Справа № 757/55165/23 Головуючий в 1 інст.: ОСОБА_1
Провадження№11-сс/824/473/2024 Доповідач: ОСОБА_2
30 січня 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах особи, стосовно якої вирішується питання про екстрадицію ОСОБА_7 ,на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 19 грудня 2023 року,
за участю:
прокурора ОСОБА_8 ,
захисника ОСОБА_6 ,
встановила:
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 19 грудня 2023 року відмовлено узадоволенні скарги адвоката ОСОБА_6 , в інтересах ОСОБА_7 , щодо скасування рішення про видачу особи та скасування постанови начальника Офісу Генерального прокурора ОСОБА_9 від 03.03.2021, відносно громадянина рф ОСОБА_7 .
Не погоджуючись з вказаним рішенням, захисник ОСОБА_6 , який діє в інтересах особи, стосовно якої вирішується питання про екстрадицію ОСОБА_7 , подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою скасувати постанову начальника Департаменту міжнародно-правового співробітництва Офісу Генерального прокурора ОСОБА_9 про видачу (екстрадицію) особи від 03.03.2021 року відносно ОСОБА_7 .
На обґрунтування вимог апеляційної скарги, апелянт зазначає, що висновки суду першої інстанції викладені у судовому рішенні не відповідають фактичним обставинам справи, що згідно до положень ст. 409 КПК України є підставами для скасування судового рішення судом апеляційної інстанції, оскільки такі порушення призвели до ухвалення незаконного, необґрунтованого та несправедливого судового рішення.
Апелянт вказує на те, що слідчим суддею не взято до уваги факту того, що закон України про кримінальну відповідальність не передбачає складу злочину за інкриміновану громадянину ОСОБА_7 дію в тій формі обвинувачення яке відповідно до наданих документів висунула російська федерація. Не надано оцінки тому факту, що станом на теперішній час не має підстав для проведення екстрадиції в розрізі відсутності підстав щодо міжнародного співробітництва України з рф. Не надано оцінку тому факту, що вищевказана екстрадиція суперечитиме конституційним засадам України в порушення прямої норми п. 1 ч. 2 ст. 557 КПК України, а також, що вищевказана екстрадиція суперечить зобов'язанням України за міжнародними договорами України.
Також апелянт зазначає, що слідчим суддею не взято до уваги той факт, що ОСОБА_7 звернувся до уповноваженого органу ДМС України, для отримання статусу особи, яка потребує додаткового захисту відповідно до Закону України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту". Звернення ОСОБА_7 до територіального підрозділу ДМС України перешкоджає прийняттю остаточного рішення про видачу особи, що є підставою для скасування оскаржуваної постанови.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення захисника ОСОБА_6 , який підтримав апеляційну скаргу і просив її задовольнити, пояснення прокурора ОСОБА_8 , який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив залишити ухвалу слідчого судді без змін, вивчивши матеріали провадження і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга сторони захисту не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, що постановою начальника Департаменту міжнародно-правового співробітництва Офісу Генерального прокурора ОСОБА_9 про видачу (екстрадицію) особи від 03.03.2021 року, прийнято рішення про видачу до російської федерації громадянина рф ОСОБА_7 для притягнення до кримінальної відповідальності.
Проведення екстрадиційної перевірки стосовно ОСОБА_7 Офіс Генерального прокурора, відповідно до ст. 587 КПК України, доручив Київській міській прокуратурі.
30.11.2023 захисник ОСОБА_6 , який діє в інтересах особи, стосовно якої вирішується питання про екстрадицію ОСОБА_7 , звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва зі скаргою щодо скасування рішення про видачу особи та скасування постанови начальника Офісу Генерального прокурора ОСОБА_9 від 03.03.2021, відносно громадянина рф ОСОБА_7 .
За твердженням захисника, на сьогодні існують об'єктивні протиріччя у прийнятому рішенні за запитом про видачу ОСОБА_7 правовим органам російської федерації для притягнення до кримінальної відповідальності у зв'язку з недостатньою перевіркою наявності вищевикладених підстав у статті 589 КПК України та у зв'язку з нововиявленими обставинами, а відтак наявні підстави для скасування постанови про видачу (екстрадицію) особи.
19.12.2023ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва відмовлено у задоволенні вказаної скарги сторони захисту.
Приймаючи таке рішення слідчий суддя встановив, що до Генеральної прокуратури України 02.01.2020 надійшов запит Генеральної прокуратури Російської Федерації про видачу ОСОБА_7 для притягнення до кримінальної відповідальності.
ОСОБА_7 03.09.2020 затримано у м. Києві, у зв'язку з розшуком російськими правоохоронними органами.
Шевченківським районним судом м. Києва 05.09.2020 до нього застосовано тимчасовий арешт, а Печерським районним судом м. Києва 06.10.2020 - екстрадиційний арешт. Цим же судом 06.01.2021 визнано наявність підстав для подальшого тримання ОСОБА_7 під вартою, який продовжено до 09.03.2021.
В свою чергу, ОСОБА_7 відбував покарання в ДУ «Бориспільська виправна колонія № 119», а тому реалізація екстрадиції була відтермінована. Строк відбуття покарання закінчився 01.09.2023 року.
03.03.2021 постановою начальника Департаменту міжнародно-правового співробітництва Офісу Генерального прокурора ОСОБА_9 про видачу (екстрадицію) особи, прийнято рішення про видачу до російської федерації громадянина рф ОСОБА_7 для притягнення до кримінальної відповідальності.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 541 КПК Українипроцедура видачі (екстрадиції) особи включає перелік дій уповноважених органів, зокрема:
- офіційне звернення про встановлення місця перебування на території запитуваної держави особи, яку необхідно видати, та про видачу цієї особи;
- перевірка обставин, що можуть перешкоджати видачі;
- прийняття рішення за запитом;
- фактична передача такої особи під юрисдикцію запитуючої держави.
Аналіз наведених складових свідчить, що вказані дії повинні бути послідовними, тобто позитивне вирішення попереднього питання дозволяє перейти до вирішення наступного.
Виконання передбаченого вказаною процесуальною нормою алгоритму покликане забезпечити прийняття рішень, що відповідають міжнародним зобов'язанням України та її національному законодавству, а також гарантують дотримання прав особи, видача якої ініційована заінтересованою стороною.
Отже фактичній передачі особи мають передувати отримання запиту іноземної держави, перевірка обставин, що можуть перешкоджати видачі, та прийняття рішення за відповідним запитом.
Встановлення певних факторів, що унеможливлюють видачу особи, виключають прийняття позитивного рішення за запитом про видачу.
За таких обставин слідчий суддя прийшов до вірного висновку, що постанова начальника Департаменту міжнародно-правового співробітництва Офісу Генерального прокурора ОСОБА_9 про видачу (екстрадицію) особи від 03.03.2021 року, про видачу до російської федерації громадянина рф ОСОБА_7 , відповідає вимогам КПК України та на момент її винесення у прокурора були відсутні підстави, які б перешкоджали прийняттю такого рішення.
Колегія суддів погоджується з таким рішенням слідчого судді з огляду на такі обставини.
Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні й достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Частиною 1 статті 589 КПК України передбачений перелік підстав, які перешкоджають видачі особи іноземній державі, зокрема у разі, якщо: особа, стосовно якої надійшов запит про видачу, відповідно до законів України на час прийняття рішення про видачу (екстрадицію) є громадянином України; злочин, за який запитано видачу, не передбачає покарання у виді позбавлення волі за законом України; закінчилися передбачені законом України строки давності притягнення особи до кримінальної відповідальності або виконання вироку за злочин, за який запитано видачу; компетентний орган іноземної держави не надав на вимогу центрального органу України додаткових матеріалів або даних, без яких неможливе прийняття рішення за запитом про видачу (екстрадицію); видача особи (екстрадиція) суперечить зобов'язанням України за міжнародними договорами України; є обґрунтовані підстави вважати, що видача особи (екстрадиція) суперечить інтересам національної безпеки України; наявні інші підстави, передбачені міжнародним договором України.
З урахуванням вказаних обставин, шляхом їх належної перевірки, повинно прийматися рішення про видачу чи про відмову у видачі особи.
Згідно ч.4 ст. 590 КПК Українирішення про видачу особи (екстрадицію) не може бути прийнято, якщо така особа подала заяву про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, чи скористалася відповідно до законодавства правом на оскарження рішення щодо зазначених статусів, до остаточного розгляду заяви, у порядку, встановленому законодавством України.
Так, всупереч доводам, наведеним в апеляційній скарзі, при розгляді скарги слідчий суддя дослідив матеріали справи та долучені до скарги документи, заслухав пояснення прокурора, захисника особи, щодо якої розглядається скарга та обґрунтовано прийняв рішення про відмову в задоволенні скарги.
Щодо доводів сторони захисту про те, що ОСОБА_7 звернувся до уповноваженого органу ДМС України, для отримання статусу особи, яка потребує додаткового захисту відповідно до Закону України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту", а тому звернення ОСОБА_7 до територіального підрозділу ДМС України перешкоджає прийняттю остаточного рішення про видачу особи, та є підставою для скасування оскаржуваної постанови, колегія суддів зазначає наступне.
Так, як вбачається із наданих документів постанова прокурора начальника Департаменту міжнародно-правового співробітництва Офісу Генерального прокурора ОСОБА_9 про видачу (екстрадицію) особи датується від 03.03.2021 року.
Разом з цим, лише 10.10.2023 через ДУ "Миколаївський пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, ДМС" ОСОБА_7 звернувся із двома заявами про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту.
Крім того, згідно ч. 1 ст. 5 КПК України процесуальна дія проводиться, а процесуальне рішення приймається згідно з положеннями цього Кодексу, чинними на момент початку виконання такої дії або прийняття такого рішення.
Відтак, на підставі вищевикладеного колегія суддів робить висновок, що на момент винесення постанови в прокурора не було перешкод для прийняття даного рішення, а тому прийнята постанова є законною та обґрунтованою, без порушень вимог ч. 4 ст. 590 КПК України.
Разом з цим, згідно відповіді ДМС України ГУ ДМС України в Одеській області від 20.11.2023 ОСОБА_7 відмовлено у реалізації права на доступ до процедури сфери міжнародного захисту.
Таким чином, доводи, на які посилається сторона захисту в апеляційній скарзі щодо незаконності ухвали слідчого судді, є необґрунтованими, оскільки слідчий суддя при розгляді клопотання повно та об'єктивно дослідив всі обставини, з якими закон пов'язує можливість прийняття такого рішення.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувана ухвала слідчого судді є законною і обґрунтованою, а тому її необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу сторони захисту - без задоволення.
Керуючись 309, 376, 404, 405, 407, 422, 584, 589-591 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду, -
Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 19 грудня 2023 року, - залишити без зміни, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах особи, стосовно якої вирішується питання про екстрадицію ОСОБА_7 , - залишити без задоволення.
Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
______________ ________________ __________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4