31 січня 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
за участі секретаря ОСОБА_4
прокурора ОСОБА_5
підозрюваного ОСОБА_6
захисників ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києвіапеляційну скаргу з доповненнями захисника ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києвавід 21 грудня 2023 року,
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 21.12.2023 залишено без задоволення клопотання захисника ОСОБА_7 про повернення клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу ОСОБА_6 , та залишено без задоволення клопотання захисника ОСОБА_7 про направлення справи на розгляд до іншого суду.
Цією ж ухвалою задоволено клопотання старшого слідчого 4 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління Служби безпеки УкраїниОСОБА_8 , погоджене прокурором відділу організації процесуального керівництва досудовим розслідуванням в прокуратурах регіонів другого управління Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 , та продовжено ОСОБА_6 строк тримання під вартою до 18.02.2024, однак в межах строку досудового розслідування, із визначенням застави у виді 15 000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 40 260 000 гривень у національній грошовій одиниці, та покладенням на нього, у разі внесення застави, наступних обов'язків: здати слідчому паспорт або інші
Справа № 761/46843/23 Слідчий суддя - ОСОБА_9
Апеляційне провадження № 11-сс/824/227/2024 Суддя-доповідач - ОСОБА_1
документи, які дають право на виїзд та в'їзд за кордон; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання чи роботи; не відлучатись з м. Києва без дозволу слідчого, прокурора чи суду; з'являтись до слідчого, прокурора за їх викликом; носити електронний засіб контролю.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, захисник ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого.
16.01.2024 від захисника ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 надійшли доповнення до апеляційної скарги, в яких він зазначав, що слідчий суддя, всупереч ст. 370 КПК України, допустив формальний підхід до з'ясування наявності чи відсутності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, в постановленій ухвали не навів жодних доказів наявності таких ризиків, та як наслідок ухвалив не обґрунтоване та не вмотивоване рішення.
Зокрема, на переконання захисника, ОСОБА_6 не вчиняв та не має наміру вчиняти дій щодо переховування від органу досудового розслідування та суду, а його поведінка навпаки свідчить про небажання переховуватися, оскільки останній, будучи затриманим, самостійно прибув на розгляд клопотання про обрання йому запобіжного заходу.
Доказів того, що ОСОБА_6 може чинити чи раніше чинив тиск на свідків надано не було. Крім того, ОСОБА_6 напередодні повідомлення про підозру звільнився з посади заступника Міністра оборони України, а тому позбавлений можливості чинити будь-який тиск на підлеглих.
Стороною обвинувачення не було доведено, що ОСОБА_6 має можливості знищити чи пошкодити речові докази у справі.
У той же час, ОСОБА_6 має міцні соціальні зв'язки, одружений, має двох доньок, постійне місце проживання в Київській області за, раніше не судимий, позитивно характеризується.
Крім того, відносно ОСОБА_6 діяв та діє запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 62022000000000370 від 09.06.2022 року, строк дії якого до 31.01.2024, що на переконання захисника, виключає наявність будь-яких ризиків.
20.10.2023 сторону захисту було повідомлено про завершення досудового розслідування та надано доступ до матеріалів досудового розслідування, а тому усі вказані слідчим обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою, - відсутні.
Крім того, апелянт зазначав, що слідчим суддею безпідставно відмовлено у задоволені клопотання сторони захисту про направлення матеріалів справи до Київського апеляційного суду для звернення до Верховного Суду з поданням для вирішення питання про подальше направлення цього клопотання до Вищого антикорупційного суду, оскільки, на переконання захисника, у даному провадженні існують як мінімум дві підстави для розгляду клопотання слідчого Вищим антикорупційним судом: як за суб'єктом вчинення кримінального правопорушення, так і за сумою матеріальних збитків за ч. 5 ст. 191 КК України.
За таких обставин, на думку захисника, слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Києва не був уповноважений розглядати клопотання, та судове рішення постановлено з порушенням правил підсудності.
Також, апелянт зазначав, що слідчий суддя визначив ОСОБА_6 розмір застави без врахування матеріального стану підозрюваного та членів його сім'ї.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення підозрюваного ОСОБА_6 , який приймав участь у судовому засіданні в режимі відеоконференцзв'язку із Державною установою "Київський слідчий ізолятор", та його захисника ОСОБА_7 , які підтримали апеляційну скаргу з доповненнями, думку прокурора ОСОБА_5 , який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив ухвалу слідчого судді залишити без змін, вивчивши матеріали судового провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як убачається із матеріалів судового провадження,Головним слідчим управлінням Служби безпеки України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42022000000000687 від 09.06.2022 за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 114-1, ч. 5 ст. 191 КК України, та ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 114-1, ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 263 КК України.
Згідно даних клопотання, органом досудового розслідування встановлено, що заступник Міністра оборони ОСОБА_6 за попередньою змовою з тимчасово виконуючим обов'язки директора Департаменту державних закупівель ОСОБА_10 та іншими невстановленими в ході досудового розслідування особами, всупереч основним завданням та функціям Міністерства оборони України в частині забезпечення залежного рівня боєздатності та життєдіяльності ЗС України, здійснення контролю за якістю речового майна, що постачається для ЗС України, забезпечення ефективного використання бюджетних коштів, діючи умисно, в мовах особливого періоду, перешкодив законній діяльності ЗС України та інших військових формувань, шляхом укладення договору з компанією "DUMA ENGINEERING GROUP S.L." на поставку засобів індивідуального захисту без визначення у ньому вимог щодо якості і відповідності державним та військовим стандартам України та здійснення відповідного контролю за якістю товарів, гарантійних строків, передбачаючи 100% передплату, а також визначення місцем поставки територію логістичного хабу іншої держави, що призвело до поставки неякісних засобів індивідуального захисту, чим спричинено збитки Міністерству оборони України на суму 97 988 077,93 грн., що є тяжкими наслідками та, як результат, призвело до критичних наслідків в підтриманні обороноздатності країни, загрози життю та здоров'ю особового складу ЗС України внаслідок своєчасного незабезпечення військовослужбовців якісним речовим майном, засобами індивідуального захисту, внаслідок чого підірвано рівень боєздатності підрозділів ЗС України, а також створено перешкоди у підготовці ЗС України до виконання покладених на них Конституцією України завдань, а саме стримування та відсічі збройної агресії російської федерації проти України, тим самим здійснив перешкоджання законній діяльності ЗС України в особливий період, що призвело до тяжких наслідків.
Як наслідок, умисні злочинні дії ОСОБА_6 є вчиненням розтрати чужого майна шляхом зловживання своїм службовим становищем, за попередньою змовою групою осіб, у сумі 97 988 077, 93 грн., що відповідно до п. 4 примітки до статті 185 КК України в шістсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину, тобто відповідає визначенню особливо великий розмір.
16.06.2023 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 114-1, ч. 5 ст. 191 КК України.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 14.07.2023 до підозрюваного ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою до
16.08.2023.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 14.08.2023 строк тримання підозрюваного ОСОБА_6 під вартою продовжено до 12.10.2023 та визначено заставу у розмірі 36 508 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 97 987 472 грн.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 09.10.2023 строк тримання підозрюваного ОСОБА_6 під вартою продовжено до 01.11.2023 та визначено заставу у розмірі 19 000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 50 996 000 грн.
11.10.2023 ОСОБА_6 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри, у розтраті чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому в особливо великих розмірах, за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану, з правовою кваліфікацією таких дій за ч. 5 ст. 191 КК України, а також у перешкоджанні законній діяльності Збройних Сил України в особливий період, за попередньою мовою групою осіб, що призвело до інших тяжких наслідків, з правовою кваліфікацією таких дій за ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 114-1 КК України.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва
від 31.10.2023 у межах кримінального провадження № 42022000000000687 підозрюваному ОСОБА_11 продовжено строк тримання під вартою до 29.12.2023 із визначенням застави в розмірі 15 000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 40 260 000,00 грн.
20.10.2023 учасникам судового провадження повідомлено про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування.
20.12.2023 старший слідчий 4 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління Служби безпеки України ОСОБА_8 звернувся до слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва із клопотанням, погодженим прокурором відділу організації процесуального керівництва досудовим розслідуванням в прокуратурах регіонів другого управління Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 , в якому просив продовжити ОСОБА_6 строк тримання під вартою на 60 днів, із визначенням застави у виді 15 000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 40 260 000 гривень у національній грошовій одиниці, та покладенням на нього, у разі внесення застави, обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 07.12.2023 залишено без задоволення клопотання захисника ОСОБА_7 про повернення клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу ОСОБА_6 , та залишено без задоволення клопотання захисника ОСОБА_7 про направлення справи на розгляд до іншого суду.
Цією ж ухвалою задоволено клопотання слідчого та продовжено ОСОБА_6 строк тримання під вартою до 18.02.2024, однак в межах строку досудового розслідування, із визначенням застави у виді 15 000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 40 260 000 гривень у національній грошовій одиниці, та покладенням на нього, у разі внесення застави, наступних обов'язків: здати слідчому паспорт або інші документи, які дають право на виїзд та в'їзд за кордон; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання чи роботи; не відлучатись з м. Києва без дозволу слідчого, прокурора чи суду; з'являтись до слідчого, прокурора за їх викликом; носити електронний засіб контролю.
З висновками слідчого судді, викладеними в оскаржуваній ухвалі, колегія суддів погоджується, з огляду на наступне.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.
Розглядаючи клопотання про продовження строку тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення в порядку ст. 199 КПК України, слідчий суддя повинен з'ясувати всі обставини, з якими пов'язана можливість застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою та умови, за яких таке продовження можливе.
Згідно ч. 3 ст. 199 КПК України, клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити:
1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою;
2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Згідно ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
На переконання колегії суддів, при прийнятті рішення про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_6 , слідчий суддя дійшов вірного висновку про доведеність наявності обставин, які свідчать про обґрунтованість підозри останнього у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 114-1 та ч. 5 ст. 191 КК України, що підтверджується фактичним даними, наданими суду та наведеними у рішенні слідчого судді.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Як вважає колегія суддів, слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання та долучені до нього документи, дійшов обґрунтованого висновку про наявність у кримінальному провадженні достатньої сукупності доказів, які свідчать про обґрунтованість підозри ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень,передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 114-1 та ч. 5 ст. 191 КК України.
Слідчим суддею досліджено доводи клопотання слідчого щодо обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попереднього судового рішення про продовження тримання ОСОБА_6 під вартою та встановлено, що на час звернення слідчим із клопотанням триває ознайомлення сторін кримінального провадження із матеріалами досудового розслідування.
Перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет продовження існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про продовження існування ризиків переховуватися від органу досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків та іншого підозрюваного у цьому ж кримінальному провадженні.
Такого висновку слідчий суддя дійшов з огляду на конкретні обставини кримінального провадження, тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_6 у разі визнання його винуватим у інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях, а також з огляду на характер та наслідки кримінальних правопорушень, у вчиненні яких він підозрюється.
При цьому, як обгрунтовано зазначив слідчий суддя, слідчим у клопотанні не доведено продовження існування ризиків вчинення ОСОБА_6 іншого кримінального правопорушення, чи продовження кримінального правопорушення, у якому підозрюється, а також ризику перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, з чим погоджується і колегія суддів.
Відповідно до вимог ст. 178 КПК України, в сукупності із вищезазначеними обставинами, слідчий суддя врахував дані про особу підозрюваного, його вік та стан здоров'я, майновий та сімейний стан, репутацію, спосіб життя, та дійшов обґрунтованого висновку про те, що більш м'які запобіжні заходи, ніж тримання під вартою, не здатні запобігти ризикам, які зазначені у клопотанні слідчого.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.
Європейський суд з прав людини у справах «Ілійков проти Болгарії», «Летельє проти Франції», «Москаленко проти України» зазначив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторно вчинення злочинів», а особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.
Зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, що відповідає правовим позиціям, викладеним в п. 35 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції», колегія суддів вважає обґрунтованим висновок слідчого судді про необхідність продовження на даній стадії досудового розслідування підозрюваному запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки застосування більш м'яких запобіжних заходів може виявитися не достатнім для забезпечення існуючих ризиків, що узгоджується з вимогами вказаних вище норм закону і правовими позиціями ЄСПЛ.
На переконання колегії суддів, таке обмеження права ОСОБА_6 на свободу не суперечить положенням ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, так як існують ознаки суспільного інтересу, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають принцип поваги до особистої свободи.
З урахуванням вказаного, на думку колегії суддів, слідчий суддя дійшов правильного висновку про необхідність продовження ОСОБА_6 строку тримання під вартою, оскільки встановлені судом обставини свідчать про те, що на даний час продовжують існувати ризики, передбачені п.п. 1-3 ч. 1 ст. 177 КПК України, які не зменшилися з часу застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою, та жоден із більш м'яких запобіжних заходів, окрім тримання під вартою, не зможе запобігти таким ризикам.
Наявність обставин, які б давали підстави вважати про достатність застосування більш м'якого запобіжного заходу щодо ОСОБА_6 , ніж тримання під вартою, колегією суддів не встановлено під час перегляду оскаржуваної ухвали.
Крім того, на переконання колегії суддів, слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності до ч. 3 ст. 183, ч. 5 ст. 182 КПК України, взявши до уваги дані, які характеризують особу підозрюваного, його майновий та сімейний стан, конкретні обставини кримінальних правопорушень, дійшов висновку про визначення підозрюваному застави у виді 15 000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 40 260 000 гривень у національній грошовій одиниці.
З таким висновком погоджується і колегія суддів, оскільки вказаний розмір застави є відповідним і достатнім у даному кримінальному провадженні. Виходячи з практики Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
На переконання колегії суддів, такий запобіжний захід буде достатнім стримуючим засобом, який здатен забезпечити гарантії належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_6 та підстав вважати його завідомо непомірним для підозрюваного колегія суддів не вбачає.
Посилання захисника в апеляційній скарзі на відсутність у кримінальному провадженні ризиків позапроцесуальної поведінки підозрюваного з тих підстав, що стосовно ОСОБА_6 діє запобіжний захід у виді тримання під вартою в межах іншого кримінального провадження - № 62022000000000370, строк дії якого продовжено до 31.01.2024, колегія суддів вважає такими, що не є підставою для скасування ухвали слідчого судді.
Так, як убачається із наявної у матеріалах судового провадження копії ухвали Печерського районного суду міста Києва від 07.12.2023, підозрюваному ОСОБА_6 продовжено строк тримання під вартою у межах кримінального провадження № 62022000000000370 до 31.01.2024 включно, із визначенням застави у виді 50 000 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 129 450 000 гривень.
Разом з тим, колегія суддів звертає увагу, що суд апеляційної інстанції приймає рішення, виходячи з тих обставин кримінального провадження, які існували на момент ухвалення відповідного рішення судом першої інстанції.
Як убачається із матеріалів судового провадження, слідчим суддею вирішувалось питання про продовження строку тримання під вартою у кримінальному провадженні № 42022000000000687 на строк до 60 днів, до 18.02.2024 включно, у той час як станом на день розгляду слідчим суддею клопотання у межах іншого кримінального провадження № 62022000000000370, на яке посилається апелянт, строк тримання під вартою ОСОБА_6 закінчувався 31.01.2024.
Відтак колегія суддів погоджується із висновком слідчого судді про наявність підстав для продовження підозрюваному строку тримання під вартою до 18.02.2024.
Доводи захисника про те, що ОСОБА_6 не має наміру переховуватися від органу досудового розслідування та суду, посилання на відсутність доказів впливу підозрюваного на свідків чи спроби знищити, чи пошкодити речові докази у справі, самі по собі не забезпечують впевненості у подальшій належній процесуальній поведінці підозрюваного, та не свідчать про відсутність існування таких ризиків на наступних етапах досудового розслідування.
Наведені захисником відомості про особу підозрюваного, який має постійне місце проживання, характеризується позитивно, одружений, має двох доньок, раніше не судимий, не спростовують висновків про продовження існування ризиків у кримінальному провадженні та не є достатніми підставами для застосування щодо підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу.
Доводи апеляційної скарги про те, що слідчим суддею безпідставно відмовлено у задоволені клопотання сторони захисту про направлення матеріалів справи до Київського апеляційного суду для звернення до Верховного Суду з поданням для вирішення питання про подальше направлення цього клопотання до Вищого антикорупційного суду, зведені до незгоди із рішенням слідчого судді, прийнятим за наслідками розгляду такого клопотання, яке не підлягає окремому апеляційному оскарженню.
Крім того, у межах вказаного судового провадження ухвалою Верховного Суду від 17.01.2024 залишено без задоволення клопотання захисника ОСОБА_7 про направлення матеріалів провадження за його апеляційною скаргою на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 21.12.2023 про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_6 до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду.
Інші доводи апеляційної скарги висновків слідчого судді не спростовують.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді постановити законну та обґрунтовану ухвалу, колегією суддів апеляційної інстанції не встановлено.
Крім того, колегія суддів звертає увагу, що згідно даних наданого прокурором піл час апеляційного розгляду супровідного листа від 25.12.2023 № 11/2/1-980вих-23, обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 42022000000000687 від 09.06.2022 за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 114-1, ч. 5 ст. 191 КК України, та ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 114-1, ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 263 КК України, 25.12.2023 надійшов до Вищого антикорупційного суду для розгляду по суті.
З урахуванням наведеного, із закінченням стадії досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42022000000000687 припиняється і судовий контроль, що здійснюється на стадії досудового розслідування слідчим суддею, та питання про обґрунтованість, наявність підстав та доцільність продовження тримання під вартою є предметом оцінки того суду, який розглядає кримінальне провадження по суті обвинувачення.
За таких обставин, ухвала слідчого судді суду першої інстанції відповідно до вимог статті 370 КПК України є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому колегія суддів не вбачає підстав для її скасування.
Ураховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 176-178, 183, 193, 199, 376, 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу з доповненнями захисника ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києвавід 21 грудня 2023 року,- без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Судді:
____________ ___________ ___________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3