16 січня 2024 року
м. Київ
cправа № 906/1139/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Багай Н. О. - головуючого, Берднік І. С., Чумака Ю. Я.,
секретар судового засідання - Письменна О. М.,
за участю представників:
позивача - Сачка А. В. (адвоката),
відповідача - Захарко Н. В. (самопредставництво),
третьої особи - Ковальчук Р. М. (самопредставництво),
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Департаменту регіонального розвитку Житомирської обласної державної адміністрації
на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 16.10.2023 (колегія суддів: Коломис В. В. - головуючий, Саврій В. А., Миханюк М. В.), рішення Господарського суду Житомирської області від 11.07.2023 (суддя Кравець С. Г.) і додаткове рішення Господарського суду Житомирської області від 14.07.2023 (суддя Кравець С. Г.) у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирський Автодор"
до Департаменту регіонального розвитку Житомирської обласної державної адміністрації,
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Приватного підприємства "Євробуд - 9",
про стягнення 24 829 815,22 грн,
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. У вересні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Житомирський Автодор" (далі - ТОВ "Житомирський Автодор") звернулося до Господарського суду Житомирської області з позовом до Департаменту регіонального розвитку Житомирської обласної державної адміністрації про стягнення 17 858 821,64 грн - основного боргу, 4 824 554,30 грн - пені, 1 250 117,50 грн - штрафу, 254 458,82 грн - інфляційних втрат, 395 516,04 грн - 3% річних, а всього - 24 583 468,00 грн.
1.2. Позовні вимоги ТОВ "Житомирський Автодор" обґрунтовані неналежним виконанням Департаментом регіонального розвитку Житомирської обласної державної адміністрації умов договору підряду від 24.07.2019 № 38 п/з у частині своєчасних та повних розрахунків.
2. Короткий зміст судових рішень
2.1. Рішенням Господарського суду Житомирської області від 01.04.2021 у справі № 906/1139/20, залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 23.09.2021, позов ТОВ "Житомирський Автодор" до Департаменту регіонального розвитку Житомирської обласної державної адміністрації про стягнення 24 829 815,22 грн задоволено частково.
Вирішено стягнути з відповідача на користь позивача 17 858 821,64 грн - основного боргу, 370 370,23 грн - 3% річних, 241 057,23 грн - інфляційних втрат. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
2.2. Додатковим рішенням Господарського суду Житомирської області від 19.04.2021 у справі № 906/1139/20 частково задоволено заяву ТОВ "Житомирський Автодор" про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.
Вирішено стягнути з Департаменту регіонального розвитку Житомирської обласної державної адміністрації на користь ТОВ "Житомирський Автодор" 18 783,20 грн витрат на професійну правничу допомогу.
2.3. Постановою Верховного Суду від 07.12.2021 скасовано постанову Північно-Західного апеляційного господарського суду від 23.09.202, рішення Господарського суду Житомирської області від 01.04.2021 у справі № 906/1139/20 в частині задоволення позовних вимог. Крім того, також скасовано додаткове рішення Господарського суду Житомирської області від 19.04.2021 у справі № 906/1139/20. Справу № 906/1139/20 в цій частині передано на новий розгляд до Господарського суду Житомирської області.
2.4. Верховний Суд, скасовуючи судові рішення господарських судів попередніх інстанцій та направляючи справу на новий розгляд до суду першої інстанції, зазначив, що з метою виконання приписів процесуального законодавства щодо повного, всебічного та об'єктивного встановлення дійсних обставин у цій справі, попередні судові інстанції мали би оцінити доводи відповідача про здійснення ним оплати за договором підряду № 38 п/з платіжними дорученнями, якими відповідач одночасно оплачував різні акти приймання виконаних робіт, та перевірити загальну суму грошових коштів, що була сплачена відповідачем на виконання зазначеного договору підряду, оскільки саме внаслідок дослідження таких обставин могло бути підтверджено / спростовано факт здійснення оплати робіт, проведених у спірних періодах.
2.5. Крім того, Верховний Суд визнав передчасними висновки попередніх судових інстанцій про те, що платіжні доручення, додані відповідачем до справи, не є належними доказами оплати за виконані роботи, з посиланням на те, що пояснення відповідача та ці докази є суперечливими, оскільки суперечність позиції сторони не позбавляє суд обов'язку надати оцінку поданим учасниками справи доказам та встановити дійсні обставини щодо належного / неналежного виконання відповідачем умов договору підряду.
2.6. Колегія суддів Верховного Суду також визнала безпідставними висновки судів про неналежність зазначених доказів із посиланням на те, що ці платіжні доручення не дають можливості суду встановити, що саме спірні акти приймання виконаних робіт були оплачені відповідачем з огляду на залучення позивачем до виконання договору підряду декількох субпідрядників, оскільки кількість залучених субпідрядників не може спростовувати здійснення / нездійснення фактичної оплати спірних робіт; тягар доказування цільового зарахування коштів, сплачених позивачу за договором підряду, в тому числі й за роботи, проведені у серпні та листопаді 2019 року, має покладатися саме на позивача.
2.7. При цьому попередні судові інстанції мали би також надати оцінку доводам відповідача про перевищення позивачем ціни договору підряду за спірними актами виконаних робіт, а також про те, що вихід за межі тендерної суми - є ризиком генпідрядника, однак встановлення цих обставини із наданням їм належної правової оцінки також залишилось поза увагою судів попередніх інстанцій.
2.8. Під час нового розгляду цієї справи місцевим господарським судом ТОВ "Житомирський Автодор" звернулося до господарського суду першої інстанції із заявою про збільшення позовних вимог, в якій просило стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за надані послуги в розмірі 17 858 821,64 грн, інфляційні втрати в розмірі 5 621 140,29 грн, 3% річних у розмірі 1 349 853,29 грн, та про відмову від частини вимог про стягнення пені і штрафу.
2.9. Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 21.06.2022 прийнято до розгляду заяву ТОВ "Житомирський Автодор" про збільшення позовних вимог та вирішено здійснювати розгляд справи в межах поданих змін. Крім того, прийнято відмову ТОВ "Житомирський Автодор" від позову про стягнення з Департаменту регіонального розвитку Житомирської обласної державної адміністрації пені в сумі 4 824 554,30 грн, штрафу в сумі 1 250 117,50 грн, та закрито провадження у справі в цій частині.
2.10. За результатами нового розгляду цієї справи рішенням Господарського суду Житомирської області від 11.07.2023 у справі № 906/1139/20 позовні вимоги ТОВ "Житомирський Автодор" до Департаменту регіонального розвитку Житомирської обласної державної адміністрації задоволено частково.
Вирішено стягнути з Департаменту регіонального розвитку Житомирської обласної державної адміністрації на користь ТОВ "Житомирський Автодор" 13 423 492,14 грн - основного боргу, 1 030 482,88 грн - 3% річних, 4 744 798,27 грн - інфляційних втрат, 278 981,60 грн - витрат зі сплати судового збору, 17 474,65 грн - витрат на оплату послуг адвоката. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
2.11. Додатковим рішенням Господарського суду Житомирської області від 14.07.2023 у справі № 906/1139/20 вирішено стягнути з ТОВ "Житомирський Автодор" в дохід Державного бюджету України 91 119,10 грн судового збору.
Заяву Департаменту регіонального розвитку Житомирської обласної державної адміністрації про розподіл судових витрат від 05.07.2023 № 01.3-2117 задоволено частково.
Вирішено стягнути з ТОВ "Житомирський Автодор" на користь Департаменту регіонального розвитку Житомирської обласної державної адміністрації 99 794,91 грн судового збору за розгляд апеляційної скарги та 133 059,88 грн судового збору за розгляд касаційної скарги. Відмовлено у задоволенні решти заяви Департаменту регіонального розвитку Житомирської обласної державної адміністрації.
2.12. Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 16.10.2023 залишено без змін рішення Господарського суду Житомирської області від 11.07.2023 у справі № 906/1139/20.
Додаткове рішення Господарського суду Житомирської області від 14.07.2023 у справі № 906/1139/20 змінено.
Пункт 3 резолютивної частини додаткового рішення Господарського суду Житомирської області від 14.07.2023 у справі № 906/1139/20 викладено в такій редакції:
"Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирський Автодор" (12341, Житомирська область, Черняхівський район, с. Високе, вул. Нова, буд. 13; ідентифікаційний код 41938723) на користь Департаменту регіонального розвитку Житомирської обласної державної адміністрації (10014, м. Житомир, майдан С. П. Корольова, буд. 12, ідентифікаційний код 39932654) 126 698,44 грн судового збору за розгляд апеляційної скарги та 168 931,26 грн судового збору за розгляд касаційної скарги."
В іншій частині додаткове рішення Господарського суду Житомирської області від 14.07.2023 у справі № 906/1139/20 залишено без змін.
2.13. Господарські суди попередніх інстанцій під час нового розгляду цієї справи по суті заявлених позовних вимог дійшли висновку про те, що виконані у серпні 2019 року на автомобільній дорозі С 060805 Сімаківка -Котлярка - Осикове через Шахворостівку км 0+000 км 17+400 на суму 4 048 425,92 грн та на автомобільній дорозі С 060608 Рудня - Пошта - Болярка через Заможне, Василівку км 0+000 км 16+300 на суму 9 375 066,22 грн були прийняті Управлінням дорожнього будівництва та інфраструктури Житомирської обласної державної адміністрації в повному обсязі, без будь-яких зауважень / заперечень щодо якості чи / або вартості виконаних робіт, оскільки відповідач протягом 5 робочих днів з дня отримання зазначених документів (30.10.2019) не надав зауважень / заперечень у письмовій формі щодо якості / обсягу виконаних будівельних робіт.
2.14. За таких обставин господарські суди попередніх інстанцій констатували, що загальна сума виконаних та неоплачених відповідачем робіт за серпень 2019 року становить 13 423 492,14 грн (4 048 425,92 грн + 9 375 066,22 грн).
2.15. Водночас господарські суди попередніх інстанцій дійшли висновку про те, що позивач не довів факту передачі відповідачу не пізніше як за 5 робочих днів до кінця звітного місяця для підписання акта виконаних робіт за листопад 2019 на суму 4 435 329,50 грн.
2.16. Щодо позовних вимог в частині стягнення з відповідача інфляційних втрат в сумі 5 621 140,29 грн та 3% річних в сумі 1 349 853,29 грн господарські суди зазначили, що прострочення виконання грошового зобов'язання з боку відповідача має місце, тому з урахуванням часткового задоволення позовних вимог щодо стягнення з відповідача заборгованості за виконані роботи згідно з актами за серпень 2019 року стягненню підлягає 1 030 482,88 грн - 3 % річних та 4 744 798,27 грн - інфляційних втрат.
2.17. Таким чином, господарські суди відмовили у стягненні з відповідача 319 370,41 грн 3% річних та 876 342,02 грн інфляційних втрат, оскільки, за висновком судів, їх нараховано безпідставно.
2.18. Крім того, апеляційний господарський суд, переглядаючи додаткове рішення Господарського суду Житомирської області від 14.07.2023 у справі № 906/1139/20 в апеляційному порядку, погодився з висновками місцевого господарського суду про те, що у цьому випадку існує недоплата позивачем судового збору в сумі 91 119,10 грн, яка підлягає стягненню з позивача до Державного бюджету України.
2.19. Разом з тим апеляційний господарський суд констатував, що суд першої інстанції помилково для розрахунку розподілу судового збору взяв розмір позовних вимог в сумі 4 435 329,50 грн, у яких відмовлено (тобто лише в частині відмови у стягненні основного боргу), тоді як така сума становить 5 631 041,93 грн, до якої включається весь розмір позовних вимог, у яких відмовлено (4 435 329,50 грн основного боргу + 319 370,41 грн 3% річних + 876 342,02 грн інфляційних втрат).
2.20. З огляду на викладене апеляційний господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для зміни додаткового рішення Господарського суду Житомирської області від 14.07.2023 у справі № 906/1139/20 у наведеній частині.
3. Короткий зміст касаційної скарги та заперечень на неї
3.1. Не погоджуючись із постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 16.10.2023, рішенням Господарського суду Житомирської області від 11.07.2023 та додатковим рішенням Господарського суду Житомирської області від 14.07.2023 у справі № 906/1139/20, до Верховного Суду звернувся Департамент регіонального розвитку Житомирської обласної державної адміністрації з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 16.10.2023, рішення Господарського суду Житомирської області від 11.07.2023 в частині задоволення позовних вимог, додаткове рішення Господарського суду Житомирської області від 14.07.2023 у справі № 906/1139/20 в частині відмови у задоволенні заяви Департаменту регіонального розвитку Житомирської обласної державної адміністрації про розподіл судових витрат та ухвалити нове рішення, яким відмовити у повному обсязі в задоволенні позовних вимог ТОВ "Житомирський Автодор" і задовольнити заяву Департаменту регіонального розвитку Житомирської обласної державної адміністрації про розподіл судових витрат.
3.2. Обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження, Департамент регіонального розвитку Житомирської обласної державної адміністрації зазначає, що оскаржувані судові рішення ухвалені з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. Департамент регіонального розвитку Житомирської обласної державної адміністрації, звертаючись із касаційною скаргою, посилається на підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1, 3, 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
3.3. Департамент регіонального розвитку Житомирської обласної державної адміністрації вважає, що господарські суди попередніх інстанцій, ухвалюючи оскаржувані судові рішення, неправильно застосували положення статей 526, 527, 610, 837, 854, 879, 882 Цивільного кодексу України, статей 173, 193 Господарського кодексу України та не врахували висновки щодо застосування цих норм права у подібних правовідносинах, викладені у постановах Верховного Суду від 27.12.2019 у справі № 924/70/18, від 03.12.2019 у справі № 909/574/18, від 20.04.2021 у справі № 906/411/17, від 11.10.2018 у справі № 916/446/16, від 04.12.2018 у справі № 910/4103/18, від 31.05.2022 у справі № 916/693/21, від 14.01.2020 у справі № 910/45/19, від 15.05.2019 у справі № 909/523/18.
3.4. Скаржник також вважає, що на цей час відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування статей 180, 189 Господарського кодексу України, частини 1 статті 14, статей 843, 854, частини 4 статті 882, статей 526, 527, 514 Цивільного кодексу України.
3.5. Крім того, скаржник вважає, що при ухваленні оскаржуваних рішень суди не врахували вказівок, викладених у постанові Верховного Суду від 07.12.2021 у цій справі. Скаржник звертає увагу на те, що господарські суди не дослідили порядок і підстави прийняття відповідачем виконаних робіт за серпень 2019 року та не надали оцінку доводам відповідача про перевищення позивачем ціни договору підряду за спірними актами виконаних робіт, а також про те, що вихід за межі тендерної суми є ризиком генпідрядника. За доводами скаржника, встановлення цих обставин із наданням їм належної правової оцінки залишилися поза увагою судів попередніх інстанцій.
3.6. Крім того, скаржник зазначає, що господарські суди не надали оцінку доводам відповідача про здійснення ним оплати за договором підряду платіжними дорученнями, якими відповідач одночасно оплачував різні акти приймання виконаних робіт, та не перевірили загальну суму грошових коштів, що була сплачена відповідачем на виконання договору підряду.
3.7. На думку скаржника, апеляційний суд необґрунтовано відхилив клопотання відповідача про призначення судової почеркознавчої / технічної експертизи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.
3.8. ТОВ "Житомирський Автодор" у відзиві на касаційну скаргу Департаменту регіонального розвитку Житомирської обласної державної адміністрації просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін. ТОВ "Житомирський Автодор" зазначає, що господарські суди попередніх інстанцій при новому розгляді справи, розглянувши подані позивачем документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, дійшли висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог. Встановлені судами обставини справи відповідачем не спростовано, а доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів, яким суди надали належну оцінку.
3.9. Приватне підприємство "Євробуд - 9" (далі - ПП "Євробуд - 9") у відзиві на касаційну скаргу Департаменту регіонального розвитку Житомирської обласної державної адміністрації просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін. ПП "Євробуд - 9" зазначає, що впродовж розгляду справи відповідач не заперечував проти факту повного виконання позивачем предмета договору та факту надання послуг позивачем відповідно до умов укладеного договору підряду, а наполягав на тому, що оплата за надані послуги з експлуатаційного утримання проведена ним у повному обсязі.
4. Обставини справи, встановлені судами
4.1. Господарські суди попередніх інстанцій установили, що 24.07.2019 між Управлінням дорожнього будівництва та інфраструктури Житомирської обласної державної адміністрації (замовник) та ТОВ "Житомирський Автодор" (підрядник) було укладено договір № 38п/з на закупівлю послуг 63710000-9. Послуги з обслуговування наземних видів транспорту (Послуги з експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення Житомирської області протяжністю 6941,5 км).
4.2. Згідно з пунктом 1.1 договору підрядник зобов'язувався у 2019-2020 роках надати замовнику послуги з експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення Житомирської області протяжністю 6941,5 км у межах виділених фінансових ресурсів, відповідно до діючих вимог, нормативно-правових актів, а замовник прийняти та оплатити послуги.
4.3. Пунктом 5.1 договору передбачено, що розрахунки проводяться замовником із підрядником після підписання сторонами "актів приймання виконаних будівельних робіт" (форма КБ-2в) і "довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрати" (форма КБ-3), складених відповідно до чинних положень ДСТУ та СОУ, які складаються підрядником і подаються для підписання замовнику не пізніше як за 5 робочих днів до кінця звітного місяця.
4.4. Замовник зобов'язаний протягом 5 робочих днів з дня одержання від підрядника акта приймання виконаних будівельних робіт підписати його або надати підряднику обґрунтовану письмову відмову від прийняття робіт (послуг) (пункт 5.2 договору).
4.5. Відповідно до пункту 5.3 договору у випадку обґрунтованої письмової відмови замовника від прийняття робіт (послуг) сторони складають акт з переліком недоліків та строків їх виконання. Підрядник зобов'язаний усунути визначені таким актом недоліки за власний рахунок у строки, визначені цим актом.
4.6. У разі відмови підрядника складати чи підписувати акт, визначений в пункті 5.3 договору, замовник самостійно визначає перелік недоліків та строки їх усунення, про що повідомляє підрядника рекомендованим листом (пункт 5.3.1 договору).
4.7. Згідно з пунктом 6.1 договору підряду оплата послуг проводиться у межах одержаних асигнувань на казначейський рахунок замовника за фактично виконані послуги відповідно до форми КБ-2в та форми КБ-3.
4.8. У пункті 7.1 договору сторони погодили термін надання послуг: початок - дата підписання договору; закінчення - 30.04.2020.
4.9. Відповідно до пункту 8.1 договору підрядник має право залучити до виконання послуг субпідрядників, залишаючись відповідальним перед замовником за результати їхньої роботи. У цьому разі підрядник вважається перед замовником генеральним підрядником, а перед субпідрядником - замовником. Генеральний підрядник відповідає перед субпідрядником за невиконання або неналежне виконання замовником своїх обов'язків за договором, а перед замовником - за порушення субпідрядником свого обов'язку. Замовник і субпідрядник не мають права пред'являти один одному вимоги, пов'язані з порушенням договорів, укладених кожним із генеральним підрядником.
4.10. Підрядник залучає до надання послуг (виконання робіт) тих субпідрядників, які передбачалися тендерною пропозицією, а також має право залучити до надання послуг інших виконавців (субпідрядників) за письмовим погодженням із замовником у порядку, встановленому чинним законодавством. Укладення із іншими виконавцями договорів не створює будь-яких правових відносин між замовником та іншими виконавцями (пункт 8.2 договору).
4.11. Відповідно до пунктів 9.1.1, 9.1.2 договору замовник зобов'язаний, зокрема, в межах фактичних надходжень коштів з обласного бюджету сплачувати за виконані послуги, приймати виконані послуги згідно з актом прийняття-виконаних робіт (форма КБ-2в).
4.12. Згідно з пунктом 9.3.3 договору підрядник зобов'язаний виконувати послуги на об'єкті відповідно до уточнених актів дефектів, виходячи з транспортно-експлуатаційного стану доріг та погодних умов, затверджених замовником, у межах ціни цього договору та затвердженої кошторисної документації.
4.13. Підрядник, зокрема, має право отримувати плату за виконані послуги в межах фактичних надходжень коштів з обласного бюджету (пункт 9.4.1 договору).
4.14. Відповідно до пункту 13.1 договору цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 30.04.2020, а щодо фінансових зобов'язань - до повного і належного їх виконання за цим договором.
4.15. Господарські суди попередніх інстанцій установили, що розпорядженням голови Житомирської обласної державної адміністрації від 26.09.2019 № 337 "Про упорядкування структури обласної державної адміністрації" Управління дорожнього будівництва та інфраструктури Житомирської області припинено шляхом приєднання до Департаменту регіонального розвитку Житомирської обласної державної адміністрації.
4.16. Додатковою угодою від 28.11.2019 № 1 до договору, укладеною між Управлінням дорожнього будівництва та інфраструктури Житомирської обласної державної адміністрації та ТОВ "Житомирський Автодор", Управління дорожнього будівництва та інфраструктури Житомирської обласної державної адміністрації замінено на Департамент регіонального розвитку Житомирської обласної державної адміністрації.
4.17. Господарські суди зазначили, що договірна ціна за договором становить 320 755 700,00 грн, яка відповідно до договору є його невід'ємною частиною.
4.18. 3 метою виконання договору ТОВ "Житомирський Автодор" для виконання робіт залучило субпідрядників, зокрема, ПП "Євробуд - 9".
4.19. 25.07.2019 між ТОВ "Житомирський Автодор" (підрядник) та ПП "Євробуд - 9" (субпідрядник) було укладено договір субпідряду № 62 про надання послуг з експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення Житомирської області, протяжністю 487,5 км, у межах виділених фінансових ресурсів згідно з вимогами діючих нормативно-правових актів
4.20. Згідно з пунктом 1.2 договору № 62 найменування послуги: 63710000-9. Послуги з обслуговування наземних видів транспорту (Послуги з експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення Житомирської області протяжністю 487,5 км. Брусилівський район, протяжністю 186,8 км, Коростишівський район, протяжністю 300,7 км). Склад та обсяги послуг: відповідно до затвердженого замовником акта дефектів (технічного завдання) та проектної (кошторисної) документації.
4.21. Пунктом 3.1 договору № 62 визначено, що ціна цього договору визначається відповідно до вимог технічного завдання тендерної документації з експлуатаційного утримання доріг місцевого значення та відповідно до переліку послуг. Договірна ціна визначається відповідно до вимог нормативних документів у сфері ціноутворення у будівництві. Вартість робіт за договором визначається договірною ціною.
4.22. Ціна цього договору є динамічною і може бути зменшена за взаємною згодою сторін. Перегляд договірної ціни обґрунтовується розрахунками і оформляється сторонами шляхом укладення додаткових угод, які є невід'ємними частинами цього договору (пункт 3.2 договору № 62).
4.23. Згідно з пунктом 4.1 договору № 62 розрахунки за виконані роботи за цим договором здійснюються шляхом перерахування відповідних коштів на рахунок субпідрядника після підписання сторонами акта приймання виконаних підрядних робіт (форма № КБ-2в) та довідки про вартість виконаних робіт (форма № КБ-3), які складаються субпідрядником і подаються на підпис підряднику не пізніше як за 7 робочих днів до кінця звітного місяця, а також після одержання від субпідрядника документів, зазначених у пункті 4.2 та протягом 5 банківських днів виключно після отримання повного розрахунку від замовника (Управління дорожнього будівництва та інфраструктури Житомирської обласної державної адміністрації) за відповідні роботи, послуги.
4.24. Здавання-приймання закінчених робіт (об'єкта) здійснюється відповідно до вимог нормативних актів. Здавання-приймання виконаних робіт оформляється актом приймання виконаних підрядних робіт (форма № КБ-2в) (пункт 4.3 договору № 62).
4.25. Здавання-приймання робіт проводиться уповноваженими представниками субпідрядника та підрядника, за участю представника Управління дорожнього будівництва та інфраструктури Житомирської обласної державної адміністрації (пункт 4.6 договору № 62).
4.26. Відповідно до пункту 5.1 договору субпідряду № 62 строки виконання робіт: календарна дата початку робіт з моменту підписання, кінцевий строк закінчення робіт: 30.04.2020. Виконання робіт за цим договором може бути закінчено достроково тільки за згодою підрядника. Послуги вважаються виконаними після підписання акта приймання виконаних підрядних робіт (форма № КБ-2в) та довідок про вартість виконаних підрядних робіт (форма № КБ-3). Якщо інше не встановлено чинним законодавством, строки виконання робіт можуть змінюватися за згодою сторін шляхом підписання додаткових угод. Підрядник може приймати рішення про уповільнення темпів виконання робіт, їх зупинення або прискорення із внесенням відповідних змін у договір.
4.27. Господарські суди попередніх інстанцій установили, що до договору № 62 було укладено додаткову угоду від 01.08.2019 № 1, відповідно до якої пункт 3.1 договору № 62 змінено, викладено в такій редакції: "3.1. Ціна цього договору визначається відповідно до вимог технічного завдання тендерної документації з експлуатаційного утримання доріг місцевого значення та відповідно до переліку послуг та становить 300 000 00,00 грн. Договір визначається відповідно до вимог нормативних документів у сфері ціноутворення у будівництві. Вартість робіт за договором визначається договірною ціною". Всі інші умови договору субпідряду № 62 та додатку до нього залишаються незмінними.
4.28. 31.07.2019 між ТОВ "Житомирський Автодор" (підрядник) та ПП "Євробуд - 9" (субпідрядник) укладено договір субпідряду № 69.
4.29. Згідно з пунктами 1.1, 1.2 договору № 69 в порядку та на умовах, визначених цим договором, підрядник доручає, а субпідрядник зобов'язується виконати роботи; підрядник зобов'язується прийняти та оплатити такі роботи.
4.30. Найменування робіт: субпідрядник своїми силами і засобами виконує роботи з ямкового ремонту, видалення порослі кущів, нанесення розмітки, встановлення знаків, планування узбіч. Місце виконання робіт: автомобільна дорога загального користування місцевого значення С060605/Висока Піч - Червоне - Вертокиївка, С060608 Рудня - Пошта - Болярка через Заможне, Василівку, С060628 Вертокиївка - Городище, О060611 Висока Піч - Троянів - Червоне (з під'їздом до с. Мала П'ятигірка). Склад та обсяги послуг: відповідно до затвердженого підрядником акта дефектів (технічного завдання) та проектної (кошторисної) документації.
4.31. Пунктом 3.1 договору № 69 визначено, що ціна цього договору визначається відповідно до вимог технічного завдання тендерної документації з експлуатаційного утримання доріг місцевого значення та відповідно до переліку послуг. Договірна ціна визначається відповідно до вимог нормативних документів у сфері ціноутворення у будівництві. Вартість робіт за договором визначається договірною ціною.
4.32. Ціна цього договору є динамічною і може бути зменшена за взаємною згодою сторін. Перегляд договірної ціни обґрунтовується розрахунками і оформляється сторонами шляхом укладення додаткових угод, які є невід'ємними частинами цього договору (пункт 3.2 договору № 69).
4.33. Згідно з пунктом 4.1 договору № 69 розрахунки за виконані роботи за цим договором здійснюються шляхом перерахування відповідних коштів на рахунок субпідрядника після підписання сторонами акта приймання виконаних підрядних робіт (форма № КБ-2в) та довідки про вартість виконаних робіт (форма № КБ-3), які складаються субпідрядником і подаються на підпис підряднику не пізніше як за 7 робочих днів до кінця звітного місяця, а також після одержання від субпідрядника документів, зазначених в пункті 4.2 договору, та протягом 5 банківських днів виключно після отримання повного розрахунку від замовника (Управління дорожнього будівництва та інфраструктури Житомирської обласної державної адміністрації) за відповідні роботи, послуги.
4.34. Здавання-приймання закінчених робіт (об'єкта) здійснюється відповідно до вимог нормативних актів. Здавання-приймання виконаних робіт оформляється актом приймання виконаних підрядних робіт (форма № КБ-2в) (пункт 4.3 договору № 69).
4.35. За умовами пункту 4.6 договору № 69 здавання-приймання робіт проводиться уповноваженими представниками субпідрядника та підрядника.
4.36. Пунктом 5.1 договору № 69 визначено строки виконання робіт: календарна дата початку робіт з моменту підписання, кінцевий строк закінчення робіт: 31.12.2019. Виконання робіт за цим договором може бути закінчено достроково тільки за згодою підрядника. Послуги вважаються виконаними після підписання акта приймання виконаних підрядних робіт (форма № КБ-2в) та довідок про вартість виконаних підрядних робіт (форма № КБ-3). Якщо інше не встановлено чинним законодавством строки виконання робіт можуть змінюватися за згодою сторін шляхом підписання додаткових угод. Підрядник може приймати рішення про уповільнення темпів виконання робіт, їх зупинення або прискорення з внесенням відповідних змін у договір.
4.37. До договору № 69 було укладено додаткову угоду від 01.08.2019 № 1, відповідно до якої пункт 3.1 договору змінено, викладено в такій редакції: "3.1. Ціна цього договору визначається відповідно до вимог технічного завдання тендерної документації з експлуатаційного утримання доріг місцевого значення та відповідно до переліку послуг та становить 20 000 000,00 грн. Договір визначається відповідно до вимог нормативних документів у сфері ціноутворення у будівництві. Вартість робіт за договором визначається договірною ціною". Всі інші умови договору субпідряду № 62 та додатку до нього залишаються незмінними.
4.38. Крім того, господарські суди попередніх інстанцій, здійснюючи новий розгляд цієї справи, зазначили, що на підтвердження виконання своїх зобов'язань за договором підряду у серпні 2019 року позивачем надано довідку про вартість виконаних будівельних робіт, акт приймання виконаних робіт за серпень 2019 року (Сімаківка - Котлярка - Осикове через Шахворостівку Коростишівського району) на суму 4 048 425,92 грн, дефектний акт до нього, акт приймання виконаних робіт за серпень 2019 року (Рудня - Пошта - Болярка) на суму 9 375 066,22 грн та дефектний акт до нього.
4.39. Дефектний акт за серпень 2019 року на виконання зазначених у ньому робіт на автомобільній дорозі Сімаківка - Котлярка - Осикове через Шахворостівку км 0+000-к 17+400 складено комісійно представниками підрядника - головним інженером Мельничуком О. В., замовника - головним спеціалістом управління Бовсунівським О. П., представником ПП "Євробуд - 9" - Григоряном А. В., за участю голови Коростишівської районної державної адміністрації - Поліщука В. І. Цей акт затверджено начальником Управління дорожнього будівництва та інфраструктури Житомирської обласної державної адміністрації Крисюком Р. А.
4.40. Господарські суди попередніх інстанцій зазначили, що акт приймання виконаних робіт за серпень 2019 року (Сімаківка - Котлярка - Осикове) через Шахворостівку км 0+000-к 17+400 (форма № КБ-2в) на суму 4 048 425,92 грн підписали уповноважені представники: Крисюк Р. А. (Управління дорожнього будівництва та інфраструктури Житомирської обласної державної адміністрації, Овсянніков І. М. (ТОВ "Житомирський Автодор"), Григорян А. В. (ПП "Євробуд - 9").
4.41. Найменування робіт і витрат, а також обсяги робіт і витрат зазначені у дефектному акті на виконання будівельних робіт на автомобільній дорозі С 060805 Сімаківка - Котлярка - Осикове через Шахворостівку км 0+000-к 17+400 повністю відповідають даним, відображеним в акті приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2019 року (форма № КБ-2в) на суму 4 048 425,92 грн. Акт приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2019 року на суму 4 048 425,92 грн підписаний відповідачем (замовником) без будь-яких зауважень щодо обсягу та вартості виконаних робіт. Доказів щодо оплати робіт за серпень 2019 року на суму 4 048 425,92 грн відповідач не надав.
4.42. Господарські суди попередніх інстанцій також зазначили, що дефектний акт за серпень 2019 року на виконання зазначених у ньому робіт на автомобільній дорозі С 060608 Рудня - Пошта - Болярка через Заможне, Василівку км 0+000 16+300 складено комісійно представниками підрядника - головним інженером Мельничуком О. В., замовника - головним спеціалістом управління Бовсунівським О. П., представником ПП "Євробуд - 9" - Григоряном А. В., за участю представника Житомирської районної державної адміністрації - Козарчука М. П. Цей акт затверджено 23.08.2019 начальником Управління дорожнього будівництва та інфраструктури Житомирської обласної державної адміністрації Крисюком Р. А.
4.43. Суди зазначили, що акт приймання виконаних робіт за серпень 2019 року С 060608 Рудня - Пошта - Болярка через Заможне, Василівку км 0+000 км 16+300 (форма № КБ-2в) на суму 9 375 066,22 грн підписали уповноважені представники сторін: Крисюк Р. А. (Управління дорожнього будівництва та інфраструктури Житомирської обласної державної адміністрації) Овсянніков І. М. (ТОВ "Житомирський Автодор"), Григорян А. В. (ПП "Євробуд - 9").
4.44. Найменування робіт і витрат, а також обсяги робіт та витрат, зазначені у дефектному акті на виконання будівельних робіт на автомобільній дорозі С 060608 Рудня - Пошта - Болярка через Заможне, Василівку км 0+000 км 16+300, відповідають даним, відображеним в акті приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2019 року на суму 9 375 066,22 грн. Акт приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2019 року на суму 9 375 066,22 грн підписаний відповідачем (замовником) без будь-яких зауважень щодо обсягу та вартості виконаних робіт. Доказів щодо оплати робіт за серпень 2019 року на суму 9 375 066,22 грн відповідач не надав.
4.45. Господарські суди попередніх інстанцій установили, що ТОВ "Житомирський Автодор" листом від 28.10.2019 № 108 за підписом т.в.о. директора Овсяннікова І. М. (від 30.10.2019 вх. № 1921) направило на адресу голови ліквідаційної комісії відповідача - Забродського Г. О. перелік документів для здійснення оплати за виконані роботи. Згідно з додатком до листа № 108 відповідачу було направлено, у тому числі, довідку про вартість виконаних будівельних робіт (КБ-3) щодо субпідрядника ПП "Євробуд - 9, акт приймання виконаних будівельних робіт (КБ-2в) за серпень 2019 року по Коростишівському району на суму 4 048 425,92 грн та акт (КБ-2в) за серпень 2019 року по Коростишівському району на суму 9 375 066,22 грн.
4.46. Господарські суди зазначили, що згідно з поясненнями позивача наведені акти були підписані повноважними представниками сторін в останній день серпня 2019 року, в тому числі, на той час начальником Управління дорожнього будівництва та інфраструктури Житомирської обласної державної адміністрації Крисюком Р. А., а з листом № 108 від 28.10.2019 надсилались для оплати.
4.47. Господарські суди попередніх інстанцій установили, що відповідач не надав протягом 5 робочих днів із дня отримання зазначених документів (30.10.2019) зауважень / заперечень у письмовій формі щодо якості / обсягу виконаних будівельних робіт.
4.48. Таким чином, суди встановили, що загальна сума виконаних та неоплачених відповідачем робіт за серпень 2019 року становить 13 423 492,14 грн (4 048 425,92 грн + 9 375 066,22 грн).
4.49. Господарські суди зазначили, що ТОВ "Житомирський Автодор" зверталося до начальника Управління дорожнього будівництва та інфраструктури Житомирської обласної державної адміністрації з листом від 25.07.2019 № 24 для погодження проектів договорів субпідряду, у тому числі з ПП "Євробуд - 9". У цьому листі у додатку вказано: проекти договорів - 7 шт. Лист отримано адресатом 25.07.2019, про що свідчить відповідна відмітка.
4.50. У відповідь на зазначений лист Управління дорожнього будівництва та інфраструктури листом від 25.07.2019 № 1361/04 погодило залучення підприємств для субпідрядних робіт, зокрема, ПП "Євробуд - 9".
4.51. 08.08.2019 ТОВ "Житомирський Автодор" звернулося до Управління дорожнього будівництва та інфраструктури Житомирської обласної державної адміністрації з листом від 08.08.2019, в якому повідомило, що субпідрядною організацією ПП "Євробуд - 9" було надано підтвердження досвіду виконання аналогічних договорів, а також щодо наявного обладнання та матеріально-технічної бази, наявних працівників відповідної кваліфікації, що можуть виконати роботи з експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення Житомирської області. До цього листа було додано лист ПП "Євробуд - 9" від 08.08.2019 № 237.
4.52. Крім того, суди зазначили, що роботи за серпень 2019 року виконувалися ПП "Євробуд - 9" на початку дії договору підряду, коли обсяг фінансування був достатнім для проведення оплати цих робіт і не міг перевищувати тендерну суму закупівлі та договору. Господарські суди зазначили, що відповідно до інформації щодо протяжності автомобільних доріг, яка є складовою тендерної документації, роботи у Брусилівському районі - 186,8 км та у Коростишівському районі - 300,7 км були закладені в договірній ціні, а тому ці роботи є узгодженими, відповідають тендерній документації, умовам договору підряду і вони не є додатковими.
4.53. ТОВ "Житомирський Автодор", вважаючи, що відповідач неналежно виконав свої зобов'язання, передбачені умовами договору підряду від 24.07.2019 № 38 п/з, у частині своєчасних та повних розрахунків, звернувся до Господарського суду Житомирської області.
5. Розгляд касаційної скарги та позиція Верховного Суду
5.1. Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.11.2023 у справі № 906/1139/20 визначено колегію суддів у складі: Багай Н. О. - головуючий, Дроботова Т. Б., Чумак Ю. Я.
Розпорядженням заступника керівника Апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 27.11.2023 № 29.2-02/3353 призначено проведення повторного автоматизованого розподілу справи № 906/1139/20 у зв'язку з перебуванням судді Дроботової Т. Б. на лікарняному.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.11.2023 у справі № 906/1139/20 визначено колегію суддів у складі: Багай Н. О. - головуючий, Берднік І. С., Чумак Ю. Я.
5.2. Згідно зі статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини 1 статті 310, частиною 2 статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
5.3. Заслухавши суддю-доповідача, представників учасників справи, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі та відзивах на неї, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга повинна бути частково задоволена з огляду на таке.
5.4. Предметом позову в цій справі є вимоги ТОВ "Житомирський Автодор" до Департаменту регіонального розвитку Житомирської обласної державної адміністрації про стягнення з відповідача на користь позивача 17 858 821,64 грн основного боргу, 4 824 554,30 грн пені, 1 250 117,50 грн штрафу, 254 458,82 грн інфляційних втрат, 395 516,04 грн 3% річних, а всього - 24 583 468,00 грн.
5.5. Підставою позовних вимог є те, що відповідач, на думку позивача, неналежно виконав свої зобов'язання, передбачені умовами договору підряду від 24.07.2019 № 38 п/з, у частині своєчасних та повних розрахунків.
5.6. Верховний Суд зазначає, що згідно із частинами 1, 3 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
5.7. За змістом статей 525, 526 цього Кодексу одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
5.8. Відповідно до частини 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, за змістом якої цивільні права та обов'язки виникають, зокрема, з договору.
5.9. Згідно зі статтями 626, 627, 628 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
5.10. Як установили суди попередніх інстанцій, між сторонами виникли та склалися правовідносини у сфері виконання робіт за договором підряду.
5.11. Відповідно до частини 1 статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
5.12. За частинами 1- 4 статті 849 цього Кодексу замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника; якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків; якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника; замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.
5.13. Замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові; якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі (частина 1 статті 853 Цивільного кодексу України).
5.14. За змістом статті 882 Цивільного кодексу України замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або якщо це передбачено договором, етапу робіт, зобов'язаний негайно розпочати їх прийняття. Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.
5.15. Частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
5.16. Відповідно до частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
5.17. Господарські суди попередніх інстанцій під час нового розгляду цієї справи по суті заявлених позовних вимог дійшли висновку про те, що виконані у серпні 2019 року на автомобільній дорозі С 060805 Сімаківка - Котлярка - Осикове через Шахворостівку км 0+000 км 17+400 на суму 4 048 425,92 грн та на автомобільній дорозі С 060608 Рудня - Пошта - Болярка через Заможне, Василівку км 0+000 км 16+300 на суму 9 375 066,22 грн були прийняті Управлінням дорожнього будівництва та інфраструктури Житомирської обласної державної адміністрації у повному обсязі, без будь-яких зауважень / заперечень щодо якості чи / або вартості виконаних робіт, оскільки відповідач протягом 5 робочих днів з дня отримання зазначених документів (30.10.2019) не надав зауважень / заперечень у письмовій формі щодо якості / обсягу виконаних будівельних робіт.
5.18. При цьому господарські суди попередніх інстанцій взяли до уваги пояснення позивача про те, що спірні акти за серпень 2019 року були підписані повноважними представниками сторін в останній день серпня 2019 року, в тому числі, на той час начальником Управління дорожнього будівництва та інфраструктури Житомирської обласної державної адміністрації Крисюком Р. А., а з листом від 28.10.2019 № 108 надсилалися для оплати.
5.19. За таких обставин господарські суди попередніх інстанцій зазначили, що загальна сума виконаних та неоплачених відповідачем робіт за серпень 2019 року становить 13 423 492,14 грн (4 048 425,92 грн + 9 375 066,22 грн).
5.20. Щодо позовних вимог в частині стягнення з відповідача інфляційних втрат в сумі 5 621 140,29 грн та 3% річних в сумі 1 349 853,29 грн господарські суди зазначили, що оскільки прострочення виконання грошового зобов'язання з боку відповідача має місце, тому з урахуванням часткового задоволення позовних вимог щодо стягнення з відповідача заборгованості за виконані роботи згідно з актами за серпень 2019 року до стягнення підлягає 1 030 482,88 грн 3 % річних та 4 744 798,27 грн інфляційних втрат.
5.21. Департамент регіонального розвитку Житомирської обласної державної адміністрації не погоджується з висновками господарських судів попередніх інстанцій, а тому звернувся з касаційною скаргою на судові рішення у цій справі. Департамент регіонального розвитку Житомирської обласної державної адміністрації, звертаючись із касаційною скаргою, посилається на підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1, 3, 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
5.22. Пунктами 1, 3, 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини 1 цієї статті, є: неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами 1, 3 статті 310 цього Кодексу.
5.23. Касаційну скаргу з посиланням на положення пункту 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України мотивовано тим, що господарські суди попередніх інстанцій, ухвалюючи оскаржувані судові рішення, неправильно застосували положення статей 526, 527, 610, 837, 854, 879, 882 Цивільного кодексу України, статей 173, 193 Господарського кодексу України та не врахували висновки щодо застосування цих норм права у подібних правовідносинах, викладені у постановах Верховного Суду від 27.12.2019 у справі № 924/70/18, від 03.12.2019 у справі № 909/574/18, від 20.04.2021 у справі № 906/411/17, від 11.10.2018 у справі № 916/446/16, від 04.12.2018 у справі № 910/4103/18, від 31.05.2022 у справі № 916/693/21, від 14.01.2020 у справі № 910/45/19, від 15.05.2019 у справі № 909/523/18.
5.24. За змістом пункту 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України оскарження судових рішень з підстав, зазначених у пункті 1 частини 2 цієї статті, можливе за наявності таких складових: неоднакове застосування одних і тих самих норм матеріального права апеляційним судом у справі, в якій подано касаційну скаргу, та у постанові Верховного Суду, яка містить висновок щодо застосування цієї ж норми права у подібних правовідносинах; ухвалення різних за змістом судових рішень у справі, у якій подано касаційну скаргу, і у справі, в якій винесено постанову Верховного Суду; спірні питання виникли у подібних правовідносинах.
5.25. Розглянувши наведені доводи скаржника, Верховний Суд установив, що постанова Верховного Суду від 11.10.2018 у справі № 916/446/16, на яку посилається скаржник, ухвалена за позовом Малого приватного підприємства "Базальт" до Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "ЧОРНОМОРСЬКА РІВ'ЄРА" про стягнення 252 234,98 грн. У зазначеній постанові Верховного Суду викладено висновок, який, на думку скаржника, не було враховано господарськими судами попередніх інстанцій під час ухвалення оскаржуваних судових рішень:
"32. Таким чином, закон пов'язує виникнення зобов'язання з оплати робіт з фактом їх виконання і сам по собі акт приймання-передачі робіт не є визначальним для виникнення такого зобов'язального правовідношення".
5.26. За доводами скаржника, у постановах Верховного Суду від 27.12.2019 у справі № 924/70/18, від 03.12.2019 у справі № 909/574/18, від 20.04.2021 у справі № 906/411/17 викладено такі висновки:
"Щодо оформлення актів форми № КБ-2в, № КБ-3 передання і прийняття робіт на підставі підписаного в односторонньому порядку акта або неуповноваженою особою і виникнення за таким актом прав та обов'язків можливе за наявності реального виконання робіт за договором у разі неотримання обґрунтованої відмови про причини неприйняття робіт у строк, визначений договором".
5.27. Колегія суддів установила, що постанова Верховного Суду від 04.12.2018 у справі № 910/4103/18, на яку посилається скаржник, ухвалена за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фрам-Лайн" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна Група "Модус" про стягнення 848 378,39 грн та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна Група "Модус" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фрам-Лайн" про стягнення 7138,00 грн. У зазначеній постанові Верховного Суду викладено висновок, який, на думку скаржника, не було враховано господарськими судами попередніх інстанцій під час ухвалення оскаржуваних судових рішень:
"Таким чином, закон пов'язує виникнення зобов'язання з оплати робіт з фактом їх виконання і сам по собі акт приймання-передачі робіт не є визначальним для виникнення такого зобов'язання. При цьому, приймаючи оскаржувані рішення та постанову, судами не було перевірено факту виконання або невиконання підрядником будівельних робіт за договором в об'ємах, передбачених договором та актами, як підстави для виникнення у відповідача обов'язку з оплати таких робіт".
5.28. Постанова Верховного Суду від 31.05.2022 у справі № 916/693/21, на яку посилається скаржник, ухвалена за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Комунікаційні інженерні мережі" до Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Одеська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення 26 600 397,60 грн. У зазначеній постанові Верховного Суду викладено висновок, який, на думку скаржника, не було враховано господарськими судами попередніх інстанцій під час ухвалення оскаржуваних судових рішень:
"5.8. Таким чином, для встановлення наявності підстав для оплати робіт за договором підряду, які оформлені актом прийняття - передачі робіт, підписаним однією стороною договору (підрядником), необхідним є встановлення та оцінка таких істотних обставин для цього, як обґрунтованість відмови замовника від підписання актів виконаних робіт та реального/фактичного виконання робіт за договором підряду.
…5.9. Суд зазначає, що акт виконаних підрядних робіт, підписаний однією стороною, не має доказової сили за умов встановлення обґрунтованості мотивів відмови замовника від підписання акта, і відповідно має доказову силу (є дійсним) у разі встановлення необґрунтованості відмови замовника від підписання акта та прийняття робіт.
5.10. Цивільний кодекс України не визначає критеріїв та умов щодо обґрунтованості відмови від підписання акта приймання - передачі робіт, а відтак, обґрунтованість відмови замовника є оціночним поняттям та в кожному конкретному випадку повинна оцінюватися з урахуванням конкретних обставин справи та спірних правовідносин сторін".
5.29. Постанова Верховного Суду від 14.01.2020 у справі № 910/45/19, на яку посилається скаржник, ухвалена за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПМК-77" до Акціонерного товариства "Укртрансгаз" в особі філії "Управління магістральних газопроводів "Черкаситрансгаз" про стягнення 975 980,92 грн. У зазначеній постанові Верховного Суду викладено висновок, який, на думку скаржника, не було враховано господарськими судами попередніх інстанцій під час ухвалення оскаржуваних судових рішень:
"77. Водночас суд касаційної інстанції зауважує, що у вирішенні питання про наявність або відсутність підстав для стягнення із замовника боргу з оплати виконаних підрядником робіт за договором підряду судами в повному обсязі мало бути досліджено: яка передбачена сторонами договірна ціна; які роботи були фактично виконані підрядником та передані замовнику; чи виконані підрядником роботи понад обумовлений обсяг робіт, щодо яких встановлена договірна ціна; які роботи фактично прийняті позивачем; чи оплачено замовником виконані роботи в повному обсязі".
5.30. Колегія суддів установила, що постанова Верховного Суду від 15.05.2019 у справі № 909/523/18, на яку посилається скаржник, ухвалена за позовом Дочірнього підприємства "Івано-Франківський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" до Служби автомобільних доріг в Івано-Франківській області про стягнення 20 728 876,16 грн. У зазначеній постанові Верховного Суду викладено висновок, який, на думку скаржника, не було враховано господарськими судами попередніх інстанцій під час ухвалення оскаржуваних судових рішень:
"Однак судами попередніх інстанцій не досліджено порядок прийняття відповідачем виконаних робіт та право вищевказаних відділів на встановлення обсягів виконаних робіт відповідно до планів-завдань, встановлення вартості виконаних робіт з урахуванням додаткових угод, якими сторони змінювали суму бюджетних зобов'язань та суму послуг, та підписання самих актів виконаних робіт".
5.31. При цьому скаржник наголошує на тому, що господарські суди попередніх інстанцій, ухвалюючи оскаржувані судові рішення, порушили вимоги статей 86, 236 Господарського процесуального кодексу України, і таке порушення, за доводами скаржника, полягає в неповному з'ясуванні обставин, на які позивач посилався як на підставу своїх вимог і заперечень, та в неповному і необ'єктивному дослідженні в судовому процесі усіх наявних у справі доказів.
5.32. Колегія суддів з урахуванням доводів скаржника та висновків, на які він посилається, зазначає, що під час вирішення питання про наявність або відсутність підстав для стягнення із замовника боргу з оплати виконаних підрядником робіт за договором підряду суд в повному обсязі повинен дослідити: яка передбачена сторонами договірна ціна; які роботи були фактично виконані підрядником та передані замовнику; чи виконані підрядником роботи понад обумовлений обсяг робіт, щодо яких встановлена договірна ціна; які роботи фактично прийняті позивачем; чи оплачено замовником виконані роботи в повному обсязі. Подібний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 14.01.2020 у справі № 910/45/19, на яку посилається скаржник.
5.33. Водночас скаржник у касаційній скарзі звертає увагу на те, що господарські суди попередніх інстанцій не надали оцінку порушенню позивачем термінів подання актів приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2019 року до Управління дорожнього будівництва та інфраструктури Житомирської обласної державної адміністрації з урахуванням умов пунктів 5.1, 5.5 договору підряду. Крім того, скаржник вважає, що при ухваленні оскаржуваних рішень суди не врахували вказівок, викладених у постанові Верховного Суду від 07.12.2021 у цій справі.
5.34. Так, скаржник зазначає, що у розділах 4, 5 договору сторони погодили порядок проведення розрахунків та визначили підстави проведення таких розрахунків. Цими пунктами договору визначено, що оплата проводиться у межах одержаних асигнувань на казначейський рахунок замовника за фактично виконані роботи згідно з формою № КБ-2в, довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрат відповідно до форми № КБ-3, підписаних уповноваженими представниками сторін. Крім того, за підсумками роботи за місяць підрядник визначає обсяги та вартість наданих послуг, що підлягають оплаті, готує відповідні документи і подає їх для підписання замовнику.
5.35. Разом з тим пункт 5.1 договору, зокрема, містить умови, що у будь-якому випадку розрахунки за надані послуги проводяться замовником підряднику після підписання сторонами "актів приймання виконаних будівельних робіт" (форми № КБ-2в) і "довідок про вартість виконаних робіт та витрати" (форма № КБ-3), складених відповідно до положень чинних ДСТУ та СОУ, які складаються підрядником і подаються для підписання не пізніше як за 5 робочих днів до кінця звітного місяця.
5.36. Скаржник наголошує на тому, що згідно з пунктом 5.5 договору акти приймання виконаних будівельних робіт (форми № КБ-2в) та довідки про вартість виконаних робіт та витрат (форма № КБ-3), які надані замовником з порушенням терміну, визначеного в пунктах 5.1 договору, не приймаються та відповідно не оплачуються.
5.37. За доводами скаржника, позивач до матеріалів справи надав копії акта приймання виконаних робіт за серпень 2019 року (Сімаківка - Котлярка) на суму 4 048 425,92 грн, дефектний акт до нього, а також копію акта приймання виконаних робіт за серпень 2019 року (Рудня - Пошта - Болярка) на суму 9 375 066,22 грн та дефектний акт до нього.
5.38. При цьому, за доводами відповідача, позивач у позовній заяві зазначав, що: "акти надіслані відповідачу як додаток до листа від 28.10.2019 № 108. Вказаний лист отримано відповідачем 30.10.2019, про що є відмітка на відбитку штампу вхідної кореспонденції відповідача. А тому з цього дня у відповідача виникло зобов'язання оплатити виконані роботи".
5.39. Водночас скаржник звертає увагу на те, що надані позивачем до матеріалів справи копії актів приймання виконаних робіт за серпень 2019 року підписані Крисюком Р. А., який є неуповноваженою особою, оскільки на час підписання цих актів відповідно до наказу від 10.10.2019 № 240-К його було звільнено з посади начальника Управління дорожнього будівництва та інфраструктури Житомирської обласної державної адміністрації за угодою сторін.
5.40. Скаржник зазначає, що господарські суди попередніх інстанцій взяли до уваги пояснення позивача про те, що спірні акти за серпень 2019 року були підписані повноважними представниками сторін в останній день серпня 2019 року, в тому числі на той час начальником управління дорожнього будівництва та інфраструктури Житомирської обласної державної адміністрації Крисюком Р. А. Однак, за доводами скаржника, суди не звернули увагу на те, що з 28.08.2019 до 10.10.2019 начальник Управління дорожнього будівництва та інфраструктури Житомирської обласної державної адміністрації Крисюк Р. А. перебував на лікарняному, що свідчить про неможливість підписання актів за серпень, оскільки звітний місяць не закінчений.
5.41. Колегія судів з урахуванням доводів скаржника зазначає, що відповідно до частин 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
5.42. Верховний Суд також зазначає, що під час розгляду справ у порядку господарського судочинства обов'язок доказування покладається як на позивача, так і на відповідача. При цьому доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 31.10.2023 у справі № 908/722/20, від 12.09.2023 у справі № 916/1828/22, від 05.09.2023 у справі № 910/11761/21.
5.43. Господарським процесуальним кодексом України закріплені основні засади господарського судочинства. Зокрема, в силу принципів рівності, змагальності та диспозитивності (статті 7, 13, 14 Господарського процесуального кодексу України) обов'язок з доведення обставин, на які посилається сторона, покладається на таку сторону.
5.44. Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 29.08.2023 у справі № 917/253/20, від 30.05.2023 у справі № 910/1542/22, від 23.05.2023 у справі № 906/823/21.
5.45. Основні положення про докази та доказування, наведені у главі 5 Господарського процесуального кодексу України, передбачають, що докази мають бути досліджені та оцінені судом з точки зору їх належності, допустимості, достовірності та вірогідності.
5.46. При цьому відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
5.47. Згідно зі статтею 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
5.48. Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
5.49. Колегія суддів звертає увагу на те, що тлумачення змісту статті 79 Господарського процесуального кодексу України свідчить про те, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.
5.50. Таким чином, з'ясування фактичних обставин справи має здійснюватися судом із застосуванням критеріїв оцінки доказів, передбачених статтею 86 Господарського процесуального кодексу України, щодо відсутності у доказів заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо та їх сукупності в цілому.
5.51. Господарські суди попередніх інстанцій, розглядаючи цю справу по суті заявлених позовних вимог, установили, що відповідно до пункту 5.1 договору підряду розрахунки проводяться замовником з підрядником після підписання сторонами "актів приймання виконаних будівельних робіт" (форма КБ-2в) і "довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрати" (форма КБ-3), складених відповідно до чинних положень ДСТУ та СОУ, які складаються підрядником і подаються для підписання замовнику не пізніше як за 5 робочих днів до кінця звітного місяця.
5.52. Верховний Суд з урахуванням викладеного зазначає, що сторони визначили порядок розрахунків, тому першочергово судам належало з'ясувати обставини щодо дотримання позивачем термінів подання актів приймання виконаних будівельних робіт за спірні періоди. Адже встановлення цих обставин буде суттєво впливати на права та обов'язки сторін договору підряду.
5.43. Водночас скаржник звертає увагу на те, що спочатку до позовної заяви було додано акти виконаних робіт за серпень 2019 року без підпису замовника, а в подальшому під час судового розгляду додано зазначені акти з підписом колишнього начальника Управління дорожнього будівництва та інфраструктури Житомирської обласної державної адміністрації Крисюка Р. А. При цьому скаржник наголошує, що у зазначених актах виконаних робіт за серпень 2019 року відсутня дата їх підписання.
5.54. Однак господарські суди попередніх інстанцій з порушенням норм процесуального права належним чином не дослідили усі подані сторонами докази та не надали правової оцінки всім доводам скаржника, зокрема його посиланням на пункт 5.5 договору підряду, взявши при цьому до уваги пояснення позивача про те, що спірні акти за серпень 2019 року були підписані повноважними представниками сторін в останній день серпня 2019 року.
5.55. Крім того, відповідно до частини 1 статті 316 Господарського процесуального кодексу України вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.
5.56. Матеріали цієї справи свідчать про те, що, скасовуючи постановою Верховного Суду від 07.12.2021 судові рішення попередніх інстанцій, колегія суддів Верховного Суду зазначала про необхідність під час нового розгляду справи надати оцінку доводам відповідача про перевищення позивачем ціни договору підряду за спірними актами виконаних робіт, а також про те, що вихід за межі тендерної суми - є ризиком генпідрядника, застосувавши при цьому положення статті 843 Цивільного кодексу України.
5.57. Верховний Суд зазначає, що згідно з приписами статті 843 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Якщо у договорі підряду не встановлено ціну роботи або способи її визначення, ціна встановлюється за рішенням суду на основі цін, що звичайно застосовуються за аналогічні роботи, з урахуванням необхідних витрат, визначених сторонами. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.
5.58. Однак під час нового розгляду цієї справи господарські суди не в повному обсязі виконали зазначені у постанові Верховного Суду від 07.12.2021 вказівки суду касаційної інстанції, обмежившись посиланням на те, що роботи за серпень 2019 року виконувалися ПП "Євробуд - 9" на початку дії договору підряду, коли обсяг фінансування був достатнім для проведення оплати цих робіт, і не міг перевищувати тендерну суму закупівлі та договору.
5.59. Отже, господарські суди попередніх інстанцій з порушенням норм процесуального законодавства не виконали вказівки суду касаційної інстанції, оскільки не надали належної оцінки доводами відповідача про перевищення позивачем ціни договору підряду за спірними актами виконаних робіт.
5.60. Господарські суди попередніх інстанцій не установили та не спростували, чи наявне у цьому випадку перевищення позивачем ціни договору підряду за спірними актами виконаних робіт, а тому доводи скаржника про те, що при ухваленні оскаржуваних рішень суди не врахували вказівок, викладених у постанові Верховного Суду від 07.12.2021 у цій справі, є частково обґрунтованими.
5.61. Таким чином, підстави касаційного оскарження, визначені пунктами 1, 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, та доводи скаржника про неврахування господарськими судами попередніх інстанцій висновків Верховного Суду та порушення судами норм статей 86, 236 Господарського процесуального кодексу України, частково підтвердилися.
5.62. Загальними вимогами процесуального законодавства, передбаченими у статтях 73, 74, 76, 77, 86, 236- 238 Господарського процесуального кодексу України, визначено обов'язковість встановлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, з яких суд виходив при вирішенні позову. Без виконання цих процесуальних дій ухвалити законне й обґрунтоване рішення у справі неможливо.
5.63. З урахуванням висновків Верховного Суду, на які посилається скаржник, колегія суддів вважає, що господарські суди попередніх інстанцій не дослідили належним чином зібрані у справі докази та не встановили пов'язані з ними усі суттєві фактичні обставини цієї справи, що входили до предмета доказування, а при новому розгляді справи частково не виконали вказівки, викладені у постанові суду касаційної інстанції.
5.64. У зв'язку з наведеним ухвалені у справі судові рішення в частині задоволення позовних вимог не відповідають вимогам процесуального законодавства, а тому їх не можна визнати законними і обґрунтованими у відповідній частині.
5.65. Водночас порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають важливе значення для правильного вирішення цієї справи, та які не можуть бути усунуті Верховним Судом самостійно відповідно до меж розгляду справи судом касаційної інстанції.
5.66. Під час нового розгляду справи господарському суду слід взяти до уваги наведене в цій постанові, всебічно, повно, об'єктивно та безсторонньо дослідити доводи сторін, наявні у справі докази і в залежності від встановленого та відповідно до чинного законодавства прийняти відповідне рішення.
5.67. Разом з тим колегія суддів не може взяти до уваги доводи скаржника про те, що апеляційний господарський суд необґрунтовано відхилив клопотання відповідача про призначення судової почеркознавчої / технічної експертизи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, оскільки скаржник подав зазначене клопотання з порушенням процесуальних строків, встановлених законодавством.
5.68. Оскільки справа направляється на новий розгляд до господарського суду першої інстанції, доводи скаржника про необхідність формування висновку Верховного Суду щодо застосування статей 180, 189 Господарського кодексу України, частини 1 статті 14, статей 843, 854, частини 4 статті 882, статей 526, 527, 514 Цивільного кодексу України у цій справі, є передчасними.
5.69. Зважаючи на викладене, касаційну скаргу Департаменту регіонального розвитку Житомирської обласної державної адміністрації належить задовольнити частково, оскаржувані судові рішення в частині задоволення позовних вимог - скасувати, а справу в цій частині - передати на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.
5.70. Крім того, з огляду на скасування судових рішень попередніх інстанцій у частині задоволення позовних вимог та направлення справи в цій частині на новий розгляд до місцевого господарського суду, скасуванню в повному обсязі підлягає і додаткове рішення Господарського суду Житомирської області від 14.17.2021, оскільки питання щодо розподілу судових витрат у цій справі має бути вирішено за результатами нового розгляду справи № 906/1139/20, у тому числі щодо заявлених сторонами витрат на професійну правничу допомогу.
6. Висновки Верховного Суду
6.1. Відповідно до частин 1- 5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
6.2. Пунктом 1 частини 3 статті 310 Господарського процесуального кодексу України установлено, що підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини 2 статті 287 цього Кодексу.
6.3. Згідно із частиною 4 статті 310 Господарського процесуального кодексу України справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.
6.4. Ураховуючи межі перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що оскаржувані судові рішення у цій справі слід скасувати в частині задоволення позовних вимог, справу № 906/1139/20 передати на новий апеляційний розгляд до Господарського суду Житомирської області для ухвалення обґрунтованого і законного судового рішення з урахуванням викладеного в цій постанові. Оскільки питання щодо розподілу судових витрат у цій справі має бути вирішено за результатами нового розгляду справи № 906/1139/20, то додаткове рішення Господарського суду Житомирської області від 14.17.2021 також слід скасувати.
7. Судові витрати
Оскільки у цьому випадку суд касаційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом касаційної інстанції не здійснюється (частина 14 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).
Керуючись статтями 300, 301, 308, 310, 314, 315, 316, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу Департаменту регіонального розвитку Житомирської обласної державної адміністрації задовольнити частково.
2. Постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 16.10.2023 та рішення Господарського суду Житомирської області від 11.07.2023 у справі № 906/1139/20 скасувати в частині задоволення позовних вимог, додаткове рішення Господарського суду Житомирської області від 14.07.2023 у справі № 906/1139/20 скасувати, справу № 906/1139/20 в цій частині передати на новий розгляд до Господарського суду Житомирської області.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Н. О. Багай
Судді І. С. Берднік
Ю. Я. Чумак