01 лютого 2024 року справа №200/4140/23
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Гаврищук Т.Г., суддів: Блохіна А.А., Сіваченка І.В., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Донецького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки на додаткове рішення Донецького окружного адміністративного суду від 01 листопада 2023 р. у справі № 200/4140/23 (головуючий І інстанції Голошивець І.О.) за позовом ОСОБА_1 до Донецького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач звернувся до суду з позовом до Донецького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідач), в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність стосовно нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення за періоди з 08.12.2017 по 28.02.2018 із застосуванням місяця - січня 2008 року для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення;
- зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за періоди з 08.12.2017 по 28.02.2018 із застосуванням місяця - січня 2008 року для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2023 року позов задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Донецького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, яка виразилась у не нарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 08 грудня 2017 по 28 лютого 2018 року із застосуванням місяцю - січень 2008 року, для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення. Зобов'язано Донецький обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 08 грудня 2017 по 28 лютого 2018 року із застосуванням місяцю - січня 2008 року, для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення.
Додатковим рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 01 листопада 2023 року заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу задоволено частково. Стягнено з Донецького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки на користь ОСОБА_1 , судові витрати на правничу допомогу у сумі 4000 (чотири тисячі) гривень 00 копійок. В іншій частині вимог відмовлено.
Не погодившись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, просить скасувати додаткове рішення місцевого суду, прийняти нове, яким відмовити у задоволенні заяви.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що суду не надано доказів про фактичну оплату послуг адвоката у розмірі 10365,00 грн.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об'єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Суд також має враховувати чи пов'язані ці витрати з розглядом справи, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес тощо.
Сторони про дату та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, відповідно до ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає справу у порядку письмового провадження.
Суд, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, розглядаючи апеляційну скаргу в межах викладених доводів, встановив наступне.
Судом встановлено, що між ОСОБА_2 (у подальшому «Юридична фірма») та позивачем (клієнт) укладено Договір №09/08-08 про надання юридичних послуг (правової допомоги) від 09.08.2023.
Згідно Додаткової угоди № 1 від 09.08.2023 до Договору про надання юридичних послуг (правової допомоги) №09/08-08 від 09.08.2023, дана Додаткова угода визначає розміри та порядок оплати юридичних послуг (гонорару) Юридичної фірми за надання правової допомоги (юридичних послуг) Клієнту в межах судової справи №200/4140/23. Ціна однієї години послуг юридичної (правової) допомоги складає 50% розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу, встановленого Законом на 01 січня календарного року. Додатково Клієнтом сплачується гонорар за складність справи (в разі задоволення позовної вимоги) - «гонорар-успіху» в розмірі 5 розмірів прожиткового мінімуму на одну працездатну особу, встановленого Законом на 01 січня календарного року.
Порядок оплати гонорару:
- оплата послуг здійснюється протягом 20 календарних днів з дати отримання Клієнтом Акту надання послуг (Акту прийому-передачі наданих послуг) та рахунку на сплату послуг Юридичної фірми;
- Клієнт бере на себе зобов'язання по оплаті судових витрат (в тому числі, але не виключно, судового збору, тощо).
Оплата наданих послуг здійснюється шляхом перерахування Клієнтом грошових коштів на поточний рахунок Юридичної фірми, реквізити якої зазначаються у відповідному рахунку на оплату гонорару.
Передбачувані витрати Юридичної фірми у зв'язку з наданням юридичних послуг (правової допомоги) відповідно до умов цього Договору (такі як, але не виключно: отримання документів, збирання доказів, залучення висновків спеціалістів, технічне забезпечення та інші) сплачується Клієнтом понад узгоджену суму гонорару.
Як вбачається з Акту №16/10-01 від 09.08.2023 приймання-передачі наданих послуг за Додатковою угодою №1 від 09.08.2023 Договору про надання юридичних послуг (правової допомоги) №09/08-08 від 09.08.2023, Юридична фірма надала, а Клієнт прийняв юридичні послуги (правову допомогу) відповідно до Додаткової угоди №1 від 09.08.2023 до Договору про надання юридичних послуг (правової допомоги) №09/08-08 від 09.08.2023 та згідно з Розрахунком розміру винагороди (додаток 1).
Вартість послуг Юридичної фірми за цим Актом приймання-передачі наданих послуг становить 10 365,00 грн. Підписанням цього Акту сторони підтверджують факт надання послуг відповідно до положень Договору про надання юридичних послуг (правової допомоги) №09/08-08 від 09.08.2023. Сторони зауважень та скарг одна до одної стосовно наданих Юридичною фірмою послуг не мають.
Згідно Додатку №1 Розрахунок розміру винагороди до акту приймання-передачі наданих послуг №16/10-01 від 16.10.2023 за Додатковою угодою №1 від 09.08.2023 Договору про надання юридичних послуг (правової допомоги) №09/08-08 від 09.08.2023, позовні вимоги у справі №200/4140/23 Клієнта задоволено повністю. Розрахунок об'єму наданих Клієнту послуг та розміру винагороди складається з:
1. 29.08.2023 Підготовка відповіді на відзив 1294,50 грн. - кількість 6 - загальна сума 7767,00 грн.;
2. 16.10.2023 Підготовка заяви про ухвалення додаткового рішення 1294,50 грн. - кількість 2 - загальна сума 2589,00 грн.
Разом становить - 10 365,00 грн.
Відповідно до Рахунку-фактури №16/10-01 від 16.10.2023 року, юридичні послуги (правова допомога) складають 10 365,00 грн.
Як встановлено судом, відповідно до матеріалів заяви про відшкодування судових витрат на правничу допомогу та наданих додатків до неї, до суду не надано доказів оплати послуг адвоката у розмірі 10 365,00 грн.
Частково задовольняючи заяву про стягнення судових витрат, суд першої інстанції виходив з того, що розмір витрат на оплату послуг адвоката не є співмірним з категорією даної справи, не відповідають характеру спірних правовідносин та предмету доказування у даній справі незначної складності.
Відповідно до статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу.
Пунктом 1 частини 3 статті 132 КАС України визначено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Статтею 134 КАС України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Згідно з частиною 3 статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до частини 4 цієї статті для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката, виходячи із положень частини 5 статті 134 КАС України, має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до частини 6 статті 134 КАС України у разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 7 статті 134 КАС України).
Частиною 7, 9 статті 139 КАС унормовано, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Суд звертає увагу на те, що при визначенні суми відшкодування судових витрат, суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг. Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені, зокрема, договором на правову допомогу, актами приймання-передачі наданих послуг, платіжними документи про оплату таких послуг та розрахунком таких витрат.
Щодо стягнення на користь позивача вартості наданих послуг адвокатом, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено такі види адвокатської діяльності, як надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Отже, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо, а договір про надання правової допомоги укладається на такі види адвокатської діяльності як захист, представництво та інші види адвокатської діяльності.
Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Суд першої інстанції задовольняючи позов частково, зменшив розмір витрат на правничу допомогу, виходячи з предмета та підстав позову, наявну судову практику в аналогічних спорах, обсяг виконаних безпосередньо адвокатом робіт.
Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що аналогічні критерії розумності та реальності застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Таким чином, суд не зобов'язаний присуджувати стороні всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовлених документів, витрачений адвокатом час, тощо, - є неспівмірним.
Отже, виходячи з предмета та підстав позову, наявну судову практику в аналогічних спорах, обсяг виконаних безпосередньо адвокатом робіт, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо зменшення розміру витрат на правничу допомогу до 4000,00 грн.
Такий розмір витрат є цілком обґрунтованим та пропорційним до предмета задоволеного позову.
Доводи апелянта, що відсутні документи, що свідчать про оплату послуг адвоката, колегія суддів не приймає з огляду на правову позицію Верховного Суду в постанові від 03 жовтня 2019 у справі № 922/445/19, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною чи тільки має бути сплачено.
Статтею 316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, та ухвалено додаткове судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
У зв'язку з викладеним доводи апеляційної скарги не приймаються до уваги, тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а додаткове рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись статтями 252, 292, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Донецького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки на додаткове рішення Донецького окружного адміністративного суду від 01 листопада 2023 р. у справі №200/4140/23 - залишити без задоволення.
Додаткове рішення Донецького окружного адміністративного суду від 01 листопада 2023 р. у справі №200/4140/23 - залишити без змін.
Повне судове рішення 01 лютого 2024 року.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому статтею 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя: Т.Г. Гаврищук
Судді: А.А. Блохін
І.В. Сіваченко