Справа № 608/1406/23Головуючий у 1-й інстанції Яковець Н.В.
Провадження № 33/817/16/24 Доповідач - Сарновський В.Я.
Категорія - ч.1 ст.130 КУпАП
09 лютого 2024 р. суддя Тернопільського апеляційного суду Сарновський В.Я. розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Чортківського районного суду Тернопільської області від 06 вересня 2023 року,-
Вказаною постановою визнано винним ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік. Стягнуто з ОСОБА_1 - 536 (п'ятсот тридцять шість) гривень 80 копійок судового збору.
Згідно постанови, згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 039893 від 26 травня 2023 року складеного інспектором взводу №2 роти №3 батальйону УПП в Тернопільській області ДПП лейтенантом поліції Слобода П.І. вбачається, що 26 травня 2023 року о 10 год 20 хв на автодорозі М19 403 км м. Чортків Тернопільська область водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом - автомобілем «Skoda Supeab» державний номерний знак НОМЕР_1 перебуваючи в стані наркотичного сп'яніння. Огляд на стан наркотичного сп'яніння проводився в КНП «Чортківська ЦМЛ», чим порушив вимоги п.2.9 (а) ПДР України.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить поновити строк апеляційного оскарження, скасувати постанову Чортківського районного суду Тернопільської області від 06 вересня 2023 року, а провадження у справі закрити. Свої вимоги мотивує тим, що :
в протоколі про адміністративне правопорушення та у відеозаписі із нагрудних камер працівників поліції відсутні докази наявності у водія будь-яких ознак наркотичного сп'яніння;
будь-яких лабораторних досліджень відносно ОСОБА_1 проведено не було;
результат експрес-тесту є сумнівний, так як лікар-нарколог не зміг самостійно розібратися із результатами тесту;
результати тесту у виді фотофіксації до матеріалів не долучено;
працівник поліції, перед проведенням огляду, не проінформував ОСОБА_1 про порядок проходження такого огляду;
у протоколі про адміністративне правопорушення відсутні посилання на те, за допомогою якого засобу водій проходив огляд на визначення стану сп'яніння;
в матеріалах справи відсутні дані щодо роз'яснення ОСОБА_1 його процесуальних прав;
підстав для пропозиції ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння у працівників поліції не було;
працівники поліції не роз'яснили ОСОБА_1 підставу зупинки його транспортного засобу, так як ПДР України він не порушував;
відеозапис із нагрудних камер працівників поліції не здійснювався безперервно;
сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи;
суд безпідставно розглянув справу у відсутності ОСОБА_1 , так як жодної судової повістки про виклик до суду на 06 вересня 2023 року останнім отримано не було.
В судові засідання апеляційного суду, які були призначені на 18 грудня 2023 року, 08 січня 2024 року, 22 січня 2024 року, 29 січня 2024 року, 05 лютого 2024 року, ОСОБА_1 не з'явився, надсилаючи до суду клопотання про відкладення розгляду через сімейні обставини, залучення іншого адвоката для надання правової допомоги та зайнятістю нового адвоката в інших справах. В судове засідання 09 лютого 2024 року ОСОБА_1 черговий раз не з'явився, заяв та клопотань не подавав, хоча був повідомлений про час і місце розгляду його апеляційної скарги.
Захисник Грода І.П. в судові засідання апеляційного суду 29 січня 2024 року, 05 лютого 2024 року не з'явився, вони були відкладені за клопотаннями сторони захисту. В судове засідання 09 лютого 2024 року захисник Грода І.П. також не з'явився, про причини неявки не повідомив, заяв та клопотань до суду не подавав, хоча був повідомлений про час і місце апеляційного розгляду.
Проаналізувавши наведені в апеляційній скарзі доводи та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд прийшов до наступних висновків.
Що стосується клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження постанови Чортківського районного суду Тернопільської області від 06 вересня 2023 року, то він підлягає поновленню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.2 ст.294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.
Як вбачається з матеріалів справи, постанову судді винесено 06 вересня 2023 року і апеляційну скаргу ОСОБА_1 вперше подав 18 вересня 2023 року, тобто більше ніж через десять днів після винесення постанови. Проте, останній день на апеляційне оскарження припав на вихідний день.
За таких обставин строк на апеляційне оскарження постанови Чортківського районного суду Тернопільської області від 06 вересня 2023 року слід поновити, як пропущений з поважних причин.
Щодо доводів апеляційної скарги по суті справи в ході апеляційного розгляду встановлено наступне.
Відповідно до вимог статей 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд має повно, всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з'ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Перевіркою матеріалів справи в ході апеляційного розгляду встановлено, що суд першої інстанції дотримався вказаних вимог закону, встановивши обставини, які мають значення для правильного розгляду справи і вирішення питання винуватості ОСОБА_1 в порушенні правил дорожнього руху.
Як вбачається зі змісту оскарженої постанови, судом першої інстанції належним чином перевірені всі обставини справи, які досліджені всебічно, повно та об'єктивно, висновки суду про винуватість ОСОБА_1 у вчинені правопорушень ґрунтуються на матеріалах справи.
Так, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП підтверджується даними, які містяться в: протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД № 039893 від 26 травня 2023 року; висновку щодо результатів медичного огляду ОСОБА_1 з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 26 травня 2023 року; відеозаписі з нагрудної камери поліцейського.
Наведені в оскарженій постанові докази, на підставі яких суд першої інстанції прийшов до висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 є послідовними та узгоджуються між собою.
Таким чином, висновок суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, доведена належним чином дослідженими в судовому засіданні доказами.
Об'єктивних підстав ставити під сумнів достовірність і належність доказів та обставин, викладених в протоколі про адміністративне правопорушення, по справі не вбачається.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, а також іншими документами.
Виходячи з вищенаведеного, доводи апеляційної скарги про те, що сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути належним доказом, оскільки він не є самостійним беззаперечним доказом суд апеляційної інстанції оцінює критично. Окрім того, вирішуючи справу суд першої інстанції взяв до уваги не тільки протокол про адміністративне правопорушення, а й інші докази, наявні у матеріалах справи.
Твердження апелянта про скасування постанови через не зазначення у протоколі ознак сп'яніння, які були виявлені у ОСОБА_1 , є безпідставними, так як ознаки сп'яніння зазначаються у протоколі про адміністративне правопорушення у разі відмови від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. У даному випадку ОСОБА_1 пройшов огляд на стан наркотичного сп'яніння, а суть правопорушення з приводу якого складено протокол полягає в тому, що ОСОБА_1 26 травня 2023 року о 10 год 20 хв на автодорозі М19 403 км м. Чортків Тернопільська область керував транспортним засобом - автомобілем «Skoda Supeab» державний номерний знак НОМЕР_1 перебуваючи в стані наркотичного сп'яніння. Огляд на стан наркотичного сп'яніння проводився в КНП «Чортківська ЦМЛ», чим порушив вимоги п.2.9 (а) ПДР України.
Суд апеляційної інстанції відхиляє доводи апеляційної скарги про те, що у відеозаписах із нагрудних камер працівників поліції не зафіксовані докази наявності у водія будь-яких ознак наркотичного сп'яніння, оскільки відповідно до п. 2 розділу 1 Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких саме у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. З наявних у справі відеозаписів видно, що працівник поліції неодноразово оголошував ОСОБА_1 виявлені ознаки сп'яніння, які стали причиною направлення останнього на відповідний огляд (файл part_00000_export-9wcry.mp4 з 10:35:35 год).
Також, оцінюючи доводи апеляційної скарги в частині заперечення наявності ознак наркотичного сп'яніння у ОСОБА_1 апеляційний суд враховує, що як вбачається із відеозапису з нагрудних камер працівників поліції (файл part_00000_export-9wcry.mp4 з 12:17:10 год) ОСОБА_1 не заперечував той факт, що він перебуває в стані наркотичного сп'яніння, так як на запитання лікаря “Ви вживали маріхуану?” ОСОБА_1 повідомив “Свідомо ні”.
Окрім цього, керування ОСОБА_1 транспортним засобом в стані наркотичного сп'яніння підтверджується і протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 039893 від 26 травня 2023 року, який останнім підписано без зауважень.
Враховуючи наведене, апеляційний суд приходить до висновку, що доводи апелянта про сумнівність результатів експрес-тесту є безпідставними.
Крім того, законодавством не заборонено використання лікарем швидких тестів, які класифікуються як медичні вироби для діагностики in vitro (технічний регламент затверджений Постановою Кабінету Міністрів України №754 від 03.10.2013), дозволені МОЗ і є сертифікованими.
При цьому, апеляційний суд враховує, що заключний діагноз про перебування ОСОБА_1 у стані наркотичного сп'яніння, був встановлений лікарем після оцінки всіх клінічних даних і результатів тестування, і згідно положень вищевказаної Інструкції саме висновок лікаря, а не сам по собі результат тестування, є підтвердженням знаходження особи у стані сп'яніння.
Огляд ОСОБА_1 на стан наркотичного сп'яніння проводився лікарем ОСОБА_2 у закладі охорони здоров'я та жодних порушень порядку проведення такого огляду не встановлено. В матеріалах справи про адміністративне правопорушення також відсутні будь-які відомості, які би свідчили про зацікавленість лікаря у результатах медичного огляду ОСОБА_1 , і викликали обґрунтований сумнів у його правильності.
Відповідно до пункту 14 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 № 1103, висновок лікаря може бути оскаржений водієм транспортного засобу у встановленому законодавством порядку.
Між тим, апелянтом не надано доказів оскарження ним медичного висновку №26 від 26 травня 2023 року щодо результатів огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Також, матеріали справи не містять жодних доказів того, що після проведення огляду на стан наркотичного сп'яніння ОСОБА_1 висловлював свою незгоду з результатами такого огляду. Ні у висновку медичного огляду, ні у протоколі про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 не зазначив своїх заперечень щодо результатів проведеного медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Більше того, з доданих до протоколу відеозаписів видно, що ОСОБА_1 , після проведення огляду, підтвердив факт вживання ним наркотичних засобів.
На підставі викладеного, апеляційний суд дійшов до переконання, що висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебувають під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №26 від 26 травня 2023 року, є належним та допустимим доказом по справі, а тому правильно врахований судом першої інстанції в сукупності з іншими дослідженими по справі доказами, в тому числі даними відеозаписів, як такий, що підтверджує перебування ОСОБА_1 у стані наркотичного сп'яніння під час керування транспортним засобом.
Не ґрунтуються на вимогах закону доводи ОСОБА_1 про скасування постанови суду першої інстанції через те, що у протоколі про адміністративне правопорушення відсутні посилання на технічний засіб за допомогою якого водій проходив огляд на визначення стану сп'яніння, так як положення ст.256 КУпАП щодо змісту протоколу про адміністративні правопорушення такої вимоги не містить.
Доводи апелянта про те, що в матеріалах справи відсутні дані щодо роз'яснення ОСОБА_1 його процесуальних прав спростовуються матеріалами справи, зокрема даними протоколу про адміністративне правопорушення, складеного щодо ОСОБА_1 , останньому було роз'яснено його права і обов'язки, передбачених ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП. Протокол підписаний особою, яка його склала і особою, яка притягується до адміністративної відповідальності. Зауважень щодо не ознайомлення його зі складеними матеріалами, а також не роз'яснення йому прав та обов'язків, передбачених ст.268 КУпАП, а також ст.63 Конституції України від ОСОБА_1 не надходило. Крім того, такі доводи спростовуються відеозаписом із нагрудної камери працівника поліції де зафіксовано, як працівник поліції роз'яснює ОСОБА_1 його права та обов'язки (файл part_00000_export-9wcry.mp4 з 10:27:55 год).
Не відповідають дійсності твердження апелянта про те, що працівники поліції не роз'яснили ОСОБА_1 як підставу зупинки його транспортного засобу, так і порядок проходження огляду на визначення стану наркотичного сп'яніння, так як вбачається із матеріалів справи, зокрема відеозаписів із нагрудних камер працівників поліції (файл part_00000_export-9wcry.mp4 з 10:13:15 та з 10:21:40 год) працівник поліції повідомив ОСОБА_1 про підставу зупинки його транспортного засобу, а саме повідомив, що проводяться антитерористичні заходи спільно зі Службою безпеки України, а також роз'яснив порядок проходження огляду на визначення стану наркотичного сп'яніння. Такі дані відеозапису щодо причин зупинки автомобіля під керуванням ОСОБА_1 узгоджуються зі змістом рапорту поліцейського, в якому зазначено відповідні реквізити рішення УСБУ в Тернопільській області про проведення таких заходів.
Доводи апелянта про те, що в матеріалах справи відсутнє безперервне відео, не спростовують висновків суду першої інстанції про доведеність його винуватості, оскільки ті обставини, які мають значення для встановлення обставин справи згідно викладеної у протоколі суті правопорушення зафіксовано наявним у справі відеозаписом безперервно. Відсутність у долучених до матеріалів справи відеозаписах відомостей про інші події, які не стосуються суті складеного відносно ОСОБА_1 протоколу за ч.1 ст.130 КУпАП, не спростовує факту вчинення ним цього правопорушення.
Той факт, що працівник поліції, після повідомлення ОСОБА_1 про виявлені в нього ознаки наркотичного сп'яніння та вимогу проїхати у найближчий медичний заклад, на що ОСОБА_1 погодився, пропонував останньому пройти огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, жодним чином не спростовує встановленого медичним оглядом факту керування ОСОБА_1 автомобілем в стані наркотичного сп'яніння.
Доводи апеляційної скарги про те, що суд безпідставно розглянув справу у відсутності ОСОБА_1 , так як жодної судової повістки про виклик до суду на 06 вересня 2023 року останнім отримано не було є обґрунтованими.
Так, згідно ст. 277-2 КУпАП повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи.
Як вбачається з матеріалів цієї справи при складанні протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 був повідомлений, що розгляд справи відбудеться 19 червня 2023 року о 11:00 год у Чортківському районному суді. Автоматизований розподіл справи в цьому суді відбувся 13 червня 2023 року, однак у призначений час справа не була розглянута, а вирішена судом 06 вересня 2023 року без участі ОСОБА_1 .
Однак, в матеріалах справи наявні відомості про те, що про судовий розгляд 06 вересня 2023 року на вказану ОСОБА_1 адресу (а.с.12) судом 11 липня 2023 року було надіслано судову повістку, яку ОСОБА_1 у відділення поштового зв'язку отримати не з'явився і вона була повернута за закінченням терміну зберігання. Таким чином, суд першої інстанції вживав заходів для належного повідомлення про час та місце розгляду справи. Крім того, 26 липня 2023 року ОСОБА_1 особисто ознайомився з матеріалами справи в Чортківському районному суді (а.с.29).
Оцінюючи доводи апелянта про неналежне повідомлення апеляційний суд виходить із того, якщо учасник справи повідомив суду адресу, зазначивши їх у своїй заяві (а.с.12), то слід припустити, що він принаймні не заперечує, щоб ці засоби комунікації використовувалися судом. Це, в свою чергу, покладає на учасника справи обов'язок отримувати повідомлення і відповідати на них.
З огляду на це, суд першої інстанції, який надіслав учаснику справи повістку на повідомлену цим учасником адресу діє правомірно і добросовісно, а особа, якій адресовано повідомлення суду через такі засоби комунікації, знає або принаймні повинна була дізнатися про повідомлення.
Також апеляційний суд враховує, що реалізація конституційного права на суд покладає на учасників справи певні обов'язки. Практика Європейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Як зазначено у рішенні цього суду у справі «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року, сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. Заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Аліментарія Сандерс С. А. проти Іспанії» від 07 липня 1989 року).
За наведених обставин, доводи апеляційної скарги у цій частині відхиляються апеляційним судом та не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного судового рішення.
Крім того, зазначені обставини не можуть бути підставою для закриття провадження у цій справі відносно ОСОБА_1 , як про це порушується питання в апеляційній скарзі, оскільки вони не визначені такими у ст.247 КУпАП.
Інші доводи апеляційної скарги, не спростовують правильності встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи і його висновків про кваліфікацію дій ОСОБА_1 , а тому ці доводи не є підставою для скасування постанови і закриття провадження за відсутністю події та складу правопорушення, як про це просить апелянт.
Таким чином, в ході апеляційного розгляду не встановлено обставин, які би ставили під сумнів правильність висновків суду щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
За наведених обставин, постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою і скасуванню за доводами, викладеними в апеляційній скарзі не підлягає.
Керуючись ст.294 КУпАП, суддя,-
Поновити ОСОБА_1 строк апеляційного оскарження.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Чортківського районного суду Тернопільської області від 06 вересня 2023 року відносно нього - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя