Провадження № 11-сс/803/327/24 Справа № 183/12482/23 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
13 лютого 2024 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:
головуючого, судді-доповідача ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали за апеляційною скаргою прокурора ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 16 січня 2024 року про відмову в застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 2023046350001250 від 21.09.2023 стосовно
ОСОБА_7 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Новомосковськ Дніпропетровської області, мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 263 Кримінального кодексу України (далі - КК),
за участю:
прокурора ОСОБА_6
підозрюваного ОСОБА_7
Обставини, встановлені рішенням слідчого судді та короткий зміст оскарженого рішення.
Ухвалою слідчого судді Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 16 січня 2024 року відмовлено в задоволенні клопотання слідчого СВ Новомосковського РВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_8 , погоджене прокурором Новомосковської окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_6 та застосовано до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною з 21-00 години до 06-00 години залишати житло за адресою місця проживання, окрім випадків необхідності отримання підозрюваним невідкладної медичної допомоги та в разі виникнення надзвичайних ситуацій, які б унеможливили безпечне для життя та здоров'я перебування підозрюваного у житлі строком до 29 лютого 2024 року та покладенням інших обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК).
Мотивуючи прийняте рішення, слідчий суддя дійшов висновку про обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_7 злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК, що підтверджується долученими до клопотання слідчого процесуальними документами у їх сукупності.
Відмовляючи в задоволенні клопотання слідчого про застосування тримання під вартою стосовно ОСОБА_7 , слідчий суддя вважав доведеним ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК, яикий підтверджується тим, що у провадженні Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області перебувають кримінальні провадження за обвинуваченням ОСОБА_7 , у яких ще не прийняті рішення; у даному кримінальному провадженні ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, який відповідно до ст. 12 КК України віднесений до категорії тяжких та за який передбачена реальна міра покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до семи років.
При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, крім наявності ризику, зазначеного вище, слідчий суддя на підставі наданих матеріалів, врахував в сукупності інші обставини, передбачені ст. 178 КПК, а саме те, що ОСОБА_7 раніше не судимий, має постійне місце проживання, працює, має на утриманні дитину 4-х місяців та дружину, у зв'язку з чим дійшов висновку, що саме такий запобіжний захід забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного в межах строку досудового розслідування.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги і узагальненні доводи особи, яка її подала.
В апеляційній скарзі прокурор просить скасувати ухвалу слідчого судді у зв'язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи та істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та постановити нову ухвалу, якою застосувати відносно ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, в межах строку досудового розслідування, тобто до 22 лютого 2024 року, включно.
В обґрунтування апеляційних вимог прокурор посилається на те, що слідчий суддя не дав належної оцінки тим обставинам, що на розгляді Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області перебувають у кримінальних провадженнях № 12019040350000431 за ч. 2 ст. 186 КК та № 12022041350000375 за ч. 1 ст. 263 КК за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні злочинів, які віднесено до категорії тяжких. Однак ОСОБА_7 , розуміючи необхідність забезпечення його належної поведінки в суспільстві на шлях виправлення не став, належних для себе висновків не зробив та станом на теперішній час обґрунтовано підозрюється у вчиненні нового тяжкого злочину проти громадської безпеки.
Застосування до ОСОБА_7 тримання під вартою, як виняткового запобіжного заходу, є цілком виправданим, зважаючи на суспільну небезпеку злочинного діяння, у якому підозрюється останній, та неможливість забезпечити запобігання наявному ризику більш м'якими запобіжними заходами.
Позиції учасників судового провадження.
Прокурор в судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу та з підстав, викладених у скарзі, просив її задовольнити, ухвалу слідчого судді скасувати і постановити нову, якою застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Підозрюваний заперечував проти задоволення апеляційної скарги прокурора, посилаючись на її безпідставність, просив відмовити в її задоволенні, а ухвалу слідчого судді залишити без змін.
Мотиви апеляційного суду.
Заслухавши суддю-доповідача, думки сторін кримінального провадження, перевіривши надані матеріали та обговоривши доводи апеляційної скарги прокурора, апеляційний суд доходить наступних висновків.
Слідчий суддя, відмовляючи в задоволенні клопотання слідчого, окрім обґрунтованості підозри ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК, зазначив наступне.
При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу ОСОБА_7 слідчий суддя встановив, що вказаний у клопотанні слідчого ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК - вчинення іншого кримінального правопорушення, є доведеним.
Про наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК, свідчить те, що у провадженні Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області перебувають кримінальні провадження за обвинуваченням ОСОБА_7 , у яких ще не прийняті рішення; у означеному кримінальному провадженні ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, який відповідно до ст. 12 КК України віднесений до категорії тяжких та за який передбачена реальна міра покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до семи років.
В той же час, ОСОБА_7 має постійне місце проживання та роботи, на його утриманні перебувають малолітня дитина 4-ох місяців та дружина - ВПО.
Також слідчий суддя врахував, що у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР 21 вересня 2023 року за попередньою кваліфікацією за ч. 1 ст. 263 КК, отриманий висновок експерта 25.09.2023, а також усі слідчі дії, окрім вручення підозри та допиту ОСОБА_7 , як підозрюваного, здійснені у вересні 2023 року. Слідчим в судовому засіданні повідомлено, що підозрюваний виконував усі покладені на нього обов'язки, однак після оголошення йому підозри 29.12.2023 йому не повідомлялося про дату та місце розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Відомостей про те, що з моменту внесення відомостей до ЄРДР ОСОБА_7 не виконувалися покладені на нього обов'язки, не надано.
Вищезазначене, за висновком слідчого судді дає підстав для застосування стосовно ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час.
Суд апеляційної інстанції, дослідивши матеріали провадження та доводи апеляційної скарги прокурора, вважає вищевикладені висновки слідчого судді в частині обраного виду запобіжного заходу необґрунтованими та такими, що містять істотні суперечності, що в даному випадку є підставою для скасування ухвали слідчого судді та постановлення нової ухвали, з огляду на наступне.
Заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження (ч. 1 ст. 131 КПК).
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: (1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; (2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; (3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; (4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; (5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: (1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; (2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; (3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Щодо обґрунтованості повідомлення про підозру.
З матеріалів провадження слідує, що 21 вересня 2023 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023041350001250 внесені відомості за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК.
29 грудня 2023 року ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК у цьому кримінальному провадженні.
29 лютого 2024 року закінчується строк досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні, відповідно до ч. 3 ст. 219 КПК.
ОСОБА_7 підозрюється у тому, що у невстановленому досудовим розслідуванням місці, дату та час, але не пізніше 20 вересня 2023 року, знайшов пістолет з маркуванням «SUR-2608, 9mm P.A.K НОМЕР_1 ». Визначивши для себе вищевказаний пістолет, як вогнепальну зброю, у ОСОБА_7 раптово виник злочинний умисел, направлений на придбання та носіння вказаної вогнепальної зброї без передбаченого законом дозволу.
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на придбання та носіння вогнепальної зброї без передбаченого законом дозволу, ОСОБА_7 , знаходячись у не встановленому досудовим розслідуванням місці, дату та час, але не пізніше 20 вересня 2023 року, без передбаченого законом дозволу придбав пістолет із маркуванням «SUR-2608, 9mm P.A.K НОМЕР_1 ». Після чого, продовжуючи реалізувати свій злочинний умисел, 20 вересня 2023 року ОСОБА_7 , тримаючи при собі вищевказаний пістолет, переніс його у двір будинку АДРЕСА_2 .
20 вересня 2023 року о 22 годині 21 хвилині до чергової частини Новомосковського РВП ГУНП в Дніпропетровській області надійшло повідомлення про те, що поблизу будинку №31 по вул. Гетьманська в м. Новомосковськ Дніпропетровської області знаходиться чоловік, який зберігає при собі пістолет.
Виїздом слідчо-оперативної групи на місце події поблизу будинку №31 по вул. Гетьманській у м. Новомосковськ, Дніпропетровської області встановлено ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Відповідно до ст. 31 Закону України «Про Національну поліцію» співробітники поліції підійшли до останнього з метою перевірки документів та запитали чи має він при собі заборонені предмети, на що ОСОБА_7 у присутності двох понятих надав слідчому для огляду пістолет, який відповідно до висновку судової експертизи зброї є короткоствольною гладкоствольною вогнепальною зброєю - самозарядним пістолетом, моделі «SUR-2608», № НОМЕР_2 , калібру 9 мм Р.А.K. промислового виробництва фірми «ATAK arms ltd.» (Туреччина), який класифікується виробником як сигнальний (стартовий) пістолет, однак у вказаному вигляді в стволі пістолета відсутній запобіжний елемент, що перешкоджає проведенню пострілів снарядами, внаслідок чого даний пістолет не відповідає вимогам до стартових пістолетів, а тому відноситься до короткоствольної гладкоствольної вогнепальної зброї, яку ОСОБА_7 придбав та носив без передбаченого законом дозволу.
Дії ОСОБА_7 кваліфіковано за ч. 1 ст. 263 КК, тобто придбання, носіння вогнепальної зброї без передбаченого законом дозволу.
Апеляційний погоджується з висновками слідчого судді про обґрунтованість підозри ОСОБА_7 у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення, яка підтверджується, зокрема, протоколом огляду місця події від 21.09.2023, протоколом допиту свідка ОСОБА_9 , протоколом допиту свідка ОСОБА_10 , протоколом допиту свідка ОСОБА_11 , висновком експерта за результатами проведення судової експертизи зброї та іншими доказами, копії яких долучені до клопотання слідчого та не оскаржуються сторонами кримінального провадження.
За показаннями свідка ОСОБА_10 20 вересня 2023 року о 22 годині 15 хвилин, перебуваючи за вказаною адресою вона почула два постріли, виглянула у вікно та побачила трьох чоловіків біля автомобіля, які сварились між собою та мова йшла якісь грошові кошти.
З огляду на вищевикладене, пояснення ОСОБА_7 , що він відібрав пістолет у підлітків, на даному етапі досудового розслідування не підтверджується доказами.
Стосовно наявності ризику, передбаченого пунктом 5 ч. 1 ст. 177 КПК.
Як слідує з матеріалів клопотання і це не оскаржується сторонами, в провадженні Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області перебувають у кримінальних провадженнях № 12019040350000431 за ч. 2 ст. 186 КК та № 12022041350000375 за ч. 1 ст. 263 КК за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні злочинів, які віднесено до категорії тяжких. Однак ОСОБА_7 , перебуваючи у статі обвинуваченого, в тому числі і за вчинення аналогічного злочину у сфері незаконного обігу зброї, обґрунтовано підозрюється у вчиненні діяння за ознаками ч. 1 ст. 263 КК у даному кримінальному провадженні.
Чим об'єктивно підтверджується наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК.
В судовому засіданні підозрюваний стверджував, що він є військовослужбовцем, проте такі відомості нічим не підтвердив, а прокурор в судовому засіданні повідомив, що орган досудового розслідування отримано відповідь, довідка про що є в матеріалах справи, з ІНФОРМАЦІЯ_3 , за якими він не перебуває на обліку, тому будь яких даних, що він є військовослужбовцем або призивався на військову службу відсутні. Підозрюваний пояснив, що пройшов навчання в “Альфа центрі” і мав служити в Силах спеціальних операцій ЗСУ, проте йому не подзвонили і не призвали на службу.
Розглянувши клопотання слідчого, апеляційний суд погоджується з висновками слідчого судді про доведеність прокурором ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК, а саме, що ОСОБА_7 може продовжити вчиняти кримінальні правопорушення, але для запобігання цьому ризику необхідним є застосування запобіжного заходу у вигляді тримання.
Санкція інкримінованої ОСОБА_7 статті передбачає безальтернативне покарання у виді позбавлення волі строком від 3 до 7 років, що, зокрема дає матеріально-правові підстави для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї (п. 12 ч. 1 ст. 178 КПК).
Суд апеляційної інстанції враховує, що це друге кримінальне провадження стосовно ОСОБА_7 , пов'язане з незаконним обігом зброї, що свідчить про наявність ризику продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний через його причетність та доступу до зброї.
За змістом ст. 178 КПК при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; репутацію підозрюваного; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; ризик продовження чи повторення протиправної поведінки.
Вирішуючи питання про обрання виду запобіжного заходу, апеляційний суд враховує, що ОСОБА_7 має постійне місце проживання та роботи, на його утриманні перебувають малолітня дитина 4-ох місяців та дружина - внутрішньо переміщена особа, проте такі обставини існували і на час інкримінованих подій і не були належним струмуючим фактором його поведінки.
Таким чином, апеляційний суд враховує всі зазначені вище обставини, в тому числі і тяжкість кримінального правопорушення та суворість покарання у разі визнання підозрюваного винуватим, а також наявність ще двох кримінальних проваджень під час яких, ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні аналогічного тяжкого злочину, тому для запобігання вчинення підозрюваним дій, передбачених п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК та для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного необхідним і достатнім буде застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, у зв'язку з чим, апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Розмір застави визначається у таких межах щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК).
Виходячи з вищевикладеного, апеляційний суд доходить висновку про визначення альтернативного виду запобіжного заходу у вигляді застави у розмірі п'ятдесяти прожиткових мінімумів доходів громадян, який з урахуванням його майнового стану буде достатнім для забезпечення його процесуальної поведінки та виконання обов'язків у разі внесення застави.
Відповідно до ч. 3 ст. 407 КПК за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді, суд апеляційної інстанції має право: (1) залишити ухвалу без змін; (2) скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.
Керуючись статті 132, 176, 177, 181, 183, 405, 407, 419, 422 КПК, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу прокурора ОСОБА_6 задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 16 січня 2024 року про відмову в застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_7 , підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК скасувати.
Постановити нову, якою клопотання слідчого СВ Новомосковського РВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_8 , погоджене прокурором Новомосковської окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_6 у кримінальному провадженні № 2023046350001250 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_7 , підозрюваного, за ч. 1 ст. 263 КК задовольнити.
Застосувати стосовно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 29 лютого 2024 року включно.
Визначити, що у разі внесення підозрюваним або іншою фізичною або юридичною особою застави у розмірі 50 (п'ятидесяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 151 400 (сто п'ятдесят одна тисяча чотириста) гривень 00 копійок, підозрюваний ОСОБА_7 підлягає звільненню з-під варти.
У разі внесення застави та звільнення підозрюваного з-під варти, покласти на нього обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК, а саме:
- прибувати за кожною вимогою на визначений час до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду
- повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну місця проживання;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити підозрюваному, що у разі не з'явлення його за викликом до слідчого, прокурора чи суду без поважних причин або не повідомлення про причини своєї неявки, або порушення обов'язків, покладених на у цій ухвалі, застава звертається у дохід держави.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Судді:
____________________ ____________________ ____________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4