Провадження № 11-сс/803/248/24 Справа № 202/2/24 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
13 лютого 2024 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:
головуючого, судді-доповідача ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали за апеляційною скаргою прокурора ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 06 січня 2024 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 42023040000000619 від 22.11.2023 стосовно
ОСОБА_7 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 368 Кримінального кодексу України (далі - КК),
за участю в режимі відеокоференції:
прокурора ОСОБА_6
підозрюваної ОСОБА_7
захисника ОСОБА_8
Обставини, встановлені рішенням слідчого судді та короткий зміст оскарженого рішення.
Ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 06 січня 2024 року задоволено клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області підполковника поліції ОСОБА_9 , погоджене з прокурором ОСОБА_6 та застосовано до підозрюваної ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, а саме до 04 березня 2024 року, з визначенням застави у розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 121 120 гривень 00 копійок.
Мотивуючи прийняте рішення, слідчий суддя дійшов висновку про обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_7 злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК, що підтверджується долученими до клопотання слідчого процесуальними документами у їх сукупності та наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), а саме ризику переховування від органу досудового розслідування та суду. Інші ризики, заявлені слідчим у клопотанні слідчий суддя вважав не доведеними.
У даному кримінальному провадженні слідчий суддя не погодився з доводами прокурора про те, що визначення ОСОБА_7 застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки у судовому засіданні прокурором не обґрунтована виключності випадку, як того вимагає абз. 4 ч. 5 ст. 182 КПК.
Слідчий суддя вважав, що до підозрюваної необхідно застосувати альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, а саме 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. На думку слідчого судді, такий розмір застави розумно і пропорційно співвідноситься з обставинами вчинення кримінального правопорушення, та зможе забезпечити належну поведінку підозрюваної, запобігти ризикам кримінального провадження та не є завідомо непомірним для неї, з покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги і узагальненні доводи особи, яка її подала.
В апеляційній скарзі прокурор просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою застосувати відносно ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням застави у розмірі 330 прожиткових мінімумів, що становить 999 240 гривень. Вважає, що слідчий суддя не врахував належним чином, що ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, який вона вчинила, перебуваючи у статусі обвинуваченої у іншому кримінальному провадженні за вчинення корупційного кримінального правопорушення, у зв'язку з чим висновки слідчого судді про недоведеність прокурором ризику вчинення іншого кримінального правопорушення та впливу на свідків є необґрунтованими, а застава у визначеному розмірі не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваної та запобігти настання вказаним ризикам.
Позиції учасників судового провадження.
В судовому засіданні прокурор підтримав апеляційну скаргу і з підстав, викладених у скарзі, просив її задовольнити, вважав ухвалу слідчого судді необґрунтованою, просив її скасувати та постановити нову ухвалу, якою збільшити розмір застави.
В судовому засіданні сторона захисту заперечувала проти задоволення апеляційної скарги прокурора, її доводи вважали безпідставними, а ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою і просили залишити її без змін.
Мотиви апеляційного суду.
Відповідно до ст. 404 КПК суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ч. 1, п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до ч. ч. 1, 4 ст. 196 КПК в ухвалі про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зазначає відомості про: 1) кримінальне правопорушення (його суть і правову кваліфікацію із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність), у якому підозрюється, обвинувачується особа; 2) обставини, які свідчать про існування ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу; 3) обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу; 4) посилання на докази, які обґрунтовують ці обставини; 5) запобіжний захід, який застосовується.
Слідчий суддя, суд зобов'язаний визначити в ухвалі про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або домашнього арешту дату закінчення її дії у межах строку, передбаченого цим Кодексом.
Перевіривши надані матеріали та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів доходить висновку, що зазначені вище вимоги кримінального процесуального закону при розгляді клопотання слідчим суддею дотримані належним чином, а доводи захисника, викладені в судовому засіданні та в апеляційній скарзі щодо незаконності та необґрунтованості ухвали слідчого судді, апеляційний суд вважає безпідставними з огляду на таке.
Апеляційний суд вважає, що висновки слідчого судді про обґрунтованість підозри ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК є обґрунтованими і підтверджуються доказами долученими до клопотання слідчого та не оскаржуються прокурором в апеляційній скарзі.
З матеріалів провадження слідує, що слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області проводиться досудове розслідування у кримінальному проваджені №42023040000000619 від 22.11.2023.
06.01.2024 у даному кримінальному провадженні повідомлено про підозру ОСОБА_7 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК, за обставин викладених в повідомленні про підозру.
Під час розгляду клопотання прокурором доведено ризик переховування ОСОБА_7 від органу досудового розслідування/суду, який є актуальним безвідносно до стадії кримінального провадження та обумовлений серед іншого можливістю притягненням до кримінальної відповідальності та пов'язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання, оскільки злочин, передбачений ч. 3 ст. 368 КК, є тяжким, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років з конфіскацією майна. Тяжкість ймовірного покарання особливо сильно підвищують ризик переховування від органу досудового розслідування та/або суду на перших етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності.
Тяжкість покарання, що загрожує підозрюваній у випадку визнання її винуватою у вчиненні злочину, безумовно не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте як за національним законодавством (п. 2 ч. 1 ст. 178 КПК), так і за практикою Європейського суду з прав людини, є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування (справа «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26 липня 2001 року).
При цьому, слідчий суддя при встановленні даного ризику правильно врахував існування інших факторів, які можуть свідчити про наявність у ОСОБА_7 можливості переховуватися від органу слідства та суду, зокрема, про відсутність перешкод для неї покинути територію України свідчить те, що вона не є військовозобов'язаною, цінного рухомого або нерухомого майна не має.
Вказані вище обставини, посилюють ризик переховування від органу досудового розслідування.
За результатами апеляційного перегляду ухвали слідчого судді, встановлено, що прокурор не довів існування інших ризиків, викладених у клопотанні і обґрунтованих доводів про їх наявність не наведено прокурором і в апеляційній скарзі. Посилання прокурора про наявність стосовно ОСОБА_7 на розгляді обвинувального акта в іншому кримінальному провадженні, може бути підставою для вирішення питання у тому кримінальному провадженні про зміну запобіжного заходу.
Доводи прокурора в апеляційній скарзі зводяться до його незгоди з розміром застави, визначеної слідчим суддею як альтернативного запобіжного заходу, в той же час прокурор не надав відомостей, що майновий стан підозрюваної свідчить про можливість внесення нею застави в такому розмірі і він не буде завідомо непомірним для неї і не створить надмірний тягар. Мета застави - це забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваної та забезпечення її явки до слідчого та прокурора, а також запобігання можливості переховування від правосуддя.
Розмір застави не може бути визначений в такій сумі, щоб це призводило до безальтернативності тримання особи під вартою.
Злочин, у якому підозрюється ОСОБА_7 , хоча і відноситься до корупційних, проте не пов'язаний із застосуванням насильства, не посягає на життя та здоров'я людини, а відомості про особу підозрюваної не свідчать про її підвищену суспільну небезпеку.
Так, ОСОБА_7 є особою молодого віку, заміжня, має на утриманні малолітню дитину, раніше не судима, тобто має міцні соціальні зв'язки та зареєстроване місце проживання.
Запобігання заявленим прокурором ризикам, а також вчиненню нею дій, зазначених прокурором в апеляційній скарзі можливо шляхом застосування менш обтяжливих процесуальних механізмів, зокрема покладенням на неї обов'язків за ч. 5 ст. 194 КПК та застосуванням інших заходів забезпечення кримінального провадження, таких як відсторонення її від посади.
Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Відповідно до п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
У даному випадку слідчий суддя, дійшов обґрунтованого висновку про безпідставність тверджень прокурора, про призначення/визначення ОСОБА_7 застави, що ОСОБА_7 застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки як в суді першої, так і в апеляційній інстанції прокурором не обґрунтована виключність випадку в розумінні абз. 4 ч. 5 ст. 182 КПК.
Слідчий суддя правильно вважав, що до підозрюваної необхідно застосувати альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, а саме - 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб і такий розмір застави розумно і пропорційно співвідноситься з обставинами вчинення кримінального правопорушення, та зможе забезпечити належну поведінку підозрюваної, запобігти ризикам кримінального провадження та не є завідомо непомірним для неї.
Окрім цього, застосовуючи щодо підозрюваної альтернативний запобіжний захід у вигляді застави на підозрювану додатково покладені обов'язки відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК прибувати до слідчого, прокурора чи суд із встановленою періодичністю; не відлучатися із населеного пункту, в якому вона постійно проживає, без письмового дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця перебування; не спілкуватися зі свідками за даним кримінальним провадженням; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, а також інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Отже, порушень вимог кримінального процесуального законодавства, які були б підставами для скасування ухвали слідчого судді, не вбачається, застосований слідчим суддею запобіжний захід стосовно підозрюваної ОСОБА_7 відповідає вимогам статей 177, 178, 183, 194 КПК, прийняте рішення є обґрунтованим і достатньо вмотивованим, у зв'язку з чим не підлягає скасуванню, а відтак апеляційну скаргу прокурора слід залишити без задоволення.
Керуючись статті 132, 176, 177, 181, 183, 405, 407, 419, 422 КПК, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу прокурора ОСОБА_6 залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 06 січня 2024 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_7 , підозрюваної у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Судді:
____________________ ____________________ ____________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4