Справа № 607/25541/23Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/817/21/24 Доповідач - ОСОБА_2
Категорія - ухвала слідчого судді
15 січня 2024 р. Колегія суддів Тернопільського апеляційного суду в складі:
головуючого судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі - ОСОБА_5 ,
з участю - прокурора - ОСОБА_6 ,
обвинуваченого - ОСОБА_7 ,
захисника - ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі кримінальне провадження за апеляційними скаргами захисника обвинуваченого ОСОБА_7 адвоката ОСОБА_8 та обвинуваченого ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду від 30 грудня 2023 року,у кримінальному провадженні №12022211110000351 від 26.10.2022р.-
Вказаною ухвалою слідчого судді у задоволенні клопотань сторони захисту про застосування відносно ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відмовлено, а клопотання прокурора Тернопільської обласної прокуратури ОСОБА_6 задоволено та продовжено строк тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_7 до 00 год. 00 хв. 27 лютого 2024 року.
Слідчий суддя мотивував своє рішення тим, що ризики, які були підставою для застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_7 у виді тримання під вартою не зникли та з плином часу не зменшились, оскільки є підстави вважати, що він може переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків та інших учасників кримінального провадження чи вчинення інших кримінальних правопорушень з огляду на те, що він обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, у разі засудження за який йому загрожує покарання строком до 12 років позбавлення волі, що в сукупності з наявними даними про особу обвинуваченого, дає підстави для висновку про наявність підстав для продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_7 .
В апеляційних скаргах:
захисник обвинуваченого ОСОБА_7 адвокат ОСОБА_8 просить ухвалу слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду від 30 грудня 2023 року скасувати та застосувати до обвинуваченого ОСОБА_7 більш м'який запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання або запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту з електронним заходом контролю: АДРЕСА_1 .
Свої вимоги, з посиланням на усталену практику ЄСПЛ, мотивує тим, що доводи прокурора про наявність ризиків обґрунтовані виключно припущеннями, які не підтверджені доказами.
Захисник стверджує, що у обвинуваченого ОСОБА_7 є стійкі соціальні зв'язки, оскільки він підтримує зв'язок зі своїми рідними, зокрема матір'ю ОСОБА_9 , бабусею ОСОБА_10 та сином ОСОБА_11 , якого прагне виховувати.
Також вказує, що у випадку зміни обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжного заходу з тримання під вартою на інший запобіжний захід не пов'язаний з обмеженням волі, то у перший період його матір зможе матеріально його забезпечувати доки не працевлаштується.
Звертає увагу суду на те, що зміна запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_7 надасть йому можливість працевлаштуватися та забезпечувати себе, свого сина та матір.
Також звертає увагу суду на те, що обвинувачений ОСОБА_7 родом із Вінницької області та фактично проживає зі своєю матір'ю ОСОБА_9 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою про реєстрацію місця проживання особи №56072 від 16.11.2022 р., яка видана Вінницькою міською радою Департаментом адміністративних послуг.
Обвинувачений ОСОБА_7 просить ухвалу слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду від 30 грудня 2023 року скасувати та застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту з носінням електронного пристрою.
Свої вимоги мотивує тим, що доводи прокурора щодо переховування від суду є надуманими і не відповідають дійсності.
Також вказує, що має тісні соціальні стосунки, є сім'я, дружина, малолітня дитина, постійне місце проживання та паспорт, який знаходиться у поліції м.Тернополя, без якого не можливе будь-яке пересування.
Також вважає, що Чортківський районний суд належним чином не виконав рішення Тернопільського апеляційного суду.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення обвинуваченого та його захисника, які підтримали апеляційну скаргу з викладених у ній мотивів, думку прокурора, який заперечив проти задоволення апеляційної скарги і вважає ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою, дослідивши матеріали провадження і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Перевіркою матеріалів провадження встановлено, що прокурор Тернопільської обласної прокуратури ОСОБА_6 на підставі ч.4 ст.176 КПК України звернувся до слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області із клопотанням про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_7 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.190 КК України (в редакції від 22 листопада 2018 року) у зв'язку з тим, що раніше продовжений строк тримання під вартою обвинуваченого закінчується, однак у Гусятинському районному суді Тернопільської області ще не проведено підготовче судове засідання, а тому виникла необхідність у розгляді вказаного клопотання слідчим суддею Тернопільського міськрайонного суду, який розташований за місцем проведення досудового розслідування в даному кримінальному провадженні.
Ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду від 30 грудня 2023 року, яка оскаржується, продовжено строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_7 до 27 лютого 2024 року, включно.
Таке рішення суд мотивував тим, що згідно матеріалів провадження, ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину за таких обставин: ОСОБА_7 , відбуваючи покарання за вчинення умисних злочинів належних висновків не зробив та свідомо вирішив вчиняти нові кримінальні правопорушення, пов'язані із незаконним заволодінням чужим майном, шляхом обману (шахрайство).
Усвідомлюючи, що самостійно реалізувати свій злочинний умисел він не взмозі та маючи намір здійснювати такі діяння протягом тривалого періоду часу, спланував досягнути поставленої мети за рахунок створення і керування стійким злочинним угрупованням, до складу якого в травні 2022 року, ОСОБА_7 залучив ОСОБА_12 , який разом з ним відбував покарання в одній камері Державної установи «Чортківська установа виконання покарань (№26)» та знайому ОСОБА_13 , яким повідомив про свої злочинні наміри, довівши до їх відома деталі злочинного плану. Останні, бажаючи незаконно отримувати власну матеріальну вигоду, керуючись корисливим мотивом, прийняли пропозицію ОСОБА_7 та надали свою добровільну згоду на участь у організованій злочинній групі, діяльність якої спрямовувалася на заволодінням чужим майном, шляхом обману (шахрайство). Всі зазначені особи, з метою досягнення єдиної мети - незаконного отримання прибутку, об'єднаних єдиним планом із розподілом функцій учасників групи, спрямованих на досягнення цього плану, відомого всім учасникам групи добровільно та свідомо увійшли до складу організованої групи, усвідомлюючи наслідки своїх протиправних дій, зорганізувавшись у стійке об'єднання для вчинення особливо тяжких корисливих злочинів, пов'язаних із заволодінням чужим майном, шляхом обману (шахрайство). Так, ОСОБА_12 за вказівкою ОСОБА_7 , перебуваючи з останнім в одній камері Державної установи «Чортківська установа виконання покарань (№26)», за допомогою заздалегідь придбаних мобільних телефонів здійснював дзвінки до потерпілих та проводив з ними телефонні розмови, під час яких запевняв останніх в правдивості своїх намірів з надання послуг з перевезень та продажу товарів, вводячи їх в оману. В ході чого ОСОБА_12 переконував замовника перерахувати певну суму грошових коштів на вказану ним банківську платіжну карту, яку забезпечувала ОСОБА_13 , аргументуючи це тим, що необхідно оплатити завдаток або заплатити за паливо. При цьому, створюючи видимість виконання своїх зобов'язань перед замовниками, вів з ними спілкування від імені водія чи керівника фірми. Впевнившись, що грошові кошти потерпілими перераховані на вказану ним банківську платіжну карту, переривав розмови та на зв'язок із потерпілими більше не виходив, а грошові кошти, отримані злочинним шляхом учасники організованої групи використовували на власні потреби.
За таких обставин, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Вінниця, українець, громадянин України, зареєстрований в АДРЕСА_2 , який утримується в умовах Державної установи «Чортківська установа виконання покарань №26», м.Чортків, вул. Лесі Українки, 3, Тернопільської області, засуджений 15.04.2020 вироком Тернопільського міськрайонного суду за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі, на даний час обвинувачується у заволодінні чужим майном, шляхом обману (шахрайство), вчиненому повторно, організованою групою, тобто у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.190 КК України (Стаття 190 із змінами, внесеними згідно із Законами № 270-VI від 15.04.2008, № 2617-VIII від 22.11.2018).
Також, слідчий суддя погодився з доводами клопотання прокурора про те, що ризики, які були визначені при застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на даний час не зменшилися і продовжують існувати, а саме, що обвинувачений може переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків та інших учасників кримінального провадження чи вчиняти інші кримінальні правопорушення.
Такі висновки слідчий суддя обґрунтував, зокрема, наявними даними про особу обвинуваченого, який незважаючи на свій молодий вік і наявність малолітньої дитини, уже неодноразово був судимий за вчинення умисних злочинів, у тому числі проти власності, а на даний час обвинувачується у вчиненні під час перебуваючи під вартою нових особливо тяжких злочинів проти власності.
Також, слідчим суддею відповідно до ст.178 КПК України як одну з обставин, яка враховується при обранні запобіжного заходу, було взято до уваги, що обвинуваченому у разі визнання його винуватим у цьому провадженні загрожує покарання від 5 до 12 років позбавлення волі.
З урахуванням наведених даних про особу обвинуваченого, відомостей про конкретні обставини вчинення інкримінованого йому особливо тяжкого злочину в складі організованої групи, в якій за версією обвинувачення ОСОБА_7 виконував роль організатора, апеляційний суд погоджується з висновком слідчого судді про наявність законних підстав для продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_7 оскільки застосування більш м'якого запобіжного заходу не зможе запобігти ухиленню обвинуваченого від суду, незаконного впливу на свідків та інших учасників кримінального провадження та вчинення інших кримінальних правопорушень.
На переконання апеляційного суду викладені в оскарженій ухвалі висновки слідчого судді не суперечать практиці ЄСПЛ, як про це стверджує захисник в апеляційній скарзі. Так, згідно практики ЄСПЛ ризик того, що затриманий, якщо його звільнять, може чинити тиск на свідків чи інших підозрюваних або іншим чином перешкоджати провадженню часто є особливо високим у справах, що стосуються організованої злочинної діяльності чи злочинних угруповань («Штвртецький проти Словаччини» (Stvrtecky v. Slovakia), § 61; «Подескі проти Сан Маріно» (Podeschi v. San Marino), § 149). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню («Бекчиєв проти Молдови» (Becciev v. Moldova) § 58). Наявність судимості може стати підставою для обґрунтування того, що обвинувачений може вчинити новий злочин («Сельчук проти Туреччини» (Selcuk v. Turkey), § 34; «Мацнеттер проти Австрії» (Matznetter v. Austria), § 9.
Як видно зі змісту оскарженої ухвали висновок слідчого судді належним чином обґрунтований сукупністю усіх встановлених в ході судового розгляду обставин щодо особи обвинуваченого, конкретних обставин і характеру інкримінованого йому злочину, вчиненого повторно у складі організованої злочинної групи, а не лише тяжкістю ймовірного покарання.
Доводи апеляційних скарг про наявність у обвинуваченого ОСОБА_7 постійного місця проживання, де він міг би перебувати під домашнім арештом, не спростовують встановлених ризиків і правильності наведених в оскарженій ухвалі висновків слідчого судді.
При цьому, апеляційний суд враховує, що 12 липня 2023 року ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду в цьому кримінальному провадженні ОСОБА_7 при застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою також було застосовано і альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, можливість внесення якої зберігається і на даний час.
На переконання колегії суддів, рішення слідчого судді про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_7 є належно мотивованим і відповідає як конкретним обставинам цього провадження так і відомостям про особу обвинуваченого.
Порушень вимог КПК України, які би могли стати підставою для скасування ухвали суду в ході апеляційного розгляду не встановлено.
З урахуванням зазначеного, колегія суддів вважає, що ухвала слідчого судді є законною та обґрунтованою, а тому її слід залишити без змін, а апеляційні скарги захисника обвинуваченого ОСОБА_7 адвоката ОСОБА_8 та обвинуваченого ОСОБА_7 - без задоволення.
Керуючись ст.ст. 404, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційні скарги захисника обвинуваченого ОСОБА_7 адвоката ОСОБА_8 та обвинуваченого ОСОБА_7 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду від 30 грудня 2023 року відносно ОСОБА_7 - без змін.
Ухвала апеляційного суду є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий
Судді