, заподіяну незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю. Встановивши, що відповідач у справі порушив норми права, які регулюють спірні правовідносини, адміністративний суд повинен визнати такі дії протиправними і зобов'язати відповідача провести нарахування та виплату належних позивачам сум відповідно до закону, а не ухвалювати рішення про стягнення чи виплату їх конкретних розмірів.
Крім того, на думку колегії суддів, суд першої інстанції вийшов за межі позовних вимог і зобов'язав нарахувати позивачам спірну надбавку до пенсії за період з 22 травня до 31 грудня 2008 року, тоді як позивачі згідно із заявленими ними у позовній заяві вимогами просили здійснити таку виплату виключно до 01 грудня 2008 року, а зміна позовних вимог згідно із ч.1 ст. 137 КАС України можлива протягом усього часу судового розгляду шляхом подання письмової заяви, яка матеріалах у матеріалах справи відсутня.
При цьому, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, у порушення приписів ч. 1 ст. 94 КАС України судом першої інстанції сплачений позивачами судовий збір присуджено на їх користь з УПФ України в м. Шепетівка, а не з Державного бюджету України.
Враховуючи те, що функції з призначення, нарахування та виплати пенсії позивачів здійснює Пенсійний фонд України в особі управління в м. Шепетівка Хмельницької області, обов'язок щодо нарахування та виплати їм спірного підвищення до пенсії, як дітям війни, судом першої інстанції правильно покладено на відповідача у справі.
Достатніх правових підстав чи застережень щодо неможливості підвищення пенсії позивачів у передбаченому ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» розмірі за період з 09 липня до 31 грудня 2007 року та з 22 травня до 01 грудня 2008 року колегія суддів не вбачає.
Покликання апелянта на відсутність бюджетного фінансування встановленого дітям війни підвищення до пенсії, як на причину невиконання державою взятих на себе зобов'язань, до уваги колегією суддів не приймаються, оскільки реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Кечко проти України»).
Доводи апелянта в іншій частині на правомірність оскаржуваної постанови не впливають та до уваги колегією суддів не приймаються.
Таким чином, оскільки при вирішенні даного публічно-правового спору у частині задоволення вимог позивачів судом першої інстанції було допущено порушення норм матеріального і процесуального права, а мотиви, з яких виходив суд під час ухвалення свого рішення, не відповідають фактичним обставинам справи, оскаржувана постанова у цій частині підлягає скасуванню з прийняттям нової про часткове задоволення вимог позивачів.
Питання про розподіл судових витрат у справі вирішується виходячи з положень ст. 94 КАС України, п. 3 Прикінцевих та перехідних положень КАС України і Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито».
Керуючись ст.ст. 160 ч.3, 195, 197, 198, 200, 202 п. 3, 4, 205, 207, 254 КАС України колегія суддів,
апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Шепетівка Хмельницької області задовольнити частково.
Постанову Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 21 квітня 2009 року у справі № 2а-654/09 у частині задоволення адміністративних позовів ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, а також вирішення питання про розподіл судових витрат скасувати і прийняти у цій частині нову постанову, якою вимоги позивачів задовольнити частково.
Визнати протиправною відмову управління Пенсійного фонду України в м. Шепетівка Хмельницької області у нарахуванні та виплаті позивачам передбаченого ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» підвищення до пенсії, як дітям війни, у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком за період з 09 липня до 31 грудня 2007 року та з 22 травня до 01 грудня 2008 року.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в м. Шепетівка Хмельницької області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 передбаченого ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» підвищення до пенсії, як дітям війни, у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, обчисленої виходячи з вимог ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст. 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», ст. 58 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», за період з 09 липня до 31 грудня 2007 року та з 22 травня до 01 грудня 2008 року з урахуванням проведених у цей час виплат.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Присудити з Державного бюджету України на користь позивачів ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 1 (одну) грн. 70 коп. судового збору кожному.
У іншій частині постанову Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 21 квітня 2009 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі, та згідно із вимогами Закону України № 1691-VI від 18 лютого 2010 року може бути оскаржена до Верховного Суду України у порядку цивільного судочинства протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя Т.В.Онишкевич
Судді В.П.Сапіга
Я.С.Попко