Справа №370/3294/23 Головуючий в 1 інст.: ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/824/471/2024 Доповідач: ОСОБА_2
30 січня 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою підозрюваного ОСОБА_6 , на ухвалу слідчого судді Макарівського районного суду Київської області від 14 грудня 2023 року, щодо
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Мотижин, Макарівського району, Київської області, з середньою освітою, не одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не однаразово судимого, останній раз вироком Березнівського районного суду Рівненської області від 06.09.2017 за ч. 2, ч. 3 ст. 185 КК України, на підставі ч.ч. 1, 4 ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 6 місяців.
який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,
за участю:
прокурора ОСОБА_7 ,
підозрюваного ОСОБА_6 ,
встановила:
Ухвалою слідчого судді Макарівського районного суду Київської області від 14 грудня 2023 року задоволено клопотання слідчого відділення розслідування злочинів загально кримінальної спрямованості Бучанського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_8 , погоджене прокурором Макарівського відділу Києво-Святошинської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_9 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та застосовано підозрюваному ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Мотижин Макарівського району Київської області, громадянина України, українця, з повною загальною середньою освітою, неодруженого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , тимчасово не працюючого, раніше судимого запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Київський слідчий ізолятор» на строк 60 днів - по 12.02.2024 року включно.
Визначено розмір застави достатньої для забезпечення виконання ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , обов'язків - тридцять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить, 80 520 (вісімдесят тисяч п'ятсот двадцять) грн.
У разі сплати розміру застави визначено ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України обов'язки:
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, підозрюваний ОСОБА_6 , подав апеляційну скаргу, в якій просить змінити йому запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт, так як він немає наміру переховуватися.
Заслухавши доповідь судді, доводи підозрюваного, який підтримав подану апеляційну скаргу і просив її задовольнити, доводи прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив ухвалу слідчого судді залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, вивчивши матеріали провадження і перевіривши доводи апеляційної скарги підозрюваного ОСОБА_6 колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підозрюваного не підлягає задоволенню.
Як вбачається з матеріалів судового провадження, що слідчим відділом Бучанського РУП ГУНП в Київській області, за процесуального керівництва прокурорів Києво-Святошинської окружної прокуратури Київської області, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12023111050004988 від 08.12.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Досудовим розслідуванням на даній стадії встановлено, що 06.12.2023 року, близько 23:00 год., ОСОБА_6 , знаходився за місцем свого проживання по АДРЕСА_1 , де в нього виник умисел на вчинення крадіжки будь-якого майна, що належало ОСОБА_10 , яке знаходилося на території домоволодіння останнього за адресою: АДРЕСА_2 .
З цією метою, ОСОБА_6 прийшов за місцем проживання ОСОБА_10 , переконавшись що за його злочинними діями ніхто не спостерігає, зайшов через недобудований паркан на територію подвір'я, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 . Перебуваючи на території даного домоволодіння, ОСОБА_6 підійшов до господарчої будівлі та помітив поруч з нею чотири пластикові каністри наповнені дизельним паливом, три з яких об'ємом по 30 л кожна, одна з них - 20 л., які він вирішив викрасти.
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна з корисливих мотивів, повторно, в період дії воєнного стану, маючи на меті незаконного збагачення за рахунок чужого майна, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, ОСОБА_6 взяв дві каністри об'ємом по 30 л. кожна вартістю 210 гривень кожна, які були наповнені дизельним паливом вартістю 52.63 гривень за 1 л, та в руках їх виніс з території домоволодіння до свого місця проживання.
Одразу після цього, продовжуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_6 повернувся до домогосподарства ОСОБА_10 взяв каністру об'ємом 30 л. вартістю 210 гривень та каністру об'ємом 20 л вартістю 126 гривень, які були наповнені дизельним паливом вартістю 52.63 гривень за 1 л, та в руках їх виніс з території даного домоволодіння до будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , тобто розпорядився викраденим майном на власний розсуд.
Своїми діями ОСОБА_6 заподіяв потерпілому ОСОБА_10 майнову шкоду на загальну суму 6545.30 гривень
Таким чином, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України підозрюється ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець с. Мотижин Макарівського району Київської області, громадянин України, українець, з повною загальною середньою освітою, неодружений, зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , тимчасово не працює, раніше неодноразово судимий.
14.12.2023 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, а саме в таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненому повторно, в умовах воєнного стану, тобто повідомлено про підозру у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років.
Підозрюваний ОСОБА_6 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав.
14.12.2023 слідчий відділення розслідування злочинів загально кримінальної спрямованості Бучанського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_8 , за погодженням з прокурором Макарівського відділу Києво-Святошинської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_9 , звернувся до слідчого судді Макарівського районного суду Київської області із клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
На обґрунтування вимог даного клопотання сторона обвинувачення послалась на наявність щодо ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , обґрунтованої підозри у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені п. 1, 2, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а також вказувала на те, що застосування інших запобіжних заходів не зможе запобігти зазначеним ризикам.
14.12.2023 ухвалою слідчого судді Макарівського районного суду Київської області задоволено вказане клопотання та застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з визначенням розміру застави достатньої для забезпечення виконання ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , обов'язків - тридцять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить, 80 520 (вісімдесят тисяч п'ятсот двадцять) грн.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься і в положеннях ст.ст. 177, 178, 183 КПК України.
Під час апеляційного розгляду встановлено, що рішення слідчим суддею прийнято з дотриманням вищезазначених вимог національного та міжнародного законодавства.
Так, з ухвали суду та журналу судового засідання вбачається, що наведені в клопотанні слідчого підстави для застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою перевірялись при розгляді клопотання. При цьому був допитаний підозрюваний, вислухана думка прокурора, з'ясовані інші обставини, які мають значення при вирішенні питання застосування запобіжного заходу.
Під час судового розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд з'ясував питання про те, чи підтверджується наявність зазначених у клопотанні слідчого підстав для застосування запобіжного заходу, передбачених статтею 177 КПК України.
Відтак, слідчий суддя в ухвалі зазначив, що є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
На об'єктивне переконання колегії суддів апеляційного суду, сукупність всіх фактичних обставин та даних, зазначених в ухвалі слідчого судді, дає достатні підстави вважати обґрунтованою підозру ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, що є підставою для застосування до підозрюваного відповідних заходів забезпечення кримінального провадження, а саме запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з метою здійснення подальшого розслідування кримінального правопорушення.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
За таких умов, слідчий суддя, як вважає колегія суддів, дослідивши, матеріали клопотання та долучені до нього документи, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи сукупність зібраних доказів лише щодо пред'явленої підозри - з точки зору достатності та взаємозв'язку, прийшов до обґрунтованого висновку про наявність у провадженні доказів, передбачених параграфами 3-5 Глави 4 КПК України, які свідчать про обґрунтованість підозри ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, оскільки об'єктивно зв'язують його з ним, тобто підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний міг вчинити дане правопорушення.
Колегією суддів встановлено, що як у клопотанні, так і в судовому засіданні прокурором доведено наявність ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, які дають підстави для застосування відносно ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та підтверджують недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання зазначеним ризикам.
Як правильно вказав в ухвалі слідчий суддя, з чим погоджується і колегія суддів, що наявний реальний ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, обґрунтовується тим, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років, а тому, усвідомлюючи тяжкість та реальність покарання, в разі застосування запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, останній зможе переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення покарання.
Разом з цим, підозрюваний ОСОБА_6 ніде офіційно не працює, неодружений, немає на утриманні неповнолітніх дітей та батьків похилого віку, що дозволяє зробити висновок колегії суддів, що останній немає стійких соціальних зв'язків.
Також колегія суддів погоджується із висновком слідчого судді про те, що наявний реальний ризик, передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, тобто ОСОБА_6 може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
Наявність такого ризику, обґрунтовується показами свідка ОСОБА_11 , викладеними у протоколі допиту свідка від 09.12.2023 /а.с. 23-25/, згідно якого 07.12.2023 року до ОСОБА_11 зателефонував на мобільний телефон місцевий житель с. Мотижин Бучанського району Київської області ОСОБА_6 , який пропонував придбати дизельне паливо за 2300 гривень на що ОСОБА_11 , останньому відмовив так як потреби у дизельному пальному у нього не було та у власності не має автомобіля. Того ж дня, ОСОБА_6 запитав чи не знає ОСОБА_11 , кому потрібне дизельне пальне, на що останній відповів, що можливо набрати таксистів із м.Києва та вони можуть придбати пальне.
За викладених обставин, з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та забезпечення запобігання зазначеним ризикам, виникла необхідність в застосуванні підозрюваному ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
В контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Панченко проти Росії). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Бекчиєв проти Молдови).
На підставі вище викладеного, а також враховуючи дані про особу підозрюваного, в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку про доведеність слідчим та прокурором у клопотанні вказаних ризиків, оскільки достатні стримуючі фактори, які б свідчили про протилежне в матеріалах справи відсутні.
Враховуючи характер вчиненого злочину, застосування іншого, більш м'якого запобіжного заходу не забезпечить належної поведінки підозрюваного та може потягнути за собою настання негативних наслідків.
Доводи підозрюваного, щодо того, що він не має наміру переховуватись, під час апеляційного розгляду не знайшли свого підтвердження, а отже не можуть бути безумовною підставою для скасування оскаржуваної ухвали.
З огляду на викладені обставини, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для застосування щодо підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки специфіка вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення, дані про особу підозрюваного та суворість можливого покарання за інкримінований злочин не дають підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Застосувавши до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою суд на законних підставах визначив йому заставу у розмірі 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить, 80 520 (вісімдесят тисяч п'ятсот двадцять) грн.
Крім того, як встановлено колегією суддів апеляційного суду, обставини підозри судом з'ясовані в тій мірі, в якій закон на даному етапі кримінального провадження вимагає від слідчого судді. Так з положень п. 1 ч. 1 ст. 178 КПК України вбачається, що при застосуванні запобіжного заходу слідчий суддя перш за все має переконатися в наявності доказів про вчинення підозрюваною кримінального правопорушення, в якому вона підозрюється, закон не вимагає щоб докази були повними, але вони повинні бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений в обранні того чи іншого запобіжного заходу. При цьому слідчий суддя місцевого суду не знайшов у висновках, які зробив орган досудового слідства, чогось очевидно необґрунтованого чи довільного. Не виявлено таких обставин і колегією суддів апеляційного суду.
Як вважає колегія суддів, слідчий суддя правильно, з урахуванням вимог закону, а також практики Європейського суду з прав людини, застосував даний запобіжний захід, взявши до уваги тяжкість інкримінованого кримінального правопорушення, дані про особу підозрюваного, а також доведені прокурором ризики неправомірної поведінки підозрюваного ОСОБА_6 .
За таких обставин, ухвала слідчого судді суду першої інстанції, з урахуванням вимог статті 370 КПК України, є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому підстав для її скасування та застосування підозрюваному іншого запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, колегія суддів не знаходить.
Істотних порушень кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді постановити законне та обґрунтоване рішення, колегією суддів не виявлено.
На підставі вищевикладеного колегія суддів приходить до висновку, що встановлені органами досудового розслідування обставини є виправданими та необхідними елементами, що визначають потребу в застосування підозрюваній особі - ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Зважаючи на викладене, ухвала слідчого судді Макарівського районного суду Київської області від 14 грудня 2023 року є законною, обґрунтованою і вмотивованою, оскільки постановлена згідно норм матеріального права, з ретельним дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК України та ухвалене на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені достатніми даними, дослідженими та об'єктивно оціненими судом, в порядку та в межах, передбачених на даній стадії кримінального провадження. Натомість доводи та твердження підозрюваного, про які йдеться в поданій апеляційній скарзі колегія суддів апеляційної інстанції вважає - безпідставними, в зв'язку з чим приходить до остаточного висновку про залишення апеляційної скарги підозрюваного ОСОБА_6 , без задоволення.
Керуючись ст. ст. 177, 178, 182, 183, 184, 194, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних Київського апеляційного суду,
Ухвалу слідчого судді Макарівського районного суду Київської області від 14 грудня 2023 року, - залишити без зміни, а апеляційну скаргу підозрюваного ОСОБА_6 , - залишити без задоволення.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Судді:
______________ ________________ __________________
ОСОБА_2 ОСОБА_4 ОСОБА_3