Справа №760/6510/22 Слідчий суддя в суді першої інстанції - ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/824/461/2024 Суддя-доповідач у суді апеляційної інстанції - ОСОБА_2
Категорія: ст. ст. 170-173 КПК України
30 січня 2024 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засідання - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції з ДУ "Київський слідчий ізолятор" матеріали провадження за апеляційною скаргою підозрюваного ОСОБА_6 , на ухвалу слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 15 червня 2022 року, -
за участю:
підозрюваного ОСОБА_6 ,
Ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 15 червня 2022 року задоволено клопотання прокурора відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_7 про арешт майна у кримінальному провадженні № 22022101110000182 від 09.06.2022 та накладено арешт на майно вилучене:
1. 06.06.2022 на підставі ухвали слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 23.05.2022 у помешканні ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1 , а саме:
- моноблок Lenovo s/n: YJ0171GW із зарядним пристроєм;
- моноблок ASUS s/n: ZN2701EGK-RA031T із зарядним пристроєм;
- флешносій «Trancend» s/n "G20809 0724/эp33193", на якому містяться файли з логінами та паролями доступу до хостингу та сайтів;
- флешносій Toshiba s/n: 0851BA0279J2GMG;
- ЖМД марки «Самсунг» s/n: E270J10B104974;
- телефон SM-930FD s/n: НОМЕР_1 , з битою задньою кришкою з сім карткою з номером телефону НОМЕР_2 ;
- телефон SM-J500H s/n: НОМЕР_3 ;
- Macbook Pro model:1502 s/n: C02MK9E6FH00 із зарядним пристроєм;
- Аркуші паперу формату А-4 на яких міститься інформація щодо паролей, адрес, логінів та інше, на 3-х арк.
2. 06.06.2022 на підставі ухвали слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 26.05.2022 у приміщенні салону краси « ІНФОРМАЦІЯ_1 », що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , яке використовується ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , а саме:
- мобільний телефон «Honor» у корпусі чорного кольору із вставленою сім-картою, яка відповідає телефонному номеру НОМЕР_4 ;
- мобільний телефон «iPhone 13 Pro MAX 1 TB» у корпусі чорного кольору із вставленою сім-картою, яка відповідає телефонному номеру НОМЕР_4 у корпусі сірого кольору, із вставленою сім-картою, яка відповідає телефонному номеру НОМЕР_5 ;
- мобільний телефон «Honor» у корпусі чорного кольору IMEI1: НОМЕР_6 , IMEI2: НОМЕР_7 із вставленbvb сім-картами, які відповідають телефонним номерам НОМЕР_8 та НОМЕР_9 ;
- ноутбук «AP» s/n: CND85205XR;
- ноутбук «H1» s/n: CND8424LHM;
3. 06.06.2022 на підставі ухвали слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 23.05.2022 квартири за адресою: АДРЕСА_3 , в якій проживає ОСОБА_10 , а саме:
- системний блок чорного кольору з написом «Qube»;
- флеш-накопичувач SD (siliconPower) 16 Gb.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням слідчого судді, підозрюваний ОСОБА_6 , подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу про арешт майна.
На обґрунтування вимог апеляційної скарги, апелянт зазначає, що оскаржувану ухвалу він отримав під розписку в ДУ "Київський слідчий ізолятор" лише 24.07.2023 року та з нею повністю не погоджується.
Апелянт вказує на те, що вилучення комп'ютерів, телефонів, флеш накопичувачів та жорстких дисків відбулося всупереч ухвали слідчого судді про надання дозволу на обшук. Слідчий був попереджений ним про те, що вказані речі не мають паролів та систем захисту. Таким чином працівники СБУ мали усі умови для копіювання інформації, яка стосується кримінального провадження на місці проведення обшуку. При цьому вилучені техніка та носії інформації не проходили жодного експертного дослідження для вивчення фізичних властивостей, про що свідчить відсутність в матеріалах досудового розслідування будь-яких висновків експертів.
Також апелянт зазначає, що на його вимогу всупереч ст. 168 КПК України було відмовлено залишити йому копію інформації з вилучених носіїв інформації.
Крім того апелянт зазначає, що клопотання про арешт майна подано з порушенням процесуального строку, а саме вимог ч. 5 ст. 171 КПК України, а також, що розгляд та ухвалення рішення відбулося з порушенням процесуального строку, не відповідає вимогам п. 2 ч. 5 ст. 171 та ч. 6 ст. 173 КПК України
Апелянт також звертає увагу на те, що слідчим суддею проігноровано заперечення адвоката щодо пропущення строків розгляду клопотання про арешт майна та вимоги ч. 4 ст. 173 КПК України щодо застосування найменш обтяжливого способу арешту майна, в частині надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи та інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб та не взято до уваги, що вилучене майно значно ускладнить здійснення підприємницької діяльності.
Прокурор в судове засідання не з'явився про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги був повідомлений в установлений законом спосіб. Однак прокурором відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_11 подано клопотання про проведення апеляційного розгляду в режимі відеоконференції через сайт vkz.court.gov/ua, яке було задоволено. Проте останній на відеозв'язок не вийшов. Також в даному клопотанні прокурор зазначив, що обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 22022101110000182 у рамках якого арештовано майно, знаходиться на розгляді по суті у Києво-Святошинському районному судді Київської області.
З урахуванням викладеного, а також, що підозрюваний ОСОБА_6 , який утримується в ДУ "Київський слідчий ізолятор" не заперечував щодо розгляду його апеляційної скарги у відсутності прокурора, відповідно до положень ч. 1 ст. 172та ч. 4 ст. 405, ст. 422 КПК України, колегія суддів вважала за можливе провести апеляційний розгляд у відсутності прокурора.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи підозрюваного ОСОБА_6 , який підтримав подану апеляційну скаргу та вважав ухвалу слідчого судді не законною та такою, що підлягає скасуванню, з наведених в апеляційній скарзі підстав, вивчивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги підозрюваного колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Як вбачається із матеріалів справи, слідчим управлінням Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 22022101110000044, відомості про яке внесені 19.03.2022 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 436-2 КК України та за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 110, ч. 2 ст. 436-2, ч. 3 ст. 436-2, ч. 2 ст. 442 КК України.
В ході проведення досудового розслідування встановлено, що у громадянина України ОСОБА_6 при невстановлених досудовим розслідуванням обставинах, виник та сформувався стійкий злочинний намір, направлений на вчинення кримінально караних діянь, що полягають у поширенні матеріалів, у яких міститься виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році, у тому числі шляхом представлення збройної агресії Російської Федерації проти України як внутрішнього громадянського конфлікту, виправдовування, визнання правомірною, заперечення тимчасової окупації частини території України, а також глорифікація осіб, які здійснювали збройну агресію Російської Федерації проти України, розпочату у 2014 році, представників збройних формувань Російської Федерації, іррегулярних незаконних збройних формувань, озброєних банд та груп найманців, створених, підпорядкованих, керованих та фінансованих Російською Федерацією, а також представників окупаційної адміністрації Російської Федерації, яку складають її державні органи і структури, функціонально відповідальні за управління тимчасово окупованими територіями України, та представників підконтрольних Російській Федерації самопроголошених органів, які узурпували виконання владних функцій на тимчасово окупованих територіях України.
Так, встановлено, що 08.04.2017 ОСОБА_6 замовив у ТОВ «Технології майбутнього» послуги з розміщення серверу за IP-аpесою: НОМЕР_10 , де зазначив свої контактні дані: ім'я - ОСОБА_12 , адреса - АДРЕСА_4 , телефон - НОМЕР_2 , e-mail - ІНФОРМАЦІЯ_2
Надалі, у невстановлений досудовим розслідуванням час, ОСОБА_6 маючи на меті поширення інформації до необмеженого кола осіб, створив інтернет ресурс « ІНФОРМАЦІЯ_3 » за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_4 та розмістив його на домені ТОВ «Технологі майбутнього» з IP-аpесою: НОМЕР_10 .
В свою чергу, ОСОБА_6 , усвідомлюючи злочинність своїх дій, а також те, що зі змістом матеріалів, які він розповсюджує на інтернет ресурсі « ІНФОРМАЦІЯ_3 » за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_4 може ознайомитися необмежена кількість осіб, використовуючи персонально-обчислювальну машину- комп'ютер, під'єднаний до мережі Інтернет, маючи доступ до зазначеного інтернет ресурсу, за вказаним посиланням поширював матеріали, у яких міститься виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії російської федерації проти України, розпочатої у 2014 році, у тому числі шляхом представлення збройної агресії російської федерації проти України як внутрішнього громадянського конфлікту, виправдовування, визнання правомірною, заперечення тимчасової окупації частини території України, а також глорифікація осіб, які здійснювали збройну агресію російської федерації проти України, розпочату у 2014 році, представників збройних формувань рф, іррегулярних незаконних збройних формувань, озброєних банд та груп найманців, створених, підпорядкованих, керованих та фінансованих російською федерацією, а також представників окупаційної адміністрації російської федерації, яку складають її державні органи і структури, функціонально відповідальні за управління тимчасово окупованими територіями України, та представників підконтрольних російській федерації самопроголошених органів, які узурпували виконання владних функцій на тимчасово окупованих територіях України.
Так, діючи умисно, ІНФОРМАЦІЯ_5 о 05 год. 30 хв. ОСОБА_6 , перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці та використовуючи невстановлений досудовим розслідуванням пристрій, під'єднаний до мережі Інтернет, маючи права адміністратора засобу масової інформації - інтернет ресурсу « ІНФОРМАЦІЯ_3 » за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_4 поширив публікацію під назвою: « ІНФОРМАЦІЯ_6 » ( ІНФОРМАЦІЯ_7 у якій містяться виправдовування, визнання правомірною збройної агресії російської федерації проти України, розпочатої у 2014 році, тимчасовогї окупації частини теритогрії України, а також глорифікації іррегулярних незаконних збройних формувань, озрбоєних банд та груп найманців, створенних , підпорядкованих, керованих та фінансованих російської федерацією, а також представників окупаційної адміністрації російської федерації, яку складають її державні органи і структури, функціонально відповідальні за управління тимчасво окупованими територіями України, та представників підконтрольних російській федерації самопроголошених органів, які узурпували виконання владних функцій на тимчасово окупованих територіях України.
06.06.2022 на підставі ухвали слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 23.05.2022 проведено обшук у помешканні ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1 , у ході якого було виявлено та вилучено:
- моноблок Lenovo s/n: YJ0171GW із зарядним пристроєм;
- моноблок ASUS s/n: ZN2701EGK-RA031T із зарядним пристроєм;
- флешносій «Trancend» s/n "G20809 0724/эp33193", на якому містяться файли з логінами та паролями доступу до хостингу та сайтів;
- флешносій Toshiba s/n: 0851BA0279J2GMG;
- ЖМД марки «Самсунг» s/n: E270J10B104974;
- телефон SM-930FD s/n: НОМЕР_1 , з битою задньою кришкою з сім карткою з номером телефону НОМЕР_2 ;
- телефон SM-J500H s/n: НОМЕР_3 ;
- Macbook Pro model:1502 s/n: C02MK9E6FH00 із зарядним пристроєм;
- Аркуші паперу формату А-4 на яких міститься інформація щодо паролей, адрес, логінів та інше, на 3-х арк.
Крім того, 06.06.2022 на підставі ухвали слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 26.05.2022 проведено обшук у приміщенні салону краси « ІНФОРМАЦІЯ_1 », що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , яке використовується ОСОБА_8 та ОСОБА_9 у ході якого було виявлено та вилучено:
- мобільний телефон «Honor» у корпусі чорного кольору із вставленою сім-картою, яка відповідає телефонному номеру НОМЕР_4 ;
- мобільний телефон «iPhone 13 Pro MAX 1 TB» у корпусі чорного кольору із вставленою сім-картою, яка відповідає телефонному номеру НОМЕР_4 у корпусі сірого кольору, із вставленою сім-картою, яка відповідає телефонному номеру НОМЕР_5 ;
- мобільний телефон «Honor» у корпусі чорного кольору IMEI1: НОМЕР_6 , IMEI2: НОМЕР_7 із вставленbvb сім-картами, які відповідають телефонним номерам НОМЕР_8 та НОМЕР_9 ;
- ноутбук «AP» s/n: CND85205XR;
- ноутбук «H1» s/n: CND8424LHM;
Крім того, 06.06.2022 на підставі ухвали слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 23.05.2022 проведено обшук квартири за адресою:
АДРЕСА_3 , в якій проживає ОСОБА_10 у ході якого було виявлено та вилучено:
- системний блок чорного кольору з написом «Qube»;
- флеш-накопичувач SD (siliconPower) 16 Gb
Сторона обвинувачення стверджує, що за результатами обшуку встановлено, що зазначені матеріальні об'єкти були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди та містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, у зв'язку з чим їх визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 22022101110000044.
06.06.2022 органом досудового розслідування ОСОБА_6 затримано в порядку ст. 208 КПК України.
07.06.2022 прокурор відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_7 звернувся до слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва з клопотанням про арешт майна у кримінальному провадженні № 22022101110000182 від 09.06.2022ж.
В обґрунтування поданого клопотання, прокурор зазначає, що з метою всебічного, повного і неупередженого розслідування, встановлення всіх обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню, виникла необхідність у накладенні арешту на вищевказане майно. А також, з метою збереження речових доказів.
15.06.2022 ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва вказане клопотання задоволено та накладено арешт на майно, згідно переліку зазначеному у клопотанні прокурора.
З такими висновками слідчого судді колегія суддів погоджується, з огляду на наступне.
Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.
З ухвали слідчого судді та журналу судового засідання вбачається, що наведені в клопотанні прокурора доводи про накладення арешту на майно перевірялись судом першої інстанції. При цьому були вислухані прокурор та представник власника майна, досліджені матеріали судового провадження, а також з'ясовані інші обставини, які мають значення при вирішенні питання щодо арешту майна.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.
Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1
Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК Україниарештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Згідно ч. 2 ст. 170 КПК Україниарешт майна допускається з метою забезпечення:
1) збереження речових доказів;
2) спеціальної конфіскації;
3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
При винесенні ухвали судом, у відповідності до вимог ст. 173 КПК України, були враховані наведені в клопотанні прокурора правові підстави для арешту майна, а відтак стороною обвинувачення доведено на даному етапі, що вказане майно, на яке прокурор просить накласти арешт, відповідає критеріям ч. 1 ст. 98 КПК України, зокрема містить сліди або інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, вилучені предмети можуть бути доказами ймовірного кримінального правопорушення і відносяться до категорії речових доказів. Крім того, прокурором доведено наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_6 щодо вчинення кримінального правопорушення за ч. 3 ст. 436-2 КК України та за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 110, ч. 2 ст. 436-2, ч. 3 ст. 436-2. ч. 2 ст. 442 КК України, а тому слідчим суддею обґрунтовано задоволено вказане клопотання прокурора про арешт майна, з урахуванням наявних для цього підстав, передбачених ст. 170 КПК України.
Як встановлено під час апеляційного розгляду, слідчий суддя, всупереч твердженням апелянта обґрунтовано, у відповідності до вимог ст. ст. 131-132, 170-173 КПК України, наклав арешт на вище зазначене майно, з тих підстав, що воно у встановленому законом порядку визнано речовими доказами в рамках вказаного кримінального провадження та відповідає критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК Українипри вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати:
1) правову підставу для арешту майна;
2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу);
3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);
3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу);
4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);
5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;
6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Зі змісту клопотання встановлено, що вказане майно, на яке прокурор просить накласти арешт, має значення для досудового розслідування у даному кримінальному провадженні, оскільки воно відповідає критеріям ст. 98 КПК України та може бути використаним, як доказ факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Крім того, ст. 100 КПК України визначено, що на речові докази може бути накладено арешт в порядку ст.ст. 170-174 КПК України та згідно ч.ч. 2, 3 ст. 170 КПК України слідчий суддя накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що воно відповідає критеріям, визначеним в ч. 1 ст. 98 КПК України.
Тому, з огляду на положення ч. ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України повинно арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.
Також, арешт майна з підстав передбачених ч. ч. 2, 3 ст. 170 КПК України по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов'язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.
З урахуванням цього слідчий суддя встановив належні правові підстави, передбачені ч.ч. 1, 2, 3 ст. 170 КПК України, для задоволення клопотання прокурора та накладення арешту на вищевказане майно, що відповідає критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України, всупереч доводам апелянта.
З огляду на наведене та враховуючи, що в засіданні суду першої інстанції ретельно перевірено майно і його відношення до матеріалів кримінального провадження, а також встановлено мету арешту майна відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України, а саме збереження речових доказів колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання прокурора про накладення арешту на майно.
Матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, що може перешкодити кримінальному провадженню, а слідчий суддя, в свою чергу, не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.
Таким чином, колегія суддів вважає, що слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності до вимог ст. ст. 132, 170 - 173 КПК України, наклав арешт на майно.
Підстав сумніватися в співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження колегія суддів не вбачає. Обставини кримінального провадження на час прийняття рішення вимагали вжиття такого методу державного регулювання як накладення арешту.
Будь-яких негативних наслідків від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження, які можуть суттєво позначитися на інтересах інших осіб, колегією суддів не встановлено.
Таким чином, накладення арешту на майно у даному кримінальному провадженні, за наявності для цього підстав відповідає вимогам КПК України. Матеріали судового провадження свідчать, що застосування зазначеного заходу забезпечення кримінального провадження є виправданим та необхідним у кримінальному провадженні.
Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді не встановлено.
Доводи апеляційної скарги про необґрунтованість накладення арешту на майно є такими, що не відповідають матеріалам провадження. Крім того, слідчим суддею суду першої інстанції накладено арешт на майно відповідно до вимог ст. ст. 132, 170, 173 КПК України на підставі належно досліджених доводів органу досудового розслідування.
Посилання підозрюваного на те, що клопотання про арешт майна подано з порушенням процесуального строку, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, так як вказане майно, згідно матеріалів клопотання, було вилучено 06.06.2022 року, а клопотання про його арешт прокурором подано до Солом'янського районного суду м. Києва - 07.06.2022, тобто в межах 48-годинного строку, визначеного ст. 171 КПК України.
Твердження апелянта про те, що вилучення комп'ютерів, телефонів, флеш накопичувачів та жорстких дисків відбулося всупереч ухвали слідчого судді про надання дозволу на обшук, є підставою для звернення до суду першої інстанції, в якому розглядається кримінальне провадження № 22022101110000182 від 09.06.2022 з клопотанням про скасування арешту майна в порядку ст. 174 КПК України. Також колегія суддів враховує, що апеляційну скаргу подано 31.07.2023 на ухвалу слідчого судді, яка прийнята на стадії досудового розслідування. Проте під час апеляційного розгляду встановлено, що досудове розслідування у кримінальному провадженні 22022101110000182 від 09.06.2022 закінчено та обвинувальний акт у даному кримінальному провадженні скеровано до Києво-Святошинського районного суду Київської області, для розгляду по суті.
У разі направлення обвинувального акту до суду вже не слідчий суддя, а саме суд першої інстанції під час судового провадження вирішує всі питання за даним провадженням, в тому числі щодо судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у ньому. За таких обставин судовий контроль, що здійснюється на стадії досудового розслідування слідчим суддею, переходить до повноважень суду першої інстанції під час судового провадження, саме з моменту закінчення досудового розслідування - направлення обвинувального акту до суду.
Отже, всі питання, що виникають під час кримінального провадження, вирішуються стадійно і лише тим судом, який має на це компетенцію на відповідній стадії.
Протилежне може призвести до одночасного вирішення одних й тих самих питань в різних судових провадженнях в одному кримінальному провадженні, в тому числі різними судами, що неминуче створить як неприпустиму конкуренцію повноважень всередині судової влади, так і поставить під загрозу прогнозованість та стабільність кримінального провадження як чітко визначеної стадійної процедури.
Колегія суддів звертає увагу на те, що арешт майна є тимчасовим заходом забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження, який в подальшому може бути скасований у визначеному законом порядку. У відповідності до вимог ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
На підставі вищевикладеного колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу підозрюваного ОСОБА_6 , слід залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу без зміни.
Керуючись ст.ст. 170-173, 307, 309, 376, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду,
Ухвалу слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 15 червня 2022 року, - залишити без зміни, а апеляційну скаргу підозрюваного ОСОБА_6 , - залишити без задоволення.
Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
______________ ________________ __________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4