Номер провадження 22-ц/821/252/24 Справа № 712/5231/20
про відмову у задоволенні клопотання про призначення експертизи
17 січня 2024 року м. Черкаси
Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів цивільної палати:
суддя-доповідачФетісова Т.Л.
суддіГончар Н.І., Новіков О.М.
розглянувши клопотання представника відповідача адвоката Яцюка М.В. про призначення судової автотоварознавчої експертизи у цивільній справі за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України (МТСБУ) до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу,
МТСБУ звернулося у липні 2020 року до суду з даним позовом, яким просило стягнути з відповідача на свою користь шкоду в порядку регресу в розмірі 64 159,43 грн.,
Заочним рішенням Соснівського районного суду міста Черкаси від 29.10.2020 позовні вимоги у справі задоволено з посиланням на їх обґрунтованість.
Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції представник відповідача адвокат Яцюк М.В. подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та новим рішенням відхилити позовні вимоги у справі.
До апеляційної скарги додано клопотання про призначення у справі автотоварознавчої експертизи для визначення розміру завданої матеріальної шкоди.
Розглянувши вказане клопотання скаржника, вивчивши матеріали даної справи, колегія суддів приходить до таких висновків.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч.ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України).
Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Згідно статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 ЦПК України. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно до вимог чинного цивільного процесуального закону України докази по справі подаються до суду першої інстанції до закінчення підготовчого судового засідання, а якщо вказане засідання не проводилося - до початку розгляду справи по суті спору.
Відповідно до вимог ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Крім того, частиною першою статті 103 ЦПК України визначено, що суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.
Враховуючи наявність в матеріалах справи висновку № 138/17 автотоварознавчого дослідження по визначенню вартості відновлювального ремонту та матеріального збитку, заподіяному власнику автомобіля, складеного судовим експертом автотоварознавцем Лопатіним В.М., та ремонтної калькуляції (а.с. 12-17), колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання представника відповідача та призначення у справі авто товарознавчої експертизи, адже існування обґрунтованих підстав для висновків про необ'єктивність зазначеного дослідження та ремонтної калькуляції скаржником не доведено.
Керуючись ст.ст.103, 367 ЦПК України, апеляційний суд,
клопотання представника відповідача адвоката Яцюка М.В. про призначення судової автотоварознавчої експертизи у даній цивільній справі - залишити без задоволення.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та окремому касаційному оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач
Судді