01 лютого 2024 року справа №360/879/23
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Гаврищук Т.Г., суддів Блохіна А.А., Сіваченка І.В., розглянув у письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2023 р. у справі №360/879/23 (головуючий І інстанції С.В. Борзаниця) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області від 14.07.2023 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 за вислугу років відповідно до пункту «а» статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених зі служби, та деяких інших осіб»;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років відповідно до пункту «а» статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», з 16.09.2021.
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2023 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області від 14.07.2023 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за вислугу років відповідно до пункту «а» статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених зі служби, та деяких інших осіб». Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років відповідно до пункту «а» статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених зі служби, та деяких інших осіб» з 17.07.2021.
Не погодившись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просив скасувати рішення місцевого суду, прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що на день звільнення 17 липня 2021 року, вислуга років ОСОБА_1 складає: загальна 27 років 07 місяців 29 днів, у тому числі календарна - 22 роки 10 місяців 19 днів, пільгова - 04 роки 09 місяців 10 днів. За розглядом наданих копій документів Головним управлінням винесено рішення про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за вислугу років за відсутністю необхідної календарної вислуги для призначення пенсії згідно пункту «а» статті 12 Закону № 2262.
У задоволенні позовних вимог про зобов'язання відповідача призначити позивачу пенсію з врахуванням певних складових грошового забезпечення слід відмовити, оскільки такі вимоги є передчасними, і можливість такого призначення відсутня у зв'язку з відсутністю необхідної календарної вислуги для призначення пенсії згідно пункту «а» статті 12 Закону № 2262.
Справа розглянута у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.
Суд, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, розглядаючи апеляційну скаргу в межах викладених доводів, встановив наступне.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , є учасником бойових дій.
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 13.01.2022 у справі № 360/6294/21, яке залишене без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 12.01.2023, позов ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії задоволено повністю.
Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області щодо відмови у підготовці та направленні документів до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області для призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років, відповідно до пункту «а» статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Зобов'язано Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області підготувати та направити необхідні документи до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області для призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до пункту «а» статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», із зарахуванням до вислуги років для призначення такої пенсії часу проходження служби в антитерористичній операції, на пільгових умовах - один місяць служби за три місяці.
На виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 13.01.2022 у справі № 360/6294/21 на адресу Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області листом від 07.07.2023 за № 5701-2593/5705/02 направлено документи для призначення пенсії за вислугу років ОСОБА_1 , серед яких: подання про призначення пенсії від 04.07.2023 № 10, заява про призначення пенсії від 16.09.2021, витяг з наказу від 16.07.2021 № 222, витяг з наказу від 09.09.2021 № 294, архівна довідка від 29.07.2021 № 179/1/6504, паспорт та картка фізичної особи - платника податків, розрахунок вислуги років для призначення пенсії від 06.07.2023, довідка від 20.02.2023 № 29/18, довідка про безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету і територіальної цілісності України від 04.07.2023 № 5701-2535/5707/01, довідка про безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету і територіальної цілісності України від 28.08.2021 № 5702-4286/57, посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_2 , довідка від 19.07.2021 № 1200-0204-8/24282, лист від 10.09.2021 № 5701-4535/5707/01, вимога від 15.05.2023 № 3325, постанова Першого апеляційного адміністративного суду від 12.01.2023 у справі № 360/6294/21; рішення Луганського окружного адміністративного суду від 13.01.2022 у справі № 360/6294/21.
Згідно з витягом з наказу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області (по особовому складу) від 16.07.2021 № 222 звільнено із служби цивільного захисту у запас Збройних Сил за пунктами 173, 176 підпункту 4 (у зв'язку із скороченням штатів) старшого прапорщика служби цивільного захисту ОСОБА_1 , командира відділення 22 державної пожежно-рятувальної частини Головного управління, виключено з кадрів ДСНС, зі списків особового складу та направлено до Старобільсько-Новопсковського об'єднаного районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки для постановлення на військовий облік. Вислуга років на службі станом на 17.07.2021: календарна - 21 рік 05 місяців 28 днів; пільгова - 04 рок 09 місяців 10 днів; загальна - 26 років 03 місяці 08 днів.
Наказом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області (по особовому складу) від 09.09.2021 № 294 внесено зміни до наказу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області від 16.07.2021 № 222 та викладено абзац 5 наказу щодо вислуги років на службі станом на 17.07.2021 у такій редакції: календарна - 22 роки 10 місяців 19 днів; пільгова - 04 рок 09 місяців 10 днів; загальна - 27 років 07 місяців 29 днів, що також підтверджено розрахунком вислуги років для призначення пенсії.
Рішенням від 14.07.2023 б/н відповідач відмовив позивачу в призначенні пенсії за вислугу років, оскільки на день звільнення календарна вислуга років не відповідає умовам призначення такої пенсії, які визначені пунктом “а” статті 12 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” (календарна вислуга років на день звільнення зі служби менше 25 років).
25.07.2023 позивач звернувся до відповідача з заявою щодо повідомлення про прийняте рішення відносно призначення йому пенсії.
Листом від 07.08.2023 № 5026-5217/Ж-02/8-1200/23 відповідач повідомив, що за розглядом документів прийнято рішення від 14.07.2023 про відмову в призначення пенсії за вислугу років за відсутності необхідної календарної вислуги та направлено відповідне рішення.
При вирішенні справи суд виходить з наступного.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до пунктів «а», «в» частини першої статті 1-2 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», тут і далі в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, право на пенсійне забезпечення на умовах цього Закону мають звільнені зі служби (крім випадків призначення пенсії в разі втрати годувальника дружині (чоловіку) з урахуванням вимог частини п'ятої статті 30 цього Закону, яка призначається незалежно від звільнення зі служби):
а) особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом;
в) особи із числа військовослужбовців Збройних Сил, інших військових формувань, органів державної безпеки і внутрішніх справ колишнього Союзу РСР, Національної гвардії України, Прикордонних військ України, військ цивільної оборони України.
Згідно з пунктом "а" частини першої статті 12 Закону № 2262-ХІІ пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах б-д, ж статті 1-2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби: з 1 жовтня 2020 року або після цієї дати і на день звільнення мають вислугу 25 календарних років і більше.
Згідно з частиною 4 статті 17 Закону № 2262-ХІІ при призначенні пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, враховуються тільки повні роки вислуги років або страхового стажу без округлення фактичного розміру вислуги років чи страхового стажу в бік збільшення.
Відповідно до статті 17-1 Закону № 2262-ХІІ порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
На підставі системного аналізу зазначених положень Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» суд дійшов висновку, що при обчисленні вислуги років необхідної для призначення пенсії відповідно до п. «а» частина перша статті 12 Закону №2262-ХІІ необхідно керуватися постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393, якою затверджено порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей (далі - Постанова № 393).
Згідно з пунктом 1 Постанови № 393 установлено, що для призначення пенсій за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, особам, зазначеним у пункті «ж» статті 12 такого Закону, до вислуги років зараховуються, зокрема, служба в органах внутрішніх справ України, органах і підрозділах цивільного захисту на посадах начальницького і рядового складу, Службі судової охорони на посадах молодшого, середнього і вищого складу з дня призначення на відповідну посаду; служба в Національній поліції.
Щодо доводів апелянта, що відповідно до п. «а» ст.12 Закону, підстав для призначення позивачу пенсії за вислугу років не має, суд зазначає наступне.
Статтею 1 Закону № 2262-ХІІ передбачено, що особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років.
Таким чином, Закон № 2262-ХІІ як єдину, обов'язкову умову призначення пенсії за вислугу років передбачає наявність у особи певної кількості років певного виду служби (вислуги). При цьому, наявність необхідної вислуги років забезпечує право на пенсію за вислугу років безвідносно до віку, стажу та працездатності особи.
Визначення у Законі № 2262-ХІІ вислуги саме в календарних роках передбачає обов'язкову вислугу усіх календарних днів (365), що в такому випадку і буде становити календарний рік і буде відповідати правилу, закріпленому в частині 4 статті 17 цього ж Закону, щодо можливості врахування при призначенні пенсії тільки повних років вислуги.
Таким чином, передбачена Законом № 2262-ХІІ календарна вислуга - це вислуга, яка складається з повної кількості календарних днів відповідного періоду (календарний рік - 365 календарних днів, календарний місяць - 30 календарних днів).
В свою чергу, передбачені статтею 17-1 Закону № 2262-ХІІ пільгові умови призначення пенсій відповідно до Порядку № 393 полягають в пільговому (кратному) зарахуванні вислуги років.
При цьому, таке зарахування не є самостійним видом вислуги і не конкурує з її календарним обчисленням, а є лише пільговим зарахуванням уже наявної вислуги. Фактична тривалість вислуги при такому зарахуванні не змінюється, а лише зараховується на пільгових (кратних) умовах.
Завдяки такому зарахуванню необхідну кількість років для призначення пенсії за вислугу років особа набуває швидше, порівняно із зарахуванням вислуги на загальних (не пільгових) умовах, що і становить природу пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за Законом №2262-ХІІ.
Відповідно до пункту 3 Постанови № 393 до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах один місяць служби за півтора місяця.
До вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах один місяць служби за три місяці: час проходження служби, протягом якого особа брала участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів.
Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку, що Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», зокрема пункт «а» статті 12 визначає мінімальний розмір вислуги, необхідної для призначення пенсії за вислугою років за цим Законом та для позивача він складає 25 календарних років і більше. В свою чергу, положеннями статті 17-1 Закону № 2262-ХІІ та Постановою № 393 передбачено визначення вислуги років у пільговому обчисленні, а посилання відповідача на необхідність врахування виключно календарної вислуги років є необґрунтованими та суперечать зазначеним вище положенням Закону №2262-ХІІ та Постанови № 393.
Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 27.06.2018 у справі №750/9775/16-а.
Верховний Суд у вказаній постанові зазначив, що аналіз норм Закону №2262-XII у взаємозв'язку з нормами постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393 дає підстави для висновку, що визначальною підставою у питанні можливості пільгового обчислення періоду проходження військової служби для зарахування його до стажу роботи, який дає право на пенсію за вислугу років, є наявність законодавчого регулювання, яке передбачає включення зазначеного періоду (строку) до стажу роботи працівників певної категорії для реалізації цими особами права на призначення різних видів пенсій, чи інших соціальних виплат. Основним актом, на підставі якого здійснюється таке регулювання є, зокрема, Закон № 2262-ХІІ. Можливість пільгового обчислення періоду проходження військової служби є похідною від визначальної підстави і має пов'язуватися не з категорією працівників, що реалізують право на пенсію за вислугу років, а зі спеціальним статусом, якого особи набули в результаті проходження військової служби в певний, визначений у законодавчому порядку період часу. Така можливість передбачена постановою № 393.
З урахуванням викладеного, Верховний Суд у вказаному рішенні зазначив, що до актів правового регулювання умов і порядку призначення пенсій за вислугу років належать і ті правові акти, які передбачають пільгове (кратне) обчислення періоду проходження військової служби для зарахування його до стажу роботи, що дає право на призначення й отримання різних видів пенсій та соціального забезпечення.
Суд також звертає увагу, що Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме - у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 6 липня 1999 року № 8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).
У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення (Рішення № 5-рп/2002).
За наслідками розгляду справи № 480/4241/18 Верховний Суд в складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду зробив наступні правові висновки, викладені в постанові від 14 квітня 2021 року:
1. В цілях Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» календарна вислуга - це вислуга, яка складається з повної кількості календарних днів відповідного періоду (календарний рік - 365 календарних днів, календарний місяць - 30 календарних днів).
2. Для призначення пенсій за вислугу років за Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» календарна вислуга років може бути зарахована на пільгових умовах відповідно до Порядку № 393.
Відповідно до частини п'ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Матеріалами справи підтверджується, що вислуга років на день звільнення позивача складає станом на 17.07.2021 року: календарна - 22 роки 10 місяців 19 днів; пільгова - 04 рок 09 місяців 10 днів; загальна - 27 років 07 місяців 29 днів.
У зв'язку з цим вислуга років позивача, з урахуванням часу служби, що підлягає зарахуванню на пільгових умовах становить більше 25 календарних років, тому позивач набув право на призначення пенсії за вислугу років на підставі пункту «а» статті 12 Закону № 2262-ХІІ.
Тобто, відповідач дійшов необґрунтованого висновку щодо відсутності у позивача необхідного стажу на призначення пенсії за вислугою років згідно із пунктом «а» ст.12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», та безпідставно відмовив позивачу у призначенні пенсії за вислугу років, тим самим допустив порушення прав позивача.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Отже, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду не вбачається.
Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2023 р. у справі №360/879/23 - залишити без задоволення.
Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2023 р. у справі №360/879/23 - залишити без змін.
Повний текст постанови складений 01 лютого 2024 року.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати прийняття та відповідно до ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України може бути оскаржена до Верхового Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя Т.Г. Гаврищук
Судді: А.А. Блохін
І.В. Сіваченко