Справа № 369/18657/23 Головуючий у 1 інстанції: Фінагеєва І.О.
Провадження № 22-ц/824/7423/2024 Доповідач: Шебуєва В.А.
12 лютого 2024 року м. Київ
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів:
судді-доповідача Шебуєвої В.А.,
суддів Крижанівської Г.В., Матвієнко Ю.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 06 листопада 2023 року про відмову ОСОБА_1 у видачі судового наказу про стягнення аліментів з ОСОБА_2 ,-
В листопаді 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів з ОСОБА_3 на утримання дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частини заробітку (доходу), але не менше 50 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 06 листопада 2023 року у видачі судового наказу про стягнення аліментів з ОСОБА_2 відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати вказану ухвалу суду, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. Посилається на порушення норм процесуального права. Вважає помилковим висновок суду про наявність підстав для відмови у видачі судового наказу у зв'язку з ненаданням доказів проживання дітей разом з нею. ЦПК України не містить вимог надання таких доказів. Вона і ОСОБА_2 зареєстровані за однією адресою, а тому неможливо довести, що діти проживають з нею.
Відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦПК України справа призначена до розгляду судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи за наявними в матеріалах справи документами.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постановленої ухвали, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ст. 160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. Судовий наказ підлягає виконанню за правилами, встановленими для виконання судових рішень у порядку, встановленому законом.
Судовий наказ може бути видано, зокрема якщо заявлено вимогу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, якщо ця вимога не пов'язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб (п. 4 ч. 1 ст. 161 ЦПК України).
Відповідно п.5 ч.2 ст.163 ЦПК України у заяві про видачу судового наказу повинно бути зазначено перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги. До заяви про видачу судового наказу додаються: інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги (ст. 163 ч. 3 п. 4 ЦПК України).
Частиною 1 ст. 165 ЦПК України визначено, що суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.
Наказне провадження є самостійним і спрощеним видом судового провадження у цивільному судочинстві при розгляді окремих категорій справ, у якому суддя в установлених законом випадках за заявою особи, якій належить право вимоги, без судового засідання і виклику стягувача та боржника на основі доданих до заяви документів видає судовий наказ, який є особливою формою судового рішення.При цьому у наказному провадженні можуть існувати лише безспірні вимоги заявника - це такі вимоги заявника, із яких не вбачається спір про право, тобто це вимоги, що випливають із повністю визначених і неоспорюваних цивільно-правових відносин.
Відповідно до положень ч. 5 ст. 183 СК України визначено, що той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.
Тобто, право на звернення до суду з заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів на дітей має той з батьків, або інших законних представників дітей, разом з яким проживає дитина.
До своєї заяви про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання дітей ОСОБА_1 не надала жодних доказів того, що діти проживають разом з нею, у зв'язку з чим у суду першої інстанції були відсутні підстави для висновку про наявність у ОСОБА_1 права на стягнення аліментів на утримання дітей.
Суд першої інстанції дійшов законного та обґрунтованого висновку про відмову у видачі судового наказу за заявою ОСОБА_1 у видачі судового наказу про стягнення аліментів з ОСОБА_2 .
Колегія суддів відхиляє посилання ОСОБА_1 на те, що вона не зобов'язана надавати докази проживання з нею дітей, оскільки необхідність надання таких доказів обумовлена положеннями сімейного законодавства, які передбачають можливість стягнення аліментів на користь того з батьків, з яким проживають діти.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції. Судом першої інстанції було правильно застосовано норми процесуального права. Апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає залишенню без задоволення, а ухвала Києво-Святошинського районного суду Київської області від 06 листопада 2023 року підлягає залишенню без змін.
Відмова у видачі судового наказу за заявою ОСОБА_1 з визначених судом першої інстанції підстав не порушує її право на доступ до правосуддя, оскільки не перешкоджає їй звернутися до суду з відповідними вимогами в загальному порядку.
Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 06 листопада 2023 року без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя-доповідач Шебуєва В.А.
Судді Крижанівська Г.В.
Матвієнко Ю.О.