Справа № 743/1218/23
Провадження № 1-кп/737/23/24
29 січня 2024 р. смт Куликівка
Куликівський районний суд Чернігівської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 ,за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши клопотання про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 , який обвинувачується за ознаками кримінальних правопорушень,передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст. 190 КК України
У Куликівському районному суді Чернігівської області розглядається кримінальне провадження за № 12023270340001412 від 27.04.2023 року за обвинуваченням ОСОБА_4 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст. 190 КК України.
В судовому засіданні прокурор подав клопотання про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 . В клопотанні вказано, що в ході досудового розслідування по даній справі зібрано достатньо доказів, які дають підстави для обгрунтованої підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень,передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст. 190 КК України, а також наявні ризики, передбачені п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ризик переховуватись від органів досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Прокурор просив задовольнити клопотання про продовження застовування запобіжного заходу ОСОБА_4 , обгрунтовуючи наявні ризики можливістю переховування обвинуваченого від суду з метою уникнення покарання та можливістю вчинити інші злочини, оскільки ОСОБА_4 раніше неодноразово судимий за майнові злочини, не має зареєстрованого місця проживання, не працює, не має постійних та законних джерел існування, через короткий проміжок часу після звільнення знову обвинувачується за ознаками майнових злочинів.
На думку прокурора, наявні ризики, не зникли та не зменшилися, запобіжні заходи у виді особистого зобов'язання, поруки, застави та домашнього арешту не забезпечать виконання покладених на обвинуваченого процесуальних обов'язків, осскільки обвинувачений не має сталих соціальних зв'язків, відсутні будь-які відомості щодо осіб, які заслуговують на довіру, обвинувачений ніде не зареєстрований, а тому, існують підстави для продовження ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_5 та обвинувачений заперечували проти задоволення даного клопотання, вважають, що дане клопотання не обгрунтоване, ризики вже перестали існувати, тому у задоволенні клопотання необхідно відмовити.
Суд, заслухавши думку учасників судового засідання, приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_4 обгрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст. 190 КК України, а також наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 5, ч. 1 ст. 177 КПК України.
Згідно з вимогами ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Судом встановлено, що ухвалою Деснянського районного суду міста Чернігова від 28.06.2023 року до ОСОБА_4 було застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою, з утриманням в ДУ "Чернігівський слідчий ізолятор, який продовжувався ухвалами Деснянського районного суду міста Чернігова від 24.08.2023 року від 17.10.2023 року та ухвалою Куликівського районного суду Чернігівської області від 05.12.2023 року.
На сьогодні ризики, передбачені ст. 177 КПК України, встановлені ухвалою Деснянського районного суду міста Чернігова від 28.06.2023 року не зменшилися та продовжують існувати, обставини, а саме відсутність у обвинуваченого сталих соціальних зв'язків, відсутність зареєстрованого місця проживання не змінилися.
При обранні запобіжного заходу ОСОБА_4 суд враховував обставини, передбачені ст. 178 КПК України, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінальних правопорушень; тяжкість покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим у інкримінованих кримінальних правопорушеннях, вік та стан здоров'я обвинуваченого, що не перешкоджає застосуванню до нього такого запобіжного заходу, як тримання під вартою та обвинуваченому було встановлено запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Враховуючи наявність обґрунтованого обвинувачення у вчиненні ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, їх тяжкість, наявність встановлених ризиків, які не зменшилися, суд дійшов висновку, що продовження застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою забезпечить виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а саме: неухильно з'являтися на виклик до суду, убезпечить від вчинення інших кримінальних правопорушень, оскільки саме такий вид запобіжного заходу є співмірним з існуючими ризиками, відповідає в повній мірі обставинам кримінального провадження, встановленим на день розгляду клопотання та сприятиме належній процесуальній поведінці обвинуваченого.
У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Доводи сторони захисту не зменшують вищевказаних ризиків та не є наразі достатніми підставами для відмови у задоволенні даного клопотання прокурора.
У відповідності до ч. 1 ст. 197 КПК України строк дії ухвали суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати 60 днів
З урахуванням викладеного, обставин вчинення правопорушення, даних про особу обвинуваченого, також враховуючи, що обставини, які слугували підставою для встановлення запобіжного заходу не змінилися, суд вважає за необхідне продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки встановлені ризики не зменшилися та жоден із більш м'яких запобіжних заходів не достатній для їх запобігання.
Розмір застави, визначений ухвалою слідчого судді Деснянського районного суду м. Чернігова від 28.06.2023 року в сумі 80520 грн залишається незмінним, клопотання про зменшення розміру застави не заявлялися.
На підставі викладеного, керуючись статтями 177, 178, 183, 197, 376 КПК України, суд
Клопотання прокурора про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, тобто до 28 березня 2024 року включно з утриманням в ДУ «Чернігівський слідчий ізолятор» з альтернативою внесення застави у розмірі 80520 гривень.
Копію ухвали направити сторонам кримінального провадження та на адресу ДУ «Чернігівський слідчий ізолятор».
Ухвала може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1