18 січня 2024 року
м. Рівне
Справа № 556/1286/19
Провадження № 22-ц/4815/114/24
Рівненський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Шимківа С.С.,
суддів: - Боймиструка С.В., Гордійчук С.О.,
секретар судового засідання - Ковальчук Л.В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
особа, яка подала
апеляційну скаргу - ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 - адвоката Дяденчука Анатолія Івановича на рішення Володимирецького районного суду Рівненської області від 12 серпня 2019 року (ухвалене у складі судді Закревського Л.В.) у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна, -
У липні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя.
Позовні вимоги обґрунтував тим, що за період шлюбу з ОСОБА_2 ними було набуте майно, що є предметом спільної власності подружжя, щодо якого між ними не досягнуто згоди про поділ майна, а саме:
1/3 частки земельної ділянки площа (га): 0,6), яка належить на праві спільної часткової власності, що знаходиться за адресою: с.Колодїї, Маневицького району Волинської області, яке набуте в 2015 році в орендне користування а з 2018 року належить на праві спільної часткової власності з іншими особами, вартістю 20 000,00 грн.,
земельна ділянка площа (га): 0,766), яка належить на праві власності, що знаходиться за адресою: м.Кузнецовськ (Вараш) Рівненської області, яке подружжям набуте в 2016 році в приватну власність на підставі договору купівлі-продажу від 11 квітня 2016 року, вартістю 95 000,00 грн;
транспортний засіб марки MERCEDES-BENS, модель SPRINTER 313 CDI, 2003 року випуску, колір білий, номер кузова (шасі, рама): НОМЕР_1 , який подружжям набутий в 2016 році, вартістю 172 726,00 грн.;
транспортний засіб марка та модель AUDI Q7; 2012 року випуску; об'єм двигуна: 2995; реєстраційний номер НОМЕР_2 ; колір сірий; номер кузова (шасі, рама): НОМЕР_3 , який подружжям набутий в 2018 році, 652 234,00 грн. Всього орієнтовна вартість на суму 939 960,00 грн.
Просив суд:
виділити йому транспортний засіб: марка та модель AUDI Q7; 2012 року випуску; об'єм двигуна: 2995; реєстраційний номер НОМЕР_2 ; колір сірий; номер кузова (шасі, рама): НОМЕР_3 , який подружжям набутий в 2018 році вартістю 652 234,00 грн,
виділити ОСОБА_2 , 1/3 частки земельної ділянки площа (га): 0,6), яка належить на праві спільної часткової власності, що знаходиться за адресою: с.Колодїї, Маневицького району Волинської області, яке набуте в 2015 році в орендне користування а з 2018 року належить на праві спільної часткової власності з іншими особами, вартістю 20 000,00 грн., земельну ділянку площа (га): 0,766), яка належить на праві власності що знаходиться за адресою: м.Кузнецовськ (Вараш) Рівненської області, яке подружжям набуте в 2016 році в приватну власність на підставі договору купівлі-продажу від 11 квітня 2016 року, вартістю 95 000,00 грн, транспортний засіб марки MERCEDES-BENS, модель SPRINTER 313 CDI, 2003 року випуску, колір білий, номер кузова (шасі, рама): НОМЕР_1 , який нами набутий в 2016 році, вартістю 172 726,00 грн.
Додає, що він згідний добровільно сплатити на користь відповідачки ОСОБА_2 компенсацію в розмірі - 364 508 (триста шістдесят чотири тисячі п'ятсот вісім) грн, 00 коп. за поділ спільного майна подружжя.
Рішенням Володимирецького суду Рівненської області від 12 серпня 2019 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна задоволено.
Виділено в особисту приватну власність ОСОБА_1 (паспорт серія НОМЕР_4 ; РНОКПП НОМЕР_5 ), транспортний засіб марка та модель AUDI Q7; 2012 року випуску; об'єм двигуна: 2995; реєстраційний номер НОМЕР_2 ; колір сірий; номер кузова (шасі, рама): НОМЕР_3 .
Виділено в особисту приватну власність ОСОБА_2 (паспорт серія НОМЕР_6 ; РНОКПП НОМЕР_7 ), 1/3 частки земельної ділянки (кадастровий номер 0723683400:03:002:0157; площа (га): 0,6), яка належить на праві спільної часткової власності (реєстраційний номер об'єкт нерухомого майна: 1726195607236), що знаходиться за адресою: с.Колодїї, Маневицького району Волинської області, яке набуте в 2015 році в орендне користування а з 2018 року належить на праві спільної часткової власності з іншими особами,
- земельну ділянку (кадастровий номер 5610700000:01:001:0206; площа (га): 0,766), яка належить на праві власності (реєстраційний номер об'єкт нерухомого майна: 883631256107), що знаходиться за адресою: м.Кузнецовськ (Вараш) Рівненської області, яке подружжям набуте в 2016 році в приватну власність на підставі договору купівлі-продажу від 11 квітня 2016 року.
- транспортний засіб марки MERCEDES-BENS, модель SPRINTER 313 CDI, 2003 року випуску, колір білий, номер кузова (шасі, рама): НОМЕР_1 .
Стягнуто з ОСОБА_1 (паспорт серія НОМЕР_4 ; РНОКПП НОМЕР_5 ), на користь ОСОБА_2 (паспорт серія НОМЕР_6 ; РНОКПП НОМЕР_7 ), компенсацію в розмірі - 364 508 (триста шістдесят чотири тисячі п'ятсот вісім) грн, 00 коп. за поділ спільного майна подружжя.
Стягнуто з ОСОБА_2 (паспорт серія НОМЕР_6 ; РНОКПП НОМЕР_7 ) на користь ОСОБА_1 (паспорт серія НОМЕР_4 ; РНОКПП НОМЕР_5 ) сплачену суму судового збору в розмірі 4 699 (чотири тисячі шістсот дев'яносто дев'ять) грн. 81 коп.
Рішення суду мотивовано тим, що вищезазначене майно є спільною сумісною власністю подружжя, з приводу поділу даного майна з виплатою позивачем на користь відповідачки грошових коштів сторони між собою домовилися в судовому засіданні, а тому заявлені вимоги про поділ майна підлягають задоволенню в повному обсязі.
Не погоджуючись із рішенням місцевого суду, ОСОБА_4 , який не був залучений судом до участі у справі, через свого представника ОСОБА_5 , оскаржив рішення у апеляційному порядку.
У поданій апеляційній скарзі вказує, що 18 лютого 2018 року між ОСОБА_3 , як позикодавцем та ОСОБА_1 і ОСОБА_6 як позичальниками укладено договір позики за умовами якого, позикодавець надав позичальникам позику в розмірі 285 000 доларів США, що за курсом НБУ, станом на 21 грудня 2018 р. склала 7 860 300 грн. 00 коп. (надалі-Договір позики).
Свої зобов'язання з повернення коштів за договором позики позичальники не виконали, тому ОСОБА_3 звернувся до Кузнецовського міського суду Рівненської області із позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за договором позики в розмірі 285 000 доларів США та заявою про забезпечення позову.
Ухвалою Кузнецовського міського суду Рівненської області від 04 січня 2019 р. у справі № 565/12/19 накладено арешт (заборону вчинення дій щодо відчуження майна) на: нерухоме майно та рухомі речі, належні на праві власності ОСОБА_1 , у межах суми 3 929 704 грн. 00 коп.
Наявність накладеного арешту на майно ОСОБА_1 підтверджується інформаційною довідкою № 351014387.
Ухвалою Кузнецовського міського суду Рівненської області від 25 лютого 2019 р. відкрито провадження у справі № 565/12/19 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 та ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за договором позики.
Рішенням Кузнецовського міського суду Рівненської області від 23 жовтня 2021 р. у справі № 565/12/19, стягнуто солідарно з ОСОБА_6 та ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 , 7 860 300 грн. 00 коп. та 8810 грн. 00 коп. судового збору.
Додатковим рішенням Кузнецовського міського суду Рівненської області від 04 листопада 2021 р., стягнуто солідарно з ОСОБА_6 та ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 , 20 000 грн. 00 коп. витрат на оплату професійної правничої допомоги.
11 жовтня 2023 р. постановою приватного виконавця виконавчого округу Волинської області Пироги Сергія Степановича відкрито виконавче провадження № 73024669 з примусового виконання виконавчого листа № 565/12/19 виданого 29 вересня 2023 р. про стягнення солідарно з ОСОБА_6 та ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 , 7 860 300 грн. 00 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 8810 грн. 00 коп.
11 жовтня 2023 року відкрито виконавче провадження № 73024811 з примусового виконання виконавчого листа № 565/12/19 виданого 29 вересня 2023 року про стягнення солідарно з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на користь ОСОБА_3 , 20 000 грн. 00 коп. витрат на оплату професійної правничої допомоги.
Постановою від 11 жовтня 2023 року, об'єднано виконавчі провадження № 73024669, № 73024811 у зведене виконавче провадження № 73024837.
Під час проведення виконавчих дій приватним виконавцем виконавчого округу Рівненської області Пирогою Сергієм Степановичем встановлено відсутність у відповідача майна на яке може бути звернуто стягнення в межах зведеного виконавчого провадження.
Враховуючи обставину, що поділ спільного майна подружжя відбувся за наявності ухвали про забезпечення позову від 04 січня 2019 р. та відкритого провадження у справі № 565/12/19, що свідчить про намір уникнути сплати боргу за договором позики та завдає шкоду інтересам ОСОБА_3 , як кредитора, який не був залучений до участі у справі, керуючись ч. 1 ст. 352, п. 1 ч. 2 ст. 358 ЦПК України, просили суд прийняти апеляційну скаргу до розгляду.
Вказують на незаконність рішення суду першої інстанції, оскільки суд прийняв рішення про права та інтереси ОСОБА_3 , як кредитора за договором позики без залучення його до участі у справі, що відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 376 ЦПК України є підставою для скасування судового рішення повністю та ухвалення нового рішення у відповідній частині.
Боржник, звертаючись до суду із позовом, переслідував мету, яка спрямована на уникнення (ускладнення) стягнення із нього заборгованості за договором позики.
Оскаржуване рішення перешкоджає виконанню рішення Кузнецовського міського суду Рівненської області від 23 жовтня 2021 року та додаткового рішення від 04 листопада 2021 року у справі № 565/12/19, оскільки ОСОБА_3 позбавлений можливості звернути стягнення на частку майна, яке є спільною власністю подружжя у межах зведеного виконавчого провадження № 73024837.
Просить суд скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове - про відмову у задоволенні позову.
08 січня 2024 року представник ОСОБА_1 - адвокат Мороченець Я.І. подав клопотання про зупинення провадження у справі з тих підстав, що на розгляді у Верховному Суді перебуває справа № 565/12/19 та у разі задоволення касаційної скарги ОСОБА_1 може відпасти підстава перегляду рішення Володимирецького районного суду Рівненської області від 12 серпня 2019 року.
Розглянувши вказане клопотання, Рівненський апеляційний суд не вбачає підстав для його задоволення, оскільки суд зобов'язаний зупинити провадження у справі лише у разі об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи. Натомість суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду (пункт 6 частини першої статті 251 ЦПК України).
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення учасників процесу, апеляційний суд приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що з 28 квітня 2015 року, сторони по спарві ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебувають у зареєстрованому шлюбі, що підтверджується свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_8 від 28 квітня 2015 року, який зареєстрований відділом реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Кузнецовського міського управління юстиції у Рівненській області та в книзі реєстрації актів про одруження зроблено відповідний актовий запис за № 113.
На даний момент шлюб між сторонами не розірвано.
За період шлюбу сторонами набуте майно, що є предметом спільної власності подружжя, а саме: 1/3 частки земельної ділянки (кадастровий номер 0723683400:03:002:0157; площа (га): 0,6), яка належить на праві спільної часткової власності (реєстраційний номер об'єкт нерухомого майна: 1726195607236), що знаходиться за адресою: с.Колодїї, Маневицького району Волинської області, яке набуте в 2015 році в орендне користування а з 2018 року належить на праві спільної часткової власності з іншими особами, вартістю 20 000,00 грн., земельна ділянка (кадастровий номер 5610700000:01:001:0206; площа (га): 0,766), яка належить на праві власності (реєстраційний номер об'єкт нерухомого майна: 883631256107), що знаходиться за адресою: м.Кузнецовськ (Вараш) Рівненської області, яке подружжям набуте в 2016 році в приватну власність на підставі договору купівлі-продажу від 11 квітня 2016 року, вартістю 95 000,00 грн. Транспортний засіб марки MERCEDES-BENS, модель SPRINTER 313 CDI, 2003 року випуску, колір білий, номер кузова (шасі, рама): НОМЕР_1 , який подружжям набутий в 2016 році, вартістю 172 726,00 грн. Транспортний засіб марка та модель AUDI Q7; 2012 року випуску; об'єм двигуна: 2995; реєстраційний номер НОМЕР_2 ; колір сірий; номер кузова (шасі, рама): НОМЕР_3 , який подружжям набутий в 2018 році, 652 234,00 грн. Всього орієнтовна вартість на суму 939 960,00 грн.
На момент звернення позивача до суду з позовом про поділ майна подружжя на нерухоме майно та рухомі речі, належні на праві власності ОСОБА_1 у межах суми 392 9704,50 грн накладено арешт ухвалою Кузнецовського міського суду від 04 січня 2019 року.
Рішенням Кузнецовського міського суду від 21 жовтня 2021 року, залишеним без змін постановою Волинського апеляційного суду від 05 вересня 2023 року, у справі № 565/12/19 стягнуто солідарно з ОСОБА_6 та ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_9 ) 7860300 (сім мільйонів вісімсот шістдесят тисяч триста) гривень та витрати по сплаті судового збору в розмірі 8810 (вісім тисяч вісімсот десять) гривень.
Відповідно до статті 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Об'єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту (частина перша статті 61 ЦК України).
Тлумачення норм статті 61 СК України дозволяє дійти висновку, що спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу, можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім'я кого з подружжя вони були набуті.
Згідно зі статтею 63 СК України дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.
Відповідно до частини першої статті 70 СК України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
Дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними. Тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.
Згідно з частинами другою, третьою статті 13 ЦК України при здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.
Приватно-правовий інструментарій не повинен використовуватися учасниками цивільного обороту для уникнення сплати боргу (коштів, збитків, шкоди) або виконання судового рішення про стягнення боргу (коштів, збитків, шкоди), що набрало законної сили. Про зловживання правом і використання приватно-правового інструментарію всупереч його призначенню проявляється в тому, що: особа (особи) "використовувала/використовували право на зло"; наявні негативні наслідки (різного прояву) для інших осіб (негативні наслідки являють собою певний стан, до якого потрапляють інші суб'єкти, чиї права безпосередньо пов'язані з правами особи, яка ними зловживає; цей стан не задовольняє інших суб'єктів; для здійснення ними своїх прав не вистачає певних фактів та/або умов; настання цих фактів/умов безпосередньо залежить від дій іншої особи; інша особа може перебувати у конкретних правовідносинах з цими особами, які "потерпають" від зловживання нею правом, або не перебувають); враховується правовий статус особи /осіб (особа перебуває у правовідносинах і як їх учасник має уявлення не лише про обсяг своїх прав, а і про обсяг прав інших учасників цих правовідносин та порядок їх набуття та здійснення; особа не вперше перебуває у цих правовідносинах або ці правовідносини є тривалими, або вона є учасником й інших аналогічних правовідносин) (постанова Верховного Суду від 10 лютого 2021 року у справі № 754/5841/17).
У постанові Верховного Суду від 06 березня 2019 року у справі № 317/3272/16-ц (провадження № 61-156св17), зазначено, що "згідно з частиною третьою статті 13 ЦК України не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. Однією із основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України) і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними. Тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Поділ спільного майна подружжя не може використовуватися учасниками цивільного обороту для уникнення сплати боргу боржником або виконання судового рішення про стягнення боргу. Боржник, проти якого ухвалене судове рішення про стягнення боргу та накладено арешт на його майно, та його дружина, які здійснюють поділ майна, діють очевидно недобросовісно та зловживають правами стосовно кредитора, оскільки поділ майна порушує майнові інтереси кредитора і направлений на недопущення звернення стягнення на майно боржника. Тому правопорядок не може залишати поза реакцією такі дії, які хоч і не порушують конкретних імперативних норм, але є очевидно недобросовісними та зводяться до зловживання правом".
Аналогічний по суті висновок зроблено у постановах Верховного Суду від 22 жовтня 2018 року у справі № 654/1528/17 (провадження № 61-30545св18) та від 03 квітня 2019 року у справі № 726/831/15-ц (провадження № 61-45301св18) та від 27 вересня 2023 року у справі № 369/4378/22 (провадження № 61-7818св23).
Так, під час розгляду справи встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не порушують питання про спростування презумпції спільності майна подружжя.
Суд апеляційної інстанції з урахуванням установлених обставин справи враховує, що на момент звернення позивача до суду з позовом про поділ майна подружжя на належне йому майно було накладено арешт, задля забезпечення виконання грошового зобов'язання ОСОБА_1 перед його кредитором ОСОБА_4 , а тому поділ майна подружжя в обраний позивачем спосіб порушує майнові права та інтереси третьої особи, як стягувача й направлений на недопущення звернення стягнення на майно боржника.
Зважаючи на недоведеність позивачем порушеного, невизнаного або оспорюваного права на володіння та користування спільним майном подружжя, за обставин порушення таким поділом майнових права та інтересів третьої особи, як стягувача й направлення його на недопущення звернення стягнення на майно боржника позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна до задоволення не підлягає.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Частиною 13 ст. 141 ЦПК України передбачено, що якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції не передаючи справу на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Враховуючи, що апеляційна скарга ОСОБА_3 підлягає до задоволення, тому до стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 підлягає судовий збір, сплачений ним за розгляд справи судом апеляційної інстанції у розмірі 7049,72 грн, а також 5000 грн у відшкодування понесених витрат на професійну правничу допомогу.
Ураховуючи те, що судом неповно з'ясовано фактичні обставини справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, судом неправильно застосовано норми матеріального права, постановлене ним рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового про відмову у задоволенні позову.
На підставі ст.ст. 60, 61, 63, 70 СК України, ст. 13 ЦК України, керуючись ст.ст. 367, 376, 381-384, 389-391 ЦПК України, Рівненський апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 - адвоката Дяденчука Анатолія Івановича задовольнити.
Рішення Володимирецького районного суду Рівненської області від 12 серпня 2019 року скасувати.
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 судові витрати за розгляд справи судом апеляційної інстанції у розмірі 7049,72 грн та 5000 грн понесених витрат на професійну правничу допомогу.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Повний текст постанови виготовлено 18 січня 2024 року.
Головуючий суддя Шимків С.С.
Судді: Боймиструк С.В.
Гордійчук С.О.