Справа №756/8270/23 Головуючий в суді І інстанції Жук М.В.
Провадження № 22-ц/824/2248/2024 Доповідач в суді ІІ інстанції Мельник Я.С.
18 січня 2024 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
головуючого - Мельника Я.С.,
суддів: Матвієнко Ю.О., Гуля В.В.,
за участі секретаря Медведчук Д.Ю.,
розглянув у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Оболонського районного суду міста Києва від 05 жовтня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення права власності на частку в спільному майні та стягнення грошової компенсації,
У липні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду зі вказаним позовом.
У вересні 2023 року ОСОБА_2 подав до суду клопотання про зупинення провадження у справі, яке обґрунтовував тим, що його мобілізовано до Збройних Сил України.
Згідно довідки № 1686/2803 від 24.08.2023 року, виданої командиром військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_3 , ОСОБА_2 на даний час проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 до закінчення воєнного стану та/або до видання окремого наказу командира військової частини. Вказане також підтверджується записом від 12.04.2022 року у військовому квитку, витягом із наказу № 46 від 25.03.2022 року, витягом із наказу № 3 від 12.04.2022 року, витягом із наказу № 33-РС від 28.12.2022 року, витягом із наказу № 213 від 27.07.2023 року.
Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 05 жовтня 2023 року зупинено провадження у справі.
Не погоджуючись із вказаною ухвалою, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та передати справу до суду першої інстанції для продовження розгляду ухвалити, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права, неповне з'ясування судом усіх обставин справи.
Обґрунтовує доводи апеляційної скарги тим, що судом першої інстанції не враховано, що надані відповідачем докази не містять інформації про переведення військової частини НОМЕР_2 (місце розташування АДРЕСА_1 ) на воєнний стан або залучення до виконання завдань у зоні бойових дій.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу задовольнити, з наступних підстав.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Відповідно до ст. 379 ЦПК України, підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Зупиняючи провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що заявником доведено наявність передбачених законом підстав для зупинення провадження у справі.
Проте, колегія суддів не може повністю погодитися з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, у липні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду зі вказаним позовом.
У вересні 2023 року ОСОБА_2 подав до суду клопотання про зупинення провадження у справі, яке обґрунтовував тим, що його мобілізовано до Збройних Сил України.
Згідно довідки № 1686/2803 від 24.08.2023 року, виданої командиром військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_3 , ОСОБА_2 на даний час проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 до закінчення воєнного стану та/або до видання окремого наказу командира військової частини (а.с.110).
Вказане також підтверджується записом від 12.04.2022 року у військовому квитку, витягом із наказу № 46 від 25.03.2022 року, витягом із наказу № 3 від 12.04.2022 року, витягом із наказу № 33-РС від 28.12.2022 року, витягом із наказу № 213 від 27.07.2023 року (а.с.111-115).
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 253 ЦПК України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 2 частини першої статті 251 цього Кодексу, - до припинення перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Аналіз наведених положень законодавства дає підстави для висновку про те, що визначаючи наявність підстав, за яких провадження у справі підлягає обов'язковому зупиненню, суд повинен, зокрема, враховувати, що така підстава зупинення провадження у справі застосовується виключно з метою забезпечення можливості дотримання процесуальних прав учасників процесу, закріплених нормами ЦПК України, зокрема на безперешкодну участь сторін у судовому процесі, та з метою виконання обов'язку суду щодо повного та об'єктивного дослідження судом всіх обставин справи.
Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру (пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).
Європейський суд з прав людини зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року).
Європейський суд з прав людини зауважив, що розумність тривалості провадження повинна оцінюватись з урахуванням обставин справи та таких критеріїв як складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також важливості спору для заявника (FRYDLENDER v. FRANCE, № 30979/96, § 43, ЄСПЛ, від 20 червня 2000 року).
У постанові Верховного Суду України від 07 жовтня 2015 року в справі №6-1367цс15 зазначено, що зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об'єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і щодо яких неможливо передбачити їх усунення. Межі зупинення провадження у справі не повинні призводити до зменшення розумного строку розгляду справи.
У постанові Верховного Суду України від 01 лютого 2017 року в справі №6-1957цс16 висловлено позицію, що межі зупинення провадження у справі не повинні призводити до зменшення розумного строку розгляду справи. Пунктом 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року №475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції», визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі.
В ухвалі Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 29 серпня 2022 року в справі №461/5209/19 зазначено, що оскільки, позивачем надані докази його перебування у складі Збройних Сил України у військовій частині, яка переведена на воєнний стан та виконує бойові завдання у зоні бойових дій, колегія суддів вважає, що заява про зупинення провадження у справі є обґрунтованою та підлягає задоволенню, тому необхідно зупинити провадження у справі, що переглядається, до припинення перебування позивача у складі Збройних Сил України у військовій частині, яка переведена на воєнний стан».
Аналогічні правові висновки викладені й у постанові Верховного Суду від 09 листопада 2022 року в справі № 753/19628/17, ухвалі Верховного Суду від 11 жовтня 2023 року у справі №127/1407/22.
У постанові від 04 липня 2023 року у справі № 359/7297/22 Верховний Суд дійшов висновку, що встановивши, що ОСОБА_2 є військовослужбовцем, проходить військову службу у складі військової частини НОМЕР_3 Збройних Сил України, що залучена та бере безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки та оборони, відсічі і стримування збройної агресії держави-окупанта, особисто бере участь та виконує завдання в єдиній системі протиповітряної оборони України, апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для зупинення провадження у справі на підставі пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України.
Отже, процесуальний закон пов'язує необхідність зупинення провадження у справі не з наявністю воєнного стану в Україні, а із фактом перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших, утворених відповідно до закону, військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Аналогічні за змістом висновки викладені у судових рішеннях Верховного суду в справах від 14 грудня 2022 року №757/52540/16-ц та від 17 січня 2023 року №501/1699/17.
Проте, суд першої інстанції не звернув увагу на те, що ОСОБА_2 на даний час проходить лише військову службу у військовій частині НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ), та не надав суду достовірних та достатніх доказів на підтвердження того, що військова частина переведена на воєнний стан або залучена до проведення антитерористичної операції, що не позбавляє його можливості ефективного використання своїх процесуальних прав, в тому числі, діяти через представника, а тому суд першої інстанції з порушенням вимог пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України безпідставно зупинив провадження у справі, оскільки таке зупинення суперечить принципу ефективності судового процесу, направленому на недопущення затягування розгляду справи й перешкоджає подальшому провадженню у справі.
Такі висновки відповідають позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 29 березня 2023 року у справі №756/3462/20.
На підставі вищевикладеного, з огляду на положення законодавства та практику Верховного Суду, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для зупинення провадження у справі є помилковими.
Таким чином, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали в межах доводів і вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає оскаржувану ухвалу такою, що підлягає скасуванню в порядку, визначеному ст.379 ЦПК України, з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 374, 379 ЦПК України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Оболонського районного суду міста Києва від 05 жовтня 2023 року скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та, відповідно до вимог ч.3 ст. 389 ЦПК України, оскарженню до Верховного Суду не підлягає.
Головуючий: Судді: