Справа № 552/4238/23 Номер провадження 22-ц/814/1054/24Головуючий у 1-й інстанції Шаповал Т.В. Доповідач ап. інст. Обідіна О. І.
05 лютого 2024 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Полтавського апеляційного суду в складі:
головуючого судді: Обідіної О.І.,
суддів: Бутенко С.Б., Прядкіної О.В.,
розглянула в судовому засіданні у м. Полтаві, в порядку письмового провадження, апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду м. Полтави від 18 жовтня 2023 року по справі за позовом Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги теплопостачання-
В липні 2023 року Полтавське обласне комунально виробниче підприємство теплового господарства «Полтаватеплоенерго» (надалі - ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги теплопостачання, в якому просило стягнути з останнього заборгованість за надані послуги в сумі 13540,62 грн, з урахуванням положень ст. 625 ЦК України, за період з 01.02.2021 по 01.05.2023.
В обґрунтування позовних вимог зазначало, що підприємство надає послуги з централізованого теплопостачання в квартиру АДРЕСА_1 , проте відповідач не сплачує надані послуги, в зв'язку з чим за період з 01.02.2021 по 01.05.2023 утворилася заборгованість.
Рішенням Київського районного суду м. Полтави від 18 жовтня 2023 року позов ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» заборгованість за послуги з постачання теплової енергії з врахуванням індексу інфляції та 3 % річних за період з 01.02.2021 по 01.05.2023 в сумі 13540,62 грн. та судовий збір в розмірі 2684 грн, а всього 16224,62 грн.
Ухвалюючи рішення, місцевий суд дійшов висновку про неналежне виконання відповідачем обов'язку по оплаті послуг з теплопостачання, що призвело до виникнення заборгованості, яку стягнув в повному обсязі з врахуванням положень ст. 625 ЦК України.
Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просив скасувати рішення суду та ухвалити нове про відмову в задоволенні заявлених вимог.
Зазначає, що на час розгляду справи в м. Полтаві відсутні встановлені в законному порядку тарифи на послуги теплопостачання, оскільки рішенням адміністративного суду скасовано рішення органу місцевого самоврядування про встановлення тарифів для населення і на даний час справа переглядається в апеляційному порядку.
Оскарження тарифів та публічного договору в судовому порядку, на думку апелянта були підставою для витребування доказів та зупинення провадження у справі, проте місцевий суд відмовив в зупиненні, в зв'язку з чим ним подано заперечення на ухвалу Київського районного суду від 18.10.2023, враховуючи, що вказана ухвала в апеляційному порядку не оскаржується.
Також звертає увагу, що матеріали справи не містять первинних документів, що підтверджують факт надання та обсяг послуг, з огляду на наявність в нього індивідуального опалення.
Стверджує, що ним оскаржується публічний договір приєднання від 01.12.2021 про надання комунальних послуг та відсутність по справі належних доказів обґрунтованого розрахунку сум, які позивач просить суд стягнути з нього як власника квартири.
На апеляційну скаргу ОСОБА_1 надало свій відзив ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго», в якому спростовуючи доводи апеляційної скарги, просить рішення районного суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, оскільки підприємство в своїй діяльності застосовує встановлені уповноваженим органом тарифи, які були вірно застосовані до послуг, що надаються відповідачу.
Вказує, що судовим рішенням Другого апеляційного адміністративного суду було скасовано рішення суду першої інстанції, яким визнано протиправним та нечинним рішення Полтавської обласної ради «Про встановлення тарифів на теплову енергію» в частині встановлення двоставкових тарифів на послугу теплопостачання «Для потреб населення».
Також зазначає, що ОСОБА_1 кожного місяця направляються рахунки на оплату, в яких міститься вся необхідна інформація, як то період, загальна сума, обсяг спожитої енергії, діючи тарифи, наявність заборгованості, натомість для надання первинних документів, які є підставою для бухгалтерського обліку на витребуванні яких наголошує споживач немає підстав, оскільки при стягнення заборгованості до позову надається саме розрахунок боргу, а не первинна документація, яка фактично фіксує господарські операції підприємства.
Колегія суддів, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Відповідно до п. 4 ч.1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, відповідач ОСОБА_1 проживає за адресою АДРЕСА_2 , за якою позивач ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» надає послуги теплопостачання.
Вказаний будинок є багатоквартирним та облаштований системою центрального теплопостачання.
У зв'язку з несплатою наданих послуг, за період з 01.02.2021 по 01.05.2023 утворилась заборгованість в сумі 13509,27 грн.
Також підприємством на вказану суму заборгованості як на прострочене грошове зобов'язання було нараховано в порядку ст. 625 ЦК України інфляційні витрати та 3% річних - 21,76 грн та 9,59 грн. відповідно.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з доведеності обставин, якими обґрунтовані заявлені вимоги, зазначивши, що відсутність укладеного між сторонами письмового договору про надання послуг з централізованого теплопостачання не є свідченням відсутності правовідносин в сфері надання таких послуг в розумінні положень ст. 11 ЦК України та не звільняє відповідача від обов'язку сплачувати такі послуги.
Доказів відсутності їх споживання відповідачем не надано.
Колегія суддів погоджується з даними висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник.
Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 20 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Згідно з вимогами ст. ст. 64, 67 ЖК України та п. п. 14, 17, 35 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, квартиронаймачі зобов'язані вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги, у тому числі і за послуги теплопостачання, у строки, встановлені чинним законодавством, а повнолітні члени сім'ї несуть солідарну з наймачем житла майнову відповідальність. Згідно з п. 18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, споживачі зобов'язані оплачувати спожиті послуги не пізніше 20 числа наступного за розрахунковим місяця.
Заперечуючи надання послуг з теплопостачання, ОСОБА_1 вказував про відсутність укладених договірних відносин між сторонами.
Як вбачається з рахунків на оплату послуг з централізованого опалення ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_2 як споживач має особовий рахунок НОМЕР_1 .
ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» щомісяця надсилає споживачу рахунки на оплату послуг за вказаною адресою.
В відзиві на апеляційну скаргу ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» вказувало, що в рахунках за вересень 2021 року споживачів було повідомлено, що постановами Кабінету Міністрів України №1022 і № 1023 від 08.09.2021 затверджені типові договори про надання послуг з постачання теплової енергії та гарячої води, які є публічними договорами приєднання.
Тексти публічних договорів приєднання та вимоги до якості відповідних послуг згідно з законодавством та іншу необхідну інформацію для кожного багатоквартирного будинку окремо розміщено 1 жовтня 2021 року на офіційному сайті підприємства, тобто знаходяться у вільному публічному доступі.
В рахунку за листопад 2021 року споживачів було повідомлено, що з 1 грудня 2021 року набрали чинності публічні договори приєднання про надання послуг з постачання теплової енергії та гарячої води. Тексти типових публічних договорів приєднання, вимоги до якості відповідних послуг згідно із законодавством та іншу необхідну інформацію для кожного багатоквартирного будинку окремо опубліковано 1 жовтня 2021 року на офіційному сайті підприємства.
01 жовтня 2021 року набрала чинності постанови Кабінету Міністрів України № 1022 від 08.09.2021, якою затверджені публічні договори приєднання про надання послуг з постачання теплової енергії. Відповідно до п.3 прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про житлово-комунальні послуги» договори зі споживачами, які не прийняли рішення про модель організації договірних відносин, укладаються протягом двох місяців з дня набрання чинності рішення Кабінету Міністрів України про затвердження типових публічних договорів приєднання.
Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному вебсайті органу місцевого самоврядування та/або на вебсайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги.
За змістом статті 634 Цивільного кодексу України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Оскільки станом на 01.12.2021 ОСОБА_1 не уклав з підприємством відповідний договір на послугу з постачання теплової енергії, між ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» та відповідачем набув чинності новий публічний договір приєднання на послугу з постачання теплової енергії, відповідно до якого споживач зобов'язаний оплачувати надану послугу за ціною/тарифом встановленим відповідно до законодавства, а також вносити плату за абонентське обслуговування.
Заперечуючи підстави позову, відповідач вказував, що йому не відомо та не доведено позивачем, яким чином обраховувалась оплата послуг та формувався тариф з огляду на ч.1 ст. 8 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання».
Так, в матеріалах справи маються докази з приводу існування судових спорів в частині оскарження рішення Полтавської обласної ради 8 скликання від 30.09.2022 р. № 477 «Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води, що надаються Полтавським обласним комунальним виробничим підприємством теплового господарства «Полтаватеплоенерго», які використовуються при нарахуванні підприємством «Полтаватеплоенерго» послуг для населення.
Зокрема, зазначеним рішенням встановлено двоставкові тарифи на послугу з постачання теплової енергії за категоріями споживачів відповідно до додатку 2, тарифи за послуги з постачання гарячої води за категоріями споживачів відповідно до додатку 3 (пункту 1 рішення).
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 11.04.2023 р. визнано протиправним та нечинним пункт 1 рішення 16 позачергової сесії Полтавської обласної ради 8 скликання від 30.09.2022 р. №477 «Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води, що надаються Полтавським обласним комунальним виробничим підприємством теплового господарства «Полтаватеплоенерго» в частині встановлення Полтавському обласному комунальному виробничому підприємству теплового господарства «Полтаватеплоенерго» двоставкових тарифів на послугу з постачання теплової енергії за категорією споживачів "Для потреб населення" відповідно до додатку 2 та тарифів на послугу з постачання гарячої води за категорією споживачів "Для потреб населення" відповідно до додатку 3.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 19.12.2023 зазначене рішення Полтавського адміністративного окружного суду в частині задоволених вимог про визнання протиправним та нечинним рішення Полтавської обласної ради скасовано і в цій частині прийнято нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Таким чином, при нарахуванні тарифів за послуги з теплопостачання позивачем правомірно застосовувались встановлені НКРЕКП двоставкові тарифи як грошовий вираз двох частин тарифу - умовно-змінної та умовно-постійної складової., який покладений в основу нарахування заборгованості відповідача за спожиту теплову енергію.
Зібраними по справі доказами не спростовується факт надання підприємством «Полтаватеплоенерго» послуг з постачання теплової енергії в квартиру АДРЕСА_1 , власником якої є відповідач ОСОБА_1 та наявність заборгованості, яка утворилась за період з 01.02.2021 по 01.05.2023.
За вказаних обставин, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність достатніх правових підстав для покладення на відповідача обов'язку по сплаті заборгованості за спожиті послуги.
Доводи апеляційної скарги вищевказаних висновків суду першої інстанції не спростовують та не містять посилань на обставин, які б свідчими про їх помилковість.
Так, відхиляється колегією суддів твердження апелянта про те, що позивач протиправно нараховував двоставковий тариф при формуванні оплати для населення, що підтверджено висновками Полтавського окружного адміністративного суду, з огляду на те, що вказане судове рішення в цій частині вже скасовано апеляційною інстанцією, яка насправді підтвердила правомірність рішення Полтавської обласної ради по встановленню двоставкових тарифів на послугу з постачання теплової енергії за категоріями споживачів відповідно до додатку 2, тарифи за послуги з постачання гарячої води за категоріями споживачів відповідно до додатку 3 (пункту 1 рішення).
Що стосується незгоди ОСОБА_1 з публічним договором приєднання від 01.12.2021 про надання комунальних послуг, то самим відповідачем в ході розгляду справи не було спростовано факту отримання послуг з теплопостачання, які централізовано надаються позивачем до багатоквартирного будинку АДРЕСА_3 , що свідчить про фактичні правовідносини, які виникли між сторонами в розумінні положень ст. 11 ЦК України.
Також в апеляційній скарзі апелянт виклав заперечення на ухвалу місцевого суду від 18.10.2023 про відмову у витребуванні доказів і зупинення провадження по справі, яка не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, зазначаючи, що з огляду на сумнівність підстав та розміру боргу, суд мав витребувати докази та зупинити провадження.
Надаючи оцінку вказаним запереченням судова колегія приходить до висновку про їх безпідставність.
Колегія суддів вважає, що докази в задоволенні яких судом було відмовлено, а саме рахунки на оплату, бухгалтерську довідку підприємства, договір послуг, та інші, жодним чином не впливають на підтвердження чи спростування існуючої заборгованості, оскільки остання доводиться розрахунком заборгованості, розмір якої не був спростований відповідачем, основним запереченням якого є незгода з принципом формування тарифів для населення на основі спірного двоставкового тарифу.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги та залишення без змін рішення суду першої інстанції, яке ухвалене з дотриманням норм м матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 376, 381, 384 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Київського районного суду м. Полтави від 18 жовтня 2023 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Повний текст постанови виготовлено 15 лютого 2024 року.
Судді: О. І. Обідіна С. Б. Бутенко О. В. Прядкіна