вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"15" січня 2024 р. Справа№ 911/168/23
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Кравчука Г.А.
суддів: Шаптали Є.Ю.
Коробенка Г.П.
при секретарі судового засідання: Нагулко А.Л.
за участю представників сторін:
від позивача: Хитрова Л.В.
від відповідача 1: не з'явився
від відповідача 2: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 , с. Погреби, Київська обл.
на рішення Господарського суду міста Києва від 18.07.2023 (повний текст складено 28.07.2023)
у справі № 911/168/23 (суддя Кирилюк Т.Ю.)
за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк", м. Київ
до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Дніпро-Торг", м. Київ
2. ОСОБА_1 , с. Погреби, Київська обл.
про стягнення 2 592 681,19 грн,
Короткий зміст і підстави позовних вимог.
У лютому 2023 року Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" (далі - АТ КБ "Приватбанк", позивач) звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Дніпро-Торг" (далі - ТОВ "Торговий Дім" Дніпро-Торг", відповідач-1) та ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , відповідач-2) про солідарне стягнення 2 592 681,19 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач-1 не виконав свої грошові зобов'язання з повернення кредиту за договором № K3VKLOF25336 від 05.09.2017 про надання овердрафтового кредиту та тим, що відповідач-2 не виконав зобов'язань за договором поруки № K3VKLOF25336/DP від 05.09.2017, укладеного для забезпечення виконання відповідачем-1 своїх зобов'язань за вищевказаним договором про надання овердрафтового кредиту.
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.07.2023 у справі №911/168/23 позов задоволено повністю.
Присуджено до стягнення солідарно з ТОВ "Торговий Дім "Дніпро-Торг" та ОСОБА_1 на користь АТ КБ "Приватбанк" заборгованість за кредитом у розмірі 2 483 507,86 грн, заборгованість по процентам за користування кредитом у розмірі 109 173,33 грн. Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Дніпро-Торг" судовий збір у розмірі 19 445,11 грн.
Ухвалюючи вказане рішення суд першої інстанції виходив з того, що відповідачі в порушення норм Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), умов договору № K3VKLOF25336 від 05.09.2017 про надання овердрафтового кредиту та договору поруки № K3VKLOF25336/DP від 05.09.2017, не здійснили своєчасне погашення заборгованості за кредитом у передбачений кредитним договором строк, тобто, не виконали свої зобов'язання належним чином, а тому позовні вимоги щодо солідарного стягнення 2 592 681,19 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.
17.08.2023 ОСОБА_1 звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 18.07.2023 у справі № 911/168/23 і прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову АТ КБ "Приватбанк" до ТОВ "Торговий Дім "Дніпро-Торг" та ОСОБА_1 на користь про солідарне стягнення 2 592 681,19 грн.
В обґрунтування вимог та доводів апеляційної скарги відповідач-2 посилається на те, що рішення суду першої інстанції є необґрунтованим та таким, що ухвалене за неправильного застосування норм матеріального права, за неповного та всебічного з'ясування обставин справи. .
Так, апелянт, зокрема вказує, що судом першої інстанції було необгрунтовано відмовлено у задоволенні клопотання відповідача-2 про залишення позову без розгляду у зв'язку з неповним дослідженням обставини наявності у адвоката позивача Будьонного В.С. повноважень для представництва інтересів в суді та підписання позовної заяви.
Також скаржник зазначив, що судом не було досліджено підстав, умов та наслідків встановлення кредитних канікул, необхідності надання згоди відповідачів на їх встановлення. За твердженням апелянта строк оплати відповідачем-1 наступив не 01.07.2022, а 15.03.2022. Судом першої інстанції не було застосовано положення Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану" № 2120-ІХ від 15.03.2022.
Також скаржник просив звільнити його від сплати судового збору за подання апеляційної скарги, оскільки він є особою з інвалідністю 2 групи, на підтвердження чого надано копії відповідних документів.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті.
Згідно Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.08.2023 матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 18.07.2023 у справі № 911/168/23 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Кравчук Г.А., судді: Шаптала Є.Ю., Тищенко О.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.08.2023 витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи № 911/168/23.
Відкладено вирішення питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду апеляційної скарги або залишення апеляційної скарги без руху за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 18.07.2023 у справі № 911/168/23 до надходження до суду матеріалів справи.
11.09.2023 матеріали справи № 911/168/23 надійшли до Північного апеляційного господарського суду.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.10.2023 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 18.07.2023 у справі № 911/168/23 залишено без руху на підставі ст. 174, ч. 2 ст. 260 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України). Надано скаржнику десять днів з моменту отримання ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги.
На виконання вимог вищезазначеної ухвали, скаржником 13.10.2023 надано суду докази надсилання копії апеляційної скарги іншим сторонам у справі.
Розпорядженням Керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 17.10.2023 призначено проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи у зв'язку з перебуванням судді Тищенко О.В. у відрядженні.
Згідно Витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.10.2023 матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 18.07.2023 у справі № 911/168/23 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Кравчук Г.А., судді: Шаптала Є.Ю., Коробенко Г.П.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.10.2023 задоволено клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 18.07.2023 у справі № 911/168/23, звільнено ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 18.07.2023 у справі № 911/168/23, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 18.07.2023 у справі № 911/168/23, справу № 911/168/23 призначено до розгляду на 06.11.2023 о 10 год. 20 хв.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.11.2023 розгляд апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 18.07.2023 у справі № 911/168/23 відкладено на 07.12.2023 о 10 год. 45 хв.
У зв'язку з перебуванням головуючого судді (судді-доповідача) Кравчука Г.А. у відпустці з 04.12.2023 по 07.12.2023 включно, судове засідання у призначений час не відбулось.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.12.2023 розгляд апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 18.07.2023 у справі № 911/168/23 призначено на 15.01.2024 о 12 год 15 хв.
Позиції інших учасників справи.
07.12.2023 до Північного апеляційного господарського суду від представника позивача надійшли письмові пояснення відповідно до яких останній просив апеляційний господарський суд апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва без змін.
Явка представників сторін.
15.01.2024 у судове засідання з'явився представник позивача, проти задоволення апеляційної скарги заперечував, просив апеляційний господарський суд залишити без задоволення вимоги апеляційної скарги, рішення місцевого господарського суду залишити без змін.
Представники відповідача-1 та відповідача-2 у судове засідання 15.01.2024 не з'явився, про поважність причин нез'явлення суд не повідомив, будь-яких заяв або клопотань з цього приводу до суду апеляційної інстанції не надійшло.
Колегія суддів звертає увагу на те, що учасники у справі належним чином повідомлені про дату, час і місце проведення судового засідання, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення поштового відправлення.
За приписами частини першої ст. 43 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
У рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини зробив, зокрема, висновок про те, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Передбачене ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S. A. v. Spain") від 07.07.1989).
Оскільки явка представників відповідача-1 та відповідача-2 в судове засідання не була визнана обов'язковою, а також враховуючи те, що судочинство здійснюється, серед іншого, на засадах рівності та змагальності сторін і учасники судового провадження на власний розсуд користуються наданими їм процесуальними правами, зокрема, правом на участь у судовому засіданні, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про можливість здійснення розгляду апеляційної скарги у даній справі за відсутності представника відповідача-1 та відповідача-2.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції.
Як убачається із матеріалів справи, 05.09.2017 Позивач та відповідач-1 уклали договір про надання овердрафтового кредиту № K3VKLOF25336, за яким позивач зобов'язався здійснювати овердрафтове обслуговування відповідача-1, яке полягає у проведенні його платежів понад залишок коштів на поточному рахунку відповідача-1 (№ НОМЕР_1 ), за рахунок кредитних коштів у межах ліміту встановленого відповідно до пункту 1.3 договору, шляхом дебетування поточного рахунку.
Відповідно до пункту А.1 Істотних умов договору, кредитний ліміт овердрафту становить 2 101 000,00 грн.
Позивачем та відповідачем-1 16 березня 2021 року укладено договір про внесення змін до договору № K3VKLOF25336 про надання овердрафтового кредиту від 05.09.2017, за умовами якого Банк, за наявності вільних грошових ресурсів зобов'язався здійснювати овердрафтове обслуговування Товариства, яке полягає у проведенні його платежів понад залишок коштів на поточному рахунку Товариства № НОМЕР_2 , відкритому у Банку, за рахунок кредитних коштів у межах ліміту , встановленого відповідно до пункту 1.3 договору, шляхом дебетування поточного рахунку. При цьому утворюється дебетове сальдо. Овердрафт надається для поповнення обігових коштів і здійснення поточних платежів відповідача-1.
За договірними умовами підпункту 1.1.1 договору, офердрафтове кредитування відповідача-1 здійснюється позивачем в межах ліміту і строку, встановлених у пунктах 1.3, 1.4 договору, з періодом безперервного користування кредитом згідно з пунктом А.4 договору шляхом перенесення дебетового сальдо з поточного рахунку відповідача-1 на його позичковий рахунок. Виконання позивачем розрахункових документів відповідача-1 здійснюється шляхом перерахування кредитних коштів з позичкового рахунку на поточний рахунок відповідача-1. Зазначений спосіб овердрафтового кредитування здійснюється Банком з моменту направлення Товариству відповідного повідомлення у спосіб, визначений на розсуд Банку, та зазначений у пункті А.2 даного договору, до моменту про його відміну Банком.
Відповідно до пункту 1.2 договору, кредит надається в обмін на зобов'язання відповідача-1 з повернення кредиту, сплати процентів та винагороди в обумовлені даним договором терміни.
Згідно з пунктом 1.3 договору, ліміт, стосовно даного договору є сумою грошових коштів, у межах якої Банк зобов'язався здійснювати сплату розрахункових документів відповідача-1 понад залишок грошових коштів на його поточному рахунку.
У відповідності до пунктів 1.4 та 1.5 договору, проведення платежів відповідача-1, здійснюється позивачем протягом строку, зазначеного у пунктів А.3 даного договору, з урахуванням умови про його продовження. Овердрафтове кредитування відповідача-1 здійснюється позивачем у межах ліміту і строку, встановлених згідно з пунктами 1.3, 1.4 договору, з періодом безперервного користування кредитом згідно з пунктом А.4 договору. Періодом безперервного користування кредитом є період часу, протягом якого безперервно існувало дебетове сальдо на поточному рахунку відповідача-1. Початком періоду безперервного користування кредитом вважається перший день, починаючи з якого безперервно існувало дебетове сальдо на поточному рахунку відповідача-1 при закритті банківського дня. Зменшення або збільшення заборгованості по кредиту у цей період не впливають на зміну дати початку періоду безперервного користування кредитом. Датою закінчення періоду безперервного користування кредитом вважається день, після закінчення якого на поточному рахунку відповідача-1 зафіксоване нульове дебетове сальдо.
Пунктом А.2 кредитного договору встановлено, що кредитний ліміт овердрафту по даному договору становить 2 500 000,00 грн і надається для поповнення обігових коштів.
Проведення платежів відповідача-1 здійснюється позивачем у строк до 15.03.2022. У випадку, якщо за 30 днів до закінчення встановленого строку проведення платежів відповідача-1, сторони не заявили про припинення офердрафтового кредитування, строк проведення платежів відповідача-1, позивач продовжує кожний раз на 365/366 днів (пункт А.3 договору).
За умовами пункту А.4 договору, період безперервного користування кредитом - не більше 30 днів.
В обґрунтування позовних вимог позивач стверджує, що Банк повністю виконав свої зобов'язання за договором про надання овердрафтового кредиту, встановив ліміт овердрафту в сумі 2 500 000,00 грн.
За розрахунком позивача станом на 12.10.2022 заборгованість відповідача-1 за договором становить 2 592 681,19 грн, з яких: прострочена заборгованість по кредиту - 2 483 507,86 грн; прострочена заборгованість за простроченими процентами - 1 091 73,33 грн.
Відповідачем-2 та позивачем 05.09.2017 укладено договір поруки № K3VKLOF25336/DP, предметом якого є надання поруки відповідачем-2 перед позивачем за виконання відповідачем-1 зобов'язань за договором № K3VKLOF25336 від 05.09.2017 з повернення овердрафтового кредиту з кредитним лімітом по кредитному договору.
Сторонами укладено договори поруки від 18.05.2020, 27.07.2020, 28.12.2020, 16.03.2021 про внесення змін до договору поруки № K3VKLOF25336/DP від 05.09.2017, відповідно до яких договір поруки викладався у новій редакції.
Пунктом 1.1 договору поруки в редакції від 16.03.2021 встановлено, що предметом договору є надання поруки відповідачем-2 перед позивачем за виконання відповідачем-1 зобов'язань за кредитним договором.
За договірними умовами пункту 1.2, відповідач-2 відповідає перед позивачем за виконання зобов'язань за кредитним договором у тому ж розмірі, що і відповідач-1, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків. Згідно даного пункту відповідач-2 відповідає перед позивачем всіма власними коштами та майном, яке належить йому на праві власності.
У випадку невиконання відповідачем-1 зобов'язань за кредитним договором, відповідач-1 та відповідач-2 відповідають перед позивачем як солідарні боржники (пункт 1.5 договору поруки № K3VKLOF25336/DP від 05.09.2017).
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За приписами статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.
Статтею 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно зі статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За своїм змістом та правовою природою укладений сторонами договір є кредитним договором.
Згідно зі статтею 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
За приписами абзацу 2 частини 1 статті 1048 Кодексу, який застосовується до кредитного договору на підставі частини 2 статті 1054 Кодексу, за загальним правилом проценти як плату за користування грошовими коштами виплачують щомісяця до дня повернення позики, якщо сторони в договорі не досягли іншої домовленості. При цьому позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування позиченої грошової суми на його банківський рахунок (частина 3 статті 1049 Кодексу).
Кредитний договір укладається у письмовій формі (частина 1 статті 1055 ЦК України).
Відповідно до статті 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Колегією суддів встановлено, що кредитний договір у формі заяви-приєднання, а також договір поруки підписані сторонами, які досягли згоди з усіх їх істотних умов; кредитний договір містить повну інформацію щодо умов кредитування, зокрема, про строк кредитування, процентну ставку за користування кредитом, строки сплати платежів, а також про права та обов'язки сторін, порядок розрахунків, відповідальність за порушення зобов'язань.
Згідно з вимогами частини 4 статті 18 Закону України "Про електронні довірчі послуги" кваліфікований електронний підпис має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис, та має презумпцію його відповідності власноручному підпису.
Пунктом 2.2.3 договору від 05.09.2017 в редакції від 16.03.2021 визначено, що відповідач-1 зобов'язався здійснювати погашення кредиту, отриманого у межах встановленого ліміту, не пізніше строку закінчення періоду безперервного користування кредитом, встановленого у пункті 1.5 договору.
Колегією суддів апеляційного господарського суду встановлено, що останнє дебетове сальдо на поточному рахунку відповідача-1 виникло 14.02.2022, отже, останній день погашення - 15.03.2022.
За твердженнями АТ КБ "Приватбанк", останній встановив відповідачу-1 кредитні канікули, які закінчились 01.07.2022. Доказів погашення відповідачем-1 заборгованості у період дії кредитних канікул суду не надано.
Таким чином, за відповідачем-1 з 01.07.2022 обліковується заборгованість за договором про надання овердрафтового кредиту № K3VKLOF25336.
Як підтверджено матеріалами справи, позивач взяті на себе зобов'язання виконав належним чином, надавши відповідачу-1 кредитні кошти, у той час як відповідачем-1 допущено порушення виконання зобов'язання за договором про надання овердрафтового кредиту в частині своєчасної сплати кредитних коштів.
Наявними в матеріалах справи банківськими виписками з особових рахунків відповідача-1 підтверджується заборгованість останнього за кредитом у розмірі 2 483 507,86 грн.
З урахуванням вищевикладеного, враховуючи, що факт надання позивачем кредитних коштів та факт порушення відповідачем-1 своїх договірних зобов'язань в частині своєчасного повернення кредиту підтверджений матеріалами справи і не спростований відповідачем-1, місцевий господарський суду дійшов правильного висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення заборгованості за кредитом у розмірі 2 483 507,86 грн.
За змістом пункту 4.1 договору від 05.09.2017 в редакції від 16.03.2021, за користування кредитом у період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку відповідача-1 (14.02.2022) при закритті банківського дня відповідач-1 сплачує проценти, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від користування кредитом (диференційована процентна ставка). Розмір ставки встановлений у пункті А.7 договору становить: у разі, якщо строк користування кредитом становить 1-3 дні - 12,5% річних; 4-7 днів - 13% річних; 8-15 днів - 13,5% річних; 16-30 днів - 14% річних.
Пунктом 4.2 договору визначено, що відповідно до статті 212 Цивільного кодексу України у випадку порушення відповідачем-1 будь-якого з зобов'язань, передбачених пунктами 1.5, 2.2.3, 2.2.3.1, 2.2.4, 2.2.17 договору, відповідач-1 сплачує позивачу проценти в розмірі зазначеному в пункті А.8 договору, тобто 28% річних.
Відтак, враховуючи порушення відповідачем-1 грошового зобов'язання за кредитним договором, позивачем нараховано відсотки за користування кредитом у розмірі 109 173,33 грн.
Відповідно до частини 1 статті 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
Наразі, умовами договору від 05.09.2017 № K3VKLOF25336 визначено розмір відсоткової ставки та порядок сплати процентів.
Як вбачається з матеріалів справи, у відповідача-1 перед позивачем утворилась заборгованість з повернення кредитних коштів за договором № K3VKLOF25336 від 05.09.2017 в розмірі 2 483 507,86 грн, заборгованість за відсотками за користування кредитом складає 109 173,33 грн.
Дані обставини підтверджуються банківськими виписками з рахунку відповідача-1.
Відповідно до правової позиції, викладеної у постановах Верховного Суду від 19.02.2020 року у справі № 910/16143/18, від 23.09.2019 року у справі № 910/10254/18 та від 09.11.2018 року у справі № 910/1580/18, банківські виписки по рахунку відповідача підтверджують здійснення операцій між банком та позичальником, виконання банком своїх зобов'язань за кредитним договором, надання позичальнику кредитних коштів у відповідних розмірах та неналежне виконання останнім своїх зобов'язань у встановлених договором розмірі та строки.
Звертаючись до суду з даним позовом, позивач просив суд стягнути заборгованість за договором № K3VKLOF25336 від 05.09.2017 з відповідачів солідарно, з огляду на те, що відповідач-2 поручився перед позивачем за виконання відповідачем-1 його грошових зобов'язань.
Відповідачем-2 та позивачем 05.09.2017 укладено договір поруки № K3VKLOF25336/DP, предметом якого є надання поруки відповідачем-2 перед позивачем за виконання відповідачем-1 зобов'язань за договором № K3VKLOF25336 від 05.09.2017 з повернення овердрафтового кредиту з кредитним лімітом по кредитному договору.
Сторонами укладено договори поруки від 18.05.2020, 27.07.2020, 28.12.2020, 16.03.2021 про внесення змін до договору поруки №K3VKLOF25336/DP від 05.09.2017, відповідно до яких договір поруки викладався у новій редакції.
Пунктом 1.1 договору поруки в редакції від 16.03.2021 встановлено, що предметом договору є надання поруки відповідачем-2 перед позивачем за виконання відповідачем-1 зобов'язань за кредитним договором.
За договірними умовами пункту 1.2, відповідач-2 відповідає перед позивачем за виконання зобов'язань за кредитним договором у тому ж розмірі, що і відповідач-1, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків. Згідно даного пункту відповідач-2 відповідає перед позивачем всіма власними коштами та майном, яке належить йому на праві власності.
У випадку невиконання відповідачем-1 зобов'язань за кредитним договором, відповідач-1 та відповідач-2 відповідають перед позивачем як солідарні боржники (пункт 1.5 договору поруки № K3VKLOF25336/DP від 05.09.2017).
Згідно з частинами 1 та 2 статті 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.
Статтею 554 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
З огляду на викладене, відповідач-2 та відповідач-1 відповідають перед позивачем як солідарні боржники за кредитним договором №K3VKLOF25336/DP від 05.09.2017.
Частиною 1 статті 543 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.
Щодо заперечень апелянта в частині не врахування судом першої інстанції положень Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану" № 2120-ІХ від 15.03.2022, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає таке.
Згідно положень "Прикінцевих та перехідних положень" Цивільного кодексу України із змінами внесеними відповідно до Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану" № 2120-ІХ від 15.03.2022, "У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем)".
З вищевикладених норм діючого законодавства України вбачається, що боржник, на період воєнного стану та у тридцятиденний строк після його припинення, звільняється від відповідальності передбаченої нормами статті 625 Цивільного кодексу України, а також від обов'язку від сплати неустойки (штрафу або пені) за прострочення виконання зобов'язання.
Як встановлено колегією суддів апеляційного господарського суду, пунктом 4.2 договору № K3VKLOF25336 (в редакції від 16.03.2021) визначено, що відповідно до статті 212 Цивільного кодексу України у випадку порушення відповідачем-1 будь-якого з зобов'язань, передбачених пунктами 1.5, 2.2.3, 2.2.3.1, 2.2.4, 2.2.17 договору, відповідач-1 сплачує позивачу проценти в розмірі зазначеному в пункті А.8 договору, тобто 28% річних.
Таким чином, відповідальність за порушення умов договору передбачено конкретними умовами договору.
Натомість, відсотки нараховані позивачем за користування кредитом за своєю правовою природою не є штрафними санкціями, а являються гарантованою законом та умовами договору платою боржника на користь кредитора саме за користування грошовими коштами.
При цьому у матеріалах справи відсутні будь-які документи або розрахунки щодо будь-яких нарахувань сум штрафних санкцій, в тому числі інфляційних витрат, 3% річних або пені.
За таких обставин, місцевим господарським судом правильно відхилено доводи відповідача-2 щодо неправомірності нарахування позивачем відсотків за користування кредитом.
Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку, що заявлені позивачем вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
З огляду на встановлені обставини, апеляційна скарга відповідача-2 задоволенню не підлягає, скаржником не доведено неправильного застосування судом першої інстанції норми матеріального права та допущення порушень норм процесуального права як необхідної передумови для скасування оскаржуваного рішення.
Враховуючи положення ч. 1 ст. 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 N475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів N 2, 4, 7, 11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" у рішенні від 18.07.2006 та у справі "Трофимчук проти України" у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
З урахуванням усіх фактичних обставин справи, встановлених місцевим господарським судом та судом апеляційної інстанції, інші доводи відповідача-2, викладені в апеляційній скарзі, не заслуговують на увагу, оскільки не впливають на вирішення спору у даній справі.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Відповідно до ч. 1 ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За результатами перегляду даної справи, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що місцевим господарським судом було всебічно та об'єктивно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також правильно застосовано норми матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим правові підстави для зміни чи скасування оскаржуваного у даній справі судового рішення відсутні.
Керуючись ст. ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,
1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 18.07.2023 у справі №911/168/23 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 18.07.2023 у справі №911/168/23 залишити без змін.
3. Матеріали справи №911/168/23 повернути до місцевого господарського суду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.
У зв'язку з тимчасовою непрацездатністю судді Кравчука Г.А. з 22.01.2024 по 05.02.2024 повний текст постанови складено 06.02.2024.
Головуючий суддя Г.А. Кравчук
Судді Є.Ю. Шаптала
Г.П. Коробенко