Постанова від 12.01.2024 по справі 607/22779/21

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 607/22779/21Головуючий у 1-й інстанції Позняк В.М.

Провадження № 22-ц/817/16/24 Доповідач - Храпак Н.М.

Категорія -

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 січня 2024 року м. Тернопіль

Тернопільський апеляційний суд в складі:

головуючого - Храпак Н.М.

суддів - Гірський Б. О., Хома М. В.,

за участі секретаря - Дідух М.Є.

та сторін - позивача ОСОБА_1 , представника адвоката Бочана І.П., відповідача ОСОБА_2 та його представників адвокатів Матуса Т.А., Дубового А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 607/22779/21 за апеляційними скаргами ОСОБА_1 та представника ОСОБА_2 адвоката Дубового Артема Михайловича на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 18 травня 2023 року, ухваленого суддею Позняком В.М., повний текст якого виготовлений 29 травня 2023 року, у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та поділ майна подружжя та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу та поділ майна подружжя,

ВСТАНОВИВ:

у грудні 2023 року ОСОБА_1 звернулася в суд із позовом до ОСОБА_3 , у якому після уточнення позовних вимог, просила розірвати шлюб між сторонами та поділити майно, що є у спільній сумісній власності, виділивши ОСОБА_1 : квартиру АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 , загальною площею 140,8 кв.м., ринковою вартістю 4998610 грн; квартиру АДРЕСА_3 , загальною площею 89,7 кв.м., ринковою вартістю 3096440 грн; гараж АДРЕСА_4 , загальною площею 25,4 кв.м., ринковою вартістю 688100 грн; гараж по АДРЕСА_5 , загальною площею 25,8 кв.м., ринковою вартістю 693530 грн; нежиле приміщення № 17, літ. Е по АДРЕСА_6 , загальною площею 360,3 кв.м., ринковою вартістю 1854460 грн; приміщення: 7 площею 8,1 кв.м, приміщення 8 площею 2,7 кв.м., приміщення 9 площею 22,3 кв.м. та 157,3 кв.м. у приміщенні 1 нежилого приміщення по АДРЕСА_7 , що разом складає 190,4 кв.м., ринковою вартістю 4857586 грн; автомобіль легковий Тоуоtа-Саmrі, реєстраційний номер НОМЕР_1 , ринковою вартістю 1000586,52 грн. Всього майна на загальну суму - 17 189 312, 52 грн.

Виділити ОСОБА_2 квартиру АДРЕСА_8 , загальною площею 90,7 кв.м., ринковою вартістю 2308040 грн; гараж АДРЕСА_9 , загальною площею кв.м., ринковою вартістю 721620 грн; гараж АДРЕСА_10 , загальною площею кв.м., ринковою вартістю 570980 грн; нежитлове приміщення АДРЕСА_11 , загальною площею 155,3 кв.м., ринковою вартістю 6929 800 грн; приміщення 2 площею 85,9 кв.м., приміщення 3 площею 11,6 кв.м., приміщення 4 площею 9,5 кв.м., приміщення 5 площею 18,2 кв.м., приміщення 6 площею 2,7 кв.м. у нежилому приміщенні АДРЕСА_12 , що разом складає 127,9 кв.м., ринковою вартістю 2871164 грн; автомобіль (бус вантажний) Mersedes - Benz 416 Sprinter, реєстраційний номер НОМЕР_2 , ринковою вартістю 481211 грн; автомобіль легковий Volkswagen Touareg, реєстраційний номер НОМЕР_3 , ринковою вартістю 1 784 273, 24 грн; міні-трактор KUBOTA GL25, реєстраційний номер НОМЕР_4 , ринковою вартістю 365 902, 43 грн. Всього майна на загальну суму 16 032 990,67 грн.

Присудити ОСОБА_2 компенсацію.

В обґрунтування позову посилається на те, що подружні відносини між сторонами припинені, подальше збереження шлюбу є неможливим. Вважає, що саме такий поділ відповідає інтересам сторін. Зауважує, що квартиру АДРЕСА_3 фактично вони придбали для сина ОСОБА_4 з нагоди одруження, і син в ній проживає з сім'єю, здійснив її ремонт. Гаражем АДРЕСА_4 користується син ОСОБА_5 , а гаражем АДРЕСА_5 син ОСОБА_4 . В квартирі АДРЕСА_13 позивачка проживає із сином ОСОБА_5 . Вважає, що нежитлове приміщення по АДРЕСА_6 недоцільно ділити навпіл, оскільки, це призведе до зміни фасаду, та потребує додаткових витрат. Вважає, що їй слід виділити саме таку частину приміщення по АДРЕСА_14 , оскільки вона відділена окремим входом, не потрібно здійснювати реконструкцію, в цій частині позивачка із синами здійснює підприємницьку діяльність.

20 квітня 2022 року ОСОБА_2 звернувся із зустрічним позовом до ОСОБА_1 , з урахуванням останньої редакції позовних вимог, просить: розірвати шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зареєстрований 06 лютого 1993 року в Заздрівській сільській раді, с. Заздрість Теребовлянського району Тернопільської області, актовий запис № 2; поділити майно подружжя, визнавши за ОСОБА_1 право власності на: транспортний засіб марки «Toyota» моделі «Camry», реєстраційний номер - НОМЕР_1 ; універсальний колісний міні-трактор марки «Kubota» моделі «GL25» реєстраційний номер - НОМЕР_4 ; квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_15 ; квартиру що знаходиться за адресою: АДРЕСА_16 ; гараж № НОМЕР_5 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_17 ; гараж № НОМЕР_6 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_17 ; 1/2 частина нежитлового приміщення № 17, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_6 , згідно варіанту поділу, запропонованого висновком експерта; 1/2 частина нежитлового приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_7 згідно варіантом поділу № 1, викладеного у висновку експерта; 1/2 ідеальну частку нежитлового приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_18 ;

Виділити ОСОБА_2 : транспортний засіб марки «Volkswagen» моделі «Touareg», реєстраційний номер - НОМЕР_3 ; транспортний засіб марки «Mercedes-Benz» моделі «416 Sprinter», реєстраційний номер - НОМЕР_2 ; квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_19 ; квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_20 ; гараж № НОМЕР_7 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_21 ; гараж № НОМЕР_8 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_21 ; 1/2 частина нежитлового приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_22 , згідно варіанту поділу, запропонованого висновком експерта; 1/2 частина нежитлового приміщення № 60, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_14 , згідно варіантом поділу № 1, викладеного у висновку експерта; 1/2 ідеальна частка нежитлового приміщення АДРЕСА_11 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_6 суму коштів у розмірі 405 453 грн.

Зустрічний позов мотивовано тим, що розірвання шлюбу відповідає інтересам сторін. Саме такий варіант розподілу є найбільш наближений до розміру рівних часток сторін та є справедливим, оскільки сторонам виділяється рівна кількість транспортних засобів, квартир та приміщень для бізнесу. ОСОБА_2 зареєстрований в квартирі АДРЕСА_3 . Квартири, які він просить виділити йому у власність потребують ремонту, в них неможливо проживати, тоді, як квартири, які він пропонує виділити відповідачці вже з ремонтом. Також, вважає, що йому слід передати у власність гаражі, які знаходяться в будинку, де є квартири, що він просить передати йому. Міні-трактор використовується батьками позивачки, знаходиться за їх місцем проживання в Кременецькому районі. Вважає, що найдорожчий об'єкт права спільної сумісної власності слід виділити кожному по 1/2.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 18 травня 2023 року позов ОСОБА_1 та зустрічний позов ОСОБА_2 задоволено частково.

Розірвано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 06 лютого 1993 року у Заздрівській сільській раді Теребовлянського району Тернопільської області, актовий запис № 2.

Поділено майно подружжя, яке нажите за час шлюбу.

Виділено за рахунок спільної сумісної власності подружжя таке майно ОСОБА_1 : квартиру АДРЕСА_23 , загальною площею 47.3 кв.м., вартістю 1668790 грн; квартиру АДРЕСА_2 , загальною площею 93,0 кв.м., вартістю 3329820 грн; гараж № НОМЕР_5 , по АДРЕСА_17 площею 23.5 кв.м., вартістю 570980 грн; гараж АДРЕСА_4 , площею 25.4 кв.м, вартістю 688100 грн; 1/2 нежитлового приміщення № 17, літ Е по АДРЕСА_6 , згідно додатку № 1 висновку експерта від 14.02.2023, а саме частину приміщення 1-6 площею 142,2 кв.м. та приміщення 1-7, площею 38,3 кв.м., вартістю 927230 грн; 63/100 частини нежитлового приміщення АДРЕСА_12 , згідно додатку № 3 висновку експерта від 14.02.2023, а саме, приміщення торгового залу «1» площею 157,3 кв.м., коридор «7» площею 8,1 кв.м., туалет «8» площею 2,7 кв.м., кабінет 9, площею 22,3 кв.м, вартістю 4857586 грн; 1/2 ідеальну частку нежитлового приміщення АДРЕСА_11 , загальною площею 155.3 кв.м, вартістю 3464900 грн; автомобіль Toyota Camry, р.н. НОМЕР_1 , вартістю 1000586,52 грн; міні-трактор Kubota GL25 р.н. НОМЕР_4 вартістю 365902,43 грн. Всього майна на суму 16 873 894 грн.

Виділено за рахунок спільної сумісної власності подружжя таке майно ОСОБА_2 : квартиру АДРЕСА_3 , загальною площею 89.7 кв.м., вартістю 3096440 грн; квартиру АДРЕСА_8 , загальною площею 90.7 кв.м., вартістю 2308040 грн; гараж АДРЕСА_9 , загальною площею 29.7 кв.м., вартістю 721620 грн; гараж АДРЕСА_5 , площею 25.6 кв.м, вартістю 693530 грн; нежитлового приміщення № 17, літ Е по АДРЕСА_6 , згідно додатку № 1 висновку експерта від 14.02.2023, а саме коридор 1-2 площею 18 кв.м., кладову 1-3, площею 16.3 кв.м., кладову 1-4, площею 4,9 кв.м., кабінет 1-5, площею 7,5 кв.м., частину приміщення 1-6, площею 76,4 кв.м. та склад 1-8, площею 57,4 кв.м. вартістю 927230 грн; 37/100, нежитлового приміщення № 60 по АДРЕСА_14 , згідно додатку № 3 висновку експерта від 14.02.2023, а саме торговий зал «2» площею 85,9 кв.м., коридор «3» площею 11,6 кв.м., кладова «4» площею 9,5 кв.м., кладова «5» площею 18,2 кв.м., туалет «6» площею 2,7 кв.м., вартістю 2871164 грн; 1/2 ідеальну частку нежитлового приміщення АДРЕСА_11 , загальною площею 155.3 кв.м, вартістю 3464900 грн; автомобіль (бус вантажний) «Mercedes-Benz» моделі «416 Sprinter», р.н. НОМЕР_2 вартістю 481211 грн; автомобіль Volkswagen Touareg, р.н. НОМЕР_3 вартістю 1784273,24 грн. Всього майна на суму 16348408 грн.

При поділі нежитлового приміщення № 17, літ Е по АДРЕСА_6 , згідно додатку №1 висновку експерта від 14.02.2023, улаштувати роздільну перегородку у приміщенні 1-6, у віконному прорізі влаштувати ворота та перед улаштованими воротами улаштувати пандус. Витрати на проведення вказаних робіт покласти на сторони в рівних частках.

Стягнуто з ОСОБА_1 в користь ОСОБА_2 262743 грн компенсації частки у спільному майні подружжя.

В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 18 липня 2023 року в частині розподілу наступних об'єктів: нежитлове приміщення, літ Е по АДРЕСА_22 , загальною площею 360,3 кв.м., вартістю 1 854 460 грн., нежитлове приміщення № 35 по АДРЕСА_24 загальною площею 155,3 кв.м., вартістю 6 929 800 грн, міні-трактор Kubota GL25 р.н. НОМЕР_4 вартістю 365902,43 грн, 39/100 нежитлового приміщення АДРЕСА_12 згідно додатку № 3 висновку експерта від 14.02.2023 року, та ухвалити нове рішення, яким виділити їй ціле нежитлове приміщення, літ Е по АДРЕСА_22 , загальною площею 360,3 кв.м., вартістю 1 854 460 грн; 39/100 нежитлового приміщення № 60 по АДРЕСА_14 згідно додатку № 3 висновку експерта від 14.02.2023 року, а саме торговий зал “2” площею 85,9 кв.м., коридор “3” площею 11,6 кв.м., кладову “4” площею 9,5 кв.м., кладову “5” площею 18,2 кв.м., туалет “6” площею 2,7 кв.м., вартістю 2 871 164 грн (з метою кращого збалансування різниці вартості при компенсації нею частки у спільному майні подружжя, що складе істотно меншу суму 230335 грн від визначеної судом(262 743 грн). А ОСОБА_2 виділити ціле нежитлове приміщення АДРЕСА_11 загальною площею 155,3 кв.м., вартістю 6 929 800 грн та міні-трактор Kubota GL25 р.н. НОМЕР_4 вартістю 365902,43 грн.

В обґрунтування апеляційної скарги заявник зазначила, що суд першої інстанції порушив принцип поділу майна в натурі (реального поділу), якого достатньо для такого поділу. Поділ вказаного майна необхідно було вкрай провести саме в натурі без будь-якого спільного, половинного використання, насамперед, з огляду на деспотизм і тиранію в поведінці ОСОБА_2 по відношенні до неї.

Суд не звернув уваги на те, що у нежитловому приміщенні, літ Е по АДРЕСА_22 , вона здійснює реальну підприємницьку діяльність разом із своїми синами та створює чотири робочих місця. Запропонована експертом реконструкції є неможливою, оскільки веде до втручання в несучі конструкції та зміни фасаду будівлі, що потребує погодження органам місцевої виконавчої влади.

Несправедливо було судом поділено між ними транспортні засоби, міні трактор, ініціатором купівлі якого був ОСОБА_2 , який сам доставив його до її батьків, і виключно сам працював на ньому, коли вони проживали однією сім'єю. Ні вона, ні її перестарілі батьки цей трактор ніяким чином не використовують.

ОСОБА_2 також самочинно виділив собі самий дорогий наш автомобіль Volkswagen Touareg, реальну вартість якого експертом невмотивовано занижено на 750 000 грн і бус «Mercedes-Benz», який необхідний їй для підприємницької діяльності. Тому, справедливо було б виділити міні-трактор ОСОБА_2 .

Також вона просила виділити ОСОБА_2 ціле нежитлове приміщення АДРЕСА_11 , оскільки він його здає в оренду за укладеним ним договором з ФОП ОСОБА_7 , за що отримує орендну плату в розмірі 1000 доларів США. на місяць, якою він не ділиться із нею.

Представник ОСОБА_2 адвокат Дубовий А.М. подав апеляційну скаргу на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 18 травня 2023 року, у якій просив частково скасувати вищевказане рішення щодо виділення ОСОБА_1 гаража АДРЕСА_4 ; виділення ОСОБА_2 гаража АДРЕСА_9 ; виділення ОСОБА_1 63/100 частини нежитлового приміщення АДРЕСА_12 ; виділення ОСОБА_2 39/100, нежитлового приміщення АДРЕСА_12 ; стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 коштів у сумі 262743 грн., та ухвалити в цій частині нове рішення, яким:

виділити ОСОБА_1 гараж АДРЕСА_9 ;

виділити ОСОБА_2 гараж АДРЕСА_4 ;

виділити ОСОБА_1 1/2 частину нежитлового приміщення АДРЕСА_12 згідно варіантом поділу № 1, викладеного у висновку експерта;

виділити ОСОБА_2 1/2 частину нежитлового приміщення АДРЕСА_12 згідно варіантом поділу № 1, викладеного у висновку експерта;

стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму коштів у розмірі 405253 грн.

В решті рішення суду першої інстанції залишити без змін.

В обґрунтування апеляційної скарги представник апелянта зазначив, що суд першої інстанції при поділі гаражів та нежитлового приміщення АДРЕСА_12 формально виконав вимоги закону щодо рівності часток подружжя у праві власності на нерухоме майно. Однак, відповідачу в результаті поділу належать квартири, які знаходяться у будинку АДРЕСА_21 , то очевидним є той факт, що найбільш логічним та справедливим є передача ОСОБА_2 гаражів, які розміщені у тому будинку.

Щодо поділу приміщення, що знаходиться за адресою АДРЕСА_7 , з наданням кожному із подружжя приміщення рівної площі також абсолютно відповідатиме принципам цивільного та сімейного законодавства, і можливість такого поділу прямо передбачена висновком експерта.

Також вважає, що будь-який поділ майна в натурі вимагає проведення того чи іншого обсягу будівельних робіт після проведення поділу на підставі рішення суду.

Представник ОСОБА_2 адвокат Дубовий А.М. подав відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_1 , у якому зазначив, що виносячи питання щодо неправомірного поділу частини нежитлового приміщення № 60 за адресою АДРЕСА_14 та частини нежитлового приміщення АДРЕСА_25 ОСОБА_1 фактично ініціює зміну своєї позиції, яка не була предметом розгляду в суді першої інстанції. Така поведінка позивачки призводить до порушення меж апеляційного розгляду, визначених ч. 1 ст. 367 ЦПК України.

Також, цілком справедливо що суд першої інстанції залишив у власності ОСОБА_1 мінітрактор, оскільки він перебуває у батьків позивачки.

Що ж стосується приєднання до матеріалів справи договору оренди нежитлового приміщення, то відповідач заперечує щодо такого приєднання, оскільки даний доказ не був поданий до суду першої інстанції.

ОСОБА_1 подала відзив на апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 адвоката Дубового А.М., у якому зазначила, що вимога апелянта поділити спільне привішення АДРЕСА_12 з наданням кожному з нас рівної площі, оскільки, на його думку, можливість такого поділу прямо передбачена висновком експерта, є безпідставною, так як експерт пропонує лише теоретично одну з таких можливостей за чіткої умови - практичного проектного погодження такого поділу з місцевими органами виконавчої влади, зрозуміло, відповідно до Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” та постанови Кабінету Міністрів України № 406 “Про затвердження Переліку будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання”.

У судовому засіданні ОСОБА_1 та її представник адвокат Бачан І.П. апеляційну скаргу підтримали з мотивів, викладених в ній, а щодо апеляційної скарги представника ОСОБА_2 адвоката Дубового А.М. заперечили.

ОСОБА_2 та його представники адвокати Дубовий А.М. та Матус Т.А. подану ними апеляційну скаргу підтримали, а щодо апеляційної скарги ОСОБА_1 заперечили.

Розглянувши справу в межах позовних вимог та доводів апеляційних скарг, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, проаналізувавши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційні скарги .підлягає до часткового задоволення.

Згідно з ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Тому рішення суду першої інстанції переглядається лише в частині поділу майна подружжя, оскільки рішення суду щодо розірвання шлюбу заявниками не оскаржується.

Як вказано в частині третій статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Частина друга статті 129 Конституції України визначає основні засади судочинства, однією з яких згідно з пунктом 3 цієї частини є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і в доведенні перед судом їх переконливості.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебувають в шлюбі, який зареєстрований 06 лютого 1993 року у Заздрівській сільській раді Теребовлянського району Тернопільської області, актовий запис № 2.

За час шлюбу сторони набули таке майно, вартість якого визначена висновками експертів від 14.02.2023 № 939/22/90109/2322 від 15.02.2023 № 935938/22-22:

квартиру АДРЕСА_23 , загальною площею 47.3 кв.м., право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_1 на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень приватного нотаріуса Тернопільського міського нотаріального округу Серкізовської Т.Л. від 22.02.2016 (т.1 а.с. 36) вартістю 1668790 грн;

квартиру АДРЕСА_2 , загальною площею 93,0 кв.м., право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_1 на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень приватного нотаріуса Тернопільського міського нотаріального округу Серкізовської Т.Л. від 22.02.2016, вартістю 3329820 грн;

квартиру АДРЕСА_3 загальною площею 89.7 кв.м., право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно видане виконавчим комітетом Тернопільської міської ради 20.06.2010 САС578441 (т.1 а.с.12-13) вартістю 3096440 грн;

квартиру АДРЕСА_8 , загальною площею 90.7 кв.м., право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно видане виконавчим комітетом Тернопільської міської ради 20.06.2010 САС578442 (т.1 а.с.13,14), вартістю 2308040 грн;

гараж № НОМЕР_6 по АДРЕСА_17 , загальною площею 29.7 кв.м., право власності на який зареєстровано за ОСОБА_8 на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно НОМЕР_9 , яке видане реєстраційною службою Тернопільського міського управління юстиції 17.06.2015 (т.1 а.с.30,31), вартістю 721620 грн;

гараж № НОМЕР_8 по АДРЕСА_21 , площею 25.6 кв.м, право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно видане виконавчим комітетом Тернопільської міської ради 20.06.2010 НОМЕР_10 (т. 1 а.с. 18, 19), вартістю 693530 грн;

гараж № НОМЕР_5 по АДРЕСА_17 , площею 23.5 кв.м., право власності на який зареєстровано за ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно НОМЕР_11 , яке видане реєстраційною службою Тернопільського міського управління юстиції 17.06.2015 (т. 1 а.с. 32,33), вартістю 570980 грн.

гараж АДРЕСА_26 , площею 25.4 кв.м, право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно видане виконавчим комітетом Тернопільської міської ради 20.06.2010 НОМЕР_12 (т. 1 а.с. 16-17), вартістю 688100 грн;

нежитлове приміщення АДРЕСА_25 , право власності зареєстровано на ОСОБА_1 на підставі договору купівлі продажу від 23.01.2009, посвідченого приватним нотаріусом Денисюк І.Л. (т. 1 а.с. 9-11), вартістю 1854460 грн;

нежитлове приміщення АДРЕСА_11 , загальною площею 155.3 кв.м, право власності на яке зареєстровано за ОСОБА_2 на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень приватного нотаріуса Тернопільського міського нотаріального округу Серкізовської Т.Л. від 22.02.2016 (т. 1 а.с. 35) вартістю 6929800 грн;

нежитлове приміщення № 60 по АДРЕСА_14 , право власності на яке по 1/2 зареєстроване за ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу від 21.12.2010 та рішення суду від 13.10.2011 у справі № 2-7440/11, (т. 1 а.с. 20-29) вартістю 7728750 грн;

автомобіль (бус вантажний) «Mercedes-Benz» моделі «416 Sprinter», р.н. НОМЕР_2 , про власності на який зареєстровано за ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_13 від 22.07.2008 (т. 1 а.с. 37-38) вартістю 481211 грн;

автомобіль Volkswagen Touareg, р.н. НОМЕР_3 , право власності на який зареєстровано за ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_14 від 17.02.2021 (т.1 а.с.40), вартістю 1784273,24 грн;

автомобіль Toyota Camry, р.н. НОМЕР_1 , право власності на який зареєстровано за ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу від 05.04.2018 (т.1 а.с. 39), вартістю 1000586,52 грн;

міні-трактор Kubota GL25 р.н. НОМЕР_4 , право власності на який зареєстровано за ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про реєстрацію серії НОМЕР_15 виданого 17.05.2011, вартістю 365902,43 грн.

Всього сторони набули майна на суму 33222 302 гривень.

Здійснюючи розподіл спірного майна подружжя, суд першої інстанції виходив з того, що все майно, загальною вартістю визначеного висновками експертів 33222302 грн, набуте за час зареєстрованого шлюбу, та є спільною сумісною власністю подружжя, доказів на спростування презумпції спільності права власності подружжя суду не надано. Тому, воно підлягає поділу в рівних частках, вартість якої становить 16611151 (33222302/2) грн для кожної з сторін.

З таким висновком суду першої інстанції погоджується колегія суддів, однак вважає за доцільне змінити порядок поділу майна з огляду на таке.

Відповідно до частини першої статті 16 ЦПК України, частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (стаття 5 ЦПК України).

Положеннями статті 60 СК України передбачено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Статтею 61 СК України передбачено, що спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу, можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім'я кого з подружжя вони були набуті.

Згідно зі статтею 63 СК України дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Відповідно до частини першої статті 69 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

Частиною першою статті 70 СК України встановлено, що у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Аналогічні положення містяться у частині другій статті 372 ЦК України.

Поділ спільного майна подружжя здійснюється за правилами, встановленими статтями 69-72 СК України та статтею 372 ЦК України.

Головним критерієм поділу майна як об'єкта права спільної сумісної власності є припинення правовідносин спільної сумісної власності між колишніми учасниками і припинення відносин спільної власності взагалі (частина третя статті 372 ЦК України); у разі поділу кожен учасник має право одержати в натурі ту частину спільного майна, яка відповідає його частці у спільному сумісному майні.

У разі поділу майна між співвласниками право спільної сумісної власності на нього припиняється.

Відповідно до положень частини першої статті 71 СК України майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі.

Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення.

Тобто суд має вирішити переданий на його розгляд спір про поділ спільної сумісної власності саме тоді, коли подружжя не домовилося про порядок такого поділу. Вирішення цього спору, зокрема щодо неподільної речі, не має зумовлювати у співвласників потребу після судового рішення домовлятися про порядок поділу цього ж майна, а саме про виплату одному із них компенсації іншим співвласником і про гарантії її отримання. Якщо одна зі сторін спору довірила його вирішення суду, відповідний конфлікт треба вичерпати внаслідок ухвалення судового рішення та подальшого його виконання (пункту 27 постанови Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі № 209/3085/20 (провадження № 14-182цс21)).

Судове рішення не має породжувати стан невизначеності у відносинах позивача з відповідачем і вимагати від них подальшого вчинення узгоджених дій для вичерпання конфлікту.

Крім того, спосіб захисту права або інтересу має бути таким, щоб у позивача не виникала необхідність повторного звернення до суду (пункт 58 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 січня 2021 року у справі № 522/1528/15-ц (провадження № 14-67цс20)).

Частиною другою статті 71 СК України передбачено, що неподільні речі присуджуються одному із подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними.

Присудження одному із подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема (але не виключно) на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених ЦК України (частина четверта статті 71 СК України).

Оскільки майно подружжя складається, як правило, з різних за призначенням та вартістю речей, розподіл здійснюється таким чином, щоб в остаточному підсумку кожен одержав у натурі таку кількість речей, вартість яких була б тотожна величині частки дружини та чоловіка. У випадку, коли такої натуральної точності досягти неможливо, виходом із ситуації є доплата одному з подружжя грошової компенсації.

Принцип обов'язкового отримання згоди особи на присудження їй грошової компенсації, крім випадків, передбачених ЦК України (стаття 365 цього Кодексу), підлягає застосуванню до правовідносин, які виникають при зверненні одного з подружжя (позивача) до суду з вимогами про припинення права іншого з подружжя (відповідача) на частку у спільному майні з одночасним присудженням грошової компенсації.

Як вбачається із матеріалів справи, що рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 14.06.2022 року у справі № 607/6931/22, яке залишено без змін постановою Тернопільського апеляційного суду від 30.08.2022 року (т. 2 а.с. 82-92), ОСОБА_2 було видано обмежувальний припис строком на шість місяців не наближатися до ОСОБА_1 ближче 100 метрів за вчинення домашнього насильства у приміщенні-магазині “ ІНФОРМАЦІЯ_1 ” по АДРЕСА_14 та повторно біля квартири АДРЕСА_3 .

Також вироком Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 22 лютого 2023 року у справі № 607/8101/22, залишеним без змін ухвалою Тернопільського апеляційного суду від 06.06.2023 року, ОСОБА_2 визнано винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України та призначено йому за даним кримінальним проступком покарання у виді 100 (ста) годин громадських робіт за спричинення ОСОБА_1 тілесних ушкоджень в приміщенні їх магазину (т. 2 а.с. 93-95).

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що в частині поділу квартир та гаражів суд першої інстанції максимально врахував інтереси сторін, принципи рівності часток і справедливості, при цьому не залишивши в спільній часткові власності нічого з метою усунення будь-яких конфліктів, які виникали між сторонами щодо спірного майна.

Проте колегія суддів не може погодитися з висновком суду в частині розподілу нежитлових приміщень, які суд фактично залишив у спільній частковій власності, що призведе до постійних конфліктів сторін як це відбувалося раніше і у позивача виникне необхідність повторного звернення до суду.

Тому колегія суддів приходить до висновку, що слід змінити порядок поділу нежитлових приміщень, а саме нежитлове приміщення № 17, літ Е по АДРЕСА_6 вартістю 1 854 460 грн та нежитлове приміщення АДРЕСА_12 вартістю 7 728 750 грн. слід виділити у власність ОСОБА_1 , де позивач постійно проводить підприємницьку діяльність.

Що ж стосується нежитлового приміщення АДРЕСА_11 , то як встановлено судом, що дане майно ОСОБА_2 здає в оренду за укладеним ним договором оренди від 01 січня 2022 року із ФОП ОСОБА_7 (т. 2 а.с. 182-185), тим самим, також здійснюючи підприємницьку діяльність за вказаною адресою, тому колегія суддів приходить до висновку, що ОСОБА_2 слід виділити у власність нежитлове приміщення АДРЕСА_11 , загальною площею 155,3 кв.м., вартістю 6929 800 грн.

Щодо розподілу транспортних засобів, колегія суддів вважає, що суд максимально також врахував інтереси сторін, проте з метою дотримання рівності часток Міні трактор Kubota GL25 р.н. НОМЕР_4 вартістю 365 902,43 грн слід виділити у власність ОСОБА_2 , яким він до звернення з даним позовом у суд фактично користувався, оскільки його дружина ОСОБА_1 не має навичок водіння трактором.

У судовому засіданні в суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 та ОСОБА_2 погодились на компенсацію частки у спільному майні, тому колегія суддів вважає, що слід стягнути з ОСОБА_1 в користь ОСОБА_2 460 670,12 грн компенсації частки у спільному майні подружжя.

Не заслуговують на уваги посилання ОСОБА_2 на те, що подаючи апеляційну скаргу ОСОБА_1 і просячи виділити їй інше майно ніж це передбачено рішенням суду, вона фактично ініціює зміну своєї позиції, яка не була предметом розгляду в суді першої інстанції.

Обрання судом варіанту поділу спільного майна, зокрема того, який найбільше відповідає інтересам обох сторін, враховує установлений між сторонами порядок користування цим майном, не є виходом за межі позовних вимог, оскільки позов пред'явлено саме про поділ спільного майна подружжя і суд вирішив спір саме в межах цих вимог із застосуванням комбінації способів поділу майна, передбачених законом, та визначив спосіб, який, за установлених у цій справі обставин, є найбільш прийнятним та дієвим, а також відповідає засадам розумності і справедливості.

Також колегія суддів вважає безпідставними доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 , що необхідно, щоб всі нежитлові приміщення перебували у спільній частковій власності сторін, оскільки це буде породжувати стан невизначеності у відносинах сторін і вимагатиме від них подальшого узгодження дій щодо вичерпання конфлікту, в тому числі виготовлення та погодження проектної документації щодо розподілу цих приміщень.

Відповідно до статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Таким чином, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційні скарги ОСОБА_1 та представника ОСОБА_2 адвоката Дубового Артема Михайловича підлягають частковому задоволенню, а рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 18 травня 2023 року в частині поділу майна подружжя слід скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення, яким позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя та зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя задовольнити частково.

Виділити за рахунок спільної сумісної власності подружжя у власність ОСОБА_1 таке майно:

квартиру АДРЕСА_23 , загальною площею 47.3 кв.м., вартістю 1 668 790 грн;

квартиру АДРЕСА_2 , загальною площею 93,0 кв.м., вартістю 3 329 820 грн;

гараж № НОМЕР_5 , по АДРЕСА_17 площею 23.5 кв.м., вартістю 570 980 грн;

гараж № НОМЕР_7 по АДРЕСА_21 , площею 25.4 кв.м, вартістю 688 100 грн;

нежитлове приміщення № 17, літ Е по АДРЕСА_6 , вартістю 1 854 460 грн;

нежитлове приміщення № 60 по АДРЕСА_14 , вартістю 7 728 750 грн.

автомобіль Toyota Camry, р.н. НОМЕР_1 , вартістю 1 000 586,52 грн.

Всього майна на суму 16 841 486,52 грн.

Виділити за рахунок спільної сумісної власності подружжя у власність ОСОБА_2 :

квартиру АДРЕСА_3 , загальною площею 89.7 кв.м., вартістю 3 096 440 грн;

квартиру АДРЕСА_8 , загальною площею 90.7 кв.м., вартістю 2 308 040 грн;

гараж № НОМЕР_6 по АДРЕСА_17 , загальною площею 29.7 кв.м., вартістю 721 620 грн;

гараж № НОМЕР_8 по АДРЕСА_21 , площею 25.6 кв.м, вартістю 693 530 грн;

нежитлове приміщення АДРЕСА_11 , загальною площею 155.3 кв.м, вартістю 6 929 800 грн;

автомобіль (бус вантажний) «Mercedes-Benz» моделі «416 Sprinter», р.н. НОМЕР_2 вартістю 481 211 грн;

автомобіль Volkswagen Touareg, р.н. НОМЕР_3 вартістю 1 784 273,24 грн;

міні-трактор Kubota GL25 р.н. НОМЕР_4 вартістю 365 902,43 грн.

Всього майна на суму 16 380 816, 40 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_15 , РНОКПП: НОМЕР_16 в користь ОСОБА_2 ( АДРЕСА_19 , РНОКПП: НОМЕР_17 ) 460 670,12 гривень компенсації частки у спільному майні подружжя.

Судові витрати за розгляд в апеляційній інстанції покласти на сторони в межах ними понесеними.

Керуючись ст. ст. 35, 259, 374, 376, 381, 382, 383, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги ОСОБА_1 та представника ОСОБА_2 адвоката Дубового Артема Михайловича задовольнити частково.

Рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 18 травня 2023 року в частині поділу майна подружжя скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення, яким позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя та зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя задовольнити частково.