м. Вінниця
12 лютого 2024 р. Справа № 120/12686/23
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Чернюк Алли Юріївни, розглянувши у письмовому порядку за правилами спрощеного позовного провадження клопотання відповідача про залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
У провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
Ухвалою суду від 11.09.2023 року відкрито провадження у справі та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
14.09.2023 року на адресу суду від представника позивача надійшло клопотання про розгляд даної справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, в задоволенні якого відмовлено ухвалою від 29.09.2023 року.
02.10.2023 року представником відповідача подано відзив на позовну заяву.
Ухвалою суду від 03.10.2023 року зупинено провадження у справі до набрання законної сили рішенням Верховного Суду у справі №240/32706/21.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції, а справу направити на продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 27.11.2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2023 року - без змін.
15.12.2023 року позивач подала клопотання про поновлення провадження у справі.
26.12.2023 року матеріали справи №120/12686/23 повернулися до Вінницького окружного адміністративного суду з суду апеляційної інстанції.
Ухвалою від 10.01.2024 року провадження у справі поновлено.
Водночас, 26.09.2023 ГУ ПФУ у Вінницькій області було подано до суду клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, у зв'язку з пропуском позивачем 6-місячного строку звернення до суду. Так, відповідач вказує, що заявлені у цій справі позовні вимоги щодо оскарження дій відповідача за період з 17.07.2018 необхідно вважати такими, що заявлені позивачем поза межами, визначеного у ч. 2 ст. 122 КАС України, процесуального строку.
Визначаючись з приводу клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, суд керується такими мотивами.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу;
Згідно ч. 3 ст. 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.12.2020 по справі № 510/1286/16-а зазначила таке: "Визначаючи початок перебігу строку звернення до суду, важливо встановити той момент, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення її прав. У спорах, що виникають з органами ПФУ, особа може дізнатися, що її права порушені, зокрема, при отриманні від органу ПФУ відповіді на надісланий запит щодо розміру пенсії, нормативно-правових документів, на підставі яких був здійснений саме такий розрахунок.
Отже, в цьому випадку початок перебігу строку звернення до адміністративного суду слід пов'язувати з датою отримання листа-відповіді, листа-роз'яснення від органу ПФУ на запит особи про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/ несвоєчасність її перерахунку".
Водночас, у матеріалах справи міститься лист-відповідь ГУ ПФУ у Вінницькій області від 18.05.2023 на заяву позивача від 12.05.2023, з якої позивачу стало відомо про відмову у нарахуванні та виплаті їй підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, що проживає на території радіоактивного забруднення, у зв'язку з чим вона 17.08.2023 звернулася із позовом до суду.
Інших доказів які б підтверджували факт пропуском позивачем 6-місячного строку звернення до суду відповідачем не надано.
Отже, за сукупністю встановлених обставин, суд дійшов висновку про відсутність достатніх підстав для висновку про те, що позивачем пропущено строк звернення до суду з адміністративним позовом.
При цьому, суд зазначає, що частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
Відповідно до частини 1 статті 17 Закону України від 23.02.2006 № 3477-VI "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику ЄСПЛ як джерело права.
Так, Європейський суд з прав людини акцентує увагу на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Разом з тим, суд зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Жоффр де ля Прадель проти Франції" від 16.12.1992).
У Рішенні у справі "Белле проти Франції" від 4 грудня 1995 року Європейський суд з прав людини зазначив, що "стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права".
Відтак, Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував на пріоритетності захисту прав саме людини шляхом забезпечення реального доступу до правосуддя, при цьому необхідним є уникнення занадто формалізуючих підстав для позбавлення особи єдиного способу захисту її прав.
Таким чином, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні даного клопотання.
Керуючись ст.ст. 122, 123, 240, 248 КАС України, -
У задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про залишення позовної заяви без розгляду - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Суддя Чернюк Алла Юріївна