Провадження № 11-кп/821/261/24 Справа № 705/1742/23 Категорія: ч. 4 ст. 185 КК України Головуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2
про відкриття апеляційного провадження
17 січня 2024 року м. Черкаси
Суддя Черкаського апеляційного суду ОСОБА_2 , перевіривши на відповідність вимогам ст. 396 КПК України апеляційну скаргу перш. заст. керівника Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_3 на вирок Уманського міськрайсуду Черкаської обл. від 21.11.2023 р., -
Цим вироком ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, та призначено йому покарання у виді 5 років позбавлення волі.
На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, до призначеного покарання приєднано частково не відбуте покарання за вироком Бершадського райсуду Вінницької області від 18.05.2023 р. у виді 1 місяця позбавлення волі та призначено до відбуття покарання у вигляді 5 років 1 місяця позбавлення волі.
Строк відбування покарання ОСОБА_4 рахується з моменту вступу вироку в законну силу та фактичного його затримання. Цивільний позов у даному кримінальному провадженні не заявлений. Процесуальні витрати у даному кримінальному провадженні відсутні. Питання про речові докази судом вирішені відповідно до КПК України.
На цей вирок перш. заст. керівника Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу, в якій просить змінити вирок в частині призначеного покарання у зв'язку з неправильним застосуванням судом першої інстанції закону України про кримінальну відповідальність. Просить виключити з мотивувальної та резолютивної частини вироку посилання суду про призначення ОСОБА_4 покарання на підставі ч. 4 ст. 70 КК України за цим вироком та вироком Бершадського райсуду Вінницької обл. від 18.05.2023 р. Вважати ОСОБА_4 засудженим за ч. 4 ст. 185 КК України до 5 років позбавлення волі. Вирок Бершадського райсуду Вінницької обл. від 18.05.2023 р. стосовно ОСОБА_4 виконувати самостійно. В решті вказаний вирок суду першої інстанції прокурор просить залишити без змін.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт зазначив, що неправильне застосування судом першої інстанції закону України про кримінальну відповідальність полягає у тому, що судом першої інстанції всупереч закону України про кримінальну відповідальність, помилково застосовано положення ч. 4 ст. 70 КК України, що визначає вимоги до призначення покарання за кримінальні правопорушення, вчинені до ухвалення попереднього вироку.
Водночас пунктом 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 р. № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» передбачено, що коли особа, щодо якої було застосоване звільнення від відбування покарання з випробуванням, вчинила до постановлення вироку в першій справі інший злочин, за який вона засуджується до покарання, що належить відбувати реально, застосування принципів поглинення, часткового чи повного складання призначених покарань не допускається. За таких умов кожний вирок виконується самостійно.
Згідно з правовою позицією об'єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду щодо застосування ч. 4 ст. 70 КК України, викладеною в постанові від 15.02.2021 р. у справі № 760/26543/17, у випадку, коли попередній вирок залишився незмінним і прийняте в ньому рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням зберігає свою законну силу, а новим вироком особі призначається покарання, яке вона має відбувати реально, положення ч. 4 ст. 70 КК щодо призначення остаточного покарання особі з урахуванням попереднього вироку не застосовуються, а кожний вирок попередній, за яким особа звільнена від відбування покарання з випробуванням, та новий, за яким їй призначено покарання, що належить відбувати реально, виконуються самостійно.
Однак, суд зазначені вимоги закону та судової практики не врахував і при призначенні покарання дійшов до помилкового висновку про необхідність застосування вимоги ч. 4 ст. 70 КК України щодо призначення покарання за сукупністю злочинів шляхом часткового складання покарань.
Перевіркою матеріалів встановлено, що апеляційна скарга подана з дотриманням встановленого порядку та строку, передбаченого ст. 395 КПК України та відповідає вимогам ст. 396 КПК України.
Підстав для повернення апеляційної скарги та відмови у відкритті апеляційного провадження, згідно ст. 399 КПК України, не вбачається.
Керуючись ст. ст. 398, 401 та 402 КПК України, суддя, -
Відкрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою перш. заст. керівника Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_3 на вирок Уманського міськрайсуду Черкаської обл. від 21.11.2023 р. стосовно ОСОБА_4 .
Надіслати копії ухвали про відкриття апеляційного провадження учасникам судового провадження разом з копією апеляційної скарги, інформацію про права та обов'язки.
Встановити строк до 26.02.2024 р. для подання учасниками судового провадження заперечень на апеляційну скаргу.
Запропонувати учасникам судового провадження подати нові докази, на які вони посилаються.
Запропонувати учасникам судового провадження повідомити суд про особисту участь в судовому засіданні або про розгляд апеляційної скарги в режимі відеоконференції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_2