Апеляційне провадження Доповідач - Кулікова С.В.
№ 33/824/281/2024
м. Київ Справа № 372/2923/23
17 січня 2024 року Київський апеляційний суд в складі судді Кулікової С.В., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Обухівського районного суду Київської області від 05 липня 2023 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП,-
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 072202, 22.06.2023 року близько 13.05 год. за адресою АДРЕСА_1 ОСОБА_1 вчинив сварку з ОСОБА_2 , під час якої нецензурно лаявся, поводився агресивно, всі дії відбувались в присутності малолітніх дітей. Внаслідок чого потерпілий отримав психологічну травму. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги ч.1 ст.173-2 КУпАП.
Постановою Обухівського районного суду Київської області від 05 липня 2023 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 170 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 536 грн. 80 коп.
Не погоджуючись з такою постановою суду, ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив постанову скасувати та провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно нього за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в діях складу адміністративного правопорушення.
Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зазначав, що ознаки об'єктивної сторони адміністративного правопорушення як в протоколі, так і у постанові суду, не зазначені, зокрема не конкретизовано, в чому саме полягало суспільно-небезпечне діяння з його боку, адже таке формулювання як «умисно погрожував та висловлював погрози» не підпадає під ознаки складу інкримінованого правопорушення, що виключає в його діях наявність об'єктивної сторони правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Посилався на те, що з доказів, які наявні в матеріалах справи, не може бути встановлено достаменних відомостей, які б свідчили про вчинення насильства, оскільки конфлікт, який виник між ним та ОСОБА_3 носить обопільний характер.
Вказував, що за змістом протокол про адміністративне правопорушення відносно нього не відповідає вимогам ч. 1 ст. 256 КУпАП, так як не містить прізвищ і адреси свідків події, та загалом такі в справі співробітниками поліції не встановлені.
Також в апеляційний скарзі ОСОБА_1 клопотав про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови, посилаючись на те, що він був пропущений з поважних причин, оскільки з текстом постанови він ознайомився лише 07 листопада 2023 року.
З метою забезпечення вільного доступу до правосуддя, права на апеляційне оскарження, реалізації положень Європейської Конвенції з прав людини та основоположних свобод, враховуючи, що розгляд справи відбувся за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, з матеріалами справи ОСОБА_1 ознайомився 07 листопада 2023 року, доказів отримання постанови матеріали справи не містять, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне клопотання задовольнити та поновити строк на апеляційне оскарження постанови як такий, що пропущений з поважних причин.
Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення ОСОБА_4 та його захисника Степанова О.Л., проаналізувавши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.
Згідно з ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ст.ст. 245, 280 КУпАП провадження у справах про адміністративні правопорушення має забезпечувати повне, всебічне й об'єктивне з'ясування всіх обставин справи, що сприяє постановленню законного та обґрунтованого рішення, яке виключало б його двозначне тлумачення і сумніви щодо доведеності вини певної особи у вчиненні адміністративного правопорушення.
З'ясовуючи ці обставини, суд повинен виходити з положень ст.251 КУпАП, згідно з якою доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, суд з урахуванням вимог ст.252 КУпАП оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до положень КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.
Положеннями статті 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно диспозиції ч.1 ст.173-2 КУпАП вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення
Відповідно до п.3 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Пунктом 14 статті 1 вказаного Закону передбачено, що психологічне насильство - це форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Економічне насильство - форма домашнього насильства, що включає умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру (п.4 ч.1 ст.1 вказаного Закону).
Окрім того, обов'язковою ознакою об'єктивної сторони цього правопорушення є наявність наслідків у виді завдання чи можливості завдання шкоди фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Для встановлення події правопорушення, зазначеного у ч.1 ст.173-2 КУпАП необхідно з'ясувати чи дійсно особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, вчинила домашнє насильство.
З аналізу вищевказаних норм вбачається, що домашнє насильство, яке охоплюється диспозицією ч.1 ст.173-2 КУпАП, має місце тоді, коли будь-які діяння фізичного, психологічного чи економічного характеру тягнуть за собою можливість настання чи настання шкоди фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Таким чином, під домашнє насильство, зокрема психологічного характеру, яке утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, підпадають лише такі діяння, якими цілеспрямовано та навмисно спричиняється емоційна невпевненість, страх або іншим чином завдається шкода психічному здоров'ю іншого члена сім'ї.
Отже, самі по собі, зокрема, нецензурні висловлювання та образи не формують собою домашнє насильство та утворюють склад адміністративного правопорушення у тому випадку, коли такі висловлювання спрямовані на обмеження волевиявлення особи, якщо такі дії викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 072202, 22.06.2023 року близько 13.05 год. за адресою АДРЕСА_1 ОСОБА_1 вчинив сварку з ОСОБА_2 , під час якої нецензурно лаявся, поводився агресивно, всі дії відбувались в присутності малолітніх дітей. Внаслідок чого потерпілий отримав психологічну травму. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги ч.1 ст.173-2 КУпАП.
На обґрунтування вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП матеріали справи містять: рапорт від 22 червня 2023 року, протокол про адміністративне правопорушення, протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення або таке, що готується від 22 червня 2023 року, пояснення ОСОБА_2 від 22 червня 2023 року, пояснення ОСОБА_5 , пояснення ОСОБА_1 від 22 червня 2023 року.
У поясненнях від 22 червня 2023 року ОСОБА_2 вказував, що до нього приїхав тесть ОСОБА_1 , котрий приїхав за паспортом його дружини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , котра зараз перебуває в лікарні. Його тесть приїхавши відразу вчинив конфлікт, подався в бійку. Погрожував нанести тілесні ушкодження. Потім різко побіг до своєї машини. Що відбулося далі біля машини він не бачив, але його дочка побачила, що в руках тестя є предмет схожий на пістолет. Вони зачинилися на подвір'ї і викликали поліцію. В цей час його тесть почав кричати, що знищить його і виламував ворота.
Згідно письмових пояснень ОСОБА_5 від 22 червня 2023 року, близько 13:00 год. До неї додому приїхав дідусь з маминої сторони ОСОБА_1 , відразу почав конфліктувати з її батьком та погрожував нанесенням тілесних ушкоджень. Потім дідусь різко побіг до свого автомобіля і взяв там щось. Потім вона побачила, що в нього в одній році предмет схожий на пістолет і вона злякалася та заклацнула ворота. Дідусь почав погрожувати застрелити її батька, тому вона викликала поліцію.
У поясненнях від 22 червня 2023 року ОСОБА_1 вказав, що 22 червня 2023 року близько 12:00 год., він зі своєю дружиною прямував з відділення реанімації Обухівської БЛІЛ до АДРЕСА_1 до співмешканця своєї доньки, яка перебуває у вказаному закладі з діагнозом - передозування психотропними, снодійними препаратами. За домовленістю з лікарнею вони повинні завтра забрати доньку для переводу в інший медичний заклад з наявністю паспорта доньки, який зі слів співмешканця знаходився у нього за вищевказаною адресою. По приїзду на дану адресу його онука, ОСОБА_7 , зустріли його з дружиною, та запросила його на територію, біля підходу до сходів, йому на зустріч вийшов ОСОБА_2 та почав йому погрожувати та принижувати, при цьому шаргав його за одяг, після чого він повернувся до свого авто та викликав поліцію.
Обставини домашнього насильства, описані у протоколі, не дозволяють зробити висновок про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, оскільки в них не зазначено не лише про характер вчиненого психологічного насильства відносно ОСОБА_2 , а й про завдання внаслідок цього шкоди його фізичному або психічному здоров'ю.
Суд звертає увагу на те, що нецензурна лайка в межах конфлікту, за відсутності доказів на підтвердження завдання шкоди психічному здоров'ю потерпілому не охоплюються складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, оскільки завдання шкоди в даному випадку є обов'язковою ознакою об'єктивної сторони даного проступку.
При цьому, конфлікт, який склався між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , за відсутності доказів на підтвердження завдання шкоди фізичному та психологічному здоров'ю потерпілого не охоплюються складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, оскільки завдання шкоди в даному випадку є обов'язковою ознакою об'єктивної сторони даного проступку.
Будь-яких інших доказів на підтвердження факту вчинення ОСОБА_1 22 червня 2023 року адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, за обставин викладених у протоколі, матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять.
Виходячи з вищевикладеного, оцінивши досліджені у судовому засіданні докази, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції не дотримався вимог ст.ст.245, 252, 280 КУпАП, не встановив всі фактичні обставини справи та всі обов'язкові ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, а тому дійшов помилкового висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП.
У справі «Малофєєва проти Росії» («Malofeyeva v. Russia» , рішення від 30 травня 2013 року, заява № 36673/04) ЄСПЛ, серед іншого, зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Згідно з п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
За наведених обставин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що постанова Обухівського районного суду Київської області від 05 липня 2023 року підлягає скасуванню, а провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.173-2 КУпАП закриттю, у зв'язку з відсутності в його діях складу адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.173-2 КУпАП.
Керуючись ст.ст.247, 294 КУпАП, Київський апеляційний суд, -
Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Обухівського районного суду Київської області від 05 липня 2023 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Постанову Обухівського районного суду Київської області від 05 липня 2023 року - скасувати, провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП закрити, у зв'язку з відсутності в його діях складу адміністративних правопорушень, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя
Київського апеляційного суду С.В. Кулікова