08 лютого 2024 року м.Дніпросправа № 280/5307/23
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Баранник Н.П.,
суддів: Малиш Н.І., Щербака А.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 15 вересня 2023 року у справі № 280/5307/23 (суддя Богатинський Б.В., справа розглянута в порядку спрощеного позовного провадження) за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом, в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, щодо не зарахування до страхового стажу період роботи у Молочанській спеціальній школі-інтернат з 30.11.1987 по 05.08.1991 на посаді учителя біології ОСОБА_1 протиправною;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач) зарахувати до наявного страхового стажу - 3 роки, 8 місяці, 7 днів, період роботи у Молочанській спеціальній школі-інтернат з 30.11.1987 по 05.08.1991 на посаді учителя біології ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області провести позивачу перерахунок пенсії з моменту настання такого права, а саме з 04.04.2023, з урахуванням періоду у 3 роки, 8 місяці, 7 днів;
- виплатити грошову допомогу в розмірі десяти місячних пенсій, відповідно до п. 7-1 розділу XV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV, з урахуванням перерахованої пенсії.
В обґрунтування позовних вимог було зазначено, що позивачу протиправно не зарахований до загального страхового стажу 3 роки, 8 місяців, 7 днів (період роботи з 30.11.1987 по 05.08.1991). Крім того, позивач має право на отримання грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 15 вересня 2023 року адміністративний позов задоволено.
Із рішенням суду першої інстанції не погодився відповідач, була подана апеляційна скарга. В скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що чинним законодавством передбачено виплату 10 місячних пенсій особам, які мають страховий стаж, зокрема, для чоловіків - 35 років. У позивача, враховуючи, що йому не зараховано періоду роботи з 30.11.1987 по 05.08.1991 недостатньо страхового стажу. Відповідно, він не має право на отримання 10 місячних пенсій згідно до положень п.7-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Крім того, суд не може приймати рішення зобов'язального характеру щодо обчислення пенсії, можливо зобов'язати повторно розглянути заяву з цього приводу.
Позивачем подано письмовий відзив на апеляційну скаргу відповідача. У відзиві зазначає, що вважає рішення суду законним і обґрунтованим, а доводи апеляційної скарги відповідача безпідставними.
Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження у відповідності до приписів ст.311 КАС України.
Колегія суддів, перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 призначена пенсія відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV, без врахування періоду роботи з 30.11.1987 по 05.08.1991 у Молочанській спеціальній школи - інтернат, де позивач працював учителем біології, відповідно до інформації, яка зазначена у трудовій книжці.
На звернення позивача щодо пенсійного забезпечення, листом від 27.06.2023 № 9929-10111/С-02/8-0800/23 надана відповідь відповідачем та повідомлено, що за результатами розгляду документів, доданих до заяви до страхового стажу згідно трудової книжки не враховано період роботи з 30.11.1987 по 05.08.1991, оскільки не зазначено назву підприємства куди позивача прийнято на роботу, що суперечить "Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників", затвердженої наказом міністерства праці України, міністерства юстиції України. Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 №58. Для зарахування до страхового стажу зазначеного періоду трудової діяльності необхідно надати уточнюючу довідку, визначену Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637. Для обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги та її виплати необхідно надати довідки з місця роботи про періоди роботи та про періоди перебування (не перебування) у відпустках без збереження заробітної плати (з посиланням на номери та дати наказів) за весь період роботи на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» - «ж» ст. 53 Закону №1058-IV, також надати довідку про перейменування (реорганізацію) підприємства.
Не погоджуючись з відмовою відповідача у зарахуванні зазначеного стажу роботи, перерахунку пенсії та виплати грошової допомоги, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день призначення пенсії з наведених причин, позивач звернувся до суду з цією позовною заявою.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявних підстав для задоволення позовних вимог, та вважає за необхідне зазначити наступне.
Законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян, які працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" - "ж" статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 за №1788-XIІ (далі - Закон №1788-XIІ), є Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», пункт 7-1 розділу ХV Прикінцевих положень якого встановлює, що особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, і які працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах та мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, за умови, що вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день призначення.
Статтею 1 Закону №1058-IV визначено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.
Згідно ч.2 ст.24 Закону №1058-IV, страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфіковано обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Статтею 48 Кодексу законів про працю України, ст.62 Закону №1788-ХІІ, встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Як встановлено із матеріалів справи позивач в період з 30.11.1987 по 05.08.1991 працював вчителем біології у Молочанській спеціальній школі-інтернат (запис 7 - 8 у трудовій книжці НОМЕР_1 ).
Згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 "Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній" № 637 від 12.08.1993 року (далі - Постанова № 637), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. Пунктом трудової книжки або відповідних записів у ній у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії визначено, що у разі коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу необхідно надавати уточнюючі довідки.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Лише за відсутності трудової книжки або відсутності записів у ній, наявності неправильних чи неточних записів у трудовій книжці відповідач вправі вимагати від заявника подання додаткових документів на підтвердження страхового стажу.
В даному випадку, трудова книжка позивача є належним та достатнім доказом для підтвердження роботи позивача у спірних періодах.
Доказів протилежного відповідачем не надано.
Щодо тверджень відповідача, що у записах трудової книжки відсутня назва підприємства, суд першої інстанції вірно зазначив, що на особу не може перекладатись обов'язок доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці.
Відсутність посилання чи неточних записів у первинних документах по обліку трудового стажу та нарахуванні заробітної плати на конкретну посаду, яку позивач займав у той чи інший період його роботі підприємстві, за наявності належним чином оформленої трудової книжки, не може бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу, що дає позивачу право на призначення пенсії, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії.
Отже, чинним законодавством визначено, що відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, а тому, власне недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для робітника, а отже, й не може впливати на його особисті права.
Верховний Суд у постановах від 24.05.2018 у справі №490/12392/16-а (провадження №К/9901/2310/18) та від 04.09.2018 у справі №423/1881/17 (провадження №К/9901/22172/18) висловив позицію про те, що певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.
Враховуючи наведене, позовні вимоги щодо зобов'язання відповідача зарахувати позивачу до наявного страхового стажу - 3 роки, 8 місяці, 7 днів, період роботи у Молочанській спеціальній школі-інтернат з 30.11.1987 по 05.08.1991 на посаді учителя біології підлягали задоволенню.
Щодо позовних вимог про виплату грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день призначення пенсії, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до пункту 7-1 розділу Прикінцевих положень Закону № 1058-IV особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" - "ж" статті 55 Закону № 1788-XII, і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення. Виплата зазначеної грошової допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Порядок обчислення стажу, який дає право на призначення грошової допомоги, та механізм виплати цієї допомоги встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 5 Порядку обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1191, грошова допомога надається особам, яким починаючи з 01 жовтня 2011 року призначається пенсія за віком відповідно до Закону № 1058-IV та які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 зазначеного Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" - "ж" статті 55 Закону № 1788-XII, і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію.
Відповідач зазначає, що у позивача, враховуючи, що йому не зараховано періоду роботи з 30.11.1987 по 05.08.1991 недостатньо страхового стажу для виплати такої грошової допомоги.
Проте, з врахуванням зарахування періоду роботи з 30.11.1987 по 05.08.1991, страховий стаж позивача складає понад 35 років, до цього позивач не отримував будь-яку пенсію, що дає йому право, у відповідності до положень п.7-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" на отримання грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, в розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення.
Оскільки відповідачем було протиправно відмовлено позивачеві у зарахуванні до наявного страхового стажу - 3 роки, 8 місяців, 7 днів періоду роботи у Молочанській спеціальній школі-інтернат з 30.11.1987 по 05.08.1991 на посаді учителя біології, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції, що у даному випадку у відповідача відсутня дискреція як можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень і єдиним варіантом поведінки пенсійного органу у даному випадку є саме провести перерахунок пенсії з моменту настання такого права, а саме з 04.04.2023.
Колегія суддів приходить до висновку про обґрунтованість висновків суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог.
Колегією суддів встановлено, що судом першої інстанції рішення ухвалено з додержанням норм матеріального права і підстав для його скасування не вбачається, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.311, п.1 ч.1 ст.315, ч.1 ст.316, ст.ст.322, 325, 329 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області - залишити без задоволення.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 15 вересня 2023 року у справі № 280/5307/23 - залишити без змін.
Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, відповідно до п.2 ч.5 ст.328 КАС України.
Головуючий - суддя Н.П. Баранник
суддя Н.І. Малиш
суддя А.А. Щербак