Апеляційного провадження: Доповідач - Кулікова С.В.
№ 33/824/284/2024
м. Київ Справа № 759/14206/23
17 січня 2024 року суддя Київського апеляційного суду Кулікова С.В., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Святошинського районного суду міста Києва від 19 вересня 2023 року, якою визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,-
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 500590 від 20 липня 2023 року, 19 липня 2023 року о 23 год. 54 хв. в м. Києві по вул. Курінного, 2а, ОСОБА_1 керував транспортним засобом Volkswagen Polo, д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, яка не відповідає обстановці, порушення координації рухів. Від проходження огляду у встановленому законом порядку за допомогою приладу «Драгер» на місці зупинки, а також у лікаря нарколога відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Постановою Святошинського районного суду міста Києва від 19 вересня 2023 року визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн. із позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 536,80 грн. на користь держави.
Не погоджуючись з постановою суду, 28 вересня 2023 року ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати постанову та закрити провадження у справі за відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення.
Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржувана постанова є незаконною, необгрунтованою, винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зазначав, що він погодився пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці, що підтверджено відеозаписом, однак екіпаж патрульної поліції не мав відповідних спеціальних технічних засобів, і було запропоновано чекати інший екіпаж без визначення часу. У зв'язку з тим, що вже була комендантська година, ОСОБА_1 поспішав додому, у зв'язку з чим відмовився чекати та відповідно проходити огляд на стан сп'яніння. При цьому, пропозицій пройти огляд у медичному закладі від інспекторів не надходило.
Вказував, що з матеріалів справи не вбачається, що водій ОСОБА_1 допустив будь-які порушення правил дорожнього руху, за які його слід було зупинити, у зв'язку із чим, вважає, що всі інші вимоги є незаконними, а всі складені процесуальні документи відносно нього не можуть бути належними та допустимими доказами його вини у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Посилався на те, що з наявного відеозапису не можна встановити хронологію подій, не зрозуміло, які обставини передували зупиненню транспортного засобу ОСОБА_1 , він не є безперервним, а тому такий відеозапис не можна вважати належним доказом.
Наголошував, що він не відмовлявся проходити огляд у закладі охорони здоров'я, однак такої пропозиції від патрульної поліції не було, а встановлених працівниками поліції ознак сп'яніння не мав, його не було відсторонено від керування транспортним засобом, акт огляду на стан сп'яніння не складався.
Суд апеляційної інстанції, заслухавши пояснення ОСОБА_1 та його захисника Гаращенка І.В., перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення та доводи апеляційної скарги, приходить до наступних висновків.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, серед ряду завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч.1 ст. 130 КУпАП відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, тягне за собою адміністративну відповідальність.
Відповідно до пункту 2.5 ПДР, водій повинен на вимогу працівника міліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
За правилами ч.ч. 2,3 ст. 266 КУпАП, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Згідно п. 2 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України №1452/735 від 09 листопада 2015 року (далі - Інструкція), огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці (п. 3 Інструкції).
Огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку) (п. 6 Інструкції).
У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - заклад охорони здоров'я) (п. 7 Інструкції).
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 500590 від 20 липня 2023 року, 19 липня 2023 року о 23 год. 54 хв. в м. Києві по вул. Курінного, 2а, ОСОБА_1 керував транспортним засобом Volkswagen Polo, д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, яка не відповідає обстановці, порушення координації рухів. Від проходження огляду у встановленому законом порядку за допомогою приладу «Драгер» на місці зупинки, а також у лікаря нарколога відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Вказане підтверджується наявними у справі доказами, а саме:
- даними, які зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення;
- відеозаписом з нагрудної боді-камери, на якому зображені події, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, а саме факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом та пропозиції поліцейського пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, та відмова останнього від проходження огляду;
- направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції;
- розпискою, написаною ОСОБА_1 про підтвердження факту залишення транспортного засобу.
Відповідно до положень ст. 130 КУпАП, сама по собі відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, є складом адміністративного правопорушення та тягне за собою адміністративну відповідальність.
Таким чином, висновок викладений в постанові Святошинського районного суду міста Києва від 19 вересня 2023 року про доведеність винуватості ОСОБА_1 у відмові від проходження, відповідно до встановленого порядку, огляду на стан алкогольного сп'яніння, з правовою кваліфікацією таких дій за ч. 1 ст. 130 КУпАП, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджений наявними в матеріалах справи доказами.
Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 погодився пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці, що підтверджено відеозаписом, однак екіпаж патрульної поліції не мав відповідних спеціальних технічних засобів, і було запропоновано чекати інший екіпаж без визначення часу, не спростовують висновків суду першої інстанції, оскільки в подальшому ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння, що вбачається з відеозапису з нагрудної камери працівника патрульної поліції.
Доводи апеляційної скарги, що водій ОСОБА_1 не допустив будь-які порушення правил дорожнього руху, за які його слід було зупинити, у зв'язку із чим, вважає, що всі інші вимоги є незаконними, а всі складені процесуальні документи відносно нього не можуть бути належними та допустимими доказами його вини у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, спростовуються наявними у справі доказами, а саме постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕАС № 7363786 від 20.07.2023 року.
Посилання на те, що з наявного відеозапису не можна встановити хронологію подій, не зрозуміло, які обставини передували зупиненню транспортного засобу ОСОБА_1 , він не є безперервним, а тому такий відеозапис не можна вважати належним доказом є безпідставними, оскільки відображені на відеозаписі події повністю узгоджуються з іншими письмовими матеріалами справи, які були досліджені судом.
Сумнівів щодо достовірності та допустимості відеозапис не викликає, оскільки не містить ознак фальсифікації, фабрикації, чи присутності на відео іншої особи, а не ОСОБА_1 .
Крім того, порядок доступу до відеозаписів з нагрудних камер (відео- реєстраторів) та їх використання передбачено розділом 5 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України №1452/735 від 09 листопада 2015 року, в якому будь-яких застережень щодо надання до суду безперервного запису з моменту активації камери немає. Отже, наявний відеозапис події є належним та допустимим доказом у справі.
Будь-яких порушень норм КУпАП, у тому числі при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, які б стали підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції не встановлено.
Інших доводів, які б підтверджували позицію апелянта щодо незаконності постанови судді місцевого суду та наявності підстав для закриття провадження в справі, в апеляційній скарзі не наведено.
Враховуючи сукупність наведених обставин, апеляційний суд вважає, що вина ОСОБА_1 , у порушенні ним п.2.5 ПДР України та вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП доведена, підстав для скасування постанови суду першої інстанції апеляційним судом не встановлено.
На підставі викладеного та керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову Святошинського районного суду міста Києва від 19 вересня 2023 року, якою визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя
Київського апеляційного суду С.В. Кулікова