Справа № 209/397/22
Провадження № 2/209/22/24
Іменем України
06 лютого 2024 року м. Кам'янське
Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Шендрика К.Л.,
за участі секретаря Драгунцевої С.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за первісним позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» про визнання договору про надання банківських послуг недійсним, -
АТ КБ "ПриватБанк" звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача на їх користь заборгованість за кредитним договором та судові витрати.
В обґрунтування первісного позову АТ КБ "ПриватБанк" зазначив, що 18.02.2019 року АТ КБ "ПриватБанк" та відповідач уклали кредитний договір № б/н. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана ним заява разом з "Умовами та правилами надання банківських послуг", "Правилами користування платіжною карткою", і "Тарифами Банку" складає між ним та банком договір, що підтверджується підписом у заяві. ПАТ КБ "Приватбанк" свої зобов'язання за договором та угодою виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі встановленому договором. Відповідачу було відкрито кредитний рахунок та встановлено кредитний ліміт. В подальшому відповідач, ознайомившись з Умовами обслуговування кредитних карток та підписавши паспорт споживчого кредиту від 21.08.2019 року, отримав картку типу Преміальна картка "World Black Edition" з кредитним лімітом 200000 грн. Відповідач не виконував своїх обов'язків за кредитним договором, через що, станом на 04.01.2022 року, має заборгованість перед позивачем в сумі 233909,09 грн., яка складається з наступного: 207793,95 грн. - заборгованість за кредитом, в тому числі 154719,36 грн. - заборгованість за поточним тілом кредиту; 53074,59 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту; 7272,65 грн. - заборгованість за нарахованими відсотками; 18842,49 грн. - заборгованість за простроченими відсотками.
ОСОБА_1 20.07.2022 року звернувся до суду із зустрічним позовом, в якому просив суд визнати недійсним кредитний договір про надання банківських послуг.
На обґрунтування уточненого зустрічного позову ОСОБА_1 зазначає, що він не звертався до установи банку для отримання кредиту, про наявність договору він дізнався у приміщенні суду 06.07.2022 року. Вказує, що підписи у анкеті-заяві йому не належать. Щодо отримання ним картки "World Black Edition" зазначає, що співробітники банку 28.11.2019 року ознайомили його з умовами обслуговування кредитних карток, після чого він засвідчив своїм підписом у паспорті споживчого кредиту від 28.11.2019 року про ознайомлення із умовами обслуговування кредитних карток. Також 11.04.2018 року він отримав картку № НОМЕР_1 та через її втрату 06.03.2020 року отримав нову картку № НОМЕР_2 . Однак вважає, що отримання ним картки не означає автоматичного укладення договору про надання банківських послуг б/н від 18.02.2019 року. Також звертає увагу суду, що анкета-заява про приєднання до Умов і правил надання банківських послуг в ПриватБанку містить дату 18.02.2019 року, тоді як картковим рахунком він користувався з 11.04.2018 року. Банк у своєму розпорядженні мав відомості, що містять інформацію про нього та зразки підпису.
22.02.2022 року було відкрито провадження у вказаній цивільній справі і призначено її до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.
01.08.2022 року зустрічна позовна заява була прийнята, було здійснено перехід від спрощеного позовного провадження до розгляду справи за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого судового засідання. Також було витребувано від АТ КБ «ПриватБанк» оригінал анкети-заяви ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , про приєднання до умов та правил надання банківських послуг у АТ КБ «ПриватБанк» від 18 лютого 2019 року.
14.12.2022 року підготовче судове засідання було закрито, у задоволенні клопотання відповідача за первісним позовом про призначення почеркознавчої експертизи було відмовлено.
13.09.2022 року представник позивача за первісним позовом та відповідача за зустрічним подав до суду відзив на зустрічну позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні зустрічного позову. На обґрунтування відзиву зазначив, що 18.02.2019 року між сторонами було укладено договір, згідно якого ОСОБА_2 отримав кредит у розмірі 200000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Вказує, що з 28.11.2019 року ОСОБА_2 активно користувався кредитними коштами, сплачував необхідні платежі, договір не оскаржував та не порушував питання розірвання договору. Зазначає, що договір відповідає вимогам закону, був узгоджений сторонами, тому і зобов'язання за договором повинні бути виконані ОСОБА_2 у повному обсязі. Щодо позовної вимоги зустрічного позову про визнання недійсним кредитного договору, просить застосувати строк позовної давності, оскільки кредитний договір був укладений 18.02.2019 року, тому строк позовної давності сплив 18.02.2022 року, однак із зустрічним позовом ОСОБА_2 звернувся до суду лише 01.08.2022 року.
10.10.2022 року представник відповідача за первісним позовом та позивача за зустрічним позовом ОСОБА_2 - адвокат Крючкова Н.В. подала відповідь на відзив на зустрічний позов, в якому просила вимоги за зустрічним позовом задовольнити. На обґрунтування відповіді на відзив вказала, що заперечує проти застосування строків позовної давності, оскільки ОСОБА_2 дізнався про наявний договір 06.07.2022 року у приміщенні суду, тому строк позовної давності не пропущений.
Представник позивача за первісним позовом та відповідача за зустрічним позовом у судове засідання не з'явився, подав клопотання про розгляд справи у його відсутність, просив первісний позов задовольнити повністю, у задоволенні зустрічного позову просив відмовити.
Представник відповідача за первісним позовом та позивача за зустрічним позовом - адвокат Крючкова Н.В. у судове засідання не з'явилась, надала суду заяву з клопотанням про розгляд справи за її відсутності.
В порядку ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, суд вважає первісний позов таким, що підлягає задоволенню, а у задоволенні зустрічного позову слід відмовити за наступних підстав.
Судом встановлено, що 18.02.2019 року АТ КБ "ПриватБанк" та відповідач уклали кредитний договір № б/н. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана ним заява разом з "Умовами та правилами надання банківських послуг", "Правилами користування платіжною карткою", і "Тарифами Банку" складає між ним та банком договір, що підтверджується підписом у заяві. У тексті анкети-заяви, відповідач підтвердила свою згоду на те, що він був ознайомлена з "Умовами та правилами надання банківських послуг", "Правилами користування платіжною карткою", і "Тарифами Банку" у письмовому вигляді. Крім того, відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана ним заява разом з "Умовами та правилами надання банківських послуг", "Правилами користування платіжною карткою", і "Тарифами Банку" складає між ним та банком договір, що підтверджується підписом у заяві (а.с. 18-70, 142 оберт-143).
Відповідач отримав картку № НОМЕР_1 , дата відкриття 11.04.2018 року з терміном дії до квітня 2021 року, та картку № НОМЕР_2 , дата відкриття 06.03.2020 року з терміном дії до лютого 2023 року, що підтверджується довідками (а.с. 16-17).
На теперішній час, відповідач свої зобов'язання за вказаним кредитним договором не виконує та станом на 04.01.2022 року, має заборгованість перед позивачем в сумі 233909,09 грн., яка складається з наступного: 207793,95 грн. - заборгованість за кредитом, в тому числі 154719,36 грн. - заборгованість за поточним тілом кредиту; 53074,59 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту; 7272,65 грн. - заборгованість за нарахованими відсотками; 18842,49 грн. - заборгованість за простроченими відсотками. Крім того, сума погашеної ОСОБА_2 заборгованості за кредитом становить 347331,12 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості (а.с. 9-15).
Як встановлено судом, відповідачем за первісним позовом було порушено вимоги Умов та правил надання банківських послуг, тобто укладеного сторонами договору, та ст.ст. 1049, 1054 ЦК України, а саме: прострочено повернення заборгованості по кредиту, в зв'язку з чим, позивач за первісним позовом має право вимагати погашення наданого відповідачу кредиту, відсотків та пені.
Проаналізувавши встановлені обставини по справі, суд приходить до висновку, що укладений між сторонами договір відповідає вимогам закону, зобов'язання по договору відповідачем у встановлений строк не виконані, сума заборгованості за кредитним договором підтверджена документально і підлягає стягненню на користь позивача.
Таким чином, з відповідача на користь позивача має бути стягнута заборгованість за кредитним договором у сумі 233909,09 грн.
Частиною 1 ст. 207 ЦК України, визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Частиною 2 ст. 207 ЦК України, визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Згідно зі ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.
Згідно зі ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлено строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Частинами 1 та 3 ст. 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ч. 2 ст. 549 ЦК України, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Згідно ч. 1, 3 ст. 551 ЦК України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно з ч. 1 ст. 638 та ч. 1 ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту досягнення в належній формі згоди з усіх істотних умов договору.
Згідно ст. 634 ч.1 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.
Згідно ст. 625 та ст. 1052 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання та у разі невиконання ним обов'язків, встановлених договором позики, позикодавець (позивач) має право вимагати від відповідача дострокового повернення позики та сплати належних йому процентів.
Враховуючи, що відповідач за первісним позовом, звернувшись до установи банку з метою отримання кредитних коштів, підписала договір № б/н та отримала платіжну картки, своїм підписом засвідчила, що їй у письмовому вигляді були надані "Умови та правила надання банківських послуг", "Правила користування платіжною карткою", і "Тарифи Банку", якими вона була ознайомлена, суд не приймає до уваги заперечення представника відповідача за первісним позовом, які були викладені у відзиві на позовну заяву, що Умови та Правила надання банківських послуг AT КБ «ПриватБанк», а також Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт та Паспорт споживчого кредиту не можна вважати складовими частинами укладеного між Відповідачем та Позивачем кредитного договору.
У зустрічній позовній заяві, позивач за зустрічним позовом та відповідач за первісним позовом не заперечує, що звертався до установи банку з метою отримання кредиту, кредитний договір не підписував, однак зазначив, що дійсно звертався до установи банку, де ним було отримано платіжні картки, однак не надав розрахунків, які б спростували наявність заборгованості або свідчили б, що заборгованість ним погашена повністю або частково. Крім того, ОСОБА_2 є клієнтом банку та активно користується його послугами, що також підтверджується довідками банку (а.с. 16-17).
Щодо зустрічної позовної заяви про визнання договору про надання банківських послуг недійсним, суд приходить до наступного висновку.
Частиною 1 ст. 202 ЦК України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частиною 2 ст. 526 ЦК України зазначено, що виконання зобов'язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов'язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов'язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 598 ЦК України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.
Статтею 599 ЦК України визначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Пунктом 5 Постанови Пленуму Верховного суду України від 06 листопада 2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», правочином є правомірна, тобто не заборонена законом, вольова дія суб'єкта цивільних правовідносин, що спрямована на встановлення, зміну чи припинення цивільних прав та обов'язків. Правомірність є конститутивною ознакою правочину як юридичного факту. Презумпція правомірності правочину закріплена у статті 204 ЦК України та може бути спростована насамперед нормою закону, яка містить відповідну заборону.
Частинами 1, 2 ст. 651 ЦК України встановлено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Враховуючи, що позивачем за зустрічним позовом та відповідачем за первісним позовом, зобов'язання за кредитним договором № б/н від 18.02.2019 року не виконано, доказів щодо повного або часткового погашення заборгованості за вказаним договором подано не було, доказів істотного порушення умов договору зі сторони банку по відношенню до ОСОБА_2 суду подано не було, тому суд приходить до висновку, що законних підстав для визнання недійсним кредитного договору про надання банківських послуг № б/н від 18.02.2019 року немає.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 141, 223, 258-259, 263-265, 354 ЦПК України, суд -
Первісний позов Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" (ЄДРПОУ 14360570, юридична адреса: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1"Д", адреса листування: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості - задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" заборгованість за кредитним договором № б/н від 18.02.2019 року у розмірі 233909 (двісті тридцять три тисячі дев'ятсот дев'ять) грн. 09 коп., яка складається з наступного: 207793,95 грн. - заборгованість за кредитом, в тому числі 154719,36 грн. - заборгованість за поточним тілом кредиту; 53074,59 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту; 7272,65 грн. - заборгованість за нарахованими відсотками; 18842,49 грн. - заборгованість за простроченими відсотками.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" судові витрати за сплату судового збору в розмірі 3508 (три тисячі п'ятсот вісім) грн. 64 коп.
У задоволенні зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" про визнання договору про надання банківських послуг недійсним - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду до або через Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області шляхом подачі апеляційної скарги у тридцятиденний строк з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя К.Л.Шендрик