29 січня 2024 року м. Кропивницький Справа № 340/10668/23
Кіровоградський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Петренко О.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу
за позовом: ОСОБА_1
до відповідача: Фортечного відділу ДВС у м. Кропивницькому Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції /м. Одеса/, вул. Дворцова,32/29, м. Кропивницький,25006
третя особа: Головне управління ДПС у Кіровоградській області, вул. В. Перспективна,55, м. Кропивницький,25000
про визнання протиправним та скасування постанови, -
Позивач звернулася до суду з адміністративним позовом до Фортечного відділу ДВС у м. Кропивницькому Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції /м. Одеса/, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №72704262 від 07.09.2023.
Ухвалою суду від 17.01.2024 відкрито провадження в справі за правилами спрощеного провадження, без повідомлення сторін (а.с.29).
Зазначеною ухвалою відповідачу встановлено строк для подання до суду відзиву на позовну заяву з відповідними доказами в їх обґрунтування.
Від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що дії виконавця є правомірними та такими, що відповідають вимогам чинного законодавства, оскаржувана постанова прийнята відповідно до вимог чинного законодавства, а тому у задоволені позову слід відмовити (вх.№2261/24 від 26.01.2024).
Перевіривши наявні матеріали справи та визначивши відповідні їм правовідносини сторін, суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що на виконання до Фортечного ВДВС у місті Кропивницькому надійшла вимога про сплату боргу (недоїмки) від 19.06.2019 №Ф-379-52у про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості з ЄСВ у розмірі 12582,90 грн.
Постановою державного виконавця Фортечного ВДВС у місті Кропивницькому про відкриття виконавчого провадження від 07.09.2023 ВП №7270426 відкрито виконавче провадження з виконання вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 19.06.2019 №Ф-379-52у про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості з ЄСВ у розмірі 12582,990 грн.
Вважаючи вказану постанову протиправною, позивач звернулася до суду із вказаним позовом.
При вирішенні спору суд застосовує такі нормативно-правові акти.
Згідно із пунктом 1 частини першої статті 3 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 № 1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII) відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України, рішень інших державних органів, рішень Національного банку України, наказів Голови Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України або осіб, які виконують їхні обов'язки, що законом визнані виконавчими документами.
Статтею 4 даного закону визначено вимоги до виконавчого документу.
За приписами частини першої статті 5 Закону №1404-VIII примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Частиною 1 статті 18 Закону №1404-VIII встановлено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом (пункт 1 частини 2 статті 18 Закону №1404-VIII).
З наведених законодавчих норм вбачається, що виконавець зобов'язаний вчинити виконавчі дії у спосіб, передбачений виконавчим документом.
Частиною 3 статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" визначено, що суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.
Абзацом 1 частини 4 статті 25 даного Закону передбачено, що податковий орган у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, надсилає в паперовій та/або електронній формі платникам єдиного внеску вимогу про сплату недоїмки з єдиного внеску.
Згідно з абз.5- 7 ч.4 ст.25 Закону визначено, що вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.
Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.
У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з податковим органом шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.
Відповідно до частини п'ятої статті 26 Закону № 1404-VIII виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.
Виходячи із досліджених судом письмових документів та враховуючи норми чинного законодавства, суд приходить до висновку про правомірність винесення відповідачем постанови про відкриття виконавчого провадження , враховуючи наступне.
Нормами Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" передбачено, що вимога про сплату боргу ( недоїмки) є виконавчим документом.
Пунктом 1 частини першої статті 3 Закону № 1404-VIII визначено, що підлягають примусовому виконанню рішення та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України, рішень інших державних органів, рішень Національного банку України, наказів Голови Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України або осіб, які виконують їхні обов'язки, що законом визнані виконавчими документами.
У даному випадку вимога про сплату боргу (недоїмки) від 19.06.2019 №Ф-379-52у, про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості з ЄСВ у розмірі 12582,90 грн., винесена уповноваженим на те органом, ГУ ДПС у Кіровоградській області, відповідає встановленій формі та на даний час є чинною.
У державного виконавця були відсутні підстави, визначені статтею 4 Закону № 1404-VIII про повернення виконавчого документа стягувачу.
Відтак, враховуючи зазначене та наведені вище норми законодавства вимога є виконавчим документом та підлягала примусовому виконанню.
Отже, у державного виконавця були наявні підстави, визначені статтею 26 Закону № 1404-VIII для винесення постанови про відкриття виконавчого провадження по примусовому виконанню вимоги ГУ ДПС у Кіровоградській області від 19.06.2019 №Ф-379-52у.
Проаналізувавши вищенаведене суд вважає, що оскаржувана постанова винесена із дотриманням вимог ст. ст.3.4,5,18, 26, Закону України "Про виконавче провадження".
Щодо посилань позивачки на пропущення 3 місячного строку , встановленого Законом України "Про виконавче провадження", суд зазначає наступне.
Як вбачається з матеріалів виконавчого провадження, податкова вимога набрала законної сили 15.10.2019р. року, про що зазначено у пункті 5 податкової вимоги.
У разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти календарних днів з дня отримання вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з податковим органом шляхом оскарження в адміністративному чи судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти календарних днів з дня отримання узгодженої вимоги, податковий орган надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби узгоджену вимогу про сплату недоїмки в електронній формі.
Вимога податкового органу про сплату недоїмки або рішення суду щодо стягнення суми недоїмки виконується державною виконавчою службою в порядку, встановленому законом. (ч.4 ст.25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування").
З наведених вище правових норм слід дійти висновку, що вимога про сплату боргу (недоїмки) набирає чинності після спливу десятиденного строку, наданого особі, яка має недоїмку зі сплати єдиного внеску, для: сплати суми недоїмки, штрафів, пені; оскарження в адміністративному чи судовому порядку; сплати узгодженої суми недоїмки.
При цьому, важливим є те, що цей десятиденний строк обчислюється з дня отримання вимоги.
Так, позовні вимоги позивача ґрунтуються на тому, що строк звернення податкової вимоги від 19.06.2019р. до примусового виконання, на думку позивача, сплив.
Суд звертає увагу позивача, що саме до компетенції податкового органу входить реалізація державної податкової політики, державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, його територіальні органи, а відтак, відповідальність за правильність формування податкової вимоги покладено саме на Головне управління ДПС у Кіровоградській області.
У свою чергу до посадових обов'язків державного виконавця не віднесено перевіряти дійсність дати набрання виконавчим документом законної сили.
Доказів оскарження позивачем податкової вимоги суду не надано, виходячи з предмета позову в межах правовідносин, які склалися, суд досліджує саме обставини відкриття виконавчого провадження та правомірність дій державного виконавця щодо прийняття відповідного процесуального рішення про відкриття виконавчого провадження у формі постанови.
Судом встановлено, що податкова вимога неодноразово перебувала на виконанні в органах державної виконавчої служби.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що вимога про сплату боргу (недоїмки) від 19.06.2019р. №Ф-379-52у була пред'явлена стягувачем до виконання в межах регламентованого статтею 12 Закону України "Про виконавче провадження" тримісячного строку, оскільки, як вбачається з вказаної вимоги, яка міститься в матеріалах провадження, остання набрала законної сили 15.10.2019р., а виконавче провадження №60742293 відкрито 29.11.2019р.
Таким чином, в державного виконавця були відсутні підставі для повернення виконавчого документа згідно з пунктом 2 частини четвертої статті 4 Закону України "Про виконавче провадження".
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Виходячи із меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, про відмову у задоволенні позовних вимог.
Згідно приписів ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати у даному випадку відшкодуванню не підлягають.
Керуючись ст.ст.132, 139, 143, 242-246, 255, 271, 287, 295-297 КАС України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Фортечного відділу ДВС у м. Кропивницькому Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції /м. Одеса/, третя особа: Головне управління ДПС у Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування постанови - відмовити.
Заходи забезпечення позову вжиті ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 09.01.2024 року у справі №340/10668/23 втрачають дію з дня набрання чинності рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду у справі №340/10668/23.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд, у 10-денний строк, установлений статтею 287 КАС України.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду О.С. ПЕТРЕНКО