Справа № 761/2484/24
Провадження № 1-кс/761/3266/2024
05 лютого 2024 року, суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань - ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві заяву ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про відвід слідчого судді Шевченківського районного суду м.Києва ОСОБА_7 від участі у розгляді скарги ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 на бездіяльність слідчого Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Києві, яка полягає у нерозгляді клопотання ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 від 15.01.2024 року в рамках кримінального провадження №62023100120000472 (справа №761/2484/24, провадження №1-кс/761/2312/2024), -
19 січня 2024 року у провадження слідчого судді Шевченківського районного суду м.Києва ОСОБА_7 надійшла скарга ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 на бездіяльність слідчого Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Києві, яка полягає у нерозгляді клопотання ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 від 15.01.2024 року в рамках кримінального провадження №62023100120000472 (справа №761/2484/24, провадження №1-кс/761/2312/2024).
Відповідно до доповідної записки та прохальної частини скарги вбачається, що ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 заявляють відвід суддям Шевченківського районного суду м.Києва ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_7 , оскільки, як зазначають особи, вказанні судді дозволяють бути від прокурорів.
Заявники ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 у судове засідання не з'явилися, були повідомлені про час та дату належним чином. Жодних заяв або клопотань на адресу суду не направляли.
Інші учасники в судове засідання не з'явились, були повідомлені про час та дату судового засідання належним чином, жодних заяв або клопотань, зокрема клопотань про відкладення не направляли, про поважність причин неявки не повідомляли, разом з тим неявка учасників не перешкоджає розгляду заяви про відвід.
Дослідивши матеріали судового провадження, заяву ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про відвід слідчого судді, суддя приходить до наступних висновків.
Так, до 19 січня 2024 року у провадження слідчого судді Шевченківського районного суду м.Києва ОСОБА_7 надійшла скарга ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 на бездіяльність слідчого Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Києві, яка полягає у нерозгляді клопотання ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 від 15.01.2024 року в рамках кримінального провадження №62023100120000472 (справа №761/2484/24, провадження №1-кс/761/2312/2024).
Вичерпний перелік підстав, за наявності яких суддя безумовно підлягає відводу, визначений пунктами 1, 2, 5 ч.1 ст. 75 та ст. 76 КПК України.
Зокрема, суддя не може брати участь у кримінальному провадженні:
- якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім'ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача (п.1 ч.1 ст. 75 КПК України);
- якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник (п.2 ч.1 ст. 75 КПК України);
- у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи (п.5 ч.1 ст. 75 КПК України).
Згідно до пунктів 3, 4 ч.1 ст.75 КПК України суддя не може брати участь у кримінальному провадженні, якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах провадження, а також за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.
При вирішенні цих заяв, суд керується положеннями кримінального процесуального законодавства України, а також ураховує практику Європейського суду з прав людини.
ЄСПЛ у своїх рішеннях неодноразово вказував на існування двох елементів безсторонності суду: суб'єктивної, яка полягає у тому, щоб жоден із його членів відкрито не проявляв упередженість та особисту зацікавленість, а також об'єктивної, що передбачає існування достатніх гарантій, щоб виключити будь-які сумніви щодо цього.
Так, у справі за заявою Мироненка і Мартиненка проти України Європейський суд з прав людини зазначив, що згідно з усталеною практикою Суду наявність безсторонності суду має визначатися для цілей п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. За суб'єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (див. у справі Фей проти Австрії, Ветштайн проти Швейцарії). У кожній окремій справі слід визначити чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та сутність, що свідчать про те, що суд є безстороннім (див. у справі Пуллар проти Сполученого королівства).
Суб'єктивний критерій полягає у з'ясуванні особистих переконань конкретного судді у певній справі. Оскільки доказів протилежного не надано, то по суб'єктивному критерію особиста безсторонність слідчого судді презюмується. Щодо об'єктивного критерію оцінки неупередженості, то необхідно визначити, поза межами особистої поведінки судді, чи немає підтверджених фактів, які могли б спричинити сумніви щодо неупередженості судді.
Суд не вважає заяву про відвід судді безумовною підставою для відсторонення судді від участі у кримінальному провадженні. При вирішенні питання про те, чи існують обґрунтовані причини вважати, що вимог щодо неупередженості не було дотримано, точка зору сторони є важливою, але не є вирішальною. Вирішальним є те, чи таке побоювання може бути об'єктивно виправданим (рішення Європейського суду з прав людини у справі Клейн та інші проти Нідерландів).
Заявниками у своїй скарзі, у якій зазначено про відвід судді Шевченківського районного суду м.Києва ОСОБА_7 , не викладено будь-яких фактичних даних, які б могли слугувати підставою для сумніву в неупередженості слідчого судді.
Особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного (див. у справі Ветштайн проти Швейцарії).
Неупередженість є ключовою характеристикою судді, головною ознакою судової влади та основою судового процесу і вважається очевидним фактом. Презумпція неупередженості має значну вагу. Особа, яка заявляє про упередженість, повинна бути здатна довести реальну або очевидну відсутність неупередженості у судді.
У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім. Наведе свідчить про те, що підстави для відводу судді можуть бути оціночною категорією, що з одного боку дає змогу реалізувати конституційну засаду незалежного розгляду справи суддею, а з іншого боку, є площиною для зловживань з боку недобросовісних учасників. Сумнів у безсторонності судді повинен бути розумним, інакше будь-який судовий процес можна було б перетворити у безкінечну недовіру до суду та відповідно змін його складу.
На думку суду, не може бути підставою для відводу слідчого судді скарга, яка містить в прохальній частині заяву про відвід, що містить лише припущення про існування обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді, не підтверджених жодними належними і допустимими доказами.
Позиція заявника щодо відводу з підстав того, що слідчий суддя ОСОБА_7 , на їх думку не може брати участь у розгляді скарги, оскільки являється упередженою, адже дозволяє бути залежною від прокурорів.
Доказів особистої упередженості слідчого судді ОСОБА_7 також не вбачається зі змісту заяви про відвід та матеріалів провадження (справа №761/2484/24).
Таким чином, на переконання суду, відсутні підстави стверджувати про існування у цій справі обставин, які викликають сумнів у неупередженості та об'єктивності слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_7 .
Підсумовуючи, суддя наголошує на важливості інституту відводу судді для забезпечення безстороннього розгляду справи. Але вмотивованість заяви про відвід судді є процесуальним обов'язком учасника, який повинен добросовісно реалізовувати надане йому право.
За зазначених обставин, заява ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про відвід слідчого судді Шевченківського районного суду м.Києва ОСОБА_7 від участі у розгляді скарги ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 на бездіяльність слідчого Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Києві, яка полягає у нерозгляді клопотання ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 від 15.01.2024 року в рамках кримінального провадження №62023100120000472 (справа №761/2484/24, провадження №1-кс/761/2312/2024) не підлягає задоволенню.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 75-81, 309 КПК України, суддя
Заяву ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про відвід слідчого судді Шевченківського районного суду м.Києва ОСОБА_7 від участі у розгляді скарги ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 на бездіяльність слідчого Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Києві, яка полягає у нерозгляді клопотання ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 від 15.01.2024 року в рамках кримінального провадження №62023100120000472 (справа №761/2484/24, провадження №1-кс/761/2312/2024) - залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_11