м. Вінниця
07 лютого 2024 р. Справа № 120/14492/23
Вінницький окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді Крапівницької Н.Л.,
розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Військової частини НОМЕР_1
про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії
До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі- ОСОБА_1 , позивач) з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі- відповідач), в якому просив:
-визнати протиправною бездіяльність командування військової частини НОМЕР_1 по ухиленню від розгляду його рапорту про звільнення з військової служби у зв'язку із необхідністю догляду за особою з інвалідністю І групи
-зобов'язати командування військової частини НОМЕР_1 прийняти рішення про звільнення з військової служби на підставі п. «г» ч. 2 ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу».
Позовні вимоги мотивовані протиправною бездіяльністю відповідача щодо не розгляду рапорту позивача про звільнення його з військової служби.
Ухвалою від 25.09.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) учасників справи. Також даною ухвалою встановлено відповідачу строк на подачу відзиву на позов.
24.10.2023 від відповідача надійшов відзив на позов, в якому останній заперечив щодо задоволення позову. Зазначив, що згідно витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 07.07.2023 № 182 матроса ОСОБА_1 було виключено із списків особового складу військової частини НОМЕР_1 , знято з усіх видів забезпечення та направлено до нового місця служби військової частини НОМЕР_2 АДРЕСА_1 .
Вказав, що після вибуття позивача а саме 11.07.2023 на юридичну адресу військової частини НОМЕР_1 надійшов лист в якому був рапорт позивача про його звільнення у зв'язку з тим що, його бабуся ОСОБА_2 є особою з інвалідністю І групи та додатками до рапорту.
Вказав, що у зв'язку з вищевикладеним, командуванням військової частини НОМЕР_1 зроблено супровідний лист на ім'я командира військової частини НОМЕР_2 від 12.07.2023 № 750 та направлено матеріали поштового звернення ОСОБА_1 для прийняття відповідного рішення.
Ухвалою від 15.01.2024 витребувано у відповідача відомості про отримання рапорту Нінадовича Ю.М. із відміткою про прийняття/надходження, інформацію (витяг з Журналу/табелю реєстрації рапортів) про дату надходження та реєстраційний індекс відносно рапорту ОСОБА_1 , інформацію (витяг з Журналу/табелю реєстрації рапортів) звідки одержано, дата, індекс взяття на контроль відносно рапорта ОСОБА_1 про звільнення з військової служби.
06.02.2024 від відповідача надійшли матеріали на виконання ухвали суду від 15.01.2024.
Інших заяв по суті спору не надходило.
Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.
Згідно витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 17.05.2023 № 130 матроса ОСОБА_1 зараховано до списків особового складу, на всі види забезпечення, на котлове забезпечення згідно каталогу продуктів харчування з сніданку 18 травня 2023 року та призначено на посаду курсантом навчального взводу навчальної роти базової загальновійськової підготовки.
Як вказує у позовній заяві позивач, у зв'язку з наявністю підстав для звільнення з військової служби, визначених статтею 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", він звернувся з рапортом на ім'я командира частини, в якому просив звернутись з клопотанням перед вищим командування про звільнення з військової служби на підставі абзацу 6 пп. "г" п. 2 ч. 4 статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" (необхідність здійснення опіки над особою з інвалідністю, визнаною судом недієздатною; необхідність здійснення постійного догляду за особою з інвалідністю I групи; необхідність здійснення постійного догляду за особою з інвалідністю II групи або за особою, яка за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я потребує постійного догляду, у разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд).
Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 182 від 07.07.2023, нижчепойменованих осіб рядового, сержантського та старшинського складу, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період, які закінчили базову загальновійськову підготовку у військовій частині НОМЕР_1 , призначених наказом командувача Військово-Морських Сил Збройних Сил України (по особовому складу) від 23.06.2023 року № 89-РС до військової частини НОМЕР_2 , вважати такими, що вибули до нового місця служби. З 07 липня 2023 року виключити із списків особового складу, зняти з усіх видів забезпечення, а з котлового забезпечення згідно каталогу продуктів харчування з обіду 07 липня 2023 року та направити до військової частини НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 : матроса ОСОБА_1 , солдата резерву взводу резерву роти резерву рядового складу.
У зв'язку з не розглядом його рапорту, вважаючи, що відповідачем допущено протиправну бездіяльність стосовно порушеного ОСОБА_1 питання, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Визначаючись щодо заявлених вимог в контексті цієї спірної ситуації, суд керується та виходить з наступного.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби здійснюється на підставі Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25.03.1992 № 2232-ХІІ (далі Закон № 2232-ХІІ).
Відповідно до ч. 3 ст. 24 Закону № 2232-XII закінченням проходження військової служби вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби громадянами України. Із списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) військовослужбовець не виключається та контракт не припиняється (не розривається) у разі, зокрема, перебування на лікуванні.
Відповідно до частини 7 статті 26 Закону № 2232-ХІІ звільнення військовослужбовців з військової служби здійснюється в порядку, передбаченому положеннями про проходження військової служби громадянами України.
Пунктом 233 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України (далі - Положення), затвердженого Указом президента України № 1153/2008 від 10.12.2008 передбачено, що військовослужбовці, які бажають звільнитися з військової служби, подають по команді рапорти та документи, які підтверджують підстави звільнення. У рапортах зазначаються: підстави звільнення з військової служби; думка військовослужбовця щодо його бажання проходити службу у військовому резерві Збройних Сил України за відповідною військово-обліковою спеціальністю; районний (міський) територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, до якого повинна бути надіслана особова справа військовослужбовця.
Суд звертає увагу, що подання рапорту «по команді» означає направлення його в порядку підпорядкування прямому командиру, який після розгляду та задоволення передає далі своєму безпосередньому командиру з відміткою про власне клопотання з відповідного питання. І так далі до командира військової частини або іншої посадової особи, що наділена правом вирішувати питання по суті. Лише у разі неприйняття, нерозгляду чи незадоволення рапорту, він подається непрямому, старшому командиру із поясненням причин такої подачі. І так до посадової особи, яка наділена правом звільнення підлеглого військовослужбовця зі служби чи скасування рішень попередніх командирів.
Згідно з підпунктом 2 пункту 225 Положення, звільнення військовослужбовців із військової служби здійснюється під час дії особливого періоду (з моменту оголошення мобілізації - протягом строку її проведення, який визначається рішенням Президента України, та з моменту введення воєнного стану - до оголошення демобілізації) - на підставах, передбачених частиною третьою, пунктом 2 частини четвертої, пунктом 3 частини п'ятої та пунктом 3 частини шостої статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" у військових званнях до підполковника (капітана 2 рангу) включно за всіма підставами - командирами корпусів та командувачами військ оперативних командувань і посадовими особами, які відповідно до Дисциплінарного статуту Збройних Сил України прирівняні до них.
Згідно з п. 12 цього Положення встановлення, зміна або припинення правових відносин військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом та за призовом осіб офіцерського складу (зокрема, присвоєння та позбавлення військового звання, пониження та поновлення у військовому званні, призначення на посади та звільнення з посад, переміщення по службі, звільнення з військової служби, залишення на військовій службі понад граничний вік перебування на військовій службі, направлення за кордон, укладення та припинення (розірвання) контракту, продовження його строку, призупинення контракту та військової служби тощо) оформлюється письмовими наказами по особовому складу на підставі відповідних документів, перелік та форма яких встановлюються Міністерством оборони України.
Продовження дії контрактів із військовослужбовцями, які звільняються, у випадках, визначених законодавством, затвердження військовослужбовців на посади за мобілізаційним планом, присвоєння та позбавлення військового звання, пониження та поновлення у військовому званні, призначення на посади та звільнення з посад, призупинення військової служби або звільнення з військової служби осіб, які проходять строкову військову службу, оформлюється письмовими наказами по стройовій частині. Також наказами по стройовій частині в особливий період оформлюється продовження військової служби та дії контракту понад встановлені строки до термінів, визначених частиною дев'ятою статті 23 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу".
Порядок підготовки та видання наказів з питань проходження військової служби встановлюється Міністерством оборони України.
Відповідно до п. 33-1 Положення дія контракту про проходження військової служби з військовослужбовцями під час звільнення з військової служби у зв'язку із закінченням строку контракту продовжується: до закінчення щорічної основної відпустки, час якої повністю або частково перевищує строк контракту; на час перебування на стаціонарному лікуванні в медичному закладі чи у відпустці для лікування у зв'язку з хворобою, а також на час увільнення від виконання службових обов'язків у зв'язку із захворюванням.
Дія контракту з військовослужбовцями під час звільнення продовжується наказом командира військової частини по стройовій частині.
Згідно з п. 34 цього Положення Контракт припиняється (розривається): у день закінчення строку контракту; у день набрання чинності новим контрактом - у разі зміни військовослужбовцем одного виду військової служби на інший; у день, зазначений у наказі командира (начальника) військової частини по стройовій частині про виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (у разі дострокового припинення (розірвання) контракту, звільнення з військової служби або направлення для проходження військової служби до іншого військового формування з виключенням зі списків особового складу Збройних Сил України); у день набрання чинності контрактом про навчання у разі вступу особи рядового складу, сержантського та старшинського складу, яка проходить військову службу за контрактом, до вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу закладу вищої освіти; у день, що настає після дня смерті (загибелі) військовослужбовця або дня визнання його судом безвісно відсутнім чи оголошення померлим; у день видачі свідоцтва про смерть військовослужбовця на підставі проведеної генетичної експертизи, якщо військовослужбовця не було визнано судом безвісно відсутнім чи оголошено померлим.
Відповідно до п. 35 Положення Контракт припиняється (розривається), а військовослужбовець звільняється з військової служби (крім випадку, передбаченого пунктом 195 цього Положення): 1) за рішенням командування військової частини за наявності підстав, передбачених підпунктами "а" - "г", "д", "е", "є", з" - "й", "л" та "о" пункту 1 частини п'ятої статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу"; під час дії особливого періоду контракт припиняється (розривається), а військовослужбовець звільняється з військової служби за рішенням командування військової частини у період: після закінчення строку проведення мобілізації та до моменту введення воєнного стану - на підставах, передбачених пунктом 2 (крім підстав, передбачених підпунктами "ґ", "к") частини п'ятої статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу"; протягом строку проведення мобілізації та з моменту введення воєнного стану - до оголошення демобілізації - на підставах, передбачених пунктом 3 частини п'ятої статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу"; 2) за бажанням військовослужбовця - за наявності підстав, передбачених підпунктами "а", "б", в", "ґ", "ж", "к" пункту 1, а в особливий період (крім строку проведення мобілізації та дії воєнного стану) - за наявності підстав, передбачених підпунктами "а", "б", в", "ґ", й" та "к" пункту 2 частини п'ятої статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу".
Відповідно до абзацу тринадцятого п. 14.10 Розділу ХІV Інструкції про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністерства оборони України № 170 від 10.04.2009 документи на звільнення військовослужбовців направляються безпосередньо до посадових осіб, які мають право їх звільнення з військової служби. Наказ по особовому складу про звільнення цих військовослужбовців повинен бути виданий і доведений до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем взяття громадянина на військовий облік та до військової частини за місцем проходження військової служби в строки, що забезпечуватимуть вчасне здавання справ і посад і розрахунок військовослужбовців, а також виконання строків звільнення, визначених Президентом України.
Варто вказати, що рапорт передбачає собою вид службового документу Збройних Сил України, який є письмовим зверненням військовослужбовця до вищого по посаді чи званню військовослужбовця з викладом питань службового або особистого характеру та відображає прагнення військовослужбовця реалізувати свої права.
Порядок розгляду, реєстрації, приймання, узагальнення та аналізу звернень військовослужбовців, членів їх сімей, працівників Збройних Сил України, а також інших громадян України, іноземців та осіб без громадянства, які законно перебувають на території України (далі - громадяни), у структурних підрозділах апарату Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України, інших органів військового управління, з'єднаннях, військових частинах, військових навчальних закладах та військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів, установах та організаціях Збройних Сил України (далі - військові частини) визначає Інструкція про організацію розгляду звернень та проведення особистого прийому громадян у Міністерстві оборони України та Збройних Силах України, затверджена наказом Міністерства оборони України від 28.12.2016 № 735 (далі Інструкція № 735).
Згідно пунктом 5 розділу ІІІ Інструкції № 735, звернення розглядаються і вирішуються в термін не більше одного місяця від дня їх надходження, ураховуючи вихідні, святкові та неробочі дні, а ті, які не потребують додаткового вивчення та проведення перевірки за ними, - невідкладно, але не пізніше 15 днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін розв'язати порушені у зверненні питання неможливо, то керівник відповідного органу військового управління, командир військової частини або особа, що тимчасово виконує його обов'язки, установлює термін, потрібний для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати 45 днів.
З системного аналізу вказаних норм права суд дійшов висновку, що наслідком розгляду рапорту військовослужбовця про звільнення з військової служби є наказ по особовому складу про звільнення з військової служби чи відмова у задоволенні рапорту, які мають бути прийняті в термін не більше одного місяця від дня їх надходження, ураховуючи вихідні, святкові та неробочі дні. Якщо в місячний термін розв'язати порушені у зверненні питання неможливо, то керівник відповідного органу військового управління, командир військової частини або особа, що тимчасово виконує його обов'язки, установлює термін, потрібний для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення.
Отже, бажання військовослужбовця звільнитися з військової служби виражається у формі письмової заяви рапорту, до якого додаються документи, які підтверджують підстави звільнення.
Такий рапорт повинен бути розглянутий командуванням військової частини, до якої зараховано військовослужбовця, що виявив бажання звільнитися з військової служби.
Відповідно до п. 11 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 № 548-XIV, необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, а також завдань, визначених міжнародними зобов'язаннями України покладає на військовослужбовців такі обов'язки, зокрема, беззастережно виконувати накази командирів (начальників) і захищати їх у бою, як святиню оберігати Бойовий Прапор своєї частини.
Згідно з пунктами 35, 36 зазначеного Статуту накази віддаються, як правило, в порядку підпорядкованості. За крайньої потреби командир (начальник), старший за службовим становищем, ніж безпосередній начальник, може віддати наказ підлеглому, минаючи його безпосереднього начальника, про що повідомляє безпосереднього начальника підлеглого чи наказує підлеглому особисто доповісти своєму безпосередньому начальникові.
Наказ можна віддавати одному чи групі військовослужбовців усно або письмово, у тому числі з використанням технічних засобів зв'язку. Наказ повинен бути сформульований чітко і не може допускати подвійного тлумачення.
Командир (начальник) відповідає за відданий наказ, його наслідки та відповідність законодавству, а також за невжиття заходів для його виконання, за зловживання, перевищення влади чи службових повноважень. За віддання і виконання явно злочинного наказу (розпорядження) винні особи притягаються до відповідальності згідно із законом.
З доказів наданих відповідачем встановлено, що рапорт позивача одержано відповідачем 11.07.2023 ( вх. №01-22-278 09.07.2023), відповідно до копії сторінок журналу реєстрації вхідних документів В/Ч НОМЕР_1 .
При цьому, в позовній заяві позивачем на вказано дату рапорту та дату направлення такого на адресу військової частини, а долучено лише документ формату «docx», з якого слідує що це рапорт ОСОБА_1 до командира в/ч НОМЕР_1 .
Разом з тим, відповідачем не заперечується звернення позивача із відповідним рапортом.
Однак, судом встановлено, що відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 182 від 07.07.2023, ОСОБА_1 з 07.07.2023 року виключено із списків особового складу, знято з усіх видів забезпечення та направлено до військової частини НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 .
Тобто, на момент надходження до військової частини рапорту позивача, останній вже був виключений зі списків особового складу частини НОМЕР_1 та направлений до нового місця служби у військову частину НОМЕР_2 .
Поряд з цим у суду відсутні підстави піддавати сумніву докази дати отримання рапорту позивача відповідачем саме 11.07.2023, адже позивачем не надано доказів раніше отримання В/ч НОМЕР_1 такого рапорту.
У зв'язку з чим, військова частина НОМЕР_1 супровідним листом №750 від 12.07.2023 направила на адресу командира військової частини НОМЕР_2 матеріали поштового звернення ОСОБА_1 з доданими документами для прийняття рішення.
Варто вказати, що позивач не скористався своїм правом на подання відповіді на відзив та спростування аргументів відповідача, що наведені у відзиві.
Підсумовуючи вищенаведене, суд не знаходить підстав для постановлення висновків про допущення В/ч НОМЕР_1 протиправної бездіяльності щодо не розгляду рапорту про звільнення ОСОБА_1 з військової служби за підпунктом «г» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", оскільки станом на дату отримання такого відповідачем, ОСОБА_1 вже був виключений зі списків особового складу частини та направлений до військової частини НОМЕР_2 , а матеріали поштового звернення ОСОБА_1 з рапортом та доданими документами направлені до військової частини НОМЕР_2 для прийняття рішення.
Разом з тим, суд зазначає, що позивач не позбавлений права звернутися до Військової частини до особового складу якої він включений (зарахований) та в якій проходить військову службу з рапортом про звільнення з військової служби підставі підпункту "г" пункту 1 частини 4 статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок та військову службу" з наданням належних доказів.
Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно із нормами частини другої статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до положень статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті Відповідно до ч. ч. 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, про відсутність підстав для задоволення даного адміністративного позову.
Розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Інформація про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 )
Відповідач: Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 )
Суддя підпис Крапівницька Н. Л.
Згідно з оригіналом Суддя:
Секретар: