апеляційне провадження №33/824/581/2024
справа №359/8706/23
24 січня 2024 року м.Київ
Київський апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Поліщук Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою адвоката Ковальчук Надії Олександрівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , на постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 05 жовтня 2023 року
у справі про притягнення до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,-
встановив:
Відповідно до даних протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №199609 від 30 серпня 2023 року, ОСОБА_1 30 серпня 2023 року о 17 годині 10 хвилин в с. Вороньків, вул. Центральна, 43, керував автомобілем Nissan, д.н.з. НОМЕР_2 , у стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння проводився в установленому законом порядку за допомогою технічного засобу "Drager ARLJ-0182", результат тесту №892 склав 0,43%о, порушив вимоги пункту 2.9 (а) ПДР України.
Постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 05 жовтня 2023 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі 17000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 536,80 грн.
Не погодившись з прийнятою постановою, адвокатом Ковальчук Н.О., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , подано апеляційну скаргу, що містить клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
В обґрунтування апеляційної скарги вказує, що матеріали справи не містять зафіксованого факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом. Перебування ОСОБА_1 поруч з автомобілем з ознаками алкогольного сп'яніння не є доказом керування.
Вказує, що у протоколі про вчинення адміністративного правопорушення не зазначено технічного засобу, який був застосований під час фіксації правопорушення.
Посилається на те, що відеозапис не є безперервним.
Стверджує, що після незгоди з результатом проведеного огляду на місці, працівники поліції направили ОСОБА_1 до медичного закладу, проте не забезпечили двох свідків у медичному закладі, у зв'язку з чим огляд у медичному закладі не проведений.
Вказує, що місце вчинення правопорушення, вказане у протоколі, не є тим місцем, що зафіксовано на відеофайлах, відтак адреса вказана у протоколі є надуманою.
Посилається на те, що згідно даних Українського гідрометеорологічного центру в день складання протоколу температура повітря становила 31,7 оС і 30,2 оС тепла, проте у результаті тесту відображена температура 34,0 оС.
Посилається на границі допустимої похибки під час експлуатації приладу, що може складати +/- 0,06 проміле - у діапазоні від 0 до 0,8 проміле.
Мотивуючи наведеним, просить суд постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 05 жовтня 2023 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 130 КУпАП скасувати, провадження у справі закрити.
В судовому засіданні адвокати Ковальчук Н.О., Лисов Д.О. та Данков В.В. ( в судовому засіданні 25 грудня 2023 року), доводи апеляційної скарги підтримали, пославшись на обставини, викладені у скарзі.
Окрім того, в суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 дав пояснення, аналогічні поясненням в суді першої інстанції та пояснив, що він не керував транспортним засобом, оскільки з родиною відпочивав біля річки, де мали намір заночувати. До автомобілю підійшов, щоб взяти павербанк.
Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши особу, що притягається до адміністративної відповідальності, захисників, свідка ОСОБА_2 , дослідивши відеофайл, доданий до протоколу, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.
Вирішуючи питання за клопотанням адвоката Ковальчук Н.О., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , про поновлення строку на апеляційне оскарження, апеляційний суд враховує таке.
В обґрунтування поданого клопотання вказує, що в день розгляду справи копія постанови не була вручена. Копію оскаржуваної постанови скаржник отримав лише 12 жовтня 2023 року. Мотивуючи наведеним, просить суд поновити строк на апеляційне оскарження постанови Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 05 жовтня 2023 року.
Відповідно до статті 289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, та/або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), - протягом десяти днів з дня набрання постановою законної сили. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
З матеріалів справи установлено, що постанова суду винесена 05 жовтня 2023 року.
Згідно даних розписки адвоката Ковальчук Н.О., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , копію постанови від 05 жовтня 2023 року остання отримала 12 жовтня 2023 року.
За установлених обставин, ураховуючи те, що апеляційну скаргу на постанову подано протягом 10 днів з дня отримання оскаржуваної постанови, апеляційний суд уважає за можливе поновити строк на апеляційне оскарження.
Вирішуючи питання за апеляційною скаргою, апеляційний суд зазначає про таке.
Відповідно до підпункту "а" пункту 2.9 Правил дорожнього руху України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Пунктом 1.9 Правил дорожнього руху України визначено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Так, у зв'язку із недотриманням підпункту "а" пункту 2.9 Правил дорожнього руху України настає відповідальність за статтею 130 КУпАП.
Відповідно до частини 1 статті 130 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно із диспозицією статті 130 КУпАП адміністративна відповідальність настає, зокрема, у разі керування транспортним засобом в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції або у разі відмови від проходження огляду для визначення такого стану.
У відповідності до положень статті 254 КУпАП у разі виявлення правопорушення уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності складається протокол.
Право поліцейського виявляти водіїв із ознаками алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів унормовано Законами України "Про Національну поліцію", "Про дорожній рух", постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року №1103 "Про затвердження Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду", наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09 листопада 2015 року №1452/735 "Про затвердження Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції".
Натомість обов'язком водіїв є дотримання вимог законодавства у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зокрема, Правил дорожнього руху України, а у випадку їх недотримання настає, зокрема, адміністративна відповідальність.
Статтею 256 КУпАП унормовано такі вимоги до змісту протоколу про адміністративне правопорушення:
У протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Відповідно до статті 251 КУпАП:
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Згідно даних протоколу ААД №199609 від 30 серпня 2023 року ОСОБА_1 30 серпня 2023 року о 17 годині 10 хвилин в с. Вороньків, вул. Центральна, 43 керував автомобілем Nissan, д.н.з. НОМЕР_2 , у стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння проводився в установленому законом порядку за допомогою технічного засобу "Drager ARLJ-0182", результат тесту №892 склав 0,43 %о, порушив вимоги пункту 2.9 (а) ПДР України (а.с.43).
Згідно даних тесту №892 від 30 серпня 2023 року за результатами проходження ОСОБА_1 огляду на стан алкогольного сп'яніння убачається, що рівень алкоголю склав 0,43 %о (а.с. 44).
Згідно акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів убачається, що огляд ОСОБА_1 проводився у зв'язку з різким запахом алкоголю з ротової порожнини, почервоніння обличчя та очей, виражене тремтіння пальців рук. Результат огляду на стан сп'яніння - 0,43 %о (а.с.49). ОСОБА_1 погодився з результатом, про що свідчить його підпис.
Відповідно до даних відеофайлів, доданих до протоколу про вчинення адміністративного правопорушення, такими зафіксовано процедуру проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Відеофайлом "VID230830-172450F-000000-000000-0017" зафіксовано процедуру проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння. На відрізку часу 00:59 секунд ОСОБА_1 проходить огляд на стан алкогольного сп'яніння. На відрізку часу 01:58 хвилин ОСОБА_1 озвучує результат огляду, що відображений на моніторі приладу.
На відрізку часу 02:21 хвилин зафіксовано ознайомлення ОСОБА_1 із статтею 63 Конституції України та статті 268 КУпАП.
Допитаний у суді апеляційної інстанції свідок ОСОБА_2 показав, що із ОСОБА_1 він не знайомий, вперше побачив його на в'їзді в село Вороньків. Вказав, що при в'їзді в населений пункт стояв автомобіль, марку якого він не запам'ятав. Зазначив, що він не бачив обставин зупинки ОСОБА_1 , оскільки його запросили під час спілкування ОСОБА_1 з працівниками поліції. Транспортний засіб ОСОБА_1 перебував у нерухомому стані на протилежній стороні дороги, водій вів себе спокійно. З невідомих причин ОСОБА_1 двічі задував прилад без заміні мундштуку.
Окрім того, з матеріалів справи убачається, що 30 серпня 2023 року відносно ОСОБА_4 складно протокол про адміністративне правопорушення, згідно якого ОСОБА_4 передала право керування автомобілем Nissan, д.н.з. НОМЕР_2 , водію ОСОБА_1 , який перебував в стані алкогольного сп'яніння, порушила пункт 2.9 (г) ПДР України.
Постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 05 жовтня 2023 року провадження у справі про притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 130 КУпАП - закрито за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Згідно даних постанови суду у справі щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_4 , остання в судовому засіданні надала пояснення, які узгоджуються з поясненнями ОСОБА_1 .
Перевіряючи доводи апеляційної скарги, суд вказує про таке.
Щодо доводів апеляційної скарги в тій частині, що матеріали справи не містять доказів керування транспортним засобом, суд вказує про таке.
Законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України.
Презумпція невинуватості - є конституційною гарантією, яка закріплена статтею 62 Основного закону України та передбачає, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.
Положеннями статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" зобов'язано суди застосовувати при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерела права, а ЄСПЛ притримується у своїх рішеннях позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа "Коробов проти України" N 39598/03 від 21 липня 2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом" (рішення від 18 січня 1978 року у справі "Ірландія проти Сполученого Королівства" (Ireland v. the UnitedKingdom), п. 161, Series A заява N 25).
У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, закріпленні положення, які зводяться до того, що кожен вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
У той же час, у справі "Barbera, MesseguandJabardo v. Spain" від 06.12.1998 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.
Протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом" (рішення від 18 січня 1978 року у справі "Ірландія проти Сполученого Королівства" (Ireland v.theUnitedKingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть "випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту".
Апеляційним судом враховується, що об'єктивною стороною правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, є керування транспортним засобом у стані сп'яніння (наркотичного чи алкогольного). Тобто доказова база має бути спрямована саме на доведення одночасно двох обставин: керування транспортним засобом і перебування у стані сп'яніння (наркотичного чи алкогольного).
Визначення терміну "керування транспортним засобом" було наведено в пункті 27 Пленуму ВСУ від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», за яким керування транспортним засобом - виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.
У відповідності до частини 2 статті 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу, але працівники поліції, всупереч цих вимог, не забезпечили відповідного доказового матеріалу у справі.
Європейський суд з прав людини в рішеннях по справам «Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Лавенте проти Латвії» від 07.11.2002 неодноразово вказував на те, що, оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.
Судом враховується, що в матеріалах справи відсутні необхідні і достатні докази того, що підтверджують вину ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення за частиною 1 статті 130 КУпАП, а саме те, що водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом і такий зупинений працівниками поліції в процесі руху.
Відеозапис з бодікамери, який би підтвердив факт правопорушення, не підтверджує того, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом.
Згідно Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 18 грудня 2018 року № 1026, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 січня 2019 року за № 28/32999 унормовано, що включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.
Разом з тим, долучений до матеріалів справи відеозапис не є безперервним, не містить фіксації обставин, які підтверджували б виконання ОСОБА_1 функцій водія під час руху транспортного засобу.
Суд зважає при цьому, що протокол про адміністративне правопорушення, хоч і є джерелом доказів, однак за своєю процесуальною суттю є фіксацією правопорушення, та інформація, яка в нього вноситься, повинна ґрунтуватися на первинних доказах, проте у цій справі такі докази відсутні.
За таких обставин, враховуючи вищевикладене, апеляційний суд уважає, що у діях особи, що притягається до адміністративної відповідальності, відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений частиною 1 статті 130 КУпАП, оскільки вину ОСОБА_1 не доведено належним чином, а представлені суду докази не є такими, що беззаперечно підтверджують винність ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП.
Керуючись статтею 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд -
Поновити адвокату Ковальчук Надії Олександрівні, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , строк на апеляційне оскарження постанови Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 05 жовтня 2023 року.
Апеляційну скаргу адвоката Ковальчук Надії Олександрівні, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , задовольнити.
Постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 05 жовтня 2023 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 130 КУпАП - скасувати.
Прийняти нову постанову, якою провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за частиною 1 статті 130 КУпАП закрити на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП за відсутності складу адміністративного правопорушення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
СУДДЯ Н.В. ПОЛІЩУК