01 лютого 2024 року м.Дніпросправа № 160/15963/23
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Баранник Н.П.,
суддів: Малиш Н.І., Щербака А.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Львівської митниці на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2023 року у справі № 160/15963/23 (суддя Кальник В.В., справа розглянута за правилами спрощеного позовного провадження) за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім Бенефіт» до Львівської митниці про визнання протиправними та скасування рішень,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім Бенефіт» (далі - позивач) звернулося до суду із позовом, в якому просило:
- визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці (далі - відповідач) про коригування митної вартості товарів від №UA209000/2023/900203/2 від 05.04.2023 року;
- визнати протиправною та скасувати картку відмови Львівської митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209170/2023/001187 від 05.04.2023 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що надані товариством до митного оформлення документи містять всі необхідні реквізити та відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, відомостей щодо ціни, що була сплачена за ці товари. У відповідача були в наявності всі документи, які давали можливість встановити дійсну митну вартість товару за ціною договору. Проте, відповідачем не надано належного обґрунтування неможливості визначення митної вартості за основним методом, порушено порядок черговості послідовного використання методів, визначених ст.ст. 59-63 МК України.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2023 року адміністративний позов задоволено.
Із рішенням суду не погодився відповідач та подав апеляційну скаргу. Посилаючись на порушення судом норм матеріального права, неповне з'ясування обставин справи, відповідач просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що на дату подання митної декларації №UA209170/2023/025803 від 01.04.2023, договір на транспортно-експедиторське обслуговування №00530/23 від 01.03.2023, рахунок на оплату № 772 від 27.03.2023, платіжна інструкція № 117 від 29.03.2023 року могли та мали бути подані позивачем до митного оформлення, а подані лише до суду першої інстанції. Оскільки до митного оформлення договору про транспортно-експедиційні послуги не подано, а з поданих рахунків-фактур встановити інші складові митної вартості, а саме витрати пов'язані із вивантаженням контейнерів з борту судна, доставки під завантаження на залізничний транспорт та завантаження контейнерів на платформу потяга не видається можливим, відповідач вважає, що у митниці виник обґрунтований сумнів у правильності та повноти обчислення митної вартості товарів.
Позивач своїм правом на подання до суду апеляційної інстанції відзиву на апеляційну скаргу не скористався.
Вивчивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.
Матеріалами справи підтверджено, що ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ БЕНЕФІТ» (код ЄДРПОУ 39139860) з 14.12.2022 року зареєстроване за адресою: Україна, 49000, м. Дніпро, вул. Ливарна, буд. 4 оф. 302 (до 14.12.2022 року було зареєстроване за адресою: 54020, Миколаївська обл., місто Миколаїв, вул. Мала Морська, будинок 108, офіс 707).
Товариство перебуває на податковому обліку з 01.01.2023 року у Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області, Соборна ДПІ, як відокремленому підрозділі ДПС України (до 31.12.2022 року перебувало на податковому обліку у Головному управлінні ДПС у Миколаївській області (ДПІ у м. Миколаєві), як відокремленому підрозділі ДПС України.
З 01.05.2014 року ТОВ "ТД БЕНЕФІТ" зареєстрований як платник податку на додану вартість ІПН 391398604634.
Основним видом діяльності позивача є неспеціалізована оптова торгівля (код 46.90), який включає оптову торгівлю різним асортиментом товарів без будь-якої визначеної спеціалізації. В рамках цього виду діяльності, позивач здійснює діяльність щодо оптової торгівлі підшипників, ременів привідних, стопорних кілець, ланцюгів, манжетів та іншої продукції виробничо-технічного призначення (надалі - Товар).
ТОВ "ТД БЕНЕФІТ" здійснює діяльність щодо оптової торгівлі: підшипників, ременів привідних, стопорних кілець, ланцюгів, манжетів та іншої продукції виробничо-технічного призначення; ергопласту, смоли ПВХ (полімер вінілхлориду); алюмінієвого профілю, радіаторів та інших товарів санітарно-технічного призначення; імпорт.
Основними Покупцями підшипників, ременів привідних, стопорних кілець, ланцюгів, манжетів та іншої продукції виробничо-технічного призначення є: ТОВ "АВ МЕТАЛ ГРУП" 36441934 ТОВ "АВТОПРОМПІДШИПНИК" 31151565 ТОВ "АЛЕКСТА" 39345442 ТОВ "ГЕНПОСТАЧ" 38339580 ТОВ - ФІРМА "ДНІПРО-КОНТРАКТ" 23359123 ТОВ "ЗАВОД ЗАПОРІЖМАШПРОМ" 34790215 ТОВ "НПП КРАМТЕХЦЕНТР" 30569266 АТ "КРИВОРІЗЬКИЙ ЗАЛІЗОРУДНИЙ КОМБІНАТ" 00191307ТОВ "ЛІДЕР ПРОМСНАБ" 37434048 АТ «НІКОПОЛЬСЬКИЙ ЗАВОД ФЕРОСПЛАВІВ» 00186520 ТОВ "ОСК-ТЕХНОЛОДЖІ" 41803243 ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ "ПК ІНДУСТРІЯ" 38773958 ТОВ "ПРОДМАШ МВ" 33857252 ТОВ «ПРОДМАШ» 30705173 ТОВ "ПРОМ-ІНЖИНІРИНГ" 36900860 ТОВ "ПРОМАГРОЗАПАС" 41117625 ПП "ТЕХМАШ 2008" 35926590 ТОВ "ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО "ТРАНСВУГІЛЛЯ" 24887568 ТОВ "ФЕРУМ-СТРОЙ-СЕРВИС" 36128848 ТОВ "ФРЕГАТ" 20198843 ЗАПОРІЗЬКА ФІЛІЯ ПП "ТОРГОВИЙ ДІМ "ГАЛПІДШИПНИК" 20527809.
Основними постачальниками на території України підшипників, ременів привідних, стопорних кілець, ланцюгів, манжетів та іншої продукції виробничо-технічного призначення є: ТОВ "АВТОПРОМПІДШИПНИК" 31151565 ТОВ "АЛЛОЙ МЕТАЛ УКРАЇНА" 42983363 ТОВ «БІЧКРАФТ» 44434628 ТОВ "ГЕНПОСТАЧ" 38339580 ТОВ "ТД ИРБИС" 31559190.
Окрім того, позивач є імпортером підшипників, ременів привідних, стопорних кілець, ланцюгів, манжетів та іншої продукції виробничо-технічного призначення з Китаю.
14.11.2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Бенефіт» уклало контракт № 1-141122-Ch-Ukr з Shandong Hiking International Commerce Group Co., LTD Китай на поставку підшипників та інших запчастин.
В рамках виконання цього контракту Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Бенефіт» було імпортовано підшипники та інші запчастини у кількості 258 972 шт. на загальну суму 57 912,64 доларів США (детальний опис номенклатури, її кількості та вартості наведений у інвойсі та технічній специфікації).
З метою митного оформлення вказаного товару декларантом митним брокером ОСОБА_1 уповноваженою діяти на підставі договору-доручення на митно-брокерські послуги №5 від 16.03.2021 року, 01.04.2023 року подано до Львівської митниці Держмитслужби митну декларацію, у графі 31 якої зазначений товар, а саме:
1.1. « 1.Підшипники кулькові або роликові, інші підшипники з циліндричними роликами, включаючи вироби, складені з сепаратора та роликів. Підшипник роликовий в - Підшипник роликовий однорядний із асортименті, різних видів та розмірів: циліндричними роликами, безсипараторний з максимальною кількістю циліндричних роликів, АРТ. NCL307V,діаметр внутрішнього кільця d 35 мм,»;
У графі 33 декларантом визначено код товару за УКТ ЗЕД 84825000. Ціна товару визначена у розмірі 302,7600 доларів США (графа 42). Митна вартість товару визначена декларантом за основним методом (1) у розмірі 311,4417 доларів США (графа 45) за 79,68 кг нетто (3,9086 доларів США за одиницю товару).
1.2. « 1.Підшипники кулькові: - Підшипник сцеплення кульковий опорний одинарний закритого типу, АРТ. 108710 ,діаметр внутрішнього кільця d 50 мм, діаметр зовнішнього кільця d 80,5 мм, марка сталі робочих кілець і тіл кочення - підшипник кульковий радіальний марка - BENEFIT; AISI(ISO)52100 (GCr15;GCr15-G)» - 20 шт, марка - BENEFIT; - підшипник кульковий радіальний сферичний, двухрядний на на»;
У графі 33 декларантом визначено код товару за УКТ ЗЕД 84821090. Ціна товару визначена у розмірі 10234,0300 доларів США (графа 42). Митна вартість товару визначена декларантом за основним методом (1) у розмірі 10 617,1269 доларів США (графа 45) за 6025,5 кг нетто (3,0975 доларів США за одиницю товару).
1.3. « 1.підшипники кулькові, зовнішній діаметр яких не більш як 30 мм: - підшипник кульковий радіальний однорядний із двостороннім захистом та ущільненням із гуми та пластмаси, АРТ. 607-2RS, діаметр внутрішнього кільця d 7 AISI(ISO)52100 (GCr15;GCr15-G) - 300 шт, марка сталі робочих кілець і тіл кочення мм, діаметр зовнішнього кільця d 19 мм, марка сталі робочих кілець і тіл кочення AISI(ISO)52100 (GCr15;GCr15-G) - 300 шт, марка - BENEFIT»;
У графі 33 декларантом визначено код товару за УКТ ЗЕД 84821010. Ціна товару визначена у розмірі 25203,5000 доларів США (графа 42). Митна вартість товару визначена декларантом за основним методом (1) у розмірі 25 835,5466 доларів США (графа 45) за 6025,5 кг нетто (4,2877доларів США за одиницю товару).
1.4. « 1. Підшипники роликові конічні,включаючи вироби, складені з внутрішнього конічного кільця підшипника та сепаратора з роликами: - підшипник роликовий радіально-упорний, конічний однорядний, АРТ. кочення AISI(ISO)52100 (GCr15;GCr15-G) - мм, марка сталі робочих кілець і тіл 32022, діаметр зовнішнього кільця d 170 мм, марка сталі робочих кілець і тілкочення AISI(ISO)52100 (GCr15;GCr15-G) - 20 шт, марка - BENEFIT»;
У графі 33 декларантом визначено код товару за УКТ ЗЕД 84822000. Ціна товару визначена у розмірі 8778,5600 доларів США (графа 42). Митна вартість товару визначена декларантом за основним методом (1) у розмірі 9 291,2517 доларів США (графа 45) за 4647,94 кг нетто (1,9990 доларів США за одиницю товару).
1.5. « 1.Підшипники роликові сферичні: - підшипник роликовий радіальний сферичний, двухрядний з цільним латунним сипаратором, з бортиками на внетрішньому кільці, АРТ. 22208CAW33, діаметр внутрішнього кільця d 40 мм, діаметр зовнішнього кільця d 80 мм, марка сталі робочих кілець і тіл кочення AISI(ISO)52100 (GCr15;GCr15-G) - 20 шт, марка - BENEFIT»;
У графі 33 декларантом визначено код товару за УКТ ЗЕД 84823000. Ціна товару визначена у розмірі 5744,5100 доларів США (графа 42). Митна вартість товару визначена декларантом за основним методом (1) у розмірі 6 013,7273 доларів США (графа 45) за 2434,62 кг нетто (2,4700 доларів США за одиницю товару).
1.6. « 1.Підшипники роликові голчасті, включаючи вироби, складені з сепаратора та голчастих роликів: - підшипник роликовий радіальний голчастий з довгими циліндричними роликами, однорядний, безсипараторний, з 30 мм, діаметр зовнішнього кільця d 38 НК303832, діаметр внутрішнього кільця d одним штампованим наружним кільцем, АРТ. НК303832, діаметр внутрішнього кільця d 30 мм, діаметр зовнішнього кільця d 38 мм, марка сталі робочих кілець і тіл»;
У графі 33 декларантом визначено код товару за УКТ ЗЕД 84824000. Ціна товару визначена у розмірі 122,8000 доларів США (графа 42). Митна вартість товару визначена декларантом за основним методом (1) у розмірі 125,0961 доларів США (графа 45) за 20,75 кг нетто (6,0287 доларів США за одиницю товару).
1.7. « 1.Корпуси підшипників з вмонтованими кульковими або роликовими підшипниками: - підшипниковий вузол, що складається з однорядного кулькового підшипника UC і фланцевого корпуса типу F,АРТ.UCF208 -b 400 шт; - підшипниковий вузол, що складається з однорядного кулькового підшипника UC і фланцевого корпуса типу F,АРТ.UCF210 - 150 шт»;
У графі 33 декларантом визначено код товару за УКТ ЗЕД 84832000. Ціна товару визначена у розмірі 4550,0000 доларів США (графа 42). Митна вартість товару визначена декларантом за основним методом (1) у розмірі 4 870,9146 доларів США (графа 45) за 2890,9 кг нетто (1,6849 доларів США за одиницю товару).
1.8. « 1.Корпуси підшипників без вмонтованих кулькових або роликових підшипників: - корпус фланцевий підшипникового блоку, АРТ.F209 - 50 шт; - корпус фланцевий підшипникового блоку, АРТ.F205 - 300 шт; - корпус фланцевий підшипникового блоку, АРТ.F210 - 102 шт; - корпус фланцевий підшипникового блоку, АРТ.F211 - 100 шт»;
У графі 33 декларантом визначено код товару за УКТ ЗЕД 84833032. Ціна товару визначена у розмірі 2976,4800 доларів США (графа 42). Митна вартість товару визначена декларантом за основним методом (1) у розмірі 3 239,9378 доларів США (графа 45) за 2387,91 кг нетто (1,3568 доларів США за одиницю товару).
Вказана митна декларація була зареєстрована за №23UA209170025803U4.
Одночасно декларантом було подано супровідні документи:
0003* 223000003561578001 12/01/23 (сертифікат якості),
0271* OTE20221117-Ukraine 09/01/23 (пакувальний лист),
0380* OTE20221117/1-Ukraine 09/01/23 (комерційний інвойс),
0705* 140257511098 15/01/23 (коносамент),
0730* 270323/1 27/03/23 (вантажна накладна) (CMR),
0861* 23С3702А8127/00105 23/02/23 (сертифікат про походження товару),
3001* б/н 30/11/22 (банківський платіжний документ, що стосується товару),
що підтверджують вартість товару та інші документи (див.дод.) серед яких, але не виключно,
б/н 14/03/23 (банківський платіжний документ, що стосується товару),
б/н 23/02/22 (банківський платіжний документ, що стосується товару),
технічна специфікація OTE20221117_1-Ukraine 09/01/23;
зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов'язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів 1-141112-Ch-Ukr 14.11.2022.
У зв'язку з тим, що відповідачем були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом, декларанту було надіслано вимогу про подання додаткових документів для підтвердження митної вартості:
- зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
- якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
- за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
- якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування;
- транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (рахунок на перевезення, договір на перевезення);
- виписку з бухгалтерської документації;
- каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
- копію митної декларації країни відправлення;
- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
На виконання вимог митного органу, позивачем надано такі документи, що підтверджують митну вартість товару: документ, що підтверджує вартість перевезення товару - довідка №2803/3 28.03.2023; документ, що підтверджує вартість перевезення товару - довідка - №28032023_1 28.03.2023; Договір №00530/23 про транспортно-експедиторське обслуговування від 01.03.2023 року; Страховий поліс №11153003901917159187 14.01.2023; Договір про надання послуг митного брокера №5 16.03.2021; копія митної декларації країни відправлення 422720230000034923 11.01.2023.
За результатами аналізу цих документів, митним органом було прийнято рішення №UA209000/2023/900203/2 від 05.04.2023 про коригування митної вартості товарів, яким митну вартість придбаного позивачем товару, зазначеного у п. 4/1., 5/1., 7/1., 8/1. митної декларації №23UA209170025803U4 визначено за резервним методом на рівні (6), а саме скоригована сума товару склала:
- п. 1.4. у розмірі 14318,91 доларів США (за 4647,94 кг нетто); 3,0807 доларів США за одиницю товару;
- п. 1.5. у розмірі 7182,13 доларів США (за 2434,62 кг нетто); 2,9500 доларів США за одиницю товару;
- п. 1.7. у розмірі 6620,16 доларів США (за 2890,9 кг нетто); 2,2900 доларів США за одиницю товару;
- п. 1.8. у розмірі 5492,19 доларів США (за 2387,91 кг нетто); 2,3000 доларів США за одиницю товару.
В обґрунтування прийнятого рішення, відповідачем зазначено, що: «…для підтвердження витрат на транспортування декларантом надаються наступні документи: рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу. До митного оформлення надано довідку про транспортно-експедиційні витрати №2803 від 28.03.2023 р. від ТОВ «Дейрлоджікс» та довідку про транспортні витрати від ТОВ «АДР Логістик» за №2803202301 від 28.03.2023 р. Інші документи, що підтверджують витрати на транспортування декларантом до митного оформлення не подавались. Отже, відомості щодо вищезазначених складових митної вартості не підтверджено документально та не піддаються перевірці, що є порушенням вимог положень частини 21 статті 58 Митного кодексу;
- відповідно до п.1.4 Контракту №1-141122- СH-Ukr від 14.11.2022 р передбачено наявність специфікації яка є невідємною частиною контракту, однак специфікацію до митного оформлення не надано;
- відповідно до п.6.2 Контракту N1-141122- СH-Ukr від 14.11.2022 р оплата за отриманий товар здійснюється на умовах 100 % передоплати.
До митного оформлення надано платіжні документи, які по даті та призначенні платежу відносяться до цієї поставки, а саме: пл. документ від 30.11.2022 р. на суму 16935,00 дол.США та пл. документ від 23.03.2023 на суму 22580,00 дол.США., Інших платіжних документів, які підтверджують передоплату по інвойсу № ОТЕ 20221117/1 в сумі 57912,64 дол.США не надано. Таким чином покупцем не підтверджено повну передоплату за отриманий товар.»
Відповідачем зроблено висновок про те, що позивачем відомості щодо складових митної вартості не підтверджено документально, внаслідок чого, вони не піддаються перевірці, що є порушенням вимог положень частини 21 статті 58 Митного кодексу. Окрім того, встановлено невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. Документи, які були додатково подані позивачем на вимогу митного органу, на думку останнього не усунули вищезазначені невідповідності, що і стало підставою для прийняття спірного рішення.
При цьому, митним органом у рішенні було вказано про неможливість застосування методів визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МК України) та методу 2б (ст.60 МК України) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МК України) та методу 2г (ст.63 МК України) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу, а застосовано метод 2ґ (ст. 64 МК України). Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувало рішення митного органу:
- т.4 МД № UA205170/2023/8248 від 27.03.2023 року, рівень митної вартості складає 3,0807 дол.США/кг.;
- т.5 МД № UA209170/2023/20801 від 16.03.2023 року, рівень митної вартості складає 2,95 дол.США/кг;
- т.7 МД № UA100060/2023/408863 від 29.03.2023 року, рівень митної вартості складає 2,29 дол.США/кг;
- т.8 МД № UA100440/2023/491420 від 12.03.2023 року, рівень митної вартості складає 2,30 дол.США/кг..
Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось.
Сума донарахованих митних платежів за спірним рішенням склала 97 469,43 грн..
Також, згідно з ст.57 МКУ відповідачем було проведено консультації з декларантом.
Разом з спірним рішенням про коригування митної вартості відповідачем було оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №/2023/001187, у якій позивача повідомлено про відмову у митному оформленні (випуску) товарів за митною декларацією №23UA209170025803U4 з огляду на неможливість завершення м/о по причині необхідності внесення змін у гр. 12, 45, 46, 43, 44 ЕМД (у зв'язку із прийняттям рішення про коригування митної вартості товару від 05.04.2023 UA209000/2023/900203/2) та запропоновано подати нову митну декларацію зі сплатою митних платежів у повному обсязі.
Не погоджуючись з рішеннями митного органу, позивач звернувся до суду з даним позовом про їх скасування.
Вирішуючи спірні правовідносини між сторонами та задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що спірне рішенні відповідачем прийняті не на підставі та не у спосіб, що передбачені Митним кодексом України.
Такі висновки суду першої інстанції колегія суддів вважає обґрунтованими з наступних підстав.
Статтею 49 Митного кодексу України (надалі - МК України у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до статті 50 МК України, відомості про митну вартість товарів використовуються для: 1) нарахування митних платежів; 2) застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; 3) ведення митної статистики; 4) розрахунку податкового зобов'язання, визначеного за результатами документальної перевірки.
Згідно з частиною 1 статті 51 МК України, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Частинами 1, 2, 3 статті 52 МК України передбачено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право: 1) надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації; 2) на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу; 3) проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти; 4) оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення митного органу щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність митного органу щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів; 5) приймати самостійне рішення про необхідність коригування митної вартості після випуску товарів; 6) отримувати від митного органу інформацію щодо підстав, з яких митний орган вважає, що взаємозв'язок продавця і покупця вплинув на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари; 7) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 8) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування.
Згідно з частинами 1, 2 статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
При цьому відповідно до частини 3 статті 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Частинами 5, 6 статті 53 МК України передбачено, що забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
Відповідно до положень статті 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний: 1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 2) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування; 4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.
Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.
Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.
Згідно з частинами 1, 2 статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.
Методи визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, та порядок їх застосування регламентовані главою 9 МК України.
Частинами 1, 2, 3, 4 статті 57 МК України передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
Згідно з частинами 5, 6, 7 статті 57 МК України, у разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.
При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.
Частиною 8 статті 57 МК України передбачено, що у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Згідно з частиною 1 статті 58 МК України, метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.
Частинами 2, 3 статті 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.
Відповідно до частин 1, 2 статті 64 МК України, у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ).
Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.
Згідно з частинами 3, 4 статті 64 МК України, митна вартість імпортних товарів не визначається згідно із положеннями цієї статті на підставі: 1) ціни товарів українського походження на внутрішньому ринку України; 2) системи, яка передбачає прийняття для митних цілей вищої з двох альтернативних вартостей; 3) ціни товарів на внутрішньому ринку країни-експортера; 4) вартості виробництва, іншої, ніж обчислена вартість, визначена для ідентичних або подібних (аналогічних) товарів відповідно до положень статті 63 цього Кодексу; 5) ціни товарів, що поставляються з країни-експортера до третіх країн; 6) мінімальної митної вартості; 7) довільної чи фіктивної вартості.
У разі якщо ця стаття застосовується митним органом, він на вимогу декларанта або уповноваженої ним особи зобов'язаний письмово поінформувати їх про митну вартість, визначену відповідно до положень цієї статті, та про використаний при цьому метод.
Відповідно до Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 року №598, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 року за №883/21195, у Графі 33 "Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовуються митним органом при визначенні митної вартості товарів" зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі: неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у статті 53 Кодексу); невірно проведений розрахунок митної вартості; невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 розділу ІІІ Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості. Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом. У графі також вказується про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методів визначення митної вартості товарів відповідно до вимог статей 59-61 Кодексу. Результати проведеної консультації, а також причини, через які не можуть бути застосовані методи визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів (наприклад, відсутня інформація щодо вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів), фіксуються у графі. Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.
Отже, чинним законодавством чітко врегульовано, що застосування другорядних методів, до яких віднесено і резервний, здійснюється лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу, та виключно після процедури консультацій між органом доходів і зборів та декларантом, в ході яких декларант обґрунтовує неможливість застосування основного та наступних методів.
В даному випадку, відповідач за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товару не визнав митну вартість, заявлену декларантом за основним методом - за ціною договору (контракту), та прийняв спірне рішення від 05.04.2023 UA209000/2023/900203/2, про її коригування, визначивши митну вартість відповідно до статті 64 МК України за другорядним (резервним) методом.
Поряд з цим, в адміністративних процедурах із митного контролю та митного оформлення митний орган повинен обґрунтувати та довести законність свого рішення. Таке рішення митного органу не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару.
Щодо правомірності обраного відповідачем методу визначення митної вартості товару, колегія суддів зазначає наступне.
Правилами заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598 встановлено, що графа 33 рішення про коригування митної вартості товарів «Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості» має містити окрім зазначення номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, також пояснення щодо зроблених коригувань, зважаючи на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умови поставки, комерційні умови та докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду у постановах від 19.06.2018 у справі №826/6346/16, від 31.01.2018 у справі №813/7272/13-а, від 02.03.2018 у справі №804/2997/17, від 08.02.2019 в справі №825/648/17, зазначено, що у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.
В рішенні про коригування митної вартості товару відсутні відомості про порівняння умов поставки за наведеним відповідачем рішеннями -т.4 МД № UA205170/2023/8248 від 27.03.2023 року, рівень митної вартості складає 3,0807 дол.США/кг.; -т.5 МД No UA209170/2023/20801 від 16.03.2023 року, рівень митної вартості складає 2,95 дол.США/кг; -т.7 МД No UA100060/2023/408863 від 29.03.2023 року, рівень митної вартості складає 2,29 дол.США/кг; -т.8 МД No UA100440/2023/491420 від 12.03.2023 року, рівень митної вартості складає 2,30 дол.США/кг, що слугували джерелом коригування митної вартості.
Також відсутні порівняні характеристики оцінюваного товару, умови поставки товару, ціна, яку було взято за основу для коригування митної вартості за резервним методом, не зазначено інформацію і джерела, які були використані митним органом під час визначення митної вартості товару позивача, що свідчить про не проведення відповідачем детального дослідження митних декларацій за рішеннями -т.4 МД №UA205170/2023/8248 від 27.03.2023 року, -т.5 МД № UA209170/2023/20801 від 16.03.2023 року; -т.7 МД No UA100060/2023/408863 від 29.03.2023 року; -т.8 МД № UA100440/2023/491420 від 12.03.2023 року, що слугували джерелом коригування митної вартості, і на підставі яких обрано метод для визначення вартості.
За висновком Верховного Суду у постанові від 04.09.2018 у справі №818/1186/17 формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.
Колегія суддів зазначає, що рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися лише на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб'єктами господарських відносин під час здійснення ними зовнішньоекономічної діяльності Митним кодексом не передбачено.
Щодо позиції митного органу про відсутність доказів понесення позивачем транспортних витрат.
Так, за умовами п. 4.3 контракту №1-141122-Ch-Ukr r покупець організує фрахт контейнера і надсилає контактні дані свого експедитора продавцю.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем було надано митному органу довідку ТОВ «Фейр Лоджістікс» (Експедитор) №2803/3 від 28.03.2023 року про транспортні витрати, відповідно до якої транспортно-експедиційні витрати за межами митної території України (Послуга з організації стафіровки вантажів оформлення транзитної деклараццї 23PL322080NU5SNT73 за межами території України Гданськ Польша, не ПДВ), по вантажу держ.номер автомоб.AE2271TX/ BE3174XM - склали 40 486,83 грн не ПДВ. Страхування вантажу не вiдбувалось. Також митному органу було надано довідку ТОВ «АДР Логістик» за №2803202301 від 28.03.2023 р. про транспортні витрати, відповідно до якої транспортні витрати по перевезенню вантажу згідно договору № 25/01/2022 від 25.01.2022 автомобілем VOLVO державний номерний знак НОМЕР_1 / НОМЕР_2 за маршрутом Гданськ (Польща) - Дніпро (Україна), складають: Гданськ (Польща) - «Краківець» (митний кордон України) - 47000 грн. «Краківець» (митний кордон України)- Дніпро (Україна) - 42000 грн. Страхування вантажу не проводилося.
Згідно з договором на транспортно-експедиторське обслуговування №00530/23 від 01.03.2023 року, який укладений між ТОВ «Фейрлоджікс» (Експедитор) і ТОВ «ТД «Бенефіт» (Клієнт), предметом його є надання Експедитором Клієнту послуг з транспопортно-експедиторського обслуговування (ТЕО) експортних, імпортних, транзитних та інших вантажів Клієнта, в тому числі з організації перевезень різним видами транспорту, перевалки у портах та надання інших узгоджених сторонами послуг.
Відповідно до п. 2.1.3. договору, Експедитор має право укладати від свого імені або від імені Клієнта та за рахунок Клієнта договори з портами, перевізниками та іншими організаціями на перевезення, перевалку, зберігання вантажів та додаткові роботи та послуги, передбачені заявкою, в т.ч. переупакування, перемаркування, ремонт тари, завантаження та розвантаження контейнерів, відбір проб та зразків, зважування, фумігацію, дезактивацію, визначення кількості та якості, сертифікацію, страхування вантажів і контейнерів.
Як вбачається з вантажної накладної СMR №270323/1, в графі №16 «Перевізник» перевізником вказано «ADR-LOGISTIK LLC».
Також в обґрунтування своєї правової позиції щодо заявленої та визначеної суми митної вартості товару та отримання брокерських послуг, позивачем до матеріалів справи надано документи, що підтверджують транспортні витрати та брокерські послуги, які увійшли в митну вартість товару, а саме: акт про надання послуг №14 від 07 квітня 2023 року та акт надання послуг №761 від 27.03.2023 року.
Надані позивачем вищевказані документи у свої сукупності підтверджують вартість транспортування товару та є достатніми для підтвердження цих витрат. Окрім того, відповідачем не зазначено конкретних обставин, які викликали відповідні сумніви щодо транспортних витрат у вище зазначених документах, які були надані позивачем, неточності або помилки, причини неможливості їх перевірки.
Твердження митниці щодо відсутності повної передплати за товар, спростовуються долученими до матеріалів справи банківською випискою б/н 30/11/22, банківський платіжний документ, що стосується товару на суму 16935,00 дол. США на оплату товару, б/н 23/02/23 банківський платіжний документ, що стосується товару на суму 22580,00 дол. США на оплату товару, також банківська виписка б/н 14/03/23 - банківський платіжний документ, що стосується товару на суму 18397,64 дол США на оплату товару, що в своїй сукупності в повному обсязі підтверджують оплату товару на загальну суму 57912,64 дол. США.
Окрім того, на підтвердження вартості товару позивачем було надано інвойс та технічну специфікаціцю OTE20221117/1-Ukraine 09/01/23.
Колегія суддів вважає, що надані позивачем вищевказані документи у свої сукупності підтверджують вартість товару, містять реквізити, необхідні для ідентифікації товару та є достатніми для підтвердження вартості товару.
Інші додатково витребувані документи не передбачені умовами договору і можуть бути відсутні у Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Бенефіт».
Надання їх відповідно до ч.3 ст.53 МК України, вимагається у разі, якщо надані декларантом документи, передбачені ч.2 ст.53 МК України містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Поряд з цим, митним органом не зазначено конкретних обставин, які викликали відповідні сумніви у документах, неточності або помилки, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів.
Виходячи з наведеного, доводи, які зазначені відповідачем у рішенні про коригування митної вартості, не є підставою для коригування митної вартості товару, оскільки в документах відсутні розбіжності, або явні ознаки підробки. Не надано доказів того, що документи, які подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації. Надані позивачем до митного оформлення документи містять всі необхідні реквізити та відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, відомостей щодо ціни, що була сплачена за ці товари. У відповідача були в наявності всі документи, які давали можливість встановити дійсну митну вартість товару за ціною договору.
Тобто, з наведеного вбачається, що відповідач не виконав обов'язку щодо доведення того, що митна вартість, визначена ним за резервним методом, ґрунтується на раніше визнаних (визначених) митним органом митних вартостях, як це передбачено частиною 2 статті 64 МК України.
В даному випадку, резервний метод визначення митної вартості застосовано відповідачем без достатніх на те підстав та з порушенням порядку черговості послідовного використання методів, визначених статтями 59-63 МК України.
З огляду на наведене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що митним органом оскаржені рішення прийняті без урахуванням усіх обставин та без дотриманням норм чинного законодавства.
Дослідивши обставини та матеріали справи, аргументи відповідача, наведені в апеляційній скарзі, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстави для його скасування відсутні.
Керуючись п.1 ч.1 ст.315, ч.1 ст.316, ст.ст.322, 325, 329 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Львівської митниці - залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2023 року у справі № 160/15963/23 - залишити без змін.
Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у випадках та в строки, визначені статтями 328,329 КАС України.
Головуючий - суддя Н.П. Баранник
суддя Н.І. Малиш
суддя А.А. Щербак