про відмову в прийнятті звіту про виконання судового рішення,
встановлення нового строку для його подання
та про накладення штрафу
26 січня 2024 року м. Кропивницький Справа № 340/8145/23
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дегтярьової С.В., розглянувши звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про виконання судового рішення та заяву ОСОБА_1 про накладення штрафу на керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області в провадженні адміністративної справи
за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
до відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (25009, м. Кропивницький, вул. Соборна, 7а, ЄДРПОУ: 20632802)
про визнання протиправним рішення, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди,
Позивач звернулася до суду з позовом, у якому просила:
- визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області від 06 вересня 2023 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області прийняти рішення про переведення ОСОБА_1 з 01 серпня 2021 року з пенсії за віком на пенсію у зв'язку з втратою годувальника в розмірі 70 відсотків пенсії ОСОБА_2 , обчисленої відповідно до ЗУ "Про державну службу" (№3723-ХІІ) та згідно довідок Кропивницького апеляційного суду від 03 квітня 2023 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області нарахувати та виплатити їй пенсію по втраті годувальника за ЗУ "Про державну службу" з 01 серпня 2021 року, згідно довідок Кропивницького апеляційного суду від 03 квітня 2023 року, з урахуванням вже виплачених сум;
- стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області на користь ОСОБА_1 моральну шкоду, розміром 40000,00 грн.;
- встановити судовий контроль за виконанням рішення суду у даній справі;
- допустити до негайного виконання рішення суду в частині вимог про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області нарахувати та виплатити їй пенсію по втраті годувальника за ЗУ "Про державну службу" з 01 серпня 2021 року, згідно довідок Кропивницького апеляційного суду від 03 квітня 2023 року, з урахуванням вже виплачених сум.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 03.11.2023 позовну заяву задоволено частково.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України Кіровоградської області у визначенні розміру пенсії по втраті годувальника ОСОБА_1 без урахування видів оплати праці, вказаних у довідці Кропивницького апеляційного суду від 03 квітня 2023 року вих.№07-20/12/2023 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) та у довідці Кропивницького апеляційного суду від 03 квітня 2023 року вих.№07-20/11/2023 про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має стаж не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби, виданих на ім'я ОСОБА_2 . Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області здійснити перерахунок та виплату пенсії по втраті годувальника ОСОБА_1 з 01 серпня 2021 року з урахуванням видів оплати праці, вказаних у довідці Кропивницького апеляційного суду від 03 квітня 2023 року вих.№07-20/12/2023 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) та у довідці Кропивницького апеляційного суду від 03 квітня 2023 року вих.№07-20/11/2023 про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має стаж не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби, виданих на ім'я ОСОБА_2 , без обмеження пенсії максимальним розміром, з урахуванням вже виплачених сум. Стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в сумі 20000,00 грн. Рішення суду в частині зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 по втраті годувальника в межах суми виплати за один місяць допущено до негайного виконання.
Окрім того, рішенням зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області подати у 30-денний строк звіт про виконання судового рішення.
22.12.2023 року до Кіровоградського окружного адміністративного суду надійшов звіт про виконання судового рішення. У звіті зазначено, що у зв'язку з тим, що програмне забезпечення підсистема ППВП ІКІС ПФУ не передбачає можливості територіальним органам Пенсійного фонду самостійно здійснити виконання рішення суду даної категорії справ, як і по інших пенсійних справах, головне управління направило лист від 11.12.2023 року за №1100-0305-5/65482 про надання дозволу на макетну обробку електронної пенсійної справи №935250821953 до Пенсійного фонду України. Відповіді на даний час Головним управлінням не отримано.
Відповідачем наголошено на тому, що відповідач скористався своїм правом на оскарження та 03.12.2023 року направив на адресу Третього апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу на рішення по справі №340/8145/23. Окрім того, вказав, що рішення в частині негайного виконання Головним управлінням виконано та просив надати додатковий час для виконання рішення суду.
Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 27.12.2023 року відмовлено у прийнятті звіту про виконання судового рішення від 22.12.2023 року та встановлено новий строк і зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області подати суду звіт про виконання судового рішення протягом п'ятнадцяти днів з дня набрання законної сили ухвалою про встановлення нового строку для подання звіту.
15.01.2024 року до суду від Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області надійшов звіт про виконання судового рішення. У звіті вказано, що у зв'язку з тим, що програмне забезпечення підсистема ППВП ІКІС ПФУ не передбачає можливості територіальним органам Пенсійного фонду самостійно здійснити виконання рішення суду даної категорії справ, як і по інших пенсійних справах, головне управління направило лист від 11.12.2023 року за №1100-0305-5/65482 про надання дозволу на макетну обробку електронної пенсійної справи №935250821953 до Пенсійного фонду України.
За результатами розгляду вказаного листа, Пенсійний фонд України повідомив, про ініціювання перерахунку "Макетна обробка" для надання можливості подальшого опрацювання електронної пенсійної справи ОСОБА_1 . Однак Головному управлінню відповіді на даний час від Пенсійного фонду України не надходило.
Окрім того, вказано, що органи Пенсійного фонду України, починаючи з квітня 2021 року позбавлені функції фінансування виплати пенсії, допомоги на поховання та інших виплат. Фінансування зазначених виплат здійснюється централізовано Пенсійним фондом України.
Головне управління просило зазначені обставини щодо виконання судового рішення по справі в частині негайного виконання головним правлінням врахувати та надати додатковий час.
До звіту про виконання рішення суду від 15.01.2024 року копій рішень та/або протоколів про перерахунок ОСОБА_1 пенсії в межах суми стягнення за один місяць не надано.
16.01.2024 року ОСОБА_1 подано клопотання про накладення на керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області штрафу за невиконання судового рішення у розмірі сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, з розподіленням половини суми штрафу на користь заявника, а іншої - до Державного бюджету України.
Заява мотивована тим, що Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області не виконало рішення суду в частині негайного виконання.
Так, ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду відмовлено у прийнятті першого звіту про виконання судового рішення від 27 грудня 2023 року, встановлено новий строк для подачі звіту суду про виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2023 року, - п'ятнадцять днів з дня набрання законної сили ухвалою.
Вказаний висновок суду обґрунтовано тим, що обрахунок пенсії не виконано, а алгоритм розрахунку пенсії, що описаний у звіті від 27.12.2023 року, знаходиться поза межами висновків суду. Доказів нарахування та виплати заявниці пенсії в належному розмірі в межах суми виплати за один місяць відповідачем не надано.
Другий звіт від 15.01.2024 року є повністю тотожним першому, доказів належного виконання рішення суду в частині негайного виконання не містить.
Заявниця зазначила, що вона має право на отримання пенсії по втраті годувальника з 01 серпня 2021 року, що підтверджено рішеннями суду у справі № 340/5379/21, а також рішенням суду від 03 листопада 2023 року, ухваленим у даній справі.
Проте, станом на січень 2024 року їй таку пенсію у належному розмірі не призначено з очевидної вини Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області. Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області не виконало навіть рішення суду в частині негайного виконання, чим продовжує порушувати її права на належну виплату, ігноруючи вказівки та зобов'язальні вимоги суду, затягуючи процес належного нарахування пенсії у легітимному розмірі та виплати в межах суми стягнення за один місяць.
Вважаючи дані обставини вагомими та такими, що явно свідчать про свідоме ухилення від виконання судового рішення, просить накласти на керівника відповідача штраф у розмірі сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 18.01.2024 року призначено розгляд звіту про виконання судового рішення та клопотання про накладення штрафу в судовому засіданні (а.с.21).
Сторони просили суд розглядати звіт та клопотання без їх участі (а.с.16, 25).
23.01.2024 року представником Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області подано заперечення на заяву про накладення штрафу, яку відповідач вважає безпідставною, необґрунтованою та такою, що не відповідає нормам чинного законодавства, а тому заперечує з наступних підстав.
03.11.2023 року Кіровоградським окружним адміністративним судом розглянуто адміністративну справу та винесено рішення у справі № 340/8145/23.
Відповідачем вказано, що рішенням зобов'язано головне управління подати у 30-денний строк звіт про виконання судового рішення (яке станом на 01.01.2024 не набрало законної сили). Проте не вказано з якої дати (набрання чинності, отримання чи винесення рішення суду) рахувати відповідний 30-тиденний термін для подання звіту та яку в частині негайного виконання рішення чи в цілому.
Головне управління зазначило, що з 2021 року всі справи на виконання рішень суду головними управліннями опрацьовуються після надання дозволу на макетну обробку Пенсійним фондом України (фактичне відкриття "рядків, полів" для опрацювання електронних пенсійних справ).
У зв'язку з тим, що програмне забезпечення підсистема ППВП ІКІС ПФУ не передбачає можливості територіальним органам Пенсійного фонду самостійно здійснити виконання рішення суду даної категорії справ, головне управління направило лист від 11.12.2023 за №1100-0305-5/65482 про надання дозволу на макетну обробку електронної пенсійної справи № 935250821953 до Пенсійного фонду України.
Відповідач вказав, що отримавши дозвіл від ПФУ головне управління здійснило перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2024 по 31.01.2024 в межах рішення суду в частині негайного виконання. Сума на виконання рішення суду в частині негайного виконання склала 24822,00 грн., тому рішення вважається виконаним.
Разом з тим відповідач посилався на те, що Верховний Суд у постанові від 23.04.2020 у справі № 560/523/19 (реєстраційний номер в ЄДРСР 88886054) дійшов висновку, що невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин. Накладання штрафу у такому випадку жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів.
Окрім, цього Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13.05.2021 по справі №9901/598/19 сформулювала правовий висновок, що відповідно до ст. 382 КАС України судовий контроль за виконанням судових рішень здійснюється судом шляхом зобов'язання надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту про виконання судового рішення, а в разі неподання такого звіту - встановленням нового строку для подання звіту та накладенням штрафу.
Оскільки головним управлінням виконано вимоги ухвал суду про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення по справі № 340/1085/20 за позовною заявою гр. ОСОБА_1 , та у встановлені строки подано до суду звіти про його виконання, відсутні підстави для накладення штрафу у порядку статті 382 КАС України.
Дослідивши матеріали, з'ясувавши фактичні обставини та відповідні їм докази, на яких ґрунтуються звіт про виконання рішення та клопотання про накладення штрафу, оцінивши докази, які мають юридичне значення для їх розгляду та вирішення, суд вказує на наступне.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України; судове рішення є обов'язковим до виконання; держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку; контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Конституційний Суд України зазначив, що складовою права кожного на судовий захист є обов'язковість виконання судового рішення (абзац третій пункту 2.1 мотивувальної частини Рішення від 26 червня 2013 року № 5-рп/2013). Це право охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012).
Також, Конституційний Суд України у Рішенні від 26 червня 2013 року взяв до уваги практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), який, зокрема, у пункті 43 рішення у справі «Шмалько проти України» (заява № 60750/00, від 20 липня 2004 року) вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.
Крім того, у Рішенні від 15 травня 2019 року № 2-р(II)/2019 Конституційний Суд України з посиланням на практику ЄСПЛ підкреслив, що визначене статтею 6 Конвенції право на суд було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне обов'язкове судове рішення не виконувалося на шкоду одній зі сторін; і саме на державу покладено позитивний обов'язок створити систему виконання судових рішень, яка була б ефективною як у теорії, так і на практиці, і гарантувала б їх виконання без неналежних затримок; ефективний доступ до суду включає право на те, щоб рішення суду було виконане без невиправданих затримок; держава та її державні органи відповідальні за повне та своєчасне виконання судових рішень, які постановлені проти них (пункт 84 рішення у справі «Валерій Фуклєв проти України» від 7 червня 2005 року, заява № 6318/03; пункт 43 рішення у справі «Шмалько проти України» від 20 липня 2004 року, заява № 60750/00; пункти 46, 51, 54 рішення у справі «Юрій Миколайович Іванов проти України» від 15 жовтня 2009 року, заява № 40450/04; пункт 64 рішення у справі «Apostol v. Georgia» від 28 листопада 2006 року, заява № 30779/04).
На підставі аналізу статей 3, 8, частин першої та другої статті 55, частин першої та другої статті 129-1 Конституції України в системному взаємозв'язку Конституційний Суд України в пункті 2.1 мотивувальної частини Рішення від 15 травня 2019 року № 2-р(II)/2019 констатував, що обов'язкове виконання судового рішення є необхідною умовою реалізації конституційного права кожного на судовий захист, тому держава не може ухилятися від виконання свого позитивного обов'язку щодо забезпечення виконання судового рішення задля реального захисту та відновлення захищених судом прав і свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави. Позитивний обов'язок держави щодо забезпечення виконання судового рішення передбачає створення належних національних організаційно-правових механізмів реалізації права на виконання судового рішення, здатних гарантувати здійснення цього права та обов'язковість судових рішень, які набрали законної сили, що неможливо без їх повного та своєчасного виконання.
Схожі висновки Конституційний Суд України зробив у рішеннях від 1 березня 2023 року у справі № 2-р(ІІ)/2023 (щодо рівноправності сторін під час судового контролю за виконанням судового рішення) та від 19 квітня 2023 року у справі № 4-р(ІІ)/2023 (щодо особових даних у судовому рішенні).
Відповідно до статті 14 КАС України судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України.
Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, установлену законом.
Аналогічні положення містяться у статті 370 КАС України, відповідно до якої судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Отже, обов'язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтею 129-1 Конституції України, а також статтями 14 та 370 КАС України.
Зазначені висновки узгоджуються із правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постановах від 23 квітня 2020 року у справі №560/523/19, від 1 лютого 2022 року у справі 420/177/20 та від 18 травня 2022 року у справа №140/279/21.
Подібний підхід був застосований Верховним Судом у постанові від 26 січня 2021 року у справі №611/26/17, у якій Суд зазначив, що обов'язковість судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантовано статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтями 129, 129-1 Конституції України, статтями 2, 14, 370 КАС України та статтею 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів». Обов'язковість судового рішення означає, що таке рішення буде виконано своєчасно (у розумні строки), належним чином (у спосіб, визначений судом) та у повному обсязі (у точній відповідності до приписів мотивувальної та резолютивної частин рішення).
В адміністративному судочинстві обов'язковість виконання судового рішення має особливо важливе значення, оскільки, виходячи із завдань адміністративного судочинства щодо ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, судовий захист може вважатися ефективним лише за умови своєчасного та належного виконання судового рішення, зазвичай, боржником в якому є держава в особі її компетентних органів, а тому адміністративні суди, які, здійснюючи судовий контроль та застосовуючи інші пов'язані процесуальні засоби, повинні максимально сприяти реалізації конституційної засади обов'язковості судового рішення.
Вищенаведені висновки узгоджуються із позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 1 лютого 2022 року у справі №420/177/20 та ухвалах від 26 січня 2021 року у справі №611/26/17, від 7 лютого 2022 року у справі №200/3958/19-а, від 24 липня 2023 року у справі №420/6671/18 та від 1 травня 2023 року у справі № 520/926/21.
Важливість виконання судового рішення також підкреслюється тим, що вказане питання включено до Стратегії розвитку системи правосуддя та конституційного судочинства на 2021 - 2023 роки, затвердженою Президента України від 11 червня 2021 року № 231/2021, у якій зазначено, що основними проблемами, які зумовлюють необхідність подальшого удосконалення організації функціонування судової влади та здійснення правосуддя, є, зокрема, неналежне виконання судових рішень, неефективність механізмів судового контролю за виконанням судових рішень.
Крім того, згідно з параграфом 4 Національної стратегії у сфері прав людини, затвердженої Указом Президента України від 24 березня 2021 року № 119/2021, до стратегічних цілей підвищення гарантій захисту прав людини віднесено, зокрема, наявність ефективних механізмів виконання судових рішень.
Також, як зазначено у пункті 1 розділу ІІ Рекомендацій Rec(2003)16, Комітету Міністрів Ради Європи (КМРЄ) «Щодо виконання рішень адміністративних і судових органів у сфері адміністративного права» (on the execution of administrative and judicial decisions in the field of administrative law), держави-члени мають забезпечити виконання судових рішень в межах розумного строку; вони мають уживати всіх необхідних заходів згідно з законом з метою надання цим рішенням повної сили; у разі, якщо адміністративний орган не виконує судового рішення, слід передбачити відповідну процедуру, що дозволяє домагатися виконання такого рішення, зокрема за допомогою судової заборони або пені (coercive fine).
Відповідно до пункту 55 Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (КРЄС) «Щодо якості судових рішень» (on the quality of judicial decisions) з метою забезпечення ефективності правосуддя, усі країни повинні мати процедури забезпечення виконання рішень.
Така позиція узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 08 вересня 2023 року у справі №640/21223/20 (адміністративне провадження №К/990/9827/23).
У відповідності до ч.2 ст.372 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.
Таким чином, рішення суду, яке допущене до негайного виконання, повинне бути негайно виконане незалежно від набрання чинності, саме в цій частині.
Суд критично оцінює посилання відповідача на те, що у судовому рішенні від 03.11.2023 року, яким встановлено обов'язок подати звіт про його виконання, не вказано з якої дати (набрання чинності, отримання чи винесення рішення суду) рахувати відповідний 30-тиденний термін для подання звіту та яку в частині негайного виконання рішення чи в цілому.
Як вказано вище, обов'язок подати звіт про виконання судового рішення стосується зобов'язальної частини всього рішення суду. Тому обов'язок виконати рішення в частині негайного виконання виникає у відповідача згідно ст.371 КАС України з моменту проголошення (обізнаності про наявність) судового рішення, а в іншій частині - в порядку ст.370 КАС України, після набрання рішенням законної сили.
Тобто чіткі вказівки з приводу початку перебігу тридцятиденного строку на подання звіту про виконання судового рішення містить Кодекс адміністративного судочинства України, тому посилання відповідача на невизначеність такої дати є свідомим ігноруванням вищевказаних норм та ухиленням від своєчасного виконання свого обов'язку як з виконання судового рішення, так і з подання звіту про таке виконання.
Судом ще в ухвалі від 27.12.2023 року було вказано, що рішення суду від 03.11.2023 року доставлено Головному управлінню Пенсійного фонду України в Кіровоградській області на електронну адресу 09.11.2023 року, а тому саме з цієї дати розпочався 30-денний строк на його негайне виконання в частині нарахування та виплати в сумі пенсії за один місяць.
Таким чином, з огляду на те, що судове рішення, яке відповідачеві належало виконати в частині негайного виконання з'явилось в Реєстрі судових рішень та в Електронному кабінеті Головного управління з 09.11.2023 року, то саме з цієї дати належало рахувати тридцятиденний строк для його виконання в частині, допущеній до негайного виконання та подання відповідного звіту.
Натомість, Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області лише 11.12.2023 року вих. №1100-0305-5/65482 звернулося до Пенсійного фонду України для надання можливості подальшого опрацювання електронної пенсійної справи ОСОБА_1 (а.с.5).
При цьому в листі від 11.12.2023 року вих. №1100-0305-5/65482, адресованому ПФУ, Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області вказало, що для обрахунку пенсії ОСОБА_1 належить взяти максимальну величину бази нарахування єдиного внеску в сумі 90000,00 грн., а не заробітну плату для обчислення пенсії державного службовця в сумі 213878,50 грн. згідно довідок, які взято за основу судом та вказано в резолютивній частині рішення, звіт про виконання якого на разі розглядається в даному провадженні.
Суд тоді вкотре звернув увагу Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області ухвалою від 27.12.2023 року та наголосив на тому, що запропонований розрахунок не є таким, що виконаний на підставі судового рішення.
Так, в ухвалі від 27.12.2023 року зазначено, що рішення суду містить вказівку про те, що довічне грошове утримання судді у відставці ОСОБА_2 з 01 листопада 2020 року складало та виплачувалось в сумі 128 736,60 грн. і обраховане було органами пенсійного фонду не з 90000,00 грн, як вказує у листі відповідач, а з повного розміру грошового забезпечення - з 213878,50 грн. Зменшення розміру довічного грошового утримання ОСОБА_2 , яке він отримував за життя, для розрахунку пенсії ОСОБА_1 по втраті годувальника, є неприпустимим.
Тому, звернення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області до Пенсійного фонду України з розрахунком пенсії позивачки з 90000,00 грн., а не з 128736,60 грн., є безпідставним та не є таким, що відповідає закону та висновкам суду, викладеним у рішенні.
На дані обставини вказав і Пенсійний фонд України, який листом від 08.01.2024 року вих.№2800-030102-9/1299 ініціював перерахунок "Макетна обробка" для надання можливості подальшого опрацювання електронної пенсійної справи ОСОБА_1 ПФУ та зазначив, що необхідно вжити відповідні заходи щодо контролю нарахування та подальшої виплати пенсії у вірному розмірі (а.с.13).
З огляду на відсутність доказів перерахунку та виплати пенсії позивачці в межах суми стягнення за один місяць, та невідповідність запропонованого розрахунку пенсії висновкам рішення суду від 03.11.2023 року, звіт про виконання рішення суду не прийнято та надано новий строк для його подання.
Однак, подаючи другий звіт 12.01.2024 року (дата надходження до суду 15.01.2024 року), Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області вказало суду про те, що Пенсійний фонд України не надав дозволу та не ініціював перерахунок "Макетна обробка" для надання можливості подальшого опрацювання електронної пенсійної справи ОСОБА_1 , доказів перерахунку та виплати пенсії в межах суми стягнення за один місяць, разом зі звітом 15.01.2024 року подано не було.
Лише до заперечення на заяву про накладення штрафу, Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області подало копію рішення №935250821953 від 15.01.2024 року про перерахунок пенсії ОСОБА_1 .
Даний перерахунок виконаний поза межами висновків суду, викладеному у рішенні від 03.11.2023 року, незважаючи на додаткову вказівку, що міститься в ухвалі від 27.12.2023 року та без врахування змісту листа Пенсійного фонду України від 08.01.2024 року вих.№2800-030102-9/1299.
Суд вкотре звертає увагу Головного управління Пенсійного фонду України Кіровоградської області на те, що спір в провадженні справи №8145/23 виник в зв'язку з ігноруванням Головним управлінням Пенсійного фонду України Кіровоградської області розміру довічного грошового забезпечення ОСОБА_2 в сумі 128 736,60 грн. в якості бази для нарахування пенсії по втраті годувальника ОСОБА_1 в розмірі 70%, який встановлений рішенням суду, що набрало законної сили.
Незважаючи на це при здійсненні 15.01.2024 року перерахунку пенсії ОСОБА_1 Головне управлінням Пенсійного фонду України Кіровоградської області здійснило наступне.
Судом встановлено та описано в рішенні суду від 03.11.2023 року, що заробітна плата ОСОБА_2 для обчислення пенсії державного службовця згідно довідок на момент смерті становила 213878,50 грн.
Судами встановлено, що ОСОБА_2 за життя отримував довічне грошове утримання судді у відставці Апеляційного суду Кіровоградської області в розмірі 60%, що в грошовому еквіваленті станом на серпень 2021 року становило 128327,10 грн. Рішення набрало законної сили.
Однак, при здійсненні 15.01.2024 року перерахунку пенсії ОСОБА_1 Головне управління Пенсійного фонду України Кіровоградської області зменшило розмір грошового забезпечення ОСОБА_2 в сумі 213878,50 грн. до 90000,00 грн. та заново перерахувало його довічне грошове утримання (пенсію) для визначення розміру пенсії по втраті годувальника ОСОБА_1 : 90000,00 грн х 60% = 54000,00 грн. (довічне грошове утримання (пенсія) ОСОБА_2 ). Потім саме з 54000,00 вирахувано 70% пенсії по втраті годувальника для заявниці (54000,00 грн. х 70% = 37800,00 грн.).
Однак, відповідно до витягу зі списку №1 за період з 01.01.2024 року по 31.01.2024 року ОСОБА_1 якимось чином відповідачем розраховано та виплачено 24822,00 грн., суму, яку розпорядження про перерахунок пенсії не містить. Пояснення Головного управління Пенсійного фонду України Кіровоградської області чому нарахована та виплачена саме сума в 24822,00 грн. відсутні. Арифметичного обрахунку такого розміру матеріали справи не містять (а.с.28-29).
З метою забезпечення виконання судового рішення статтею 382 КАС України передбачено дві форми судового контролю за виконанням судового рішення:
1) зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання рішення суду;
2) накладення на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штрафу в сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Так, згідно з положеннями частин першої-третьої статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Половина суми штрафу стягується на користь позивача, інша половина - до Державного бюджету України.
Отже, судом можуть бути вжиті заходи реагування у зв'язку із невиконанням судових рішень в адміністративних справах у формі встановлення нового строку для подачі звіту та накладення штрафу на особу, відповідальну за виконання рішення суду. При цьому, для прийняття судом звіту суб'єкта владних повноважень необхідним є встановлення виконання відповідним суб'єктом судового рішення у повному обсязі та у спосіб, визначений таким рішенням.
Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.
Таким чином, судовий акт, який набрав законної сили, підлягає обов'язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов'язок. Це означає, що особа, якій належить виконати судовий акт, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому ст.8 Конституції України принципу верховенства права.
Суд має переконатися, що суб'єктом владних повноважень прийняте ним рішення виконується належним чином та в повному обсязі. Розглядаючи звіт суб'єкта владних повноважень про виконання ним постанови суду необхідно перевірити чи досягнуто мети задля якої постановлено судове рішення, тобто, чи відбулося фактичне відновлення порушеного права.
Оцінюючи наявність вини начальника Управління у невиконанні судового рішення, суд враховує, що відповідно до підпунктів 4, 5 пункту 4 Положення про Головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22 грудня 2014 року № 28-2, ГУ ПФУ здійснює будь-які виплати винятково за рахунок коштів Фонду та з інших джерел, визначених законодавством.
Однак, питання виконання перерахунку сум пенсій по особовому рахунку пенсіонера, враховуючи наявність ініціювання Пенсійним фондом України перерахунку "Макетна обробка" для надання можливості подальшого опрацювання електронної пенсійної справи, відносяться до компетенції керівника Управління та ним керуються.
Переслідуючи мету забезпечення реалізації конституційного принципу обов'язковості судових рішень, належить зважено підходити до вибору процесуальних засобів такого забезпечення, а саме: встановлювати дійсні причини виникнення затримки у виконанні судового рішення, аналізувати акти законодавства, враховувати здійснені відповідною посадовою особою дії, спрямовані на виконання судового рішення, та їх відповідність вимогам законодавства, встановлювати наявність та форму вини такої посадової особи, а також зазначати про співмірність розміру штрафу та доходів (фінансової спроможності) такої посадової особи.
Накладення штрафу на посадову особу, відповідальну за виконання рішення суду, не повинно зумовлювати порушення основоположних засад адміністративного судочинства, зокрема, пропорційності, необхідності дотримання оптимального балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи та цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія) тощо. Такі засоби не можуть бути надмірними за визначених умов та не мають призводити до порушення прав, гарантованих Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.
Посилення судового контролю за виконанням судових рішень та наділення суду з цією метою правом накладати штрафні санкції визнається заходом для забезпечення конституційного права громадян на судовий захист. Специфіка застосування штрафної санкції полягає в тому, що вона накладається на керівника суб'єкта владних повноважень, яким не забезпечено виконання судового рішення та який є відповідальним за діяльність очолюваного ним державного органу. Можливість накладення штрафу розглядається не самостійно, а за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або у разі неподання такого звіту. Накладення на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови, штрафу є мірою покарання, а тому можливість суду накласти такий штраф може бути реалізована лише за умови встановлення судом обставин, які свідчать про наявність вини, тобто умисне невиконання рішення суду, недобросовісність у діях посадової особи суб'єкта владних повноважень, які свідчать про ухилення саме цієї посадової особи від виконання рішення суду. (Ухвала Верховного Суду від 4 жовтня 2022 року у справі № 200/3958/19-а (адміністративне провадження №Зі/9901/175/21).
Так, суд враховує, що після встановлення по даній справі судового контролю шляхом зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення, відповідач свідомо ухилявся та повсякчас зволікав із виконанням свого обов'язку: більш як через місяць звернувся до ПФУ з заявою про ініціювання перерахунку "Макетна обробка", потім за наявності такого ініціювання стверджував про його відсутність, ігнорував висновок суду про складові для обрахунку пенсії заявниці, здійснив обчислення розміру пенсії в сумі 24822,00 грн без відповідного рішення (протоколу, розпорядження) та без подання обґрунтованого її розрахунку, що не відповідає змісту рішення суду та суттєво вплинуло на належний ОСОБА_1 розмір виплати.
При цьому, пояснення та документи, подані Головним управлінням Пенсійного фонду України в Кіровоградській області позбавлені доказів того, що у нього були реальні перешкоди для належного виконання вказаних дій та обов'язку за рішенням суду від 03.11.2023 року, що виключало би наявність вини керівника управління у його невиконанні.
Відповідно до Закону України від 09.11.2023 № 3460-ІХ «Про Державний бюджет України на 2024 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб складає 3028,00 грн.
Згідно ч.3 ст.382 КАС України, половина суми штрафу стягується на користь позивача, інша половина - до Державного бюджету України.
При цьому, відповідно до ч.2 ст.382 КАС України такий штраф накладається на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, а не на самого суб'єкта владних повноважень.
З урахуванням невиконання судового рішення, відсутності підстав для прийняття звіту Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про виконання рішення, суд вважає за необхідне з метою забезпечення судового контролю за своєчасним і належним виконанням судового рішення, що в свою чергу сприяє гарантуванню прав громадянина України на виконання судового рішення, винесеного на його користь, протягом розумного строку, накласти штраф в мінімальному розмірі на начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_2 ) в сумі двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб Пенсійного фонду України Кіровоградської області у розмірі 60560,00 грн. (3028,00 грн х 20).
Суд вважає за необхідне стягнути штраф з начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь позивача у розмірі 30280,00 грн., та на користь Державного бюджету України у розмірі 30280,00 грн.
Крім того, згідно ч.7 ст.382 КАС України, сплата штрафу не звільняє від обов'язку виконати рішення суду і подання звіту про його виконання.
Підставою для встановлення звіту є невиконання судового рішення повністю чи в частині, тоді як підставою для відмови у встановленні звіту може бути виконання судового рішення.
Суд приходить до висновку, що враховуючи положення ч.7 ст.382 КАС України, в даному випадку, окрім застосування штрафу належить зобов'язати відповідача подати до суду у місячний строк з дати прийняття даної ухвали суду звіт про виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 03.11.2023 по справі №340/8145/23.
Крім того, суд наголошує, що відповідно до ч.7 ст.382 КАС України повторне невиконання цього обов'язку тягне за собою застосування наслідків, установлених частинами першою і другою цієї статті, але розмір нового штрафу при цьому збільшується на суму штрафу, який було або мало бути сплачено за попередньою ухвалою.
Відповідно до ч.5 ст.149 КАС України ухвала про стягнення штрафу є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом.
Стягувачем за таким виконавчим документом є Державна судова адміністрація України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 241-243, 248, 256, 382 України, суд, -
1. Відмовити у прийнятті звіту від 15.01.2024 року про виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 03.11.2023 по справі №340/8145/23, поданого представником Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області.
2. Накласти на начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_2 ) штраф у розмірі 20 (двадцяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб у розмірі 60560,00 грн.
3. Половину штрафу в розмірі 30280,00 грн, стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), іншу половину штрафу в розмірі 30280,00 грн, стягнути на користь Державного бюджету України.
4. Попередити начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області Сімонян Наталію Миколаївну про те, що за правилами ч.6 ст.382 КАС України з наступного дня після набрання ухвалою законної сили на суму заборгованості без додаткового рішення суду нараховується пеня в розмірі трьох відсотків річних з урахуванням індексу інфляції.
5. Попередити начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області Сімонян Наталію Миколаївну про те, що відповідно до ч.7 ст.382 КАС України сплата штрафу не звільняє від обов'язку виконати рішення суду і подати звіт про його виконання. Повторне невиконання цього обов'язку тягне за собою застосування наслідків, установлених частинами першою і другою цієї статті, але розмір нового штрафу при цьому збільшується на суму штрафу, який було або мало бути сплачено за попередньою ухвалою.
6. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області подати до суду звіт про виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 03.11.2023 по справі №340/8145/23 протягом п'ятнадцяти днів з дати отримання копії цієї ухвали.
7. Ухвала є виконавчим документом та підлягає негайному виконанню.
8. Стягувачем у виконавчому провадженні, відкритому на підставі даної ухвали в частині стягнення штрафу в розмірі 30280,00 грн, є ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), боржником: начальник Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області Сімонян Наталія Миколаївна (РНОКПП НОМЕР_2 ) (адреса: 25009, Кіровоградська область, місто Кропивницький, вулиця Соборна, будинок 7-А).
9. Стягувачем у виконавчому провадженні, відкритому на підставі даної ухвали в частині стягнення штрафу в розмірі 30280,00 грн, є Державна судова адміністрація України (адреса: 01021, місто Київ, вулиця Липська, будинок 18/5, код ЄДРПОУ 26255795), боржником: начальник Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області Сімонян Наталія Миколаївна (РНОКПП НОМЕР_2 ) (адреса: 25009, Кіровоградська область, місто Кропивницький, вулиця Соборна, будинок 7-А).
Ухвала набирає законної сили згідно ст.256 КАС України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.293-297 КАС України.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду С.В. ДЕГТЯРЬОВА