Справа № 290/286/23
Провадження № 1-кп/0274/598/23
"29" січня 2024 р. м. Бердичів
Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
за участю секретарів судового засідання ОСОБА_4 , ОСОБА_5
розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні Бердичівського міськрайонного суду кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023060430000014 від 14.01.2023 відносно
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Середня Баранівського району Житомирської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, з професійно-технічною освітою, не працюючого, неодруженого, раніше судимого: 1) 28.04.2014 Бердичівським міськрайонним судом Житомирської області за ч. 2 ст. 121 КК України до покарання у вигляді 9 років позбавлення волі, який обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.
За участі сторін кримінального провадження та інших учасників судового провадження:
прокурорів ОСОБА_7 , ОСОБА_8
захисника ОСОБА_9
обвинуваченого ОСОБА_6
представника потерпілої ОСОБА_10
потерпілої ОСОБА_11
14 січня 2023 року в обідній час близько 13 год. у ОСОБА_6 , який перебував по вулиці Гордіївській неподалік від домогосподарства за АДРЕСА_1 , виник конфлікт із своєю співмешканкою ОСОБА_12 , в ході якого у ОСОБА_6 виник умисел на заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_12 .
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_12 , ОСОБА_6 ногами умисно наніс чисельні удари по лівій частині тулуба потерпілої.
В подальшому, в цей же день орієнтовно в період часу з 15 до 17 години ОСОБА_6 , перебуваючи у одній із кімнат житлового будинку, що за адресою: АДРЕСА_1 , продовжуючи свої злочинні дії, достовірно невстановленими органом досудового розслідування тупими твердими предметами з обмеженою контактуючою поверхнею, якими могла бути рука, зжата в кулак, нога, взута в тверде взуття, з достатньою силою прикладання, умисно наніс численні удари по всьому тілу ОСОБА_12 .
Внаслідок нанесених ударів ОСОБА_6 по тілу ОСОБА_12 остання отримала тілесні ушкодження у вигляді забійної рани голови (5), синців передньої поверхні грудної клітки справа, синців в проекції грудини (3), синців верхніх кінцівок (7), садна з проекції лівого ліктьового суглобу, синців (3) та саден (2) нижніх кінцівок, синців обличчя, крововиливу під слизову верхньої губи з розривом слизової, переломів 6, 7 - го ребер по правій середньо-ключичній лінії, які є легкими тілесними ушкодженнями та тілесними ушкодженнями середнього ступеня тяжкості, в причинному зв'язку із смертю не перебувають.
Крім того, діями обвинуваченого ОСОБА_12 були спричинені тілесні ушкодження у вигляді синців грудної клітки правої бокової та правої задньої поверхні грудної клітки, переломів 8, 9, 10 ребер по правій середньопідпахвинній лінії, а також перелому 11 ребра по правій лопатковій лінії із зміщенням кісткових уламків та ушкодження плеври і тканини правої легені з правобічним гемотораксом (кров в правій плевральній порожнині - 300 мл), крововиливом в діафрагму, множинними розривами (розмізженням) правої долі печінки з гемоперитонеумом (кров в черевній порожнині - до 2600 мл.), які мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень по критерію небезпеки для життя в момент їх спричинення та знаходяться в прямому причинному зв'язку із смертю потерпілої.
Смерть ОСОБА_12 настала в період часу з 17 год. 24 хв. до 17 год. 54 хв. ІНФОРМАЦІЯ_4 від масивної внутрішньої крововтрати внаслідок тупої травми тулубу - переломи ребер справа з ушкодженням правої легені, розмізженням печінки.
Кримінальна відповідальність за злочин, у вчиненні якого ОСОБА_6 визнається винуватими, передбачена ч. 2 ст. 121 КК України.
Обвинувачений ОСОБА_6 в судовому засіданні вину свою не визнав та пояснив, що вони із ОСОБА_13 зустрічалися з 14.08.2022 та спільно проживали у неї вдома по АДРЕСА_1 . Спочатку у них були нормальні відносини, але потім вони перестали миритися. ОСОБА_14 вживала спиртні напої з друзями, а він був проти. Не заперечував, що бив співмешканку, але за весь час спільного проживання піднімав на неї руку лише чотири рази.
Того для він разом з загиблою близько 11 год. пішли до його мами в гості, де були певний час. Потім вони разом пішли на пилораму, щоб занести їжу брату. На пилорамі він випив декілька чарок, набрав дров та близько 15.00 год. вони разом із ОСОБА_13 повернулися додому. Жодних тілесних ушкоджень у загиблої не було. Трохи згодом до них додому прийшов його брат з дочкою, щоб забрати свій велосипед, після чого він разом з братом приблизно о 15.30 год. знову пішов до мами, де вони вживали алкогольні напої, а загибла зали шилась вдома. Приблизно о 16.00 год. йому декілька разів телефонувала ОСОБА_15 та повідомляла, що у них вдома гості. Орієнтовно о 16.30 год. він пішов додому. Загалом його не було вдома приблизно півтори години. Коли повернувся додому, то застав ОСОБА_16 надворі, яка стояла навколішки біля паркану. Видимих тілесних ушкоджень у неї не було. Він підвів ОСОБА_14 до будинку, де залишив, а сам повернувся до мами щоб підключити WI-FІ до телефону, щоб в подальшому дивитися кінофільм. Приблизно через 40 хвилин він повернувся додому, двері в будинку були відчинені, він покликав ОСОБА_12 і вона відгукнулась. Коли він її знайшов, вона лежала на ліжку, у неї було видно кров. Він відразу хотів викликати швидку допомогу, але ОСОБА_15 була проти, а коли побачив, що вона не може піднятися, то відразу зателефонував на лінію «103». На момент виклику швидкої ОСОБА_14 ще була жива. По прибуттю лікарі швидкої не змогли врятувати життя ОСОБА_14 . Свідка ОСОБА_17 того дня він взагалі не бачив і в час, на який вказує цей свідок, він взагалі був в матері. Вважає, що свідок ОСОБА_17 оговорює його, оскільки в нього був конфлікт з братом свідка, якого він вдарив. ОСОБА_12 того дня він не бив. Цивільний позов потерпілої не визнав.
Потерпіла ОСОБА_11 в судовому засіданні дала показання, згідно яких загибла була її рідною сестрою та проживала разом з обвинуваченим ОСОБА_6 в батьківській хаті, що в с. Печанівка. Проживали вони разом більше року та їх об'єднувала горілка. Сама ж вона проживає в с. Краснополі разом з родиною. Після смерті матері вони з сестрою не дуже часто спілкувалися, проте в періодичних телефонних розмовах сестра жалілася, що ОСОБА_6 її б'є, у зв'язку з чим вона радила сестрі покинути обвинуваченого. Про побиття сестри ОСОБА_6 вона знала і від людей. Останній тиждень перед загибеллю вони спілкувалися з сестрою майже щоденно, востаннє за дні два до події. В цих розмовах сестра розповідала, що близько тижня вона вже не жила з обвинуваченим. Вже після поховання сестри вона заходила до батьківського будинку, в якому жила сестра, та побачила кров, вона була усюди: на стінах, на підлозі. Цивільний позов підтримала в повному обсязі. Просила покарати обвинуваченого суворо.
Не зважаючи на невизнання обвинуваченими своє вини, його винуватість повністю доводиться дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме:
- показаннями свідка ОСОБА_18 , яка суду пояснила, що вони з загиблою проживали по сусідству. 14.01.2023 близько 19 години до неї зателефонував брат та запитав, чи це правда, що ОСОБА_12 вбили, у зв'язку з чим вона пішла до загиблої додому щоб перевірити цю інформацію. На місці події вже були працівники поліції. ЇЇ та ОСОБА_19 було запрошено в якості понятих при огляді помешкання. Під час огляду загибла лежала в одній кімнаті, а в інші кімнаті були сліди крові: на дивані, під шафою тощо. Також були видні сліди помитої підлоги біля шафи. На столі стояла пляшка горілки та дві чарки. Після огляду вона підписала документи, які попередньо прочитала. Як сусідці їй відомо, що обвинувачений жив з загиблою однією сім'єю, часто її бив. Їй, навіть, двічі зашивали голову від побоїв ОСОБА_6 . Фактів побиття на власні очі вона не бачила, про це їй розповідала сама ОСОБА_20 . Був випадок, коли загибла прибігала до неї додому ховатися від обвинуваченого. Конфліктів з мешканцями села у ОСОБА_21 не було;
-показаннями свідка ОСОБА_22 , яка суд пояснила, що знає ОСОБА_6 та знала загиблу, вони їй допомагали по господарству. Знає про те, що коли вони вживали алкогольні напої, то обвинувачений часто бив загиблу. Особисто вона не бачила фактів побиття, але бачила загиблу з тілесними ушкодження і остання розповідала, що її бив саме обвинувачений. У загиблої не було конфліктів з односельцями. ОСОБА_15 розповідала про конфлікти з братом, але жодного разу не казала щоб брат її бив;
-показаннями свідка ОСОБА_23 , який суду пояснив, що він працює фельдшером в КНП «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф». В той вечір він був на чергуванні та приблизно о 17.20 год. на службовий планшет надійшов виклик про допомогу від обвинуваченого. При приїзді на місце події приблизно о 17.40 год. обвинувачений зустрів їх на проїзній частині та провів до будинку, де лежала постраждала, однак ознак життя у неї вже не було. На волосяній частині голови та на лобі потерпілої виднілися розсічені травми розмірами 4-6 сантиметрів. Обвинувачений пояснював, що знайшов потерпілу на дорозі в такому стані і привів або приніс додому. На його пропозицію обвинувачений показав на частину дороги, де він виявив постраждалу, - це була ділянка з асфальтованим покриттям, на якому не було слідів крові. Звернув увагу суду на те, що характер травм на голові потерпілої свідчив, що у неї мала відбутися велика крововтрата, відповідно на місці події мали бути масивні крововиливи, однак таких слідів не було на місці, на яке вказував обвинувачений та на місці, де лежала потерпіла в будинку. Відразу на місце події вони викликали працівників поліції, яких залишились чекати;
-показаннями свідка ОСОБА_24 , який суд пояснив, що загибла була його племінницею та проживала разом з обвинуваченим. Від людей в селі знав, що ОСОБА_6 бив ОСОБА_12 14.01.2023 приблизно о 15.00 год. він проїжджав повз будинок загиблої та бачив обвинуваченого, який щось робив по господарству, а загибла стояла поряд з ним. В подальшому в цей же день близько 18.00 год. йому зателефонувала потерпіла та повідомила, що ОСОБА_12 знайшли мертвою. Він відразу направився до неї додому, де застав працівників поліції та швидкої допомоги. Пізніше він відвозив труп загиблої на експертизу в м. Чуднів. Після події він заходив в будинок та бачив сліди «розводів» на підлозі, сліди нещодавнього прибирання. Верхнього одягу потерпілої, в якому він бачив загиблу того дня, працівники поліції не знайшли;
-показаннями свідка ОСОБА_17 , яка суду пояснила, що знала загиблу з дитинства. Коли обвинувачений звільнився з в'язниці, то почав зустрічатися з ОСОБА_12 . Жили вони разом приблизно півтора - два роки та спільно зловживали алкоголем. ОСОБА_6 постійно бив ОСОБА_16 і в неї весь час були тілесні ушкодження, про це знали усі. Вона сама неодноразово ставала очевидцем побиття ОСОБА_21 обвинуваченим. За весь час спільного проживання він бив її не менше 30 разів. В розмовах вона рекомендувала загиблій покинути ОСОБА_6 . Неодноразово ОСОБА_12 зверталась до поліції з приводу побиття обвинуваченим, але в подальшому забирала заяви, оскільки кохала ОСОБА_6 14.01.2023 після 13 год. вона по вул. Гордіївській в с. Печанівка їхала в магазин і стала очевидцем, як обвинувачений бив ОСОБА_14 . Під час побиття потерпіла лежала на землі обличчям донизу, а обвинувачений сильно бив її ногою під ребра з лівої сторони. Бив виключно ногами. Наніс не менше 10 ударів. Вона просила обвинуваченого не бити ОСОБА_16 , але обвинувачений сказав, що то їх справи, їхня сім'я. Сама ж загибла просилася додому. Вона постояла біля них приблизно п'ять хвилин і в цей час обвинувачений не наносив удари, але потерпіла продовжувала лежати на землі. Далі вона поїхала в магазин. Коли вона поверталась з магазину, то обвинуваченого з загиблою на місці побиття вже не було. Під час досудового розслідування з нею було проведено слідчий експеримент, під час якого вона добровільно все показала працівникам поліції та розповіла про обставини побиття. Їй відомо, що ще до стосунків з ОСОБА_6 загиблу бив її брат, але після того як потерпіла почала проживати з обвинуваченим, таких фактів їй не відомо Сама ОСОБА_15 жодного разу не розповідала, щоб її бив хтось інший, окрім обвинуваченого.
- даними протоколу огляду місця події від 14.01.2023 з додатком у вигляді ілюстративної таблиці, який був проведений на підставі добровільної згоди ОСОБА_25 , під час якого зафіксовано місце скоєння злочину - оглянуто домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 . Під час огляду зафіксовано обстановку на території домогосподарства та у будинку. Зокрема, в житловій кімнаті № 1 зліва від входу виявлено та зафіксовано ліжко-диван, на якому знаходився труп ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Труп знаходився в положенні лежачи на спині, права рука витягнута вздовж тіла, ноги зігнуті в колінних суглобах, коліна відведені в ліво, ліва рука зігнута в ліктьовому суглобі, кисть руки в ділянці лівої молочної залози. Зафіксовано видимі тілесні ушкодження. В ході огляду вилучено, зокрема: змиви речовини бурого кольору, які зроблено з плями, яка відобразилася у виді трьох мазків на стіні, що прилягає до ліжка, на якому виявлено труп; кофту чорного кольору із емблемою «Адідас» у забрудненому стані по передні поверхні та рукавах наявні нашарування речовини бурого кольору, подібні до крові; виріз з килиму кімнати №1 з плямою речовини бурого кольору розмірами 7x5 см.; виріз з матрацу жовтого кольору із нашаруванням речовини бурого кольору; покривало сірого кольору в сині квітки, яке просочене плямами речовини бурого кольору; шапку сірого кольору, поверхня якої просочена речовиною бурого кольору. В ході огляду, труп ОСОБА_12 направлений до патологоанатомічного відділення КНП «Чуднівська лікарня» для проведення розтину (т. 1 а.п. 159 - 196);
- даними висновку експерта № 43 від 21.02.2023, відповідно до якого на підставі виявлених патоморфологічних змін внутрішніх органів, одержаних при проведенні судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_12 , даних додаткових методів досліджень, приймаючи до уваги обставини справи, експерт дійшов до наступних підсумків.
При судово-медичній експертизі трупа виявлено тілесні ушкодження:
- синець по передній поверхні грудної клітки зліва, який утворився від дії тупого твердого предмету, що не залишив специфічних та видових ознак, по яким можливо було б ідентифікувати предмет, мають ознаки легких тілесних ушкоджень, утворились в термін не менше декілька діб до моменту настання смерті, причинному зв'язку зі смертю не знаходяться;
- забійні рани голови (5), синці передньої поверхні грудної клітки справа, синці в проекції груднини (3), синці верхніх кінцівок (7), садно в проекції лівого ліктьового суглобу, синці (3) та садна (2) нижніх кінцівок, синці обличчя, крововилив під слизову верхньої губи з розривом слизової. Дані тілесні ушкодження утворились від неодноразової дії (не менше 18-ти контактів) тупих твердих предметів з обмеженою контактуючою поверхнею, якими могла бути рука зжата в кулак, нога взута в тверде взуття, мають ознаки легких тілесних ушкоджень, в причинному зв'язку зі смертю не знаходяться, утворились в незначний термін, обчислюваний десятками хвилин, можливо годинами, до моменту настання смерті. Частина тілесних ушкоджень (по задній поверхні лівого ліктьового суглобу, передній поверхні колінних суглобів) могли утворитись при падінні на тупі тверді предмети як самовільному, так і після придачі тілу кінетичної енергії;
- переломи 6, 7-го ребер по правій середньо-ключичній лінії, які утворились від одноразової дії тупих твердих предметів з обмеженою контактуючою поверхнею, якими могла бути рука зжата в кулак, нога взута в тверде взуття, мають ознаки тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, в причинному зв'язку зі смертю не знаходяться, утворились в незначний термін, обчислюваний десятками хвилин, можливо годинами, до моменту настання смерті, дані тілесні ушкодження не могли утворитись при падінні з положення стоячи на тупі тверді предмети, як самовільному, так і після придачі тілу кінетичної енергії;
- синці грудної клітки правої бокової та правої задньої поверхні грудної клітки, переломи 8, 9, 10 ребер по правій середньопідпахвинній лінії, а також перелом 11 ребра по правій лопатковій лінії із зміщенням кісткових уламків та ушкодженням плеври та тканини правої легені з правобічним гемотораксом (кров в правій плевральній порожнині - 300мл, крововиливом в діафрагму, множинними розривами (розмізженням) правої долі печінки з гемоперитонеумом (кров в черевній порожнині - до 2600мл) утворились від дії тупих твердих предметів з обмеженою контактуючою поверхнею, якими могла бути рука зжата в кулак, нога взута в тверде взуття, з достатньою силою прикладання, не менше чотирьох контактів, мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень по критерію небезпеки для життя в момент їх спричинення, знаходяться в прямому причинному зв'язку зі смертю, утворились в незначний термін, обчислюваний десятками хвилин, можливо годинами, до моменту настання смерті. Дані тілесні ушкодження не могли утворитись при падінні з положення стоячи на тупі тверді предмети, як самовільному, так і після придачі тілу кінетичної енергії.
Смерть ОСОБА_12 настала від масивної внутрішньої крововтрати внаслідок тупої травми тулуба - переломи ребер справа з ушкодженням правої легені, розмізження печінки. Враховуючи ступінь розвитку трупних явищ, слід рахувати, що смерть її настала в термін від 6-ти годин до півдоби до моменту проведення експертизи трупа в морзі. Всі виявленні тілесні ушкодження являються прижиттєвими, смерть ОСОБА_12 настала через незначний проміжок часу, обчислюваний десятками хвилин, можливо години після отриманих тілесних ушкоджень у вигляді переломів ребер з ушкодженням правої легені та печінки. Встановити точно порядок нанесення виявлених тілесних ушкоджень неможливо, утворення їх при нанесенні самому собі виключається. В момент отримання тілесних ушкоджень потерпіла та нападник могли знаходитись в будь-якому положенні та взаєморозташуванні, при яких ділянки ушкоджень доступні для їх нанесення, враховуючи різну локалізацію, можна стверджувати, що взаєморозташування їх змінювалось в процесі нанесення тілесних ушкоджень. Після отримання всіх тілесних ушкоджень потерпіла могла виконувати будь-які самостійні дії (ходити, повзати, говорити, тощо) на протязі незначного проміжку часу, в період якого діяли компенсаторні сили організму. Питання про врятування життя ОСОБА_12 після отримання всіх тілесних ушкоджень при наданні своєчасної кваліфікованої медичної допомоги знаходиться в компетенції комісійної судово-медичної експертизи, однак, враховуючи тяжкість виявлених тілесних ушкоджень, короткий проміжок часу між отриманими тілесними ушкодженнями та настанням смерті, вважаю, що врятувати життя було малоймовірним. При судово-медичній експертизі виявлено тілесні ушкодження в ділянці верхніх кінцівок, дані тілесні ушкодження могли утворитись як внаслідок окремого нанесення тілесних ушкоджень, так і при захисному механізмі (прикривання руками інших ділянок тіла, в які наносились тілесні ушкодження - голова, тулуб). При судово-токсикологічній експертизі крові із трупа виявлено етиловий спирт в концентрації 3,68%, що при житті відповідає тяжкому алкогольному отруєнню, що свідчить про вживання алкоголю в значній кількості, встановити точну кількість та час, за який точно вживала алкоголь до моменту настання смерті, не можливо. При житті ОСОБА_12 страждала на захворювання - портальний гепатит з переходом у фіброз, інтерстиційна пневмонія, алкогольна міокардіодистрофія, вогнищевий продуктивний нефрит, токсико-гіпоксична енцефалопатія. Дані захворювання в причинному зв'язку зі смертю не знаходяться (том 1 а.п. 197 - 200);
- даними протоколу огляду трупа від 15.01.2023 з фототаблицею до нього, під час якого в патологоанатомічному відділенні КНП «Чуднівська лікарня» оглянуто труп ОСОБА_12 , зафіксовано наявні тілесні ушкодження, вилучено одяг загиблої, в тому числі спортивні штани, футболку з коротким рукавом, труси жіночі (том 1, а.п. 201 - 210);
- даними протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 15.01.2023, згідно з яким ОСОБА_6 затримано 14.01.2023 о 23:30. Під час затримання в нього в присутності понятих було вилучено одяг (куртку чорного кольору, кофту чорного кольору, гольф чорного кольору, дві пари спортивних штанів чорного кольору, шкарпетки в'язані коричневого кольору), взуття (черевики світло - коричневого кольору), а також мобільний телефон марки «Redmi 9», імеіl1: НОМЕР_1 , імеіl2: НОМЕР_2 (том 1 а.п. 211-214);
- даними протоколу проведення слідчого експерименту від 15.01.2023 з відеозаписом до нього, при проведенні якого свідок ОСОБА_17 в присутності понятих на місці показала та розповіла про події, очевидцем яких вона була 14.01.2023. Зокрема, свідок показала на місце, де обвинувачений 14.01.2023 наносив удари загиблій, а саме по вул. Гордіївська в с. Печанівка. При цьому, за допомогою статиста показала, що ОСОБА_14 лежала на животі та закривала руками голову, а ОСОБА_26 , стоячи над нею, наносив їй численні (не менше десяти) удари ногою в ділянку лівої сторони тулуба. Дані протоколу повністю відповідають показанням свідка ОСОБА_17 в судовому засіданні та іншим дослідженим доказам (том1 а.п. 215 - 219);
- даними висновку експерта № 64 від 13.02.2023 з додатком, відповідно до якого встановлено, що кров ОСОБА_12 відноситься до групи В з ізогемаглютиніном анти А та супутнім антигеном Н за ізосерологічною системою АВО. У вирізці з шапки (об. № 3) (вилученої під час огляду місця події від 14.01.2023)знайдена кров людини. В результаті серологічного дослідження в об. № 3 виявлено антигени В, Н, а також ізогемаглютинін анти А. Таким чином, виявлені властивості в слідах на шапці можуть належати особі групи В з ізогемаглютиніном анти А і супутнім антигеном Н за системою АВО, що не виключає можливості належати крові самій потерпілій ОСОБА_12 (том 1 а.п. 229 - 232);
- даними висновку експерта № 70 від 09.02.2023 з додатком №1 до висновку, відповідно до якого встановлено, що кров ОСОБА_12 відноситься до групи В з ізогемаглютиніном анти А та супутнім антигеном Н за ізосерологічною системою АВО. У фрагменті тканини об. №2 (виріз речовини бурого кольору з матрацу, вилучений під час огляду місця події від 14.01.2023) знайдена кров людини. В результаті серологічного дослідження в об. № 2 виявлено антигени В і Н. Так як дані антигени властиві потерпілій ОСОБА_12 , то походження крові в об. № 2 від самої ОСОБА_12 не виключається (том 1 а.п. 233 - 235);
- даними висновку експерта № 63 від 13.02.2023 з додатком № 1 до висновку, відповідно до якого встановлено, що кров ОСОБА_12 відноситься до групи В з ізогемаглютиніном анти А та супутнім антигеном Н за ізосерологічною системою АВО. У вирізках із покривала (вилученого під час огляду місця події від 14.01.2023), об. № 1-3, знайдена кров людини. В результаті серологічного дослідження в об. №1-3 виявлені антигени В і Н, а в об. № 2 виявлено ще й ізогемаглютинін анти А. Походження крові в об. № 1-3 можливе за рахунок будь - якої особи, організму якої властиві дані характеристики. Такою особою може бути і громадянка ОСОБА_12 (том 1 а.п. 241 - 243);
- даними висновку експерта № 67 від 09.02.2023 з додатком № 1 до висновку, відповідно до якого встановлено, що кров ОСОБА_12 відноситься до групи В з ізогемаглютиніном анти А та супутнім антигеном Н за ізосерологічною системою АВО. В об'єктах № 1-8 (кофта з слідами речовини бурого кольору, виріз з килима з слідами речовини бурого кольору, змиви речовини бурого кольору з стін, які були вилучені під час огляду місця події 14.01.2023) знайдена кров людини. При серологічному дослідженні в №1-8 виявлено антигени В та Н., походження яких можливе за рахунок будь-якої особи, організму якому властиві дані антигени. Такою особою може бути потерпіла ОСОБА_12 (том 1 а.п. 244 - 247);
- даними висновку експерта № 65 від 09.02.2023 з додатком № 1 до висновку, відповідно до якого встановлено, що кров ОСОБА_12 відноситься до групи В з ізогемаглютиніном анти А та супутнім антигеном Н за ізосерологічною системою АВО. В об'єктах № 1-7 (плями на штанах загиблої ОСОБА_12 ), 9 (пляма на футболці загиблої ОСОБА_12 ), 10 (плями на жіночих трусах загиблої ОСОБА_12 ), знайдена кров людини. При серологічному дослідженні в об. № 4,5,6,7 та в об. № 9,10 виявлено антигени В та Н. Походження яких можливе за рахунок будь-якої особи, організму якому властиві дані антигени. Такою особою може бути потерпіла ОСОБА_12 . При серологічному дослідженні в зр. № 1-3 групових антигенів не виявлено (том 1 а.п. 249 - 252);
- даними висновку експерта № 62 від 13.02.2023 з додатком № 1 до висновку, відповідно до якого встановлено, що кров ОСОБА_12 відноситься до групи В з ізогемаглютиніном анти А та супутнім антигеном Н за ізосерологічною системою АВО. У змивах із пари черевиків, об. № 3-6, змивах з куртки, об. № 7-10, які були вилучені в обвинуваченого під час затримання, знайдена кров людини. В результаті серологічного дослідження в об. № 3-7 (об. №3 - плями та помарки коричневого кольору, неправильно-округлої, неправильно-продовгуватої форми, з нечіткими контурами, деякі переривчасті по ходу, розмірами від 0,2х0,1 см до 2?1,5см., які розміщені на правому черевикові на зовнішній поверхні з внутрішньої бокової сторони з переходом на підошву в 18см від краю носка та в 4см від верхнього вільного краю на ділянці 12х6см; об. №4 - змиви з підошви; об №5 - помарки коричневого кольору, неправильно-округлої та неправильно-продовгуватої форми, з нерівними контурами, розмірами від 0,1?0,1см до 0,3?0,2см, які розміщенні на лівому черевикові на зовнішній поверхні з внутрішньої бокової сторони в 13см від краю носка та в 3 см. від підошви на ділянці 3х3см.; об. №6 - переривчаста помарка коричневого кольору, слабкої інтенсивності, неправильної геометричної форми, з нечіткими контурами, розмірами 1,3х0,5см., яка розміщена на підошві лівого черевика на зовнішній боковій стороні в 4 см. від краю задника; об. №7 - помарки в кількості чотирьох штук коричнюватого кольору, неправильно-округлої та невизначеної форми, з нечіткими контурами, які не просочують та не ущільнюють тканину, розмірами від 0,3х0,2 см. до 1,4?0,5 см., які розміщені на лівій передній поверхні куртки в 12 см. від лінії пришиву лівого рукава та в 19 см. від лінії пришиву коміра на ділянці 18?10см) виявлені антигени В і Н, походження яких можливе за рахунок крові будь-якої особи, організму якої властиві антигени В і Н, такою особою може бути і громадянка ОСОБА_12 (том 2 а.п. 3-6);
- даними протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 24.01.2023 з додатком до протоколу - описом речей і документів, які були вилучені на підставі постанови прокурора, а саме карти виїзду карети швидкої медичної допомоги (форма 11010) № 279 на 1 арк. та CD-R диску з аудіо записом повідомлення на спецлінію «103» (том 2 а.п. 17-20);
- даними копії карти виклику швидкої медичної допомоги №279 від 14.01.2023, з якої вбачається, що у вказаний день було здійснено виїзд екіпажу швидкої медичної допомоги до с. Печанівка, вул. Гордіївська, в ході якого виявлено тіло жінки без ознак життя (том 2 а.п. 19);
- даними диску з аудіозаписом повідомлення на спецлінію «103» та даним протоколу огляду цього диску від 24.01.2023, з яких вбачається, що відбувається розмова між оператором лінії «103» та особою чоловічої статі з голосом, схожим на голос обвинуваченого. (в ході судового розгляду ОСОБА_6 підтвердив, що він дійсно повідомляв про подію на телефонну лінію «103» та не заперечував, що на вказаному диску зафіксована саме ця розмова). В телефонній розмові з оператором лінії «103» ОСОБА_6 повідомив, що в селі Печанівка Романівського району на вул. Гордіївська він знайшов дівчину віком 26-27 років, в якої дуже сильно розбитий лоб, їй дуже погано, вона втрачає свідомість. Припускає, що дівчина впала. Вказує, що дівчина йому лише знайома (дослівно на запитання оператора про те, чи знає він дівчину, відповів: «ну тако, як би знати-знаю, але шо я вам можу сказать») Обвинувачений повідомив, що дівчину він заніс в хату, а екстрену медичну допомогу він буде чекати на вулиці. Номер будинку він не пам'ятає, запитує номер будинку в потерпілої, яка ще на той момент була жива (том 2 а.п. 21-22);
-даними довідки УОТЗ ГУНП в Житомирській області від 01.03.2023, яку було складено на підставі даних, отриманих в ході тимчасового доступу до речей і документів 27.02.2023, які містились в оператора мобільного зв'язку «Київстар», відповідно до якої встановлено, що абонентські номери НОМЕР_3 ( ОСОБА_12 ) та НОМЕР_4 (обвинувачений ОСОБА_6 ), під час з'єднань в період часу з 00.00 год. 13.01.2023 по 23.29 год. 15.01.2023 фіксувалися в зоні дії базових станцій, що знаходяться в с. Печанівка, власна вежа на території сільради, Житомирського району, Житомирської області. Крім того, на момент здійснення дзвінків мобільний термінал ОСОБА_6 14.01.2023 року на протязі дня знаходився в с. Печанівка, власна вежа на території сільради, Житомирського (Романівського району), Житомирської області і її меж не покидав, що відповідає координатам LАС 24185 СID 2331, 20405, 10405 базових станцій. Також, отриманими даними встановлено, що в день події 14.01.2023 між мобільними терміналами обвинуваченого та потерпілої були з'єднання о 10:49:29 та 11:05:26 обвинувачений телефонував потерпілій, о 11:52:09 обвинувачений телефонував на невідомий номер НОМЕР_5 та о 15:17:39 приймав телефонний дзвінок з цього номера, о 15:32:12 з телефону потерпілої був вихідний виклик на невстановлений номер НОМЕР_6 . Після цього зафіксовано вихідні дзвінки з мобільного терміналу обвинуваченого на лінію «102» о 17:20:26 та «103» 17:21:18. Вказане підтверджує не лише факт перебування обвинуваченого та потерпілої в один і той самий час в межах дії однієї базової станції оператора мобільного зв'язку, але і спростовую показання обвинуваченого в частині того, що коли він перебував в гостях у матері приблизно о 16 год., потерпіла не менше 10 разів телефонувала йому та повідомляла, що в них вдома гості (том а.п. 31 - 41).
Також, судом було досліджено рапорт чергового відділення поліції № 1 (смт Любар) Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області від 14.01.2023, відповідно до якого, 14.01.2023 о 17:54 зі служби 102 надійшло повідомлення від фельдшера ОСОБА_23 про те, що ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою: Романівський район, с. Печанівка, вул. Гордіївська, було зафіксовано смерть до приїзду. Співмешканець ОСОБА_6 знайшов на вулиці на проїзній частині неподалік будинку в свідомості ОСОБА_12 , 27 років, з травмою голови, він переніс її з двору до будинку, через деякий час вона померла (том 2 а.п. 114).
Відповідно до висновку судово-психіатричного експерта № 68-2023 від 07.02.2023, ОСОБА_6 під час вчинення інкримінованих йому діянь виявляв ознаки емоційно - нестійкого розладу особистості, стан компенсації (F60.3 МКХ-10). Даний розлад лежить в межах патології особистості та не позбавляв ОСОБА_6 здатності усвідомлювати свої дії та керувати ними. ОСОБА_6 під час вчинення інкримінованих йому діянь недоумством не страждав та в тимчасовому розладі психічної діяльності (алкогольному психозі, реактивному стані - патологічне сп?яніння, патологічний афект) не перебував, виявляв клінічні ознаки емоційно - нестійкого розладу особистості, стан компенсації, міг усвідомлювати свої дії, керувати ними. На даний час виявляє клінічні ознаки емоційно - нестійкого розладу особистості, стан компенсації (F60.3 МКХ-10). Може усвідомлювати свої дії та керувати ними. Вищевказаний розлад особистості у ОСОБА_6 сформувався протягом життя на фоні вживання алкоголю та способу життя. ОСОБА_6 не потребує застосування щодо нього примусових заходів медичного характеру, може брати участь у проведенні слідчих дій (том 2 а.п. 25-27).
Суд не покладає в основу вироку та визнає неналежними доказами дані, які містяться в показаннях свідка ОСОБА_27 , протоколах отримання зразків для експертизи від 15.01.2023 (том 1 а.п. 226, 227, 228), висновку експерта № 61 від 02.02.2023 (том 1 а.п. 236 - 237), висновку експерта № 68 від 02.02.2023 (том 1 а.п. 238 - 239), даними висновку експерта № 69 від 06.02.2023 (том 1 а.п. 240), висновку експерта № 72 від 06.02.2023 (том 1 а.п. 248), висновку експерта № 66 від 01.02.2023 (том 2 а.п. 1-2), висновку експерта № 71 від 09.02.2023 (том 2 а.п. 7 - 9), висновку експерта № 38/ц від 31.01.2023 (том 2 а.п. 10-12), висновку експерта №37/ц від 31.01.2023 (том 2 а.п. 13 - 16), протоколі огляду речового доказу від 01.02.2023 (том 2 а.п. 28), протоколі огляду речового доказу від 01.02.2023 (том 2 а.п. 29), оскільки жодних даних про обставини, що підлягають доказуванню у цьому кримінальному провадженні, вони не містять.
Суд критично розцінює показання обвинуваченого в частині заперечення фактичних обставин вчиненого злочину, те що він виявив ОСОБА_12 побитою в будинку та не причетний до заподіяння їй жодних тілесних ушкоджень. Такі показання, на переконання суду, є захисною позицією обвинуваченого з метою уникнення кримінальної відповідальності, користуючись, в першу чергу, відсутністю очевидців вчиненого злочину. Такі показання обвинуваченого спростовуються сукупністю досліджених в судовому засіданні доказів, зокрема показаннями допитаних в судовому засіданні потерпілої, свідків ОСОБА_18 , ОСОБА_22 та ОСОБА_17 , які вказали, що обвинувачений систематично бив загиблу і остання розповідала про це свідкам та сестрі - потерпілій ОСОБА_11 , що свідчить про те, що така поведінка є звичною для нього. Свідок ОСОБА_17 заявила, що на власні очі бачила факти побиття ОСОБА_6 загиблої та стала очевидцем її жорстокого побиття обвинуваченим в день події - 14.01.2023. Свідки вказали, що ОСОБА_12 ніколи не скаржилась на те, що на неї хтось піднімав руку, окрім обвинуваченого. Конфліктів з мешканцями села у ОСОБА_12 не було.
Під час телефонного дзвінка на лінію «103» та безпосередньо медичним працівникам, які першими прибули на місце події, обвинувачений розповів, що знайшов ОСОБА_12 побиту та приніс її додому, показав фельдшеру на місце, де він виявив співмешканку. Вказана версія повністю спростовується показаннями свідка ОСОБА_23 (фельдшера), який вказав, що на волосяній частині голови та на лобі потерпілої були розсічені травми розмірами 4-6 сантиметрів і характер цих травм свідчив, що мала відбутися велика крововтрата, відповідно на місці, де виявили жертву, мали бути масивні крововиливи, однак таких слідів на місці, на яке вказував обвинувачений, виявлено не було. Крім того, якщо б обвинувачений переносив закривавлене тіло, про що він заявляв фельдшеру, то на його одязі мали б бути значні сліди крові, чого також виявлено не було.
В подальшому, в ході судового розгляду, обвинувачений змінив версію та вказав, що виявив співмешканку побиту, яка лежала на ліжку та не могла встати, після чого викликав швидку допомогу, яку пішов зустрічати. При цьому, як вбачається з висновку експерта № 62 від 13.02.2023 на одязі обвинуваченого було знайдена кров людини, яка містить антигени, властиві крові загиблої ОСОБА_12 . Вказані сліди крові локалізовані на правому черевику на зовнішній поверхні з внутрішньої бокової сторони з переходом на підошву, на підошві, на лівому черевику на зовнішній поверхні з внутрішньої бокової сторони, на підошві лівого черевика на зовнішній боковій стороні, на лівій передній поверхні куртки. І якщо сліди на підошві можна виправдати тим, що обвинувачений просто вступив в кров на підлозі (зі слів свідків кров була повсюди), то локалізація, характер та форма слідів крові на інших частинах одягу обвинуваченого (на зовнішній поверхні з внутрішньої бокової сторони обох черевиків було виявлено плями неправильно-округлої, неправильно-продовгуватої форми; на лівій передній поверхні куртки плями неправильно-округлої та невизначеної форми, з нечіткими контурами) свідчить про те, що кров потрапила туди у вигляді крапель, бризків тощо, та в момент потрапляння на одяг мала рухатись з певним прискоренням.
Показання обвинуваченого про те, що в день події, перед тим, як він знайшов співмешканку побитою, остання телефонувала йому не менше 10 разів та повідомляла, що у них вдома гості, суд оцінює критично та вважає їх такими, що спрямовані на перекладення своєї вини на іншу особу, яка, ніби то, була в них вдома. Такі показання повністю спростовуються даними оператора мобільного зв'язку, згідно яких не було зафіксовано з'єднань між мобільними терміналами обвинуваченого та загиблої в цей час та в такій кількості.
Сукупність усіх обставин справи, а саме: систематичність нанесення обвинуваченим тілесних ушкоджень загиблій ОСОБА_12 , тобто така поведінка була для нього звичною; побиття обвинуваченим ОСОБА_12 біля будинку за декілька годин до настання її смерті; їх подальше спільне перебування за місцем проживання, оскільки їх бачили очевидці; відсутність будь-яких інших слідів на місці вчинення злочину, які б могли свідчити про вчинення злочину іншою особою, аніж ОСОБА_6 ; наявність слідів крові на одязі та взутті обвинуваченого, яка містить антигени, властиві крові загиблої; поведінка обвинуваченого після події, який усіляко намагався приховати свої дії, повідомляв оператору лінії «103» та прибувшим на місце медичним працівникам неправдиві відомості про те, що він не дуже добре знає дівчину, яку він знайшов побитою, (хоча це його співмешканка), при цьому розповів, що знайшов її біля будинку та приніс додому (хоча в судовому засіданні заявив, що не говорив такого, а знайшов її в побитому стані в будинку); наявність слідів нещодавнього прибирання в будинку, миття підлоги в місцях, де була виявлена кров (з показань свідків ОСОБА_24 та ОСОБА_18 ), що свідчить про намагання обвинуваченим знищити сліди кримінального правопорушення, свідчить про вчинення цього злочину саме обвинуваченим, а не іншою особою. Встановлені обставини виключають будь-яке інше розумне пояснення події.
Посилання захисника на відсутність умислу у ОСОБА_6 на нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_12 не заслуговують на увагу, оскільки нанесення значної кількості цілеспрямованих ударів, частина яких спричинила тяжкі та середньої тяжкості тілесні ушкодження у потерпілої, свідчить про спрямованість умислу обвинуваченого саме на спричинення шкоди її здоров'ю.
Також, не ґрунтуються на матеріалах справи і доводи захисника про відсутність на ОСОБА_6 слідів крові. Як вбачається з висновку експерта № 62 від 13.02.2023 (том 2 а.п. 3-6) узмивах із пари черевиків та куртки, які були вилучені в обвинуваченого під час затримання, знайдена кров людини, в якій виявлені антигени В і Н, які властиві крові потерпілої ОСОБА_12 (локалізація та характери слідів крові більш детально описана під час викладення доказів на підтвердження встановлених судом обставин).
Посилання сторони захисту на неправдивість показання свідка ОСОБА_17 , в тому числі, у зв'язку з тим, що згідно її показань удари по тілу ОСОБА_12 обвинуваченим були нанесені по тулубу з лівої сторони, а смерть настала внаслідок тілесних ушкоджень, які локалізувались з правої сторони, суд приймає до уваги, однак вважає за необхідне вказати, що згідно висновку експерта № 43 від 21.02.2023 (том 1 а.п. 197 - 200) смерть ОСОБА_12 настала від масивної внутрішньої крововтрати внаслідок тупої травми тулуба - переломи ребер справа з ушкодженням правої легені, розмізження печінки, тобто від тілесних ушкоджень, які дійсно локалізуються праворуч. Поряд з цим, тілесні ушкодження, що знаходяться в прямому причинному зв'язку зі смертю, були спричинені в період часу, що обчислюється десятками хвилин, можливо години до настання смерті, яка, як було встановлено судом, настала в проміжок часу між з 17 год. 24 хв. до 17 год. 54 хв., тобто в орієнтованому проміжку між 16 год. 24 хв. до 16 год. 54 хв., а свідок розповідає про події, які вона сприймала в обідній час, орієнтовно о 13 год. Тобто, про нанесення обвинуваченим тілесних ушкоджень потерпілій, які не знаходяться в причинному зв'язку зі смертю ОСОБА_12 , яких було виявлено при вказаній експертизі доволі багато, які, в тому числі, локалізувалися по лівій частині тіла загиблої. Показання ж свідка ОСОБА_17 є незмінними та послідовними від часу проведення слідчого експерименту з її участю до допиту її в судовому засіданні, відповідають іншим дослідженим в судовому засіданні доказам та сумнівів у їх правдивості у суду не викликають.
Визначаючи час настання смерті, суд виходить з того, що ІНФОРМАЦІЯ_3 о 17.24 год. під час повідомлення ОСОБА_6 на лінію «103» про подію, потерпіла була ще жива, оскільки чути її голос на другому плані, а вже о 17.54 год. фельдшер швидкої допомоги повідомив на лінію «102» про виявлення трупа жінки.
Судом було досліджено усі процесуальні джерела доказів, які були надані учасниками судового провадження. Будь-яких заяв або клопотань про долучення, дослідження або перевірку інших доказів, учасниками судового провадження подано не було. Учасники висловили одностайну позицію про можливість закінчення з'ясування обставин та перевірки їх доказами.
Оцінивши наведені докази з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку, суд вважає винуватість ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення доведеною та кваліфікує його дії за ч. 2 ст. 121 КК України, а саме як умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілої.
Призначаючи вид і міру покарання обвинуваченому, суд враховує характер і ступінь небезпечності вчиненого ним кримінального правопорушення, яке відноситься до тяжких злочинів, дані про особу обвинуваченого, а також обставини, які пом'якшують та обтяжують їх покарання.
Так, обвинувачений ОСОБА_6 раніше судимий за вчинення аналогічного тяжкого злочину, має непогашену судимість, відбував покарання у виді позбавлення волі, після звільнення з місць позбавлення волі на шлях виправлення не став вчинив новий злочин, до затримання не працював, проживав з нині покійною співмешканкою без реєстрації, зі слів має на утримання чотирьох дітей, але за час судового розгляду стороною захисту підтверджуючих документів суду надано не було, за місцем проживання характеризується посередньо, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.
Обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_6 судом не встановлено.
Обставинами, що обтяжують покарання, суд визнає рецидив злочину, вчинення кримінального правопорушення щодо особи, з якою винний перебував у сімейних відносинах.
З урахуванням наведеного, в тому числі, характеру суспільно небезпечного діяння, вчиненого обвинуваченим та санкцію статті, за якою суд визнає його винуватим, враховуючи обставини справи та особу обвинуваченого, який наніс смертельні тілесні ушкодження вже другій своїй співмешканці, позицію потерпілої ОСОБА_11 , яка при призначенні покарання наполягала на суворому покаранні, суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого потребує контролю з боку держави, а тому обирає йому покарання у вигляді позбавлення волі на максимальний строк, визначений санкцією ч. 2 ст. 121 КК України. На переконання суду саме такий захід примусу зможе забезпечити досягнення мети покарання і буде відповідати загальним засадам призначення покарання, є необхідним для виправлення обвинуваченого та запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, як ним так і іншими особами.
Потерпілою ОСОБА_11 , яка є рідною сестрою загиблої, в межах кримінального провадження заявлено цивільний позов до ОСОБА_6 , відповідно до якого потерпіла просить стягнути з обвинуваченого матеріальну шкоду у розмірі 11150 грн, яка складається з витрат на придбання ритуальної атрибутики в сумі 4400 грн. та проведення поминального обіду в сумі 6750 грн., а також моральну шкоду у розмірі 500000 грн.
Вирішуючи заявлений цивільний позов, суд виходить з такого.
Відповідно до ч.2 ст.127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову.
Статтею 128 КПК України визначено, що особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової та моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до обвинуваченого.
Згідно з ч.1 ст.129 КПК України суд, ухвалюючи обвинувальний вирок, залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.
Відповідно до ч.1 ст.1177 ЦК України шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.
Згідно з ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до статті 1201 ЦК України особа, яка завдала шкоди смертю потерпілого, зобов'язана відшкодувати особі, яка зробила необхідні витрати на поховання та на спорудження надгробного пам'ятника, ці витрати. Допомога на поховання, одержана фізичною особою, яка зробила ці витрати, до суми відшкодування шкоди не зараховується.
Згідно зі статтею 2 Закону України «Про поховання та похоронну справу» похованням померлого є комплекс заходів та обрядових дій, які здійснюються з моменту смерті людини до поміщення труни з тілом або урни з прахом у могилу або колумбарну нішу, облаштування та утримання місця поховання відповідно до звичаїв та традицій, що не суперечать законодавству. Під комплексом заходів та обрядових дій розуміється, зокрема, організація поховання померлого і проведення у зв'язку з цим ритуальних послуг відповідно до місцевих умов.
Розмір майнової шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, підтверджений копією накладної № 18 від 15.01.2023, що свідчить про те, що потерпілою здійснювалися витрати на придбання ритуальної атрибутики (труни вартістю 2800 грн., покривала - 200 грн., подушки - 150 грн., хреста - 400 грн., рушника на хрест - 50 грн, вінка - 400 грн., 10 хусток по ціні 40 грн на суму 400 грн.) на суму 4400 грн.
Зважаючи на викладене, а також виходячи із засад розумності, виваженості, справедливості, позов потерпілої в частині відшкодування матеріальних збитків, відповідно до ст. 1201 ЦК України, підлягає задоволенню частково в сумі 4400 грн.
Витрати на проведення поминального обіду, який проводився після поховання, не відносяться до витрат на поховання у розумінні статті 1201 ЦК України, а тому відшкодуванню не підлягають. Такий висновок суду ґрунтується і на правовій позиції Верховного Суду, висловленій в постанові Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 липня 2019 року № 500/8418/13-ц.
Вирішуючи питання про відшкодування потерпілій ОСОБА_28 моральної шкоди на суму 500000 грн., суд виходить з наступного.
Згідно ч. 2 ст. 1168 ЦК моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім'єю.
Поряд з цим, судом встановлено, що загибла ОСОБА_12 проживала в с. Печанівка Житомирського району Житомирської області разом з обвинуваченим, про що свідчать матеріали кримінального провадження. Потерпіла ОСОБА_11 проживає в с. Краснопіль Житомирського району Житомирської області. Відповідно, потерпіла ОСОБА_11 не є особою, з якою загибла проживала однією сім'єю, а тому не має права на відшкодування моральної шкоди, завданої смертю ОСОБА_12 , у зв'язку з чим суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні цивільного позову про відшкодування моральної шкоди.
Відомості про процесуальні витрати в матеріалах кримінального провадження відсутні.
Питання про речові докази суд вирішує на підставі ст. 100 КПК України.
Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Любарського районного суду Житомирської області від 23.01.2023, після набрання вироком законної сили підлягає скасуванню.
Суд не вбачає підстав для зміни чи скасування обраного щодо обвинуваченого запобіжного заходу до набрання вироком законної сили, при цьому суд враховує особу обвинуваченого, а також наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме переховування від суду та можливість вчинення іншого кримінального правопорушення.
Керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд
ОСОБА_6 визнати винуватим у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст.121 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 10 (десять) років.
Початок строку покарання обвинуваченому рахувати з дня набрання вироком законної сили.
На підставі ч.5 ст. 72 КК України зарахувати обвинуваченому ОСОБА_6 у строк покарання строк його попереднього ув'язнення з ІНФОРМАЦІЯ_3 по день набрання вироком законної сили з розрахунку день за день.
Запобіжний захід до набрання вироком законної сили щодо обвинуваченого ОСОБА_6 залишити попередній - тримання під вартою, але не довше ніж на два місяця з дня ухвалення вироку, тобто до 28.03.2024 року.
Речові докази у кримінальному провадженні після набрання вироком законної сили:
- кофту чорного кольору з написом «Адідас» з нашаруванням речовини бурого кольору, виріз з килимового покриття, виріз з матрацу плями бурого кольору, металевий фрагмент арматури довжиною 70 сантиметрів, металевий совок для пічного опалення довжиною 50 сантиметрів, два полімерних стакани та скляна пляшка з написом «Хлібний дар Житомирська» (пуста), об'ємом 0,25, покривало сірого кольору з орнаментом синіх квітів, шапку сірого кольору, жіночі рукавиці синього кольору, сокиру господарську, які залишені на зберігання в кімнаті збереження речових доказів відділення поліції № 1 Житомирського районного управління ГУНП в Житомирській області - знищити;
- мобільний телефон білого кольору марки «NOМІ» з сім картою НОМЕР_7 , ІМЕІ 1: НОМЕР_8 , ІМЕІ 2: НОМЕР_9 , який належав ОСОБА_12 , залишений на зберігання в кімнаті збереження речових доказів відділення поліції № 1 Житомирського районного управління ГУНП в Житомирській області, повернути потерпілій ОСОБА_11 ;
- одяг загиблої ОСОБА_12 - шкарпетки світло сірі, шкарпетки сині, штани спортивні світло зеленого кольору з нашаруванням плям бурого кольору, штани спортивні сірого кольору з нашаруванням плям бурого кольору, футболку чорного кольору, які залишені на зберігання в кімнаті збереження речових доказів відділення поліції № 1 Житомирського районного управління ГУНП в Житомирській області - знищити;
- одяг та речі, вилучені під час затримання ОСОБА_6 , а саме куртку чорного кольору, кофту чорного кольору, гольф чорного кольору, дві пари штанів спортивних чорного кольору, носки в'язані коричневого кольору, черевики світло - коричневого кольору, а також мобільний телефон марки «Redmi 9 с», ІМЕІ1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 , які залишені на зберігання в кімнаті збереження речових доказів відділення поліції № 1 Житомирського районного управління ГУНП в Житомирській області, повернути ОСОБА_6 .
Після набрання вироком законної сили скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Любарського районного суду Житомирської області від 23.01.2023 (т.2 а.п.223 - 224).
Цивільні позов потерпілої ОСОБА_11 до ОСОБА_6 про відшкодування матеріальної шкоди задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_11 в якості відшкодування матеріальної шкоди 4400 (чотири тисячі чотириста) гривень. У задоволенні решти позовних вимог, а саме відшкодування витрат на поминальний обід, відмовити.
Відмовити потерпілії ОСОБА_11 в задоволенні цивільного позову про відшкодування моральної шкоди.
Апеляційна скарга на вирок може бути подана до Житомирського апеляційного суду через Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим в той же строк з моменту отримання копії вироку.
Вирок набуває законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копія вироку негайно після його проголошення підлягає врученню обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в Бердичівському міськрайонному суді Житомирської області .
Головуючий-суддя ОСОБА_1
Суддя ОСОБА_2
Суддя ОСОБА_3