01 лютого 2024 року справа №200/4605/23
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Сіваченка І.В., суддів: Блохіна А.А., Гаврищук Т.Г., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2023 року (повне судове рішення складено 30 жовтня 2023 року) у справі № 200/4605/23 (суддя в І інстанції Циганенко А.І.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області про визнання протиправною відмову та зобов'язання вчинити дії,
В серпні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Донецькій області (далі - Управління), в якому просив:
- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови позивачу у підготовці і наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 для перерахунку пенсії;
- зобов'язати відповідача підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області довідку про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» щодо визначення посадового окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2023 календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня 2023 року), на відповідний тарифний коефіцієнт, та з обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати та підвищення), враховуючи їх у розмірах встановлених за відповідними посадами на момент виникнення права на перерахунок, та премії - у середніх розмірах, що фактично виплачені за місяць (січень 2023 року) у якому виникло право на перерахунок пенсії, для здійснення обчислення та перерахунку з 01.02.2023 пенсії.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що перебуває на обліку у відповідача, отримує пенсію за вислугою років, яка призначена на підставі Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Головним управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Донецькій області позивачу було відмовлено у надані оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 для перерахунку пенсії. Позивач вважає дії відповідача протиправними та такими, що порушують її право на належний рівень пенсійного забезпечення. На думку позивача, відповідач мав діяти відповідно до правового висновку Верховного Суду щодо застосування норм права, який викладений в постанові від 02 серпня 2022 року у справі № 440/6017/21-а, а саме видати довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку з урахуванням оновлених даних про розмір посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, які визначаються відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2023 календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня 2023 року) на відповідний тарифний коефіцієнт, та з обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, у середніх розмірах, що фактично виплачені за місяць, у якому виникло право на перерахунок пенсії (січень календарного року) за відповідною посадою в ДСНС Донецькій області.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2023 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення місцевого суду, прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
В обґрунтування апеляційної скарги наведено практично ті самі доводи, якими вмотивовано позовну заяву.
Апеляційний розгляд здійснено в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, задовольнити, з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанції встановлено наступне.
ОСОБА_1 перебуває на пенсійному обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
23 липня 2023 року позивач звернувся до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Донецькій області із заявою про оформлення та направлення до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку основного розміру пенсії 01 січня 2023 року.
26 липня 2023 року листом №5001-4896/50 Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Донецькій області повідомило позивача про відсутність підстав для оформлення та надання довідки про грошове забезпечення станом на 01 січня 2023 року.
При ухваленні рішення суд виходив з наступних мотивів та керувався такими положеннями законодавства.
Україна є […] правова держава (стаття 1 Конституції України) .
Людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави (стаття 3 Конституції України).
Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 22 Конституції України, права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Статтею 24 Конституції України визначено, що громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом.
Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними (стаття 46 Конституції України).
Згідно з пунктом 6 частини 1 статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на […] службі в органах внутрішніх справ […] визначає Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-XII (далі - Закон №2262-XII).
Правовою основою для реалізації гарантії перерахунку призначених пенсій у зв'язку зі збільшенням рівня грошового забезпечення діючих військовослужбовців, є положення частини третьої статті 43 та статті 63 Закону №2262-XII.
У силу вимог частин 3 статті 43 Закону №2262-ХІІ пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01.01.2011 - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, що встановлений Кабінетом Міністрів України.
Питання перерахунку раніше призначених пенсій регламентовано положеннями статтею 63 Закону №2262-XII, згідно з якими перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Якщо ж пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому, перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку із підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року №45 (далі - Порядок № 45).
Згідно з пунктом1 Порядку №45 перерахунок раніше призначених відповідно до Закону №2262-ХІІ пенсій проводиться у разі прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом, або ж у зв'язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законом.
Отже, підставою для проведення перерахунку пенсії особам, які отримують пенсію за нормами Закону №2262-ХІІ, є зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, або введення для цих категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, проведені на підставі рішення Кабінету Міністрів України, адже саме цьому органу законодавчо надано право на встановлення умов та порядку перерахунку пенсій, а також розмірів грошового забезпечення для такого перерахунку. Перерахунок пенсії здійснюється головними управліннями Пенсійного фонду після надходження від уповноваженого органу відповідної довідки та виключно з урахуванням тих складових грошового забезпечення, які вказані у такій довідці.
Абзацом десятим пункту 6 частини 1 статті 20 Закону України від 27 лютого 2014 року №794-VII «Про Кабінет Міністрів України» (далі - Закон №794-VII) встановлено, що Кабінет Міністрів України визначає відповідно до закону умови грошового забезпечення військовослужбовців (осіб рядового і начальницького складу).
Згідно з частиною 4 статті 9 Закону України від 20 грудня 1991 року №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.
30 серпня 2017 року Кабінетом Міністрів України була прийнята постанова №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова №704).
Пункт 4 Постанови №704 в редакції від 30 серпня 2017 року мав таку редакцію:
«4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14».
01 березня 2018 року Постанова №704 набрала чинності згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб».
При цьому, пунктом 6 вказаної постанови Кабінету Міністрів України пункт 4 Постанови №704 був змінений та викладений в такій редакції:
«4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14».
29 січня 2020 року постановою Шостого апеляційного адміністративного суду у справі №826/6453/18 був визнаний протиправним та скасований пункт 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб».
Згідно з частиною 1 статті 325 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.
Постановою Верховного Суду від 20 жовтня 2022 року постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі №826/6453/18 була залишена без змін.
Таким чином, з 29 січня 2020 року пункт 4 Постанови №704 почав діяв в первинній редакції: «…розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14».
Згідно зі статтею 6 Закон України від 05 жовтня 2000 року №2017-III «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» базовим державним соціальним стандартом є прожитковий мінімум, встановлений законом […].
Прожитковий мінімум щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік.
З 01 березня 2018 року грошове забезпечення військовослужбовців було визначено відповідно до Постанови №704: при обчисленні розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців використовувався розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений законом про Державний бюджет України на 01 січня 2018 року.
Відповідно до Законів України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» від 14.11.2019 №294-IX, «Про Державний бюджет України на 2021 рік» від 15.12.2020 №1082-IX, «Про Державний бюджет України на 2022 рік» від 02.12.2021 №1928-IX, а також «Про Державний бюджет України на 2023 рік» від 03.11.2022 №2710-IX, розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений на 1 січня відповідно 2020, 2021, 2022 та 2023 років збільшувався у порівнянні з прожитковим мінімумом на 01 січня 2018 року.
Оскільки з 29 січня 2020 року пункт 4 Постанови №704 почав діяв в первинній редакції, то у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму, що затверджений Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік, у порівнянні з прожитковим мінімумом на 01 січня 2018 року, величина грошового забезпечення як виплати, що є визначальною при перерахунку пенсії, мала б теж розрахунково збільшуватися.
Позивач вважає, що у спірних правовідносинах, які виникли між ним та відповідачем, останній, як суб'єкт владних повноважень, має обов'язково застосувати висновок Верховного Суду щодо застосування норм права, викладений у постанові від 02 серпня 2022 року у справі № 440/6017/21-а:
- з 01.01.2020 норми п.4 Постанови №704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з Постановою №704 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018 не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений на відповідний рік у тому числі як розрахункова велична для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів;
- через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, зокрема, згідно з Законом №1082-IX, у осіб з числа військовослужбовців виникло право на отримання довідки про розміри грошового забезпечення для перерахунку пенсії за формою, що передбачена додатком 2 до Порядку №45, з урахуванням оновлених даних про розмір посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, які визначаються шляхом застосування п.4 Постанови №704 із використанням для їх визначення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік).
Відповідач наголошує на тому, що внаслідок зміни правового регулювання спірних правовідносин вказаний правовий висновок не застосовний у даній справі.
Згідно з частиною 6 статті 13 Закону України від 2 червня 2016 року №1402-VIII «Про судоустрій та статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Враховувати - це брати до уваги, зважати на що-небудь, надавати значення чомусь.
Відмовляючи в задоволенні позову, місцевий суд вважав, що висновок Верховного Суду щодо застосування норм права, викладений у постанові від 02 серпня 2022 року у справі № 440/6017/21-а, не застосовний до спірних правовідносин з огляду на таке.
Як вже було зазначено раніше, розмір грошового забезпечення є визначальним при перерахунку пенсії.
20 травня 2023 року набула чинності постанова Кабінету Міністрів України від 12 травня 2023 року №481 «Про скасування підпункту 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103, та внесення зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704».
Пунктом 2 вказаної постанови внесені зміни до пункту 4 Постанови №704 і абзац перший цього пункту був викладений в такій редакції:
«4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.».
Умови та розмір грошового забезпечення військовослужбовців встановлюються Кабінетом Міністрів України відповідно до Закону України від 27 лютого 2014 року №794-VII «Про Кабінет Міністрів України» та Закону України від 20 грудня 1991 року №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Відповідно до частини 1 статті 49 Закону України від 27 лютого 2014 року №794-VII «Про Кабінет Міністрів України» Кабінет Міністрів України на основі та на виконання Конституції і законів України, актів Президента України, постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, видає обов'язкові для виконання акти - постанови і розпорядження. Частиною другою цієї ж статті встановлено, що акти Кабінету Міністрів України нормативного характеру видаються у формі постанов Кабінету Міністрів України.
У постанові від 12.11.2019 у справі № 826/3858/18 Верховний Суд виснував, що розмір грошового забезпечення може змінюватись Кабінетом Міністрів України.
Отже, постанова від 12 травня 2023 року №481 прийнята Кабінетом Міністрів України на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Постанова Кабінету Міністрів України від 12 травня 2023 року №481 «Про скасування підпункту 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103, та внесення зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704» сама по собі не містить ретроактивних положень, але зважаючи на те, що із заявою про виготовлення оновленої довідки позивач звернувся тільки 23 липня 2023 року, тому до вимог останнього не можуть бути застосовані положення пункту 4 Постанови №704 в редакції, що діяла до 20 травня 2023 року.
Отже, відмова Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Донецькій області у задоволенні заяви позивача щодо виготовлення оновленої довідки не є свавільною та незаконною, оскільки базується на постанові, яка прийнята Кабінетом Міністрів України на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Проте, з такими висновками місцевого суду не може погодитись судова колегія апеляційного суду.
Фактично, суд першої інстанції до спірних правовідносин щодо оформлення спірної довідки про грошове забезпечення станом на 01.01.2023 не застосував положення пункту 4 Постанови №704 в редакції, що діяла станом на 01.01.2023, посилаючись на звернення позивача після зміни редакції пункту 4 Постанови №704 з 20 травня 2023 року.
Однак, згідно ч.3 ст. 51 Закону № 2262-ХІІ перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Отже, звернення позивача після зміни законодавства не впливає на обов'язок відповідача видати довідку для перерахунку пенсії за наявності для цього підстав, з дати виникнення права на нього: в даному випадку стосовно грошового забезпечення станом на 01.01.2023.
Закріплення принципу незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів є гарантією безпеки людини і громадянина, довіри до держави. Винятки з цього конституційного принципу, тобто надання закону або іншому нормативно-правовому акту зворотної сили, передбачено частиною першою статті 58 Конституції України, а саме: коли закони або інші нормативно-правові акти пом'якшують або скасовують відповідальність особи (абзаци перший-другий пункту 4 мотивувальної частини) Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Президента України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України"(справа про податки) від 05.04.2001 №3-рп/2001). У абзацах четвертому, п'ятому пункту 5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України (Перший сенат) у справі щодо відповідності Конституції України (конституційності) пунктів 2, 3 розділу II «Прикінцеві положення» Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження контрактної форми роботи у сфері культури та конкурсної процедури призначення керівників державних та комунальних закладів культури" від 28 січня 2016 року № 955 зі змінами від 12 липня 2019 року № 5- р(І)/2019, Конституційний Суд України зазначив, що за змістом частини першої статті 58 Конституції України новий акт законодавства застосовується до тих правовідносин, які виникли після набрання ним чинності. Якщо правовідносини тривалі і виникли до ухвалення акта законодавства та продовжують існувати після його ухвалення, то нове нормативне регулювання застосовується з дня набрання ним чинності або з дня, встановленого цим нормативно-правовим актом, але не раніше дня його офіційного опублікування.
Таким чином, враховуючи, що право на оформлення спірної довідки виникло 01.01.2023, тобто правовідносини щодо оформлення довідки виникли до 20.05.2023, тому посилання суду на норми пункту 4 Постанови №704 в редакції, що діяла з 20 травня 2023 року, в тому числі, щодо звернення позивача за видачею довідки після цієї дати, є неправомірним.
Стосовно вимог позивача щодо визначення посадового окладу «(але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня 2023 року)», колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з пунктом 3 розділу ІІ Закону України від 06.12.2016 № 1774-VІІІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (далі - Закон № 1744-VІІІ) мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, починаючи з 01.01.2017.
В постанові Верховного Суду від 11 лютого 2021 року по справі №240/11952/19 (адміністративне провадження №К/9901/15959/20) викладено наступну правову позицію:
"47. Оскільки норма пункту 3 розділу ІІ Закону України від 06.12.2016 № 1774-VІІІ не втратила чинності і за юридичною силою є вищою за положення пункту 4 Постанови № 704, у редакції до внесення змін Постановою № 103, а також додатків 1, 12, 13, 14 Постанови № 704, колегія суддів не вбачає правових підстав для обчислення розміру окладу за посадою позивача та окладу за військовим званням із використанням величини мінімальної заробітної плати, а не прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року.
48. З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку про те, що згідно з Постановою № 704 розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів та окладів за спеціальним (військовим) званням, як складових грошового забезпечення військовослужбовців, що проходять військову службу, є саме розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначений законом на 01 січня 2018 року, а мінімальна заробітна плата (чи її частина) для розрахунків розмірів цих окладів не застосовується.".
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Тому в задоволенні цієї вимоги позивача слід відмовити.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення допустив порушення норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення місцевого суду - скасуванню.
Відповідно до положень ч.1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового судового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до частини шостої статті 139 КАС України якщо суд апеляційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
З огляду за те, що вимоги позивача задоволені частково, витрати позивача по сплаті судового збору за подачу позовної заяви в розмірі 1073 грн 60 коп. та за подання апеляційної скарги в розмірі 1609 грн. 50 коп. підлягають стягненню в розмірі 50 % (1/2 задоволених вимог) за рахунок бюджетних асигнувань відповідача в загальному розмірі: 1073,60 +1609,50 = 2683,10 / 2 = 1341,55 грн.
Керуючись статтями 139, 250, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2023 року у справі № 200/4605/23 - скасувати.
Прийняти нову постанову.
Позов ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_1 , тел. НОМЕР_2 ) до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області (юридична адреса: 83000, Донецька область, м. Добропілля, вул. Першотравнева, буд. 54А, код ЄРДПОУ 38652962, e-mail: gu@dn.dsns.gov.ua) про визнання протиправною відмову та зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області щодо відмови у підготовці і наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 для перерахунку пенсії.
Зобов'язати Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області довідку про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» щодо визначення посадового окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2023 календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, та з обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати та підвищення), враховуючи їх у розмірах встановлених за відповідними посадами на момент виникнення права на перерахунок, та премії у середніх розмірах, що фактично виплачені за місяць (січень 2023 року) у якому виникло право на перерахунок пенсії, для здійснення обчислення та перерахунку з 01.02.2023 пенсії.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області судові витрати в розмірі 1341,55 (одна тисяча триста сорок одна) гривня 55 копійок.
Повне судове рішення - 01 лютого 2024 року.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому статтею 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя І. В. Сіваченко
Судді А. А. Блохін
Т. Г. Гаврищук