Справа № 507/184/24
Провадження № 1-кп/507/15/2024
Номер рядка звіту 21
26.01.2024 рокусмт. Любашівка
Любашівський районний суд Одеської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у судовому засіданні приміщенні суду в смт.Любашівка в порядку спрощеного провадження кримінальне провадження, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024167180000001 від 01.01.2024 року, відносно
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Червоний Яр Любашівського району Одеської області, громадянина України, з середньою освітою, співмешкаючого, на утриманні маючого трьох неповнолітніх дітей, працюючого по найму в населення, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
за ознаками вчинення кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч.2 ст.125 КК України,
ОСОБА_3 вчинив кримінальний проступок за встановлених досудовим розслідуванням обставин:
31.12.2023 року близько 21:00 години ОСОБА_3 , перебуваючи на узбіччі вулиці Степана Олійника, в с.Комарівка Любашівської селищної ради Подільського району Одеської області, неподалік житлового будинку НОМЕР_1 , вступив у словесну суперечку з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканцем АДРЕСА_1 , під час якої на ґрунті неприязних відносин до останнього, переслідуючи протиправний умисел, направлений на умисне спричинення ОСОБА_4 тілесних ушкоджень та усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, взявши з багажника належного йому автомобіля ВАЗ 2106 картер оливного двигуна автомобіля ВАЗ 2106 (піддон), наніс вказаним піддоном один удар в область лівої сторони голови ОСОБА_4 чим спричинив останньому тілесні ушкодження у вигляді ЧМТ, забитих ран тім'яної частини голови зліва з гематомами.
Тілесні ушкодження у вигляді забитих ран тім'яної частини голови зліва з гематомами не являються небезпечними для життя, а потребують для свого загоєння терміну понад 6 днів, але не більше як три тижні (21 день), у зв'язку з чим, згідно п.п.2.3.3 і 4.6 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» (1995р.), відносяться до легких тілесних ушкоджень, які спричинили короткочасний розлад здоров'я.
Таким чином, ОСОБА_3 наніс умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я , тобто вчинив кримінальне правопорушення за ч.2 ст. 125 КК України.
Частинами 2,3 ст.381 КПК України визначено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта. Спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цього параграфа.
В обвинувальному акті прокурором викладено клопотання, в якому зазначено, що враховуючи те, що підозрюваний беззаперечно визнає свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності, у відповідності до положень ч.1 ст.302 КПК України просить суд розглянути кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.2 ст.125 КК України, у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
До обвинувального акта долучено письмову заяву підозрюваного ОСОБА_3 , складену в присутності захисника ОСОБА_5 , в якій він зазначає, що свою вину у вчиненні кримінального проступку він беззаперечно визнає, згоден із встановленими досудовим розслідуванням обставинами.
Також, у вказаній заяві ОСОБА_3 зазначив що йому роз'яснено та зрозуміло зміст встановлених досудовим розслідуванням обставин, а також про його обізнаність у тому, що у разі надання згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку він буде позбавлений права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Також, до обвинувального акту надано письмову заяву потерпілого ОСОБА_4 згідно якого він не заперечує проти розгляду обвинувального акта у спрощеному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.2 ст. 125 КК України.
Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному КПК України, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.
Суд має право призначити розгляд у судовому засіданні обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку та викликати для участі в ньому учасників кримінального провадження, якщо визнає це за необхідне.
Враховуючи викладене, те, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, заяву ОСОБА_3 , в якій він зазначає, що не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта у спрощеному порядку без його участі, заяву потерпілого про згоду з розглядом обвинувального акта у спрощеному порядку без його участі, відсутність сумнівів в добровільності такої позиції обвинуваченого та потерпілого, суд дійшов висновку, що обвинувальний акт має бути розглянутий в порядку, визначеному статтями 381-382 КПК України.
При цьому, у відповідності до частини 4 ст.107 КПК України в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Дослідивши матеріали обвинувального акту та зібрані досудовим розслідуванням у справі докази в їхній сукупності, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, дійшов висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_3 у скоєнні інкримінованого кримінального проступку повністю доведена.
Дії ОСОБА_3 суд кваліфікує за ч.2 ст.125 КК України, а саме: умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я.
Відповідно до ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Виходячи з положень ст.65 КК України, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
При обранні покарання ОСОБА_3 відповідно до ст.65 КК України суд враховує характер та ступінь суспільної небезпечності вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого, який є громадянином України, раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, має постійне місце проживання та реєстрації, за місцем мешкання характеризується посередньо, проживає із співмешканкою та мають на утриманні трьох малолітніх дітей, на обліку у лікаря-психіатра та нарколога не перебуває, працездатний та працює по найму у населення, також суд враховує пом'якшуючі обставини та відсутність обтяжуючих обставин. Так, обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_3 , суд згідно ст.66 КК України визнає його щире каяття. Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 67 КК України , судом не встановлено.
За таких обставин, реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, суд вважає за можливе призначити ОСОБА_3 покарання у виді штрафу в розмірі 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто 1700 грн. Саме таке покарання буде найбільше відповідати принципам та цілям призначення покарань і буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
Запобіжний захід, як захід забезпечення кримінального провадження, ОСОБА_3 не обирався, підстав для його обрання не має.
Цивільний позов у кримінальному проваджені не заявлявся.
Процесуальні витрати відсутні.
Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України.
За вимогами ч. 4 ст.174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна, накладеного ухвалами слідчих суддів під час досудового розслідування.
Керуючись ст. ст. 381-382, ст. ст. 368-371, 373-374, 376 КПК України, суд, -
Визнати винним ОСОБА_3 у скоєнні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч.2 ст.125 КК України та призначити йому покарання - у виді штрафу у розмірі 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто 1700 грн.
Речовий доказ: картер оливного двигуна автомобіля ВАЗ 2106 (піддон), який передано на зберігання до кімнати зберігання речових доказів відділу поліції № 1 Подільського РУП ГУНП в Одеській області, повернути ОСОБА_3 .
Накладений ухвалою слідчого судді Любашівського районного суду від 18 січня 2023 року арешт на майно, яке визнано речовим доказом - скасувати.
На вирок учасниками кримінального провадження протягом тридцяти днів з дня отримання копії вироку, ухваленого за результатами спрощеного провадження, може бути подана апеляційна скарга до Одеського апеляційного суду області через Любашівський районний суд Одеської області з урахуванням особливостей, передбачених ч. 1 ст. 394 КПК України.
Вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Відповідно до ч. 4 ст. 382 КПК України, копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
Вирок наби рає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя: ОСОБА_1