Справа № 362/7985/23 Головуючий у 1 інстанції: Кравченко Л.М.
Провадження № 22-ц/824/6894/2024 Доповідач: Шебуєва В.А.
12 лютого 2024 року м. Київ
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів:
судді-доповідача Шебуєвої В.А.,
суддів Крижанівської Г.В., Матвієнко Ю.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу адвоката Петронюка Романа Вікторовича, який діє від імені та в інтересах ОСОБА_1 , на ухвалу Васильківського міськрайонного суду Київської області від 07 грудня 2023 року про відмову ОСОБА_1 у видачі судового наказу про стягнення аліментів на утримання дітей з ОСОБА_2 ,-
В грудні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/3 частини заробітку (доходу), але не менше 50 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, для кожної дитини, щомісячно, починаючи стягнення з дня подання заяви та до досягнення ними повноліття.
Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 07 грудня 2023 року ОСОБА_1 у видачі судового наказу про стягнення аліментів з ОСОБА_2 відмовлено.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 просить скасувати вказану ухвалу суду та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. Посилається на порушення норм процесуального права. Вважає помилковим висновок суду про наявність підстав для відмови ОСОБА_1 у видачі судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання дітей. ОСОБА_1 з огляду на невідповідність вимог ОСОБА_1 ст. 161 ЦПК України. ОСОБА_1 просила стягнути аліменти на утримання дітей в розмірі 1/3 частини, а не половини заробітку (доходу) ОСОБА_2 , що відповідає вимогам вказаної норми. До заяви про видачу судового наказу долучені докази на підтвердження законності заявлених вимог.
Відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦПК України справа призначена до розгляду судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи за наявними в матеріалах справи документами.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постановленої ухвали, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відмовляючи у видачі судового наказу за заявою ОСОБА_1 про стягнення аліментів з ОСОБА_2 на утримання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 звернулася до суду з вимогою про стягнення з боржників аліментів на утримання дітей в розмірі половини заробітку (доходу), але не менше 50 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, та не більше десяти прожиткових мінімумів на кожну дитину відповідного віку. Суд відмовив у видачі судового наказу, оскільки об'єднана вимога заявниці не передбачена нормами п. 4, 5 ч. 1 ст. 161 ЦПК України.
Колегія суддів не може погодитися з висновками суду першої інстанції та вважає, що при постановленні ухвали суд порушив норми матеріального і процесуального права.
Відповідно до ст. 160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. Судовий наказ підлягає виконанню за правилами, встановленими для виконання судових рішень у порядку, встановленому законом.
Пунктом 3 ч. 1 ст. 165 ЦПК України визначено, що суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 161 цього Кодексу.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 161 ЦПК України судовий наказ може бути видано, зокрема якщо заявлено вимогу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, якщо ця вимога не пов'язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб.
Відповідно до положень ч. 5 ст. 183 СК України визначено, що той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.
Заявниця ОСОБА_1 просила видати судовий наказ про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/3 частини заробітку (доходу) платника аліментів, а не половини заробітку (доходу) платника аліментів, як зазначив суд першої інстанції.
Заявлені вимоги про стягнення аліментів в частці від заробітку платника аліментів в розмірі 1/3 частини заробітку (доходу) платника аліментів відповідають вимогам ст. 161 ЦПК України,ч. 5 ст. 183 СК України. А тому суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відмову у видачі судового наказу про стягнення аліментів з ОСОБА_2 за заявою ОСОБА_1 з визначених підстав.
Оскаржувана ухвала суду першої інстанції порушує процесуальні права Заявниці ОСОБА_1 та підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 367, 374, 379, 382 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу адвоката Петронюка Романа Вікторовича, який діє від імені та в інтересах ОСОБА_1 , задовольнити.
Ухвалу Васильківського міськрайонного суду Київської області від 07 грудня 2023 року скасувати, а справу за ОСОБА_5 про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 на утримання дітей, направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя-доповідач Шебуєва В.А.
Судді Крижанівська Г.В.
Матвієнко Ю.О.